Ухвала суду № 139705107, 14.09.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"14" вересня 2026 р. Справа № 924/929/26

м.Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 с. Довжок Кам`янець - Подільського району Хмельницької області та

за позовом ОСОБА_2 с. Довжок Кам`янець - Подільського району Хмельницької області

до Релігійної організації "Релігійна громада парафії храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Довжок Православної церкви України" с. Довжок Кам`янець - Подільського району Хмельницької області

про визнання недійсними рішення загальних зборів та статуту у новій редакції

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 20.08.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Релігійної організації "Релігійна громада парафії храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Довжок Православної церкви України" про визнання недійсним рішення загальних (парафіяльних) зборів членів Релігійної організації "Храм Різдва Пресвятої Богородиці с. Довжок Української православної церкви", оформленого протоколом від 20.08.2023 № 1, та визнання недійсним статуту Релігійної організації "Релігійна громада парафії храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Довжок Православної церкви України" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних (парафіяльних) зборів, оформленим протоколом від 20.08.2023 №1. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оспорюване рішення прийняте з порушенням процедури скликання та проведення загальних зборів, не уповноваженими на те особами, а проведення реєстрації змін здійснено з порушенням діючого на час внесення змін Статуту.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 08.09.2026 (після усунення недоліків) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/929/26 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12:00 год. 07 жовтня 2026 року.

Також до суду 20.08.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Релігійної організації "Релігійна громада парафії храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Довжок Православної церкви України" про визнання недійсним рішення загальних (парафіяльних) зборів членів Релігійної організації "Храм Різдва Пресвятої Богородиці с. Довжок Української православної церкви", оформленого протоколом від 20.08.2023 № 1, та визнання недійсним статуту Релігійної організації "Релігійна громада парафії храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Довжок Православної церкви України" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних (парафіяльних) зборів, оформленим протоколом від 20.08.2023 №1. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оспорюване рішення прийняте з порушенням процедури скликання та проведення загальних зборів, не уповноваженими на те особами, а проведення реєстрації змін здійснено з порушенням діючого на час внесення змін Статуту.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 08.09.2026 (після усунення недоліків) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/931/26 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, об`єднано справи № 924/929/26 та № 924/931/26 в одне провадження №924/929/26.

До суду 11.09.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, згідно з якою остання просить:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6822482400:01:004:1575, площею 3792 кв. м (0,3792 га) за адресою: Кам`янець-Подільський район, село Довжок, вулиця Свободи, 62, та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі набуття, зміну, припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження, тощо) до набрання законної сили рішенням, яке буде ухвалено судом по суті розгляду позовної заяви в справі № 924/929/26;

- заборонити Релігійній організації "Релігійна громада парафії храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Довжок Православної церкви України" та особам, які діють від її імені чи в її інтересах, вчиняти дії, спрямовані на державну реєстрацію права власності, права постійного користування чи інших речових прав на земельну ділянку площею 0,3792 га (кадастровий номер 6822482400:01:004:1575), розташовану за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Довжок, вулиця Свободи, 62, зокрема шляхом подання заяв, рішень та інших документів до суб`єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів чи нотаріусів;

- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів) вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав (зокрема, права власності, права постійного користування) та вносити відомості чи записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 0,3792 га з кадастровим номером 6822482400:01:004:1575, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 924/929/26.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що на підставі рішення Кам`янець-Подільської міської ради №75/61 від 04.12.2025 відповідач отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: Кам`янець-Подільський район, село Довжок, вулиця Свободи, 62. Відповідно до рішення Кам`янець-Подільської міської ради №39/69 від 03.09.2026 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3792 кв. м (0,3792 га) за адресою: Кам`янець-Подільський район, село Довжок, вулиця Свободи, 62, кадастровий номер земельної ділянки 6822482400:01:004:1575, для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій та передано вказану ділянку в постійне користування відповідачу. Позивач зазначає, що в судовій справі № 924/929/26 оскаржується рішення загальних (парафіяльних) зборів членів Релігійної організації "Храм Різдва Пресвятої Богородиці с.Довжок Української православної церкви", оформлене протоколом від 20.08.2023 № 1, та нова редакція Статуту релігійної організації, про змінену підлеглість у канонічних та організаційних питаннях шляхом входження до складу Православної церкви України, зміну найменування на Релігійну організацію "Релігійна громада парафії храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Довжок Православної церкви України". На підставі оскаржуваних рішень було неправомірно змінено органи управління організації. Наразі особами, які протиправно вказані як керівники в ЄДР, вчиняються дії щодо оформлення та реєстрації права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6822482400:01:004:1575), яка перебуває у користуванні/власності організації. Захист прав позивача прямо залежить від збереження правового статусу майна організації до вирішення спору. У разі реєстрації права власності чи вчинення інших правочинів щодо земельної ділянки особами, які не мають на це легітимних повноважень, ефективний захист прав позивача буде неможливим. Позивач буде змушена ініціювати нові чисельні судові процеси для оскарження похідних правочинів та рішень щодо землі, що свідчить про реальну загрозу ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та нівелювання судового захисту. Відтак, з метою підтримання status quo, забезпечення збалансованості інтересів сторін та запобігання завданню шкоди майновим правам організації, існує об`єктивна необхідність у забезпеченні позову. Заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що земельна ділянка може бути передана в оренду, поділена, відчужена або будуть вчинені інші дії, що призведене до безповоротних обставин та нівелює позовні вимоги позивачки у разі задоволення позовних вимог, тому є важливим застосувати заходи забезпечення позову до прийняття остаточного рішення в судовій справі № 924/929/26. Крім того, існує ризик, що відповідач після оформлення своїх речових прав на земельну ділянку реалізує своє право на будівництво на ній нерухомого майна. У такому разі виникне нове право власності на нерухоме майно, що штучно створить додаткову підставу для заволодіння власником такої нерухомості земельною ділянкою за допомогою принципу "земля слідує за нерухомістю", закріпленого ст. 120 Земельного кодексу України. Заявник звертає увагу, що забезпечення позову шляхом заборони реєстраційних дій відповідачу прямо пов`язане з предметом спору, оскільки у разі задоволення позову та визнання зборів недійсними, правочини та рішення органів місцевого самоврядування, прийняті на користь нелегітимного органу управління, створять тривалий ланцюг судових спорів. Якщо не зупинити реєстраційні дії, відповідач може провести ще кілька загальних зборів, затвердити ще новіші редакції статуту або "перепродати" майно/ права іншій структурі. Суду доведеться розглядати не один спір, а десятки. Якщо під час судового процесу ділянку з кадастровим номером 6822482400:01:004:1575 буде передано третім особам, то навіть у разі задоволення позову щодо релігійної громади, судове рішення неможливо буде виконати, адже правовстановлюючі документи будуть видані на іншу особу. Позивачеві доведеться ініціювати нові судові процеси для скасування нових рішень.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2026, вказану заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

