Ухвала суду № 139703614, 14.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"14" вересня 2026 р. Справа № 916/3691/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши

заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі Філії "Інфоксводоканал" (код ЄДРПОУ 26472133, 65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5)

до боржника: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорномор-2" (код ЄДРПОУ 26165170, 65113, м. Одеса, Люстдорфська Дорога, буд. 157)

про видачу судового наказу про стягнення 90747,96 грн.

в с т а н о в и в:

Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі Філії "Інфоксводоканал" звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорномор-2", в якій просить суд видати судовий наказ про стягнення 90747,96 грн.

Як на підставу своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником умов укладеного між сторонами типового договору з колективним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 07.07.2022 №10789.

Враховуючи вище викладене та у зв`язку із порушенням боржником умов договору, заявник просить видати судовий наказ про стягнення з боржника грошової заборгованості в загальній сумі 90747,96 грн.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї докази, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 3 статті 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додається: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Так, заявником долучено 2 комплекти додатків до заяви про видачу судового наказу.

Судом встановлено, що один комплект додатків до заяви про видачу судового наказу взагалі не засвідчений у встановленому порядку, а інший містить відтиск внаслідок застосування механічних засобів відтворення власноручного підпису факсиміле.

Згідно частин 1, 2, 4 абзацу 2 частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (ДП "УкрНДНЦ") від 01.07.2020 №144), відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Не є доказом засвідчення належним чином ксерокопій документів, доданих до позовної заяви, напис на пакеті документів "прошито та пронумеровано", оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані ксерокопії відповідають оригіналу, як це передбачено п.5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2020).

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, або ж шляхом скріплення (прошиття) певного пакету документів з відповідним написом "прошито та пронумеровано", та на звороті такого напису ставиться печатка "Згідно з оригіналом" із вказівкою найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Факсиміле з латини "facsimile" - зробити подібне. Так, факсимиле - це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

У свою чергу, підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Отже, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису певної особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Разом з тим, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено інших способів засвідчення копій паперових документів, окрім особистого (власноручного) проставляння підпису заявника або уповноваженої особи, а подання позовних заяв, клопотань та копій інших документів з використанням факсимільного відтворення підпису особи, який, фактично, є штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам абзацу 2 частини 8 статті 42 ГПК України.

Отже, жоден з доданих до заяви про видачу судового наказу комплект додатків не може бути прийнятий судом в якості належних доказів.

За змістом п.1 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням приписів статті 150 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі Філії "Інфоксводоканал" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорномор-2" 90747,96 грн. заборгованості.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 14.09.2026.