Ухвала суду № 139704276, 10.09.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/5866/26

провадження № 1-кс/619/1138/26

УХВАЛА

іменем України

10 вересня 2026 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025222080000052від 26 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України КК України,-

встановив:

09 вересня 2026 року до суду надійшло клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025222080000052від 26 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що на адресу Дергачівської окружної прокуратури Харківської області надійшла заява від ОСОБА_4 про притягнення до кримінальної відповідальності посадової особи одного з державних органів, який вимагає у нього грошові кошти за вчинення дій з використанням наданої їй влади чи службового становища в інтересах вказаної особи.

Допитаний як свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що на початку листопада поточного року його знайома ОСОБА_5 попросила допомогти їй у взаємодії з органами державної виконавчої служби. Вона мала намір оскаржити звіт про оцінку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого вартість нерухомого майна становила близько 800 000 грн, та надалі реалізувати це майно на торгах.

25 листопада 2025 року близько 11:00 свідок прибув до Шевченківського відділу державної виконавчої служби за адресою: м. Харків, вул. Студентська, 5/6. Працівники відділу повідомили, що для представництва інтересів ОСОБА_5 необхідна довіреність. Керівник відділу надав свідку номер телефону особи на ім`я ОСОБА_6 та зазначив, що після отримання довіреності з ним необхідно зв`язатися через месенджер WhatsApp.

26 листопада 2025 року ОСОБА_5 оформила у приватного нотаріуса ОСОБА_7 довіреність на ім`я ОСОБА_4 для представництва її інтересів в органах державної виконавчої служби. Після цього свідок зателефонував за номером наданим номером. Чоловік, який представився ОСОБА_6 , повідомив, що його попередили про дзвінок, та запропонував зустрітися за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час зустрічі ОСОБА_6 запропонував за 1 000 доларів США спільно з керівником Шевченківського відділу ДВС забезпечити швидке оскарження наявної оцінки, виготовлення нового звіту з необхідною вартістю нерухомого майна та прискорене направлення документів до ДП «СЕТАМ» для його реалізації. Також ОСОБА_6 зазначив, що без передачі коштів новий звіт не буде підготовлений, а процедура передачі майна на реалізацію триватиме значний час.

Свідок сприйняв висловлену пропозицію як вимогу передати неправомірну вигоду за вчинення посадовими особами органу ДВС дій із використанням службового становища. На підтвердження повноважень представляти інтереси ОСОБА_5 він надав копію відповідної довіреності.

Під час подальшого допиту свідок повідомив, що 29 січня поточного року приблизно о 16:00 на сайті ДП «СЕТАМ» він виявив реєстрацію учасника, який сплатив гарантійний внесок для участі у призначених на 2 лютого третіх електронних торгах із реалізації частини квартири в межах виконавчого провадження, у якому свідок представляв інтереси стягувача.

Не бажаючи реалізації нерухомого майна, свідок зателефонував через месенджер WhatsApp державному виконавцю ОСОБА_8 . Останній після перевірки інформації повідомив про необхідність наступного ранку прибути до Шевченківського відділу ДВС, звернутися до його керівника ОСОБА_9 та подати заяву про повернення виконавчого документа. ОСОБА_10 також зазначив, що попередив ОСОБА_9 про приїзд свідка.

30 січня 2026 року близько 09:00 свідок прибув до Шевченківського відділу ДВС. За вказівкою ОСОБА_9 він подав до канцелярії заяву про повернення виконавчого документа, текст якої йому продиктували працівники відділу. Після цього ОСОБА_9 у присутності свідка зателефонував, за його словами, керівнику ДП «СЕТАМ» у м. Харкові та попросив негайно зняти відповідний лот із торгів. Після розмови ОСОБА_9 зазначив, що виконав усе необхідне, однак від свідка виникає багато «клопот», за які потрібно платити. Для отримання пояснень щодо розміру та порядку оплати він направив свідка до ОСОБА_11 .

Того ж дня свідок прибув до Основ`янсько-Слобідського відділу ДВС, де зустрівся з ОСОБА_12 . Останній повідомив, що після повернення виконавчого документа свідок повинен буде повторно подати його для відкриття нового виконавчого провадження, у межах якого буде залучено визначеного ОСОБА_13 суб`єкта оціночної діяльності для проведення «правильної» оцінки нерухомості.

Під час цієї розмови ОСОБА_10 висловив вимогу передати йому 200 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_9 , а також 2 000 грн особисто ОСОБА_14 як подяку за сприяння у знятті майна з торгів та подальшому виконавчому провадженні.

Близько 14:00 свідок повторно прибув до Основ`янсько-Слобідського відділу ДВС. У салоні свого автомобіля він передав ОСОБА_14 200 доларів США та 2 000 грн. Після цього на прохання ОСОБА_15 свідок відвіз його до Шевченківського відділу ДВС для передачі, зі слів останнього, 200 доларів США ОСОБА_9 .

