Ухвала суду № 139704509, 11.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12676/26

2/953/6270/26

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"11" вересня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Ігнатова Дмитра Івановича, до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2026 до Київського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Ігнатова Д.І., до ОСОБА_2 , в якій представник позивачки просить суд розірвати шлюб мж ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 30.03.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову № 1 Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 327.

Представником позивачки також заявлено вимогу про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання представник позивачки посилається на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та просив врахувати, що позивачка перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про відстрочення сплати судового збору, виходячи з наступного.

Так, підставою для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі та звільнення від сплати судового збору відповідно до ст. 136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» є майновий стан позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.

Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що звільнення/зменшення/відстрочення судового збору, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе звільнення/зменшення/відстрочення сплати судового збору.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень звільнити/зменшити/відстрочити сплату судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судового збору. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Дослідивши надані представником позивачки докази скрутного майнового стану, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору, оскільки жодних доказів, які підтверджують майновий стан позивачки, представником позивачки до суду не надано, та не доведено наявність підстав, встановлених частинами 1 та 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд наголошує, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення/відстрочення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд звертає увагу, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем разом з позовною заявою до суду не надано документів, які б були достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивачки, оскільки не містить відомостей про майновий стан позивачки, яка може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо). Доказів, щодо тяжкого майнового стану, позивачкою не надано.

Крім того, від імені позивачки ОСОБА_1 діє представник адвокат Ігнатов Д.І.

Отже, в задоволенні вимоги представника позивачки про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Оскільки судом було відмовлено у задоволенні вимоги представника позивачки про відстрочення сплати судового збору, то позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328 гривень.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну заяву про розірвання шлюбу - у сумі, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у розмірі 1331, 20 грн.

Однак, до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору.

Крім того, в частині 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до розділу 1 «Підсистема «Електронний суд» глави ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, а саме: в пункті 24 зазначається - підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи; в пункті 29 вказано, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та від 01 липня 2021 року у справі №9901/76/21 (провадження №11-137заі21).

При цьому, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом), така сторона (учасник) справи відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України та пункту 29 розділу 1 «Підсистема «Електронний суд»» глави ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, зобов`язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

На порушення наведених норм представником позивачки не додано доказів того, що у відповідача у справі зареєстрований електронний кабінет у системі «Електронний суд» та направлення відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї на адресу електронного кабінету, зареєстрованого в системі «Електронний суд», або доказів надсилання листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.

Таким чином, позивачці належить усунути недоліки поданої позовної заяви, зазначені у вказаній ухвалі, а також надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 1331, 20 гривень за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA578999980313161206000020654.

В частинах 1, 2, 3 ст.185 ЦПК України регламентовано, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Тому позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків шляхом подачі доказів того, що у відповідача у справі зареєстрований електронний кабінет у системі «Електронний суд» та направлення відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї на адресу електронного кабінету, зареєстрованого в системі «Електронний суд», або доказів надсилання листом з описом вкладення копій поданих до суду документів, а також надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 1331, 20 гривень.

Без виправлення вказаних недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження і підлягає залишенню без руху.

Запропонувати позивачці виправити вказані недоліки в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ним копії даної ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 7, 136, 177, 185, 247 ЦПК України, ст. ст. 3, 5, 8 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимоги позивачки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Ігнатова Дмитра Івановича, про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Ігнатова Дмитра Івановича, до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути недоліки заяви, зазначені в тексті ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачці, що у разі неусунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом встановленого строку, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Копію ухвали надіслати представнику позивача.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://court.gov.ua/fair/sud.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