Рішення № 139704700, 03.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/855/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММОНТАЖ" (68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїіл, вул. Савицького, буд. 95)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛХІМ УКРАЇНА" (11742, Житомирська обл., Звягельський р-н, село Наталівка, вул. Привокзальна, буд. 2)

про стягнення 357 945, 44 грн

у відкритому судовому засіданні

за участю представників сторін:

від позивача: Константинов В.І.;

від відповідача: Мартинов К.В. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

Судове засідання 03.09.2026 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

09.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОММОНТАЖ" (далі - ТОВ "ПРОММОНТАЖ", позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом (вх. № 879/26 від 10.03.2026) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛХІМ УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА", відповідач) суми заборгованості за невиконання умов договору № 1/03 про надання послуг з приєднання до централізованої системи водопостачання складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський р-н, Одеська обл. від 10.03.2024 у розмірі 270 130, 93 грн, суми прострочення виконання зобов`язання з урахуванням індексу інфляції у розмірі 74 222, 34 грн, а також суми нарахованої як три проценти річних від суми заборгованості у розмірі 13 592, 17 грн; стягнення з ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА" судових витрат та судового збору у розмірі 7033, 19 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2026 вжито заходи забезпечення позову в межах ціни позову в розмірі 357 945, 44 грн шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р., м. Ізмаїл, вул. Шевченка, буд. 122-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2751509251080, яке належить ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.05.2026 о 10:30.

Судове засідання, призначене на 27.05.2026 о 10:30, не відбулося, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2026 призначено судове засідання на 10.06.2026 о 15:30.

У судовому засіданні 10.06.2026 суд протокольно оголосив перерву до 29.06.2026 об 11:15.

Протокольною ухвалою суду від 29.06.2026 відкладено розгляд справи на 13.07.2026 о 12:00.

Однак, судове засідання, призначене на 13.07.2026 о 12:00, не відбулося, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2026 призначено судове засідання на 03.09.2026 о 16:15.

У судовому засіданні 03.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення в порядку ст. 219 ГПК України, у зв`язку з чим оголосив перерву п`ять хвилин.

03.09.2026 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача - ТОВ "ПРОММОНТАЖ".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору № 1/03 про надання послуг з приєднання до централізованої системи водопостачання складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський р-н, Одеська обл. не проведено повного розрахунку з позивачем.

Позивач не погодив та не підписав додаткову угоду від 12.03.2024 до договору № 1/03 від 10.03.2024 про терміни оплати виконаних послуг та про продовження дії договору до 01.09.2025, яку зі слів директора відповідача було надіслано його юристом 16.05.2026 на електронну пошту.

Вказує, що підсумкова загальна вартість робіт складає суму у розмірі 570 130, 93 грн, з якої відповідачем сплачено лише 300 000 грн авансу, у зв`язку з чим станом на момент звернення із позовом позивачем недоотримано суму у розмірі 270 130, 93 грн.

Вимоги про погашення заборгованості, які неодноразово направлялися відповідачу, залишені останнім без реакції.

Претензії щодо врегулювання спору досудовим способом та вирішення питання щодо розрахунку заборгованості в строк 30 днів з моменту їх отримання, направлені позивачем рекомендованими листами відповідачу, були отримані останнім, однак будь-яких звернень до позивача для вирішення питання щодо сплати заборгованості, не було.

Враховуючи порушення відповідачем термінів оплати, позивачем нараховано індекс інфляції у розмірі 74 222, 34 грн та 3% річних в сумі 13 592, 17 грн.

Правову позицію обґрунтовує приписами ст. ст. 11, 202, 509, 526, 538, 610, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 901, 903 ЦК України та ст. ст. 173, 174, 175, 193 ГК України.

У заяві (виступ у судових дебатах), сформованій в системі "Електронний суд" 12.07.2026 (вх. № 24427/26 від 13.07.2026), позивач зазначив, що авансовий платіж було проведено лише у розмірі 150 000, 00 грн - 23.04.2024, чим відповідач порушив п. 3.2.1. договору.

Повідомляє, що роботи з приєднання до централізованої системи водопостачання складу паливно-мастильних матеріалів за адресою по вул. Шевченка, 122-А в м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області до 1 вересня 2024 були закінчені; почались перемовини із оплати наданих послуг між двома товариствами, однак не було досягнуто будь-якої угоди; з вересня місяця до грудня місяця 2024 року відповідач не брав слухавки та не відповідав на листи електронної пошти.