Приблизно через 40 хвилин ОСОБА_10 повернувся до автомобіля та повідомив, що заяву про повернення виконавчого документа направлено електронною поштою до ДП «СЕТАМ» і відповідний лот найближчим часом буде знято з торгів. Крім того, він підтвердив, що обговорив із ОСОБА_9 повторне пред`явлення виконавчого документа та залучення визначеного ними суб`єкта оціночної діяльності.

Надалі ОСОБА_4 повідомив, що 03.02.2026 близько 09:30 йому через месенджер WhatsApp зателефонував ОСОБА_16 та повідомив про вимогу додатково передати 100 доларів США у зв`язку з виникненням значних «клопот». Також ОСОБА_10 зазначив, що гроші необхідно передати того ж дня, інакше жодних дій у виконавчому провадженні вчинено не буде.

Близько 14:00 свідок прибув до Основ`янсько-Слобідського відділу ДВС. Під час зустрічі в автомобілі, на запитання свідка щодо повторного відкриття виконавчого провадження ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_9 , після чого повідомив, що наступного дня свідку необхідно прибути до Шевченківського відділу ДВС та подати відповідну заяву.

Після цього свідок передав ОСОБА_14 100 доларів США. Отримавши кошти, ОСОБА_10 повідомив, що під час подання заяви свідок повинен обов`язково зазначити керівнику Шевченківського відділу ДВС про наявність визначеного ними суб`єкта оціночної діяльності, який має провести оцінку 1/2 частини квартири в межах нового виконавчого провадження. Також ОСОБА_10 запевнив, що з вирішенням інших питань у цьому провадженні проблем не виникне.

Під час подальшого допиту свідок повідомив, що 17.04.2026 попередньо замовив у ТОВ «Мірник» (код ЄДРПОУ 45952584) проведення оцінки квартири. Представник товариства надіслав йому через месенджер Viber сертифікат суб`єкта оціночної діяльності та кваліфікаційне свідоцтво оцінювача. Того ж дня ОСОБА_4 переслав фотографії зазначених документів ОСОБА_8 для підготовки постанови про залучення суб`єкта оціночної діяльності.

20.04.2026 ОСОБА_17 повідомив свідку, що постанова найближчим часом буде готова.

21.04.2026 під час наступної телефонної розмови ОСОБА_17 нагадав свідку про необхідність передати йому хоча б частину коштів, щоб він міг «далі рухатися у справі».

22.04.2026 свідок прибув до Основ`янсько-Слобідського відділу ДВС за адресою: м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 11. Під час зустрічі в автомобілі ОСОБА_17 передав свідку примірники постанови про залучення суб`єкта оціночної діяльності. Свідок, своєю чергою, передав ОСОБА_17 200 доларів США, пояснивши, що через лікування наразі не має можливості передати більшу суму.

Отримавши кошти, ОСОБА_17 повідомив про необхідність повернути другий примірник постанови з підписом оцінювача разом зі звітом про оцінку нерухомого майна, а також роз`яснив подальші дії щодо передачі квартири на реалізацію через ДП «СЕТАМ».

27.04.2026 свідок отримав виготовлений ТОВ «Мірник» звіт про оцінку нерухомого майна та передав ОСОБА_17 цей звіт і другий примірник постанови з підписом оцінювача. ОСОБА_17 зазначив, що після закінчення десятиденного строку для ознайомлення сторін з оцінкою квартира буде виставлена на торги.

14.05.2026 ОСОБА_17 зателефонував свідку через месенджер WhatsApp та повідомив, що квартиру виставлено на електронні торги ДП «СЕТАМ» за номером лота 599723. Під час цієї ж розмови ОСОБА_17 наголосив, що після завершення трьох етапів торгів свідок повинен передати йому залишок раніше обумовлених коштів, точну суму яких він повідомить пізніше.

В ході виконання доручення та оперативного супроводження встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний старший державний виконавець Основ?янсько-Слобідського відділу ДВС у м. Харкові ХМУ МЮ України ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, ОСОБА_17 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 02.09.2026 у справі № 619/5866/26 надано дозвіл учасникам слідчої групи у кримінальному провадженні, на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_17 , за адресою: АДРЕСА_3 .

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, предметів та речей, які мають значення для кримінального провадження, 08.09.2026 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_18 на підставі зазначеної вище ухвали суду, було проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_3 , за результатами якого вилучено, та опечатано з пояснювальними написами учасників обшуку, наступне: - ноутбук торгівельної марки «acer», MFG Date 2017/09/05 s/n NXGGSEU01873604F703400 з зарядним пристроєм до нього, поміщено до помірного сейф-пакету НПУ 6642394.

Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 08.09.2026 вказані вище предметивизнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України вищезазначені предмети є тимчасово вилученим майном.

В клопотанні прокурор зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення та є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів та з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз та проведення інших слідчих (розшукових) дій.

