Ухвала суду № 139703573, 08.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

08 вересня 2026 року Справа № 915/466/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

в ході підготовчого засідання, розглянувши заяву б/н від 24.05.2026 (вх.№7674/26 від 25.05.2026) про закриття провадження у справі,

за позовом: Фізичної особи - підприємця Веселова Олексія Олександровича, АДРЕСА_1

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Веселовій Світлані Анатолівні, АДРЕСА_1

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

про: стягнення 586 240,93 грн.

Фізична особа - підприємець Веселов Олексій Олександрович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх.№5959/26 від 24.04.2026) в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Веселової Світлани Анатолівни 586 240,93 грн. збитків (упущеної вигоди), заподіяних у період з 28.06.2023 по 01.04.2026 та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 31.05.2023 набрало законної сили рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20 березня 2023 року справа №482/374/21 (розглянутої в порядку поділу майна колишнього подружжя), згідно якого Веселов О.О та Веселова С.А. є співвласниками по 1/2 частки наступного нерухомого майна: - приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 82.7 кв.м, розташованого на першому поверсі житлового будинку літ.А-2 за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, №244/2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1998098248101, дата державної реєстрації: 28.06.2023) (далі - магазин 82,7кв.м.); - магазину промислових товарів, загальною площею 121.6 кв.м, розташованого на першому поверсі житлового будинку літ.А-2 за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, №244/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 402733148101, дата державної реєстрації: 28.06.2023) (далі - магазин 121.6кв.м.); - 30/100 (по 15/100 кожному співвласнику) нежитлові приміщення підвалу та сходинкових клітин 1-го та ІІ-го поверху, загальною площею 367.00кв.м. (110,5кв.м. припадає на відповідну частку 30/100 та 55,25кв.м. на 15/100), в житловому будинку літ.А-2 за адресою: м Миколаїв, вул. Погранична, №244 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 2766338848060, дата державної реєстрації: 13.07.2023) (далі - приміщення підвалу 55,25кв.м.). Вказує, що ФОП Веселову О.О. належить 1/2 частка магазину 82,7 та 1/2 частка магазину 121,6 кв,м., тобто 82,7 +121,6/2 = 102,15кв.м. (загальної площі), а також 15/100 приміщень підвалу, що складає 55,25кв.м. від їх загальної площі. Зазначає, що нежитлові приміщення є об`єктами нерухомого майна комерційного призначення та використовувались/використовуються відповідачкою в цілому для її підприємницької діяльності. Вказує, що позивачем з дати державної реєстрації нежитлових приміщень (28.06.2023 магазин та 13.07.2023 підвал) вчинялись дії для отримання доходів від їх використання у підприємницькій діяльності (надання в платне користування/оренду). Проте, відповідачка діє всупереч положенням ст.258, 361 ЦК України, чим завдає збитків позивачу у його праві спільної власності та праві використовувати його частину нежитлових приміщень у підприємницькій діяльності для отримання прибутку. Зазначає, що співвласник ФОП Веселова С.А. здійснює підприємницьку діяльність використовуючи нежитлові приміщення в цілому (інші частки) належні ФОП Веселову О.О, який не позбавлений права на певну підприємницьку діяльність, зокрема з надання в оренду своєї частини цих нежитлових приміщень за звичайною ринковою ціною. У зв`язку з тим, що відповідачка здійснює підприємницьку діяльність використовуючи нежитлові приміщення в цілому (інші частки) належні ФОП Веселову О.О, позивач вказує, що поніс збитки (упущеної вигоди) у розмірі 586 240,93 грн., які просить стягнути з відповідачки.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2026 позовну заяву (вх.№5959/26 від 24.04.2026) Фізичної особи - підприємця Веселова Олексія Олександровича залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач через систему "Електронний суд" подав заяву на виконання ухвали суду (вх.№6319/26 від 01.05.2026) згідно якої надав докази сплати судового збору, докази направлення позовної заяви на адресу відповідачки та копію рішення від 12.05.2021 у справі №482/246/21.

Ухвалою суду від 04.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.06.2026. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Відповідачка через систему "Електронний суд" подала відзив на позовну заяву (вх.№7673/26 від 25.05.2026) в якому проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві.