Керуючись п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 за № 270, вказує, що у описах вкладення наявні всі реквізити, відомості та заповнені всі графи проставлені всі підписи, всі відбитки штемпелів, які повинні бути, однак не вказаний тільки номер поштового відправлення. Вказані цінні листи ТОВ «ОІЛХІМ УКРАЇНА» отримано 19.12.2025 та 27.12.2025 з претензіями та з додатками, однак відповідач не звертався до позивача для вирішення питання щодо сплати заборгованості. ТОВ «ОІЛХІМ УКРАЇНА» не надали жодного доказу того, які саме листи вони отримали від ТОВ «ПРОММОНТАЖ» у вказані дати за вказаними номерами відправлень.

Посилання представника відповідача про те, що звернення до суду є передчасним та необґрунтованим - не підкріплюється жодною доказовою та нормативно-правовою базою, оскільки ТОВ «ПРОММОНТАЖ» звернулось до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з тим, що позивач виконав усі умови укладеного договору і для отримання коштів необхідно підписати акти виконаних робіт, а відповідач, у свою чергу, зловживає своїми правами, не підписує актів виконаних робіт, не пояснюючи причини, та не бажає сплачувати виконані роботи та припинив будь-які способи зв`язку із позивачем, але наполягає на тому, що звернення до суду є передчасним, незважаючи на те, що строк дії договору закінчився 01.09.2024, а на теперішній час - 13.07.2026.

Доводи відповідача - ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА".

У відзиві, сформованому в системі "Електронний суд" 31.03.2026 (вх. № 11110/26 від 31.03.2026), на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача судові витрати.

Вказує про виконання зобов`язання в частині сплати авансового платежу та про перевиконання, про що зазначається самим позивачем, оскільки станом на 30.12.2024 було сплачено 300 000, 00 грн.

Позивачем не було здано виконані роботи відповідачу, а тому в силу п. 3.2.2 договору строк оплати не настав. На думку відповідача копії долучених до позову непідписаних документів без зазначення дат та періодів виконання робіт, відміток про відмову замовника від прийняття робіт, поштових відправлень, оформлених неналежним чином не можуть слугувати підтвердженням складання та направлення належних документів. Вважає, що лише після належної здачі виконавцем та прийняття без зауважень виконаних робіт замовником, у останнього виникає зобов`язання щодо сплати решти суми, відповідно до умов договору.

У додаткових поясненнях у справі, сформованих в системі "Електронний суд" 20.05.2026 (вх. № 17557/26 від 20.05.2026), відповідач зазначає, що ані зі змісту позову, ані з додатків доданих до нього неможливо встановити яким чином позивач здав відповідачу виконані роботи, оскільки позивач не надавав йому акти виконаних робіт. Щодо твердження позивача про те, що ним направлялись відповідачу претензії та до них додавались певні документи, в т. ч. акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в), відповідач вказує, що не отримував вказаних актів ані в 2024 році, ані в 2025, і лише мав змогу ознайомитись із ними в якості додатків до позовної заяви.

Звертає увагу суду на той факт, що додані до позовної заяви копії опису вкладення до поштового відправлення не можуть бути взяті до уваги як належні та допустимі докази надсилання відповідних документів відповідачу, оскільки надані описи не відповідають вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, зокрема, з огляду на відсутність номера поштового відправлення в описі вкладення у цей лист.

Також, відповідач звертає увагу суду на відсутність ідентифікації осіб та підтвердження їх повноважень, «скріншоти» з переписки, з якими у месенджері та електронній пошті надані до позовної заяви, та що саме намагався цим підтвердити позивач.

У додаткових поясненнях у справі (тези виступу у судових дебатах), сформованих в системі "Електронний суд" 10.07.2026 (вх. № 24340/26 від 13.07.2026), відповідач зазначив, що не отримавши від позивача акту приймання виконаних робіт був позбавлений можливості пересвідчитись в остаточній вартості робіт, відповідності обсягам та вартості виконаних робіт і, як наслідок, прийняти або не прийняти виконані роботи та оплатити їх правильну вартість остаточно погоджену сторонами. Оскільки позивачем було повідомлено суд, що штрафні санкції ним рахувались починаючи з вересня 2024 року, то відповідно і довести позивач мав би підписання або необґрунтовану відмову від підписання замовником акту виконаних робіт. Однак, на думку відповідача, матеріали справи не містять жодного доказу, що підтвердили б вручення акту відповідачу.

