Рішення № 13970393, 28.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.11р.Справа № 5005/215/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАгро",

м. Донецьк

до Селянського фермерського господарства "Долина",

с. Володимирівка Межівського району Дніпропетровської

області

про стягнення 978 986,47 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Тернова В.О., представник, дов. б/н від 16.02.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_1, член фермерського господарства, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Межівським РВУМВС України в Дніпропетровській області 15.08.1997р. представник не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Справа слухається із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, запис здійснюється на носій серійний номер CD-R №HR107JS60420152357/

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 17.02. до 24.02.2011р.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача борг - 644684,71 грн, штраф - 322342,36 грн, неустойку - 10020,04 грн, 3% річних - 1939,36 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконання умов договору №250110 від 25.01.2010р. перерахував Відповідачу грошові кошти - 235 000,00 грн за постачання соняшнику, останній продукцію не поставив, грошові кошти не повернув.

Відповідач проти позову заперечує, вказує, що на отримане фінансування поставив Позивачу соняшник в кількості 177 810 кг, що більше виставлених вимог, а саме 16.05., 04.08. та 04.10.2010р. Вказує, що іншого фінансування від Позивача не надходило.

Позивач проти доводів відповідача заперечує, посилаючись на те, що вказані відповідачем поставки соняшнику були здійснені в рахунок договору, який було укладено в 2009р., та більша частина продукції була повернена йому назад в звязку з тим, що була неякісною.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Представник відповідача проти вимог заперечував, просив в позові відмовити.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2010р. між позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАгро" покупець та відповідачем Селянським фермерським господарством "Долина" продавець було укладено договір №250110, строком дії - до повного виконання сторонами своїх зобовязань. За умовами договору продавець зобовязався в строк до 11.10.2010р. поставити та передати у власність покупця насіння соняшнику врожаю 2010р. в кількості 156,667 +/- 10% за ціною 1500 грн з ПДВ. Загальна вартість договору визначена 235000,00 грн. Покупець, в свою чергу, зобовязався здійснити 100% передплату за товар протягом 1-го дня із часу надання рахунку. (п. 1.1., 2.1, 3.1, 4.1. та 5.1. договору).

На виконання умов договору на підставі рахунків відповідача №2501 від 25.01.2010р. та №1002 від 10.02.2010р. позивач сплатив відповідачу вартість товару 235000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №197 від 25.01.2010р., квитанціями до прибуткового касового ордеру №11, №12, №13 та №14 від 10.03.2010р. та визнається представниками сторін.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Всупереч умовам договору та наведеним положенням закону відповідач не здійснив постачання обумовленого цим договором товару. Належних доказів постачання цього товару не надав. Його твердження щодо постачання товару 16.05.2010р., 04.08.2010р. та 04.10.2010р. в кількості 177810 кг саме на виконання цього договору спростовано наданими сторонами доказами, які ідентичні між собою, за винятком посилань на договір №281109 від 28.11.2009р.

Як встановлено судом вище, відповідач повинен був поставити насіння соняшнику урожаю 2010р. та за ціною 1500 грн з ПДВ. Як підтвердив представник відповідача в судовому засіданні збирання врожаю здійснюється в вересні-жовтні місяці, змін до спірного договору в частині предмету договору та ціни товару сторонами не вносилося. Позивачем надано докази укладання сторонами договору №281109 від 28.11.2009р. на постачання соняшнику врожаю 2009р. за ціною 2750 грн з ПДВ. В наданих накладних відсутнє належне посилання саме за яким договором здійснювалася постачання спірного соняшнику, оскільки в накладних, що надані позивачем таке посилання здійснено шляхом дописання кульковою ручкою до компютерного тексту, в накладних, що надані відповідачем такі посилання відсутні.

З наведеного суд доходить висновку, що поставлений позивачу 16.05.2010р. соняшник в кількості 76,27 тон (видаткова накладна №16/05 від 16.05.2010р. та товарно-транспортні накладні від 16.05.2010р. на 22380 кг, на 27010 кг та на 26880 кг) не може бути виконанням договору №250110 від 25.01.2010р., оскільки це насіння не являється насінням врожаю 2010р. та ціна, зазначена в цій накладній, не відповідає умовам договору. Щодо ж до поставки, яка відбулася 04.08.2010р., то з видаткової накладної №04/08-1 від 04.08.2010р. та доданих до неї товарно-транспортних накладних вбачається, що одержувачем вантажу був саме відповідач СФГ «Долина», а не позивач. Його твердження про те, що насіння господарство назад не отримувало не підтверджено жодними доказами, ним не надано доказів про встановлення відповідними уповноваженими органами фактів шахрайства чи підробки документів.

За прибутковою накладною №59 від 04.10.2010р. відповідач поставив позивачу соняшник в кількості 29630 кг, що не заперечується останнім. Разом з тим, в цій накладній вказана ціна насіння 2291,67 без ПДВ, що з ПДВ складатиме 2750,00 грн. З цього суд доходить висновку, що вказана поставка стосується договору №281109 від 28.11.2009р., оскільки доказів внесення змін в договір №250110 від 25.01.2010р. щодо ціни продукції суду не надано.