Також, відповідачка через систему «Електронний суд» подала заяву про закриття провадження у справі (вх.№7674/26 від 25.05.2026) в якій вважає, що дана справа не підсудна господарському суду. Вказує, що співвласником нежитлових приміщень позивач є не як фізична особа - підприємець, а як громадян. В свою чергу відповідачка також є співвласником приміщень не як фізична особа - підприємець, а як громадянка України в підтвердження чого посилається на правоустановчі документи. Вказує, що даний спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства. Відповідачка вважає, що набуття статусу підприємця не позбавляє людину, як учасника суспільних відносин, статусу фізичної особи, та що наявність у відповідача статусу підприємця не свідчить про те, що він виступає у такій якості, зокрема у правовідносинах з користування частиною нежитлових приміщень як фізична особа - підприємець. Вважає, що розгляд даної справи підлягає вирішенню місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим просить суд закрити провадження у справі №915/466/26.

Позивач через систему «Електронний суд» подав заперечення на заяву відповідачки про закриття провадження у справі (вх.№7982/26 від 28.05.2026) в яких зазначає, що справа підлягає розгляду в господарському суді. Вказує, що відповідач зареєстрований як ФОП з 13.03.2002 по 02.08.2024 та знов зареєстрований з 21.01.2025 по сьогодні. Зазначає, що положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачають реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, як за ФОП, реєстрація прав здійснюється виключно за фізичними або юридичними особами. Стверджує що характер правовідносин сторін (Позивача, як ФОП та Відповідачки, як ФОП) стосується виключно здійснення підприємницької/господарської діяльності (використання магазинів та підвалу - отримання прибутку). Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин. За змістом правовідносин Відповідачка використовувала нерухомість у її підприємницькій діяльності без погодження/поза волею Позивача, який як співвласник був позбавлений права з надання цих приміщень в оренду за плату іншим особам в тому числі самій Відповідачці. Дії відповідачки з одноособового/без узгодження з іншим співвласником не надали змоги останньому отримати прибуток від надання його власності в оренду іншим особам та/або сама ФОП за дотримання прав іншого співвласника мала б сплачувати оренду за ринковими цінами. Вказує, що сторони по справі є підприємцями та використовують їх нерухоме майно у їх підприємницькій діяльності/з метою отримання прибутку. У зв`язку з викладеним вважає, що правовідносини сторін у цій справі до цивільно-правових не відносяться у зв`язку із чим заява Відповідачки від 24.05.2026 про закриття провадження у справі, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Позивач через систему "Електронний суд" подав відповідь на відзив (вх.№7986/26 від 29.05.2026) в якій вважає, що відзив є необґрунтованим, а його зміст не містить викладених обставин за яких би вбачалось правомірність дій відповідача, зокрема відсутні докази щодо правомірності використання магазинів та підвалу за згодою іншого співвласника позивача.

У зв`язку з оголошенням у місті Миколаєві повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, підготовче засідання у справі № 915/466/26 призначене на 02.06.2026, не відбулось.

Ухвалою суду від 02.06.2026, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 25.06.2026.

Позивач через систему "Електронний суд" подав заяву про збільшення позовних вимог (вх.№9301/26 від 24.06.2026) в якій зазначає, що 30.12.2025 позивачем направлено відповідачу вимогу-повідомлення вих.№30/12-1 від 30.12.2025, зокрема із пропозицією укласти договір оренди нежитлових приміщень та відповідним договором оренди для їх підпису. Заперечень щодо запропонованої вартості за п.4.2. договору оренди від 30.12.2025, ФОП Веселова С.А. не заявляла. З 01.04.2026 року по сьогодні 23.06.2026 відповідачка продовжує безпідставно використовувати частину об`єктів нерухомості позивача та не вчиняла ніяких дій з повернення чужого майна або сплати вартості за його використання, зокрема не уклала запропонований договір оренди нежитлових приміщень від 30.12.2025. У зв`язку з цим вважає за можливе збільшити позовні вимоги у порядку ст.46 ГПК України за період з 01.04.2026 по 23.06.2026 на суму 59 206,67 грн. та просить суд стягнути з відповідача збитків (упущеної вигоди), заподіяних у період з 28.06.2023 по 23.06.2026 у розмірі 645 447,60 грн.

У зв`язку з оголошенням у місті Миколаєві повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, підготовче засідання у справі № 915/466/26 призначене на 25.06.2026, не відбулось.

Ухвалою суду від 25.06.2026 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 21.07.2026.