Наявні в матеріалах справи акт та довідка про вартість виконаних робіт не містять періоду за який вони складені ( вказано за ____ 2024р.), не містять підпису замовника, не містять дати підписання акту виконавцем, не містять відмітки про факт та дату відмови замовника від підписання акту. Вважає, що такі обставини позбавляють можливості як відповідача, так і суд встановити дату, з якої роботи навіть на думку позивача вважаються зданими.

Позивач в ході судового розгляду посилався на 3 різні шляхи надсилання документів позивачу - новою поштою, електронною поштою та месенджером. При цьому, в договорі відсутнє застереження щодо використання таких засобів зв`язку між сторонами взагалі. Позивачем не було направлено відповідачу документи засобами Укрпошти або принаймні електронного документообігу (вчасно, медок) або які б дали можливість точно пересвідчитись в отриманні документа.

Щодо наданих до матеріалів справи фотокопій переписки в месенджері, необхідно звернути увагу, шо позивачем не надано пояснень з якою особою і ким вона проводилась, не кажучи вже про її достовірність і перенесення на матеріальний носій. З фото невідомої переписки вбачається, що вона відбувалась з особою mamaichuk o, номер телефону за яким зареєстрований цей акаунт не наведено та позивач на нього не посилався. При цьому, як вбачається з відомостей з ЄДРПОУ про відповідача, особи, навіть віддалено схожої на mamaichuk o в переліку осіб, які мають право виступати від імені відповідача - немає.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА", як замовником, та ТОВ "ПРОММОНТАЖ", як підрядником, 10.03.2024 було укладено договір № 1/03 приєднання до централізованої системи водопостачання складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область (далі - договір), п. 1.2. якого передбачено, що замовник доручає, а підрядник, в межах договірної ціни та проектно-кошторисної документації, виконує всі передбачені договором роботи на об`єкті, забезпечує необхідну якість робіт, дає їх в обумовлені строки замовнику з передачею всієї виконавчої документації, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх.

У відповідності до п. п. 2.1., 2.2., 2.3. договору договірна ціна цього договору складає 570 130, 93 грн без ПДВ. Вартість послуг визначається згідно договірної ціни, зведеного кошторисного розрахунку і локального кошторису, які є невід`ємною частиною договору. Сума договору може бути зменшена залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 3.1. договору ціна договору дорівнює загальній ціні робіт та складає 570 130, 93 грн без ПДВ.

Підпунктами 3.2.1., 3.2.2. п. 3.2. договору передбачено, що замовник здійснює оплату за цим договором шляхом перерахування на поточний рахунок підрядника, зазначений в розділі 12 Реквізити та підписи сторін цього договору, наступним чином:

авансовий платіж в розмірі 50 % відсотків від загальної ціни цього договору, яка визначена в 3.1. цього договору, що складає 285 065, 47 грн без ПДВ. Замовник перераховує кошти протягом семи банківських днів з дати підписання договору;

решта суми 50% відсотків від загальної ціни цього договору, яка (ціна) визначається з урахуванням раніше сплаченої переплати (авансового платежу), становить: 285 065, 47 грн, без ПДВ, підлягає оплати протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт.

За положеннями п. 3.3. договору оплата вартості здійснюється замовником в національній валюті України безготівково, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Підрядник забезпечує виконання робіт у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією та будівельними нормами та правилами, діючими на території України. Термін надання послуг: з моменту підписання договору до 01.05.2024. Місце виконання робіт: вул. Шевченка, м. Ізмаїл, Ізмаїльський району, Одеської області (п. п. 4.1. - 4.3. договору).

У відповідності до підпунктів 6.1.1., 6.1.2., 6.1.3 пункту 6.1. договору замовник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі оплачувати виконані роботи; приймати виконані роботи згідно акту КБ - 2 та КБ - 3; обсяг виконаних робіт та вартість приймається і підписується відповідальним інженером з технічного нагляду.

Замовник має право достроково розірвати цей договір у разі не виконання зобов`язань підрядником: зменшувати обсяг виконаних робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому випадку сторони вносять відповідні зміни до цього договору (підпункти 6.2.1., 6.2.2. пункту 6.2. договору).

Згідно з підпунктами 6.3.1., 6.3.2 пункту 6.3. договору підрядник зобов`язаний: забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором; забезпечити надання робіт, якість яких відповідає умовам, встановленим цим договором.

Підрядник має право своєчасно і в повному обсязі отримувати за виконані роботи (підпункт 6.4.1. пункту 6.4. договору).

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством та цим договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.09.2024, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання фінансових зобов`язань (п. 9.1. договору).