Оскільки вилучене майно визначено речовим доказом, зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, посилаючись на положення ст.ст. 36, 167-174 КПК України, прокурор просить накласти арешт на зазначене вище майно, яке було тимчасово вилучене під час обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів, забезпечення можливої спеціальної конфіскації, проведення судових експертиз, висновки яких будуть долучені до матеріалів кримінального провадження та у подальшому будуть використані як докази під час судового розгляду та повернення вказаного майна негативно вплине на подальше досудове розслідування.

В судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому, та просив судовий розгляд провести у його відсутність.

Особа, майно якої тимчасово вилучено ОСОБА_17 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, на адресу суду надав заяву про розгляд клопотання без його присутності, не заперечує проти накладення арешту.

Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (а у визначених законом випадках дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За приписами ч. 1 статті 172 КПК України відсутність прокурора, підозрюваного, іншого власника майна, і за наявності - також захисника не є перешкодою для розгляду клопотання.

Таким чином, використавши всі можливі засоби для забезпечення справедливого розгляду клопотання, враховуючи скорочений термін його розгляду, судовий розгляд в суді проведено за відсутністю особи, майно якої тимчасово вилучене та йогопредставника, які в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, причини своє неявки суд не повідомили, що не позбавляє даних осіб, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні майно було вилучено під час обшуку 08 вересня 2026 року, клопотання про накладення арешту на майно було скеровано до суду 09.09.2026, тобто у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України - протягом 48 годин після вилучення майна, надійшло до канцелярії суду 09 вересня 2026 року, вхід. № 27204.

З огляду на викладене, строки звернення з клопотанням про арешт майна, прокурором дотримані.

З матеріалів клопотання вбачається, що СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025222080000052 від 26.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 02.09.2026 у вказаному кримінальному провадженні надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_17 , який проживає і користується квартирою за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий має правооглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме, п.п. 1, 3 тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей та документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: відшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення.

Так, 08 вересня 2026 рокуслідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_18 , на підставі ухвали суду, було проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого було вилучено: - ноутбук торгівельної марки «acer», MFG Date 2017/09/05 s/n NXGGSEU01873604F703400 з зарядним пристроєм до нього, поміщено до помірного сейф-пакету НПУ 6642394.

Постановою слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 08.09.2026, вказані вище предметвизнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

У відповідності до вимог до ч. 2 ст. 168 КПК, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

За викладеного, майно вилучене під час обшуку вважається тимчасово вилученим майном.

Статтею 168 КПК України встановлено, що факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На теперішній час вилучене майно відповідає критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що вони могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Прокурором обґрунтовано необхідність накладення арешту на вилучені речі, оскільки дане майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, наявна постанова слідчого про визнання їх речовими доказами, є необхідність у проведенні їх додаткового огляду, проведення відповідних експертиз. Вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування фактів, які слугуватимуть встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя приходить до переконання, що є підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі можуть бути використанні як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження, досудове розслідування здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, ст. 368 КК України, тобто вилучений ноутбукторгівельної марки «acer», може мати певний зв`язок з розслідуваним кримінальним правопорушенням.

З метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження, на даний час вилучений ноутбукще не оглянутий, інформація яка зберігається на ньому, підлягає додатковому вивченню і може мати доказове значення, вилучене майно цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, тому з метою збереження речових доказів, забезпечення проведення відповідних експертних досліджень, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт, з тимчасовим позбавленням права заборони відчуження, розпорядження та користування, в межах строку досудового розслідування чи ухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На даному етапі кримінального провадження не надано доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження. Менш обтяжливий спосіб арешту майна, на думку слідчого судді, призведе до неможливості збереження речових доказів та може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому розслідуванню.

Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (дізнавачем), прокурором, на яких також покладається обов`язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.

Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов`язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого (дізнавача), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Крім того, суд звертає увагу, що захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами статті 219 КПК України, а крім того слідчий суддя роз`яснює, якщо в подальшому відпаде потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, власник майна або його представник може звернутись до слідчого судді, в порядку статті 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 98, 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 42025222080000052 від 26 листопада 2025року на тимчасово вилучене майно, яке було виявлено та вилучено 08 вересня 2026 року під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: - ноутбук торгівельної марки «acer», MFG Date 2017/09/05 s/n NXGGSEU01873604F703400 із зарядним пристроєм до нього, поміщено до помірного сейф-пакету НПУ 6642394, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном в межах строку досудового розслідування, абоухвалення відповідного судового рішення або рішення слідчого судді.

Зберігання арештованого майна здійснювати відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою КМ України № 1104 від 19.11.2012 та до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року.

Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити користування та розпорядження зазначеним майном.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, контроль за виконанням покласти на прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 .

Роз`яснити положення, які закріплені в ч. 1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1