Крім того, 01.12.2010р. сторонами було підписано акт звіряння по постачанню продукції, де було встановлено, що заборгованість по поставці складає 156,667 тон на суму 235000,00 грн.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

06.12.2010р. позивач направив відповідачу вимогу №06/12-1, в якій відмовився від непоставленої в строк продукції та вимагав оплати 644684,71 грн, посилаючись на умови договору.

Фактично сума попередньої оплати складала 235000,00 грн. Доказів повернення якої суду не надано, та в цій частині вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Що ж до різниці між попередньою оплатою та сумою, яку просить стягнути позивач, та яка складає 409484,71 грн, слід зазначити наступне. У п. 6.4 договору сторони обумовили, що в разі якщо продукція продавцем не буде передана покупцю в строки, вказані в п. 4.1. договору, покупець має право вимагати від продавця оплати вартості непоставленої в строк продукції за ринковими цінами, встановленими на продукцію на день предявлення такої вимоги, та штрафу в розмірі 50% від вартості непоставленої продукції.

За своєю правовою природою умовами цього пункту договору сторони встановили порядок визначення збитків за неналежне виконання зобовязань продавцем у вигляду упущеної вигоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ст. 623 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Тобто, за загальним правилом кредитор повинен довести факт протиправної поведінки особи, що завдала шкоди, настання шкоди (її розмір) та причинний зв'язок між ними. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Судом встановлена винна поведінка відповідача, який не виконав умови договору щодо постачання продукції.

Як на підтвердження суми збитків позивачем надано лист Інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Донецької обласної державної адміністрації від 06.12.2010р. №01-08/281, згідно якого середня закупівельна ціна по Донецькій області за листопад 2010р. на насіння соняшнику склала 4115 грн за 1 тону.

Разом з тим, вказаний лист підписаний невідомою особою та не скріплений печаткою, містить інформацію про закупівельні ціни, а не ринкові, як визначено умовами договору.

Крім того, як вбачається із Положення про Державну інспекцію з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №65 від 22.01.2004р. (з подальшими змінами), регіональним органом якої є Інспекція якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Донецької обласної державної адміністрації, до її повноважень не віднесено визначення, моніторинг ринкових цін на сільськогосподарську продукцію та надання такої інформації іншим особам.

З наведеного суд доходить висновку, що позивачем не доведено розмір збитків у вигляді упущеної вигоди передбаченим договором способом та заходів, які ним були вжиті щодо їх одержання та в цій частині його вимоги судом відхиляються.

Що ж до вимог про стягнення штрафу, то вони підлягають задоволенню частково в сумі 117500 грн (235000 грн х 50%), як це передбачено умовами договору. В решті вимоги про стягнення штрафу 204842,36 грн безпідставні, оскільки нарахування штрафу на збитки законом не передбачено.

Умовами п. 6.3. договору за прострочення поставки продукції передбачена сплата неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Листом від 06.12.2010р. позивач відмовився від постачання продукції та просив повернути грошові кошти, отже. прострочення поставки буде з 12.10. по 10.12.2010р. (з врахуванням поштового пробігу) та неустойка за 60 днів прострочення становитиме 5987,67 грн. В решті вимоги про стягнення неустойки задоволенню не підлягають в звязку з невірним визначенням періоду прострочення поставки продукції.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачена вказана відповідальність за порушення боржником виконання грошового зобовязання. Грошове зобовязання щодо повернення попередньої оплати у відповідача виникло з моменту відмови позивача від постачання продукції та вимоги про повернення грошових коштів, і період прострочення грошового зобовязання з врахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України становитиме з 16.12. по 27.12.2010р. 12 днів, річні складуть 231,78 грн. В решті вимоги про стягнення річних в сумі 1707,58 грн задоволенню не підлягають в звязку з невірним визначенням періоду прострочення грошового зобовязання та нарахуванням річних на суму збитків, які не являються грошовим зобовязанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобовязання перед позивачем з поставки продукції, чим порушив умови укладеного з позивачем договору та вище наведені приписи законодавства.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі стягнення сплаченого авансу 235000,00 грн, штрафу 117500,00 грн, неустойки 5987,67 грн, 3% річних 231,78 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 525, 526, 623, 625, 712 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Долина" 52924, с. Володимирівка Межівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 32058004 (р/р 26007050213519 в АК Приватбанк м. Павлоград, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАгро" 83050, м. Донецьк, вул. Університетська, 58/65, код ЄДРПОУ 36560702 (р/р 260070736 в ПАБ «Унікомбанк»м. Донецька, МФО 335902) сплачений аванс 235000,00 грн (двісті тридцять пять тисяч грн), штраф 117500,00 грн (сто сімнадцять тисяч пятсот грн), неустойку 5987,67 грн (пять тисяч девятсот вісімдесят сім грн 67 коп), 3% річних 231,78 грн (двісті тридцять одну грн 78 коп), витрати по сплаті державного мита 3587,19 грн (три тисячі пятсот вісімдесят сім грн 19 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 86,38 грн (вісімдесят шість грн 38 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Повне рішення складено

25 лютого 2011р.Л.П. Широбокова