У відповідності до п. 10.1. договору усі зміни до даного договору оформлюються шляхом укладення додаткових угод та підписуються обома сторонами.

За положеннями п. 11.1. договору невід`ємною частиною цього договору є: договірна ціна (додаток 1); зведений кошторисний розрахунок (додаток 2).

Договір підписаний позивачем та відповідачем, скріплений їх печатками.

Згідно договірної ціни на приєднання до централізованих систем водопостачання складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область, що здійснюється в 2024 році, вартість будівельних робіт становить 570,13093 тис. грн.

Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області був виданий дозвіл № 54 на порушення об`єктів благоустрою, згідно якого дозволяється ТОВ "ПРОММОНТАЖ" проводити земляні роботи, пов`язані з підключенням до системи водопроводу до нежитлового будинку № 122-А по вул. Шевченка на об`єкті благоустрою - територія загального користування вул. Шевченка, асфальтове покриття за адресою м. Ізмаїл, вул. Шевченка, 122-А; дозвіл діє з 30.04.2024 по 29.05.2024.

10.04.2024 був складений акт № 417 від 10.04.2024 розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 12 від 09.04.2024, за умовами якого споживач ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА" та виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення КП "Ізмаїльське ВУВКГ" встановили за об`єктом споживача м. Ізмаїл, вул. Шевченка, 122-А:

1. джерело водопостачання: комунальна мережа централізованого питного водопостачання м. Ізмаїл;

2. межа майнової належності системи централізованого питного водопостачання встановлюється відповідно до технічних умов № 12 від 09.04.2024: у місці приєднання мережі споживача до комунальної мережі централізованого питного водопостачання м. Ізмаїл;

3. межа експлуатаційної відповідальності сторін за стан та обслуговування системи централізованого питного водопостачання відповідно до технічних умов № 12 від 09.04.2024 встановлюється: у місці приєднання мережі споживача до комунальної мережі централізованого питного водопостачання м. Ізмаїл.

Акт № 417 від 10.04.2024 розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 12 від 09.04.2024 складений та підписаний начальником Комунального підприємства "Ізмаїльське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Віталієм Бєловим.

10.04.2024 за № 417 були складені технічні умови на приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення № 12 від 09.04.2024, основними відомостями яких є: замовник - ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА"; найменування об`єкта будівництва: склад паливно - мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область; місце розташування об`єкта будівництва: м. Ізмаїл, вул. Шевчекнка, № 122 - А; вид будівництва: реконструкція та інше.

10.04.2024 позивачем з електронної адреси prommontag_770@ukr.net на електронну адресу oilchemukraine@gmail.com були надіслані технічні умови.

Позивачем на підтвердження виконання робіт за договором надано: локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 на приєднання до централізованих систем водопостачання складу паливно - мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область, згідно якого кошторисна вартість - 536 161, 23 грн; зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва приєднання до централізованих систем водопостачання складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область, відповідно до якого кошторисна вартість - 570, 13093 тис. грн; відомість ресурсів до локального кошторису № 02-01-01 на приєднання до централізованих систем водопостачання; підсумкову відомість ресурсів об`єкт: склад паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область (витрати по факту); розрахунки №№ 1-4. Прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботи/монтажні роботи; підсумкову відомість ресурсів.

Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 2024 рік (форма КБ-3) по об`єкту будівництва у тому числі: склад паливно - мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область та у тому числі: будівельні роботи та інші витрати всього вартість виконаних будівельних робіт - 570, 13093 тис. грн.

Відповідно до акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 2024 рік (форма № КБ- 2в) загальна вартість виконаних позивачем робіт становить 570 130, 93 грн, зі змісту якого вбачається, що замовник - ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА", підрядник - ТОВ "ПРОММОНТАЖ"; договір № 1/03 від 10.03.2024; найменування об`єкта будівництва та його адреса: приєднання до централізованої системи водопостачання складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область; найменування об`єкта: склад паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область.

Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 2024 рік підписаний лише позивачем.

Договір на суму 570 130, 93 грн та акти виконаних робіт були надіслані 27.12.2024 позивачем з електронної адреси prommontag_770@ukr.net на електронну адресу oilchemukraine@gmail.com.

На виконання вимог договору № 1/03 відповідачем здійснено оплату в сумі 300 000 грн, про що свідчать платіжна інструкція № 31 від 23.04.2024 із вказівкою призначення платежу: "передоплата за приєднання до системи водовідведення згідно дог. № 1/03, без ПДВ" та платіжна інструкція № 49 від 30.12.2024 із вказівкою призначення платежу: "передоплата за приєднання до системи водовідведення згідно дог. № 1/03, без ПДВ".

