Ухвала суду № 139706166, 10.09.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 641/8154/23

Провадження № 2/645/34/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 р. м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання Півінська С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_3 , Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту батьківства особи, що померла, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Єршов Р.В., звернулася до суду з позовною заявою,в якій просить визнати померлу особу ОСОБА_4 біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 01.04.2024 року по вищевказаній цивільній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу № 641/8154/23 до розгляду у відкритому судовому засіданні.

07.08.2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідачки адвоката Острицького А.О. про повернення на стадію підготовчого засідання, допит свідків та долучення письмових та відео доказів.

25.08.2026 року позивачка подала до канцелярії суду клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання та призначення у справі № 641/8154/23 судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертизи просила поставити наступне питання: чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) біологічними братами по батьку, які мають спільного біологічного батька?

10.09.2026 року вказане клопотання надійшло через систему «Електронний суд» від представника позивачки адвоката Царьова Р.В.

У судовому засіданні представник відповідачки - адвокат Острицький А.О. клопотання сторони відповідачки підтримав. Проти клопотання про призначення експертизи заперечував, оскільки на його думку процесуальний статус ОСОБА_3 , як третьої особи у справі, не зобов`язує останнього приймати участь в проведенні експертизи. Окрім того, ОСОБА_3 проходить військову службу і не має можливості надати відповідні зразки.

Відповідачка ОСОБА_2 проти проведення експертизи заперечувала, оскільки на її думку ОСОБА_3 не може через проходження військової служби надавати відповідні зразки.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Царьов Р.В. заперечував проти клопотання сторони відповідача про долучення доказів та підтримав клопотання про призначення експертизи. Просив суд для вирішення цих питань повернутися до стадії підготовчого провадження.

Позивачка ОСОБА_1 підтримала клопотання про призначення експертизи.

За результатом розгляду клопотань учасників справи, розглянутих в судовому засіданні 10.09.2026 року, суд доходить таких висновків.

Щодо клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

Діючими нормами цивільного процесуального законодавства не передбачено норми про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Проте, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Разом з тим, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Враховуючи те, що позивачем заявлено клопотання про проведення експертизи, а проведення експертизи у даній категорії справ відповідно до цивільного процесуального законодавства допускається лише на стадії підготовчого провадження, а стороною відповідача заявлено клопотання про долучення доказів, суд вважає, що клопотання учасників справи про повернення до стадії підготовчого провадження підлягає задоволенню.

Щодо клопотання сторони відповідача про допит свідків та долучення письмових та відео доказів.

За положеннями ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, специфіку даної справи, суд вважає можливим задовольнити клопотання представника відповідача про допит свідків та долучення доказів.

Щодо клопотання про призначення експертизи.

Слід зазначити, що у цій справі судом була призначена молекулярно-генетична експертиза, на вирішення якої судом було поставлено питання чи являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, ухвалою суду від 18.07.2025 року для забезпечення проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-25/9168-БД у справі № 641/8154/23, призначеної ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29.07.2024 року, та ексгумації трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначеної ухвалою суду від 18.03.2025 року, судом було доручено експертам Державної спеціалізованої установи Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи (61052, м.Харків, вул. Дмитрівська, 14) відібрання біологічних зразків, необхідних та достатніх для судової молекулярно-генетичної експертизи, при проведенні ексгумації трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та передачі таких зразків експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-25/9168-БД у справі № 641/8154/23, призначеної ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29.07.2024 року.

29.09.2025 року матеріали справи повернуті суду з експертної установи з повідомленням про неможливість проведення експертизи, оскільки біологічний матеріал ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надано до експертної установи.

Ухвалою (постановленою на місці) від 26.05.2026 року судом відмовлено у задоволенні повтореного клопотання сторони позивачки про проведення експертизи за питанням чи являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У клопотанні, поданому до канцелярії суду 25.08.2026 року позивачка просить суд призначити у справі № 641/8154/23 судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертизи поставити наступне питання: чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) біологічними братами по батьку, які мають спільного біологічного батька?

В обґрунтування заперечень проти призначення експертизи сторона відповідачки зазначила, що процесуальний статус ОСОБА_3 , як третьої особи у справі, не зобов`язує останнього приймати участь в проведенні експертизи. Окрім того, ОСОБА_3 проходить військову службу і не має можливості надати відповідні зразки.

Суд з такими твердженнями не погоджується, з огляду на те, що відповідно до параграфу першого глави 4 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є учасниками справи.

Згідно з ч. 6 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином ОСОБА_3 , який хоч і не має більше статусу відповідача в цій справі, як учасник справи, зобов`язаний виконати вимоги суду, викладені в ухвалі про призначення експертизи та представити експертній установі всі необхідні та відповідні зразки, об`єкти та матеріали, які будуть затребуванні експертом.