При розгляді заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову суд враховує наступне.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника) без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших.

При цьому законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним рішення загальних (парафіяльних) зборів членів Релігійної організації "Храм Різдва Пресвятої Богородиці с. Довжок Української православної церкви", оформленого протоколом від 20.08.2023 № 1, та визнання недійсним статуту Релігійної організації "Релігійна громада парафії храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Довжок Православної церкви України" у новій редакції, затвердженій рішенням загальних (парафіяльних) зборів, оформленим протоколом від 20.08.2023 №1.

Як вказує позивач у заяві про забезпечення позову, наразі особами, які протиправно вказані як керівники в ЄДР, вчиняються дії щодо оформлення та реєстрації права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6822482400:01:004:1575), яка перебуває у користуванні/власності організації. Захист прав позивача прямо залежить від збереження правового статусу майна організації до вирішення спору. У разі реєстрації права власності чи вчинення інших правочинів щодо земельної ділянки особами, які не мають на це легітимних повноважень, ефективний захист прав позивача буде неможливим. З огляду на викладене, остання звернулась до суду із заявою про забезпечення позову.

Оскільки предметом позову у цій справі є вимоги немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21).

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:01:004:1575 за адресою: Кам`янець-Подільський район, село Довжок, вулиця Свободи, 62, яка перебуває в комунальній власності територіальної громади в особі Кам`янець - Подільської міської ради.

Відповідно до рішення Кам`янець-Подільської міської ради №39/69 від 03.09.2026 вказана земельна ділянка передана Релігійній організації "Релігійна громада парафії храму Різдва Пресвятої Богородиці с.Довжок Православної церкви України" у постійне користування.

За приписами ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України).

За змістом ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Застосування щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:01:004:1575 арешту або заборони вчинення реєстраційних дій безпосередньо обмежуватиме здійснення правомочностей власником земельної ділянки - територіальною громадою в особі Кам`янець - Подільської міської ради, яка не є учасником цього спору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.09.2024 у справі № 925/34/24 зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачу (відповідачам), а тому помилковим є накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.06.2024 у справі № 644/1482/22, від 09.05.2024 у справі № 824/2/24, від 01.11.2023 у справі № 453/179/23, від 18.01.2023 у справі № 755/9322/20, від 21.04.2022 у справі № 755/5300/21.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 752/22157/20 від 30.07.2025, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно допускається лише щодо майна, яке належить відповідачу у справі. Накладення арешту на майно третьої особи, навіть якщо вона залучена до участі у справі, є неправомірним та порушує норми процесуального права, оскільки третя особа не є стороною у справі. Такі заходи забезпечення позову порушують права осіб, які не є учасниками судового процесу, та виходять за межі допустимого процесуального втручання.

З огляду на те, що власник земельної ділянки - територіальна громада в особі Кам`янець - Подільської міської ради не є відповідачем у справі №924/929/26, застосування вказаних позивачем в заяві про забезпечення позову заходів призведе до обмеження прав та інтересів особи, яка не є учасником справи, без встановлення належного зв`язку такого обмеження з предметом спору.

Суд звертає увагу, що заявлені заходи забезпечення позову не перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом заявленого позову, оскільки можливе задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів та статуту не передбачає вирішення будь-яких питань щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:01:004:1575, в тому числі і щодо виникнення, переходу чи припинення речових прав на неї.

Щодо вимоги про заборону відповідачу та суб`єктам державної реєстрації вчиняти дії, спрямовані на державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку, суд також зазначає, що такі заборони можуть застосовуватися як заходи забезпечення позову лише за умови їх спрямованості на забезпечення конкретних позовних вимог та наявності зв`язку між відповідним заходом і предметом спору. У даному випадку такого зв`язку не встановлено.

Таким чином, заявник не довела, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення саме тих прав та інтересів, за захистом яких вона звернулась до суду у даній справі, з огляду на що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 11.09.2026 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 14.09.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Суддя Л.О. Субботіна

Ухвала надсилається представнику позивачів Муслімовій Є.М. до електронного кабінету; відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 - рек. листом