16.05.2025 відповідач з електронної адреси lawyer@solarys.com.ua надіслав позивачу на електронну адресу prommontag_770@ukr.net документи до роботи, а саме додаткову угоду.

Умовами додаткової угоди № 1 передбачено викласти п. 3.2. договору від 10.03.2024 № 1/03 приєднання до централізованої системи водопостачання складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область у такій редакції: оплата робіт за цим договором проводиться замовником в безготівковій форм, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника за банківськими реквізитами зазначеними у виставленому підрядником рахунку наступним чином: 3.2.1 у строк до 30.04.2024 (включно) замовник зобов`язується перерахувати підряднику грошові кошти у розмірі 150 000 грн; у строк до 31.12.2024 включно замовник зобов`язується перерахувати підряднику грошові кошти у розмірі 150 000 грн; 3.2.3. у строк до 01.08.2025 при умові своєчасного виконання підрядником робіт, які є предметом цього договору, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін актом здачі-приймання робіт, замовник здійснює остаточний розрахунок з виконавцем, шляхом перерахування підряднику грошових коштів у розмірі 270 130, 93 грн; викласти п. 9.1. договору у такій редакції: 9.1. цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 01.09.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У матеріалах справи наявне електронне листування сторін (переписка в мессенджері), з якого, зокрема, вбачається, що таке листування стосувалось отриманих документів; оплати в розмірі 150 тис грн з метою розпочати роботи та 135 тис грн до кінця тижня; прийняття робіт; підписання документів; здійснення оплати. Також вбачається, що були здійснені аудіодзвінки.

Позивач засобами поштового зв`язку направив відповідачу претензію від 12.12.2025, в якій зазначив, що фактично не отримуючи оплату в повному обсязі, як це передбачено умовами договору, ТОВ "ПРОММОНТАЖ" виконав свої зобов`язання щодо виконання робіт з приєднання до централізованої системи водопостачання складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область замовнику, а ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА" порушило умови договору та створило заборгованість по договору № 1/03 від 10.03.2024 у розмірі 270 130, 93 грн. Також, вказав, що у разі невиконання вимог даної претензії або залишення без відповіді протягом одного місяця з моменту її отримання буде змушений звернутися до Господарського суд із позовною заявою про стягнення заборгованості та суми індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, а також віднесенням усіх видів витрат, пов`язаних з поданням позовної заяви.

Додатками до претензії зазначено: копія договору № 1/03 від 10.03.2024; договірна ціна на приєднання до централізованого водопостачання; локальний кошторис на будівельні роботи; підсумкова відомість ресурсів; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ - 2в); підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту); акт звірки від 13.05.2025; квитанції про сплату; розрахунок інфляції та 3% річних.

Факт направлення на адресу відповідачу претензії від 12.12.2025 з доданими до неї додатками підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідного опису вкладення у цінний лист з відбитками календарного штемпеля відділення поштового зв`язку від 12.12.2025, накладною та фіскальним чеком АТ "Укрпошта".

Згідно відомостей «трекінг» АТ «Укрпошта» претензію від 12.12.2025 відповідач отримав 19.12.2025.

Факт направлення на адресу відповідачу претензії повторно з доданими до неї додатками підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідного опису вкладення у цінний лист з відбитками календарного штемпеля відділення поштового зв`язку від 15.12.2025, накладною та фіскальним чеком АТ "Укрпошта".

Відповідно до відомостей «трекінг» АТ «Укрпошта» претензію відповідач отримав 27.12.2025.

5. Позиція суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правовідносини між сторонами у даній справі виникли з договору приєднання до централізованої системи водопостачання складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область, який за правовою природою є договором будівельного підряду.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 844 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Положеннями ч. ч. 1-4 ст. 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

У відповідності до ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

За умовами ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Згідно з ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (ст. 857 ЦК України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 875 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За положеннями ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ч. ч. 4, 5, 6 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

У судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/2.

Суть цієї правової позиції полягає в тому, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.

Відповідна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2026 у справі № 916/2903/22.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності (1) реального виконання робіт за договором у разі (2) неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи. Таких висновків також дотрималася і об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 також зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт, - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У такому разі генпідрядник повинен довести, що він надсилав замовнику акт та, у випадку необґрунтованої відмови останнього від його підписання, реальне виконання робіт за договором (такі висновки також наведені і у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 23.06.2026 у справі № 922/2841/25).

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт - є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.