Щодо неможливості третьої особи ОСОБА_3 надати вказані зразки, об`єкти та матеріали через проходження військової служби, суд зазначає, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У разі неможливості ОСОБА_3 самостійно прибути до експертної установи у визначений експертом час, суд буде сприяти цьому учаснику у виконанні ним його процесуального обов`язку та може звернеться до Міністерства оборони України з метою забезпечення вказаному учаснику справи можливості прийняти участь у проведенні експертизи.

Відповідно до норми ст. 128 Сімейного кодексу України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до норм ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Суд зазначає, що молекулярно-генетична експертиза є одним із видів біологічної експертизи, до завдань якої віднесено встановлення спорідненості (родинних зв`язків).

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, , рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах також зазначає , що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства ( постанова від 28 червня 2023 року у справі № 592/6307/16, 11 липня 2023 року у справі № 449/433/22, 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 та ін.).

Установлення факту батьківства має для позивача юридичне значення, оскільки це дасть змогу її сину та сину померлого ОСОБА_6 юридично закріпити відомості про його батька.

Призначення експертизи є частиною дослідження обставин по справі та, у сукупності з іншими обставинами, дозволить суду максимально повно з`ясувати обставини по справі, сприятиме встановленню істини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 категорично заперечує проти ексгумації трупа її чоловіка ОСОБА_4 .

У запереченнях представника ОСОБА_3 адвоката Острицького А.О. від 30.09.29024 року проти клопотання про ексгумацію трупу, представник також зазначив, що син померлого ОСОБА_3 також заперечує проти ексгумації.

Проте, суд, не даючи оцінку правовим відносинам між сторонами у справі, не в праві позбавляти дозволених законом та обраних сторонами засобів доказування, оскільки за такої ситуації це порушить їх права у цивільному процесі, свідчитиме про порушення принципу диспозитивності та об`єктивного судового розгляду.

У постанові від 8 квітня 2026 року у справі № 537/3041/24 Верховний Суд розглянув питання належного процесуального забезпечення доказування у спорах про оспорювання батьківства. Основним стало питання, чи може суд відмовити у позові через недоведеність, якщо сам не забезпечив можливість проведення визначального доказу ДНК-експертизи. Актуальність цієї категорії спорів зумовлена потребою у встановленні балансу між процесуальними вимогами та обов`язком суду встановити істину щодо походження дитини з урахуванням прав дитини та сторін.

Таким чином суд доходить висновку, що призначення молекулярно-генетичної експертизи за вказаним позивачкою у клопотанні від 25.08.2026 року питанням, буде відповідати меті забезпечення права як позивачки так і відповідачки на повагу до приватного та сімейного життя та забезпечить баланс інтересів усіх учасників даної справи.

Також суд вважає необхідним роз`яснити учасникам справи наслідки ухилення від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, передбачені ст. 109 ЦПК України, та додатково зазначає, що ухилення від участі в експертизі фактично є ухиленням від виконання судового рішення (ухвали) про призначення експертизи, що унеможливлює повне встановлення обставин, що мають значення для справи.

Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

Оскільки для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи потрібен значний час, то провадження у справі слід зупинити на час проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 102-109, 189, 197, 252-253, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Повернутися до стадії підготовчого провадження в цивільній справі № 641/8154/23.

Клопотання представника відповідача про допит свідків та долучення доказів задовольнити.

Викликати в судове засідання свідків ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ); ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 ). Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду. Письмові та відео докази долучити до справи.

Клопотання сторони позивача про призначення судової експертизи задовольнити.

Призначити у справі № 641/8154/23 судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (адреса: 61191, м. Харків, вул. Ковтуна, 34).

На вирішення експертизи поставити наступне питання:

- чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) біологічними братами по батьку, які мають спільного біологічного батька?

У зв`язку з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи зобов`язати позивачку ОСОБА_1 та третю особу ОСОБА_3 представити експертній установі всі необхідні та відповідні зразки, об`єкти та матеріали, які будуть затребуванні експертом.

Зобов`язати позивачку ОСОБА_1 доставити до експертної установи дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для відібрання експертних зразків.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за ст. ст. 384-385 КК України.

Роз`яснити всім учасникам справи наслідки ухилення від участі в експертизі відповідно до ст. 109 ЦПК України, а саме: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Витрати по оплаті проведення судової молекулярно-генетичної експертизи покласти на позивачку ОСОБА_1 .

Направити для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 641/8154/23 та копію даної ухвали.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 14.09.2026 року.

Суддя О.Ю.Алтухова