Наведене вище дає підстави дійти висновку, що для здійснення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт за договором, позивач (підрядник) повинен був направити замовнику визначені умовами Договору документи, зокрема, акти виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3, а замовник мав обов`язок їх підписати та/або надати вмотивовану відмову від їх підписання.

Подібні висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.09.2025 у справі № 922/1834/24.

Верховний Суд у постанові від 13.11.2025 у справі № 924/671/24 виснував таке: "за загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи".

За підходом, наведеним у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у cправі № 906/762/20, оскільки частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України прямо передбачає можливість оформлення акта приймання виконаних робіт в односторонньому порядку, вона надає можливість замовнику захиститися від претензій підрядника, що ґрунтуються на односторонньому акті, шляхом доведення обґрунтованості відмови від підписання акта, що є підставою для визнання його недійсним. Тобто у разі виникнення спору не підрядник повинен доводити факт виконання відповідних робіт, а замовник повинен доводити факт невиконання цих робіт, зокрема шляхом проведення відповідної експертизи тощо.

Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20 також дійшов висновку про те, що якщо позивач, як підрядник, фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатися судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.

Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи із засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Значення такого огляду полягає в тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 16.04.2025 у справі №922/1834/24.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 925/2301/14, від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18).

Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20, постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18, від 07.06.2022 у справі №922/605/15, від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).

Згідно зі ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17.

Як зазначено судом вище та підтверджується матеріалами справи за умовами договору № 1/03 відповідач доручає, а позивач, в межах договірної ціни та проектно-кошторисної документації, виконує всі передбачені договором роботи на об`єкті забезпечує необхідну якість робіт, дає їх в обумовлені строки відповідачу з передачею всієї виконавчої документації, а відповідач зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх.

Матеріалами справи підтверджено належне та своєчасне виконання робіт позивачем за договором № 1/03 від 10.03.2024; доказів на спростування невиконання таких робіт відповідачем не надано.

Відповідач частково виконав свій обов`язок з оплати робіт, сплативши позивачу 300 000 грн, у зв`язку з чим заборгованість перед позивачем становить 270 130, 93 грн.

Позивач склав акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 2024 рік за формою № КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 2024 рік за формою КБ-3 на загальну суму 570 130, 93 грн.

Вказаним актом зафіксовано обсяги виконаних будівельних робіт на об`єкті: "Склад паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка 122 - А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область", зі змісту якого вбачається, що загальна вартість виконаних позивачем робіт становить 570 130, 93 грн.

27.12.2024 позивачем договір та акти виконаних робіт були направлені відповідачу на електронну адресу Андрія Мельничука, який є керівником ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА".

Також, позивач надіслав засобами поштового зв`язку на адресу відповідача договірну ціну на приєднання до централізованого водопостачання; локальний кошторис на будівельні роботи; підсумкову відомість ресурсів; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ - 2в); підсумкову відомість ресурсів (витрати по факту); акт звірки від 13.05.2025, про що свідчить опис вкладення накладна та фіскальний чек АТ "Укрпошта". Відповідачем отримано зазначені документи 27.12.2025, про що свідчать відомості «трекінг» АТ «Укрпошта».

Водночас, відповідач отримані документи зі свого боку не підписав, мотивованої відмови від їх підписання не надав, а також не висловив будь-яких зауважень щодо обсягу, якості чи строків виконання робіт. При цьому у матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача обґрунтованих заперечень щодо підписання вказаних документів або повідомлень про виявлені недоліки виконаних робіт.

Матеріали справи також не містять доказів складання відповідачем або його уповноваженими представниками будь-яких актів фіксації недоліків, дефектів чи невідповідність виконаних робіт вимогам проектно-кошторисної документації, будівельним нормам або умовам договору, що свідчить про відсутність належним чином оформлених зауважень до результатів виконаних робіт.

Підписаних між сторонами будь-яких додаткових угод до договору № 1/03 від 10.03.2024 приєднання до централізованої системи водопостачання складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: вул. Шевченка, 122-А, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область, з яких би вбачалося зменшення обсягу виконання робіт та загальну вартість договору матеріали справи не містять.

Дослідивши обставини справи, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам згідно з вимогами статті 86 ГПК України, суд дійшов заснованого на вимогах статей 854, 879, 882 ЦК України висновку, що позивач виконав відповідні роботи за договором, а відповідач в порушення вимог закону та умов договору безпідставно ухилився від прийняття робіт, адже не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, та безпідставно їх не оплатив в повному обсязі. Ненадання вмотивованої відмови, не обґрунтування мотивів не підписання акта приймання виконаних будівельних робіт не може слугувати підставою для не здійснення оплати виконаних робіт.

З урахуванням обставин, встановлених судом, доводи відповідача відхиляються судом, оскільки позивач надав докази направлення (на електронну адресу та засобами поштового зв`язку) та отримання відповідачем акту приймання виконаних робіт та у відповідності до ч. 1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Решта доводів відповідача не спростовують вищенаведених висновків суду.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення індекс інфляції у розмірі 74 222, 34 грн та 3% річних у розмірі 13 592, 17 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА", наданого позивачем сума заборгованості - 270 130, 93 грн; розмір інфляції по заборгованості - 74 222, 34 грн; 3 % річних - 13 592, 17 грн.

Ураховуючи приписи пункту 3.2.1. договору № 1/03, відповідач повинен був здійснити авансовий платіж у розмірі 50 % від загальної ціни договору - 17.03.2024, однак перерахував кошти в сумі 150 000 грн 23.04.2024 та кошти в сумі 150 000 грн 30.12.2024.

Ураховуючи приписи пункту 3.2.2. договору № 1/03 решту суми 50 % від загальної ціни договору відповідач повинен був здійснити протягом семи банківських днів з дати підписання акту приймання виконаних робіт.

Тобто, зважаючи на погоджені сторонами умови договору щодо порядку та строків проведення розрахунків, мало місце прострочення виконання зобов`язання та строк оплати є таким, що настав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки сум інфляційних втрат, суд встановив їх арифметичну невірність, у зв`язку з чим у зв`язку з чим зробив власний:

з 01.09.2024 до 31.12.2024; 420 130, 93 x 1.06764276 - 420 130, 93 = 28 418, 82 грн, де 420 130, 93 грн - сума боргу, 1.06764276 - інфляційне збільшення (101, 50 : 100) х (101, 80 : 100) х (101, 90 : 100) х (101, 40 : 100);

з 01.01.2025 до 31.01.2026; 270 130, 93 грн х 1.08715288 - 270 130, 93 = 23 542, 69 грн, де 270 130, 93 грн - сума боргу, 1.08715288 - інфляційне збільшення (101,20 : 100) (100,80 : 100) (101,50 : 100) (100,70 : 100) (101,30 : 100) (100,80 : 100) (99,80 : 100) (99,80 : 100) (100,30 : 100) (100,90 : 100) (100,40 : 100) (100,20 : 100) (100,70 : 100).

Таким чином, загалом сума інфляційних втрат - 51 961, 51 грн.

Відповідач контррозрахунок не надав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум 3 % річних в сумі 357 945, 43 грн, суд встановив такий розрахунок є вірним.

Відповідач відзиву з контррозрахунком не надав.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 5369, 19 грн, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 5035, 28 грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог (335 684, 61 х 5369, 19 : 357 945, 44).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

У клопотанні, сформованому в системі "Електронний суд" 10.07.2026 (вх. № 24280/26 від 10.07.2026) з урахуванням клопотання, сформованого в системі "Електронний суд" 01.09.2026 (вх. № 29607/26 від 01.09.2026), представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати на судовий збір у розмірі 7033, 19 грн, на правничу допомогу у розмірі 20 650, 00 грн та транспортні витрати пов`язані з відрядженням адвоката у судові засідання до Господарського суду Одеської області у розмірі 21 322, 13 грн.

Відповідач у клопотанні, сформованому в системі "Електронний суд" 10.07.2026 (вх. № 24329/26 від 13.07.2026), просив зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката. Вважає, що наведений позивачем розмір судових витрат не співмірний із складністю справи, витрати позивача не підтверджені належними розрахунками, обґрунтуванням необхідності та доказами. Позивачем не було надано обґрунтування щодо причин необхідності використання власного транспортного засобу для прибуття до суду замість використання громадського транспорту; не було надано суду доказів використання власного автомобіля, не надано розрахунку споживання пального на відповідну відстань. Крім того, позивачем не обґрунтовано виділення 10 годин роботи адвоката на відвідання одного судового засідання. В той час як адвокат приймав участь в режимі відеоконференції поза приміщенням суду і не був позбавлений можливості прийняття такої участі і в інших судових засіданнях.

У заяві (виступ у судових дебатах), сформованій в системі "Електронний суд" 12.07.2026 (вх. № 24427/26 від 13.07.2026), зазначено, що за своїм станом здоров`я адвокат не може користуватись міським транспортом у далеких відрядженнях, оскільки має хвороби; відстань між м. Ізмаїлом та Господарським судом становить 250 км., витрати палива мого автомобіля на 100 км становить 10 л бензину марки 95, об`єм двигуна особистого транспорту становить 2,4 м3, відстань становить 500 км з м. Ізмаїла до м. Одеси та назад, час який витрачається на відрядження в одну сторону становить близько 4-4,5 годин, оскільки на пункті пропуску «Паланка» існують черги, в яких можна простояти від 15 хвилин до 3-4 годин в залежності від завантаженості трафіку, плюс близько години витрачається на судове засідання, тому загалом на відрядження з м. Ізмаїла до м. Одеси та назад витрачається 10 годин робочого часу адвоката. Вказує, що бути присутнім у судовому засіданні або приймати участь у ВКЗ це вибір кожного адвоката окремо і він не залежить від складності справи, а залежить від відповідального ставлення до справи.

Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Гонорар у відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19).

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2025 у справі № 902/1070/24 зазначив, що вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, стороні необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18, від 12.07.2022 у cправі № 903/261/21.

Таким чином, достатніми доказами на підтвердження понесених витрат, пов`язаних із прибуттям адвокатів у судові засідання власними автотранспортами, є: копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, квитанція про купівлю палива, розрахунок відстані по маршруту для переїзду до суду, розрахунок витрат палива транспортним засобом.

Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Час, витрачений адвокатом на очікування судового засідання, є складовою правничої допомоги, і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанова Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 905/493/22).

Інтереси позивача - ТОВ "ПРОММОНТАЖ" у справі № 916/855/26 представляв адвокат Константинов В.І. згідно ордеру серії ВН № 1671863 на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № 20 від 09.03.2026 та угоди № 20 від 09.03.2026 про надання правової допомоги.

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат на професійну правову допомогу адвоката в сумі 20 650 грн та понесених транспортних витрат, пов`язаних з відрядженням адвоката у судові засідання у розмірі 21 322, 13 грн, надано:

- опис від 01.09.2026 виконаних робіт (наданих послуг), згідно загальна вартість виконаних робіт становить 20 650 грн та загальна вартість транспортних витрат для надання послуг у зв`язку із відрядженням становить 21 322, 13 грн;

- фіскальні чеки, платіжні інструкції, оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні 03.09.2026;

- платіжну інструкцію № 578 від 10.07.2026, згідно якої ТОВ "ПРОММОНТАЖ" перерахував грошові кошти в розмірі 17 067, 38 грн Константинову В.І. із вказівкою призначення платежу: "сплата за транспортні витрати адвоката на відрядження, без ПДВ".

Суд зазначає, що ТОВ "ОІЛХІМ УКРАЇНА" у розумінні статей 76-79 ГПК України не доведено неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що такі послуги не були надані.

Таким чином, дослідивши та оцінивши додані заявником до заяви документи, дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, а також документи, наявні у судовій справі, докази, якими підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката та його транспортних витрат, та, зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, а також те, що результат вирішення спору відбувся на користь позивача, суд доходить висновку про стягнення з відповідача таких витрат в розмірі 20 650 грн та в розмірі 21 322, 13 грн.

Суд звертає увагу, що в силу приписів ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За наслідками розгляду справи позов задоволено.

Отже, заходи забезпечення позову вжиті у відповідності до ухвали Господарського суду Одеської області від 12.03.2026, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛХІМ УКРАЇНА" (11742, Житомирська обл., Звягельський р-н, село Наталівка, вул. Привокзальна, буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи: 44713488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОММОНТАЖ" (68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, вул. Савицького, буд. 95; ідентифікаційний код юридичної особи: 23875149) суму заборгованості у розмірі 270 130, 93 грн (двісті сімдесят тисяч сто тридцять гривень, дев`яносто три копійки), індекс інфляції у розмірі 51 961, 51 грн (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна гривня, п`ятдесят одна копійка), 3% річних у розмірі 13 592, 17 грн (тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві гривня, сімнадцять копійок), судовий збір у розмірі 5035, 28 грн (п`ять тисяч тридцять п`ять гривень, двадцять вісім копійок), витрати за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1664 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 650 грн (двадцять тисяч шістсот п`ятдесят гривень) та транспортні витрати у розмірі 21 322, 13 грн (двадцять одна тисяча триста двадцять дві гривні, тринадцять копійок).

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Заходи забезпечення позову, вжиті у відповідності до ухвали Господарського суду Одеської області від 12.03.2026, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 14 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Мусієнко