26.06.2026 позивач подав до суду заяву від 26.06.2026 (вх.№9484/26 від 26.06.2026) про забезпечення позову в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Веселовій Світлані Анатоліївні , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та знаходяться і обліковуються на її банківських рахунках в межах суми позову 586 240,93 грн.

Ухвалою суду від 29.06.2026 заяву від 26.06.2026 (вх.№9484/26 від 26.06.2026) Фізичної особи - підприємця Веселова Олексія Олександровича про забезпечення позову - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках Фізичної особи - підприємця Веселової Світлани Анатолівни, ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в межах заявлених позовних вимог у сумі 586 240,93 грн.

Представник відповідачки через систему "Електронний суд" подала заяву про відкладення підготовчого засідання (вх.№10087/26 від 13.07.2026) в якій зазначає, що у період з 01 липня 2026 року по 01 серпня 2026 року перебуватиме у плановій щорічній відпустці за межами України. Іншого представника з відповідними повноваженнями з метою його направлення для участі у судовому засіданні 21.07.2026 немає. Вказує, що відповідачем до суду подано клопотання про закриття провадження у справі, сторона позивача заперечує проти його задоволення. Також, сторона позивача подала інші процесуальні документи, які необхідно розглянути та висловити думку щодо їх прийняття. Зазначає, що розгляд зазначених клопотань та проведення підготовчого засідання у справі без участі відповідача та без висловлення ним своєї позиції щодо заявлених клопотань, за таких обставин, буде значним обмеженням його процесуальних прав, а дотримання основних засад (принципів) господарського судочинства, таких як верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом може бути знехтувано. У зв`язку з цим просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 21.07.2026 підготовче засідання відкладено на 08.09.2026, ухвалено розглянути справу №915/466/26 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку «у розумний строк».

Розглянувши заяву відповідачки про закриття провадження у справі (вх.№7674/26 від 25.05.2026) суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Відповідно до ч.2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ч. 1, 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою ст.20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Аналогічні за змістом висновки щодо критеріїв розмежування судової юрисдикції наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №905/2260/17, від 21 серпня 2019 року у справі №922/4239/16, від 25 лютого 2020 року у справі №916/385/19.

Визначаючи співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу, необхідно зазначити наступне.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (ч.1 ст. 24 ЦК України).

За вимогами ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті (частини друга та четверта зазначеної статті).

Відповідно до ст.26 ЦК України всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи-підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Такий підхід Великої Палати Верховного Суду щодо співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу є усталеним, що підтверджено, зокрема, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц, від 24 квітня 2018 року у справі №303/5186/15-ц, від 15 травня 2019 року у справі №904/10132/17, від 21 вересня 2019 року у справі №922/4239/16, від 03 липня 2019 року у справі №916/1261/18, від 09 жовтня 2019 року у справі №209/1721/14-ц.

Отже, з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця фізична особа фактично перебуває у двох правових статусах - як фізична особа, та як фізична особа-підприємець.

При цьому наявність статусу підприємця не свідчить про те, що така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах або ж що всі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно тощо (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі №2-7615/10, від 05 червня 2018 року у справі №522/7909/16-ц).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду зроблених у постановах від 13.03.2018 у справі №306/2004/15-ц, від 15.05.2019 у справі №904/10132/17, від 02.10.2019 у справі №263/2359/19, від 25.02.2020 у справі №916/385/19, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є, зокрема, юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Так, в господарському законодавстві юридична особа та фізична особа-підприємець охоплюються спільним поняттям "суб`єкт господарювання".

У постанові від 25.02.2020 у справі №916/385/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вирішення питання про юрисдикційність спору за участю фізичної особи-підприємця залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.

У справі, яка розглядається, слід виходити не лише із суб`єктного складу відповідних правовідносин, важливим у цьому випадку є також зміст самих правовідносин та чи є такі відносини господарськими. Необхідним є встановлення правового статусу фізичної особи у цих правовідносинах - чи діє вона у власних інтересах, чи як суб`єкт господарювання.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Веселов Олексій Олександрович був зареєстрований, як ФОП: дата запису державної реєстрації: 13.03.2002, Дата запису: 12.06.2008, Номер запису: 25220170000041106, КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; дата запису про припинення: 02.08.2024, 2005170060004004399, Підстава: власне рішення; дата запису державної реєстрації: 21.01.2025 Номер запису: Номер запису: 2010350000000713557. КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Веселова Світлана Анатоліївна, є фізичною особою-підприємцем: дата запису 11.07.2014.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.03.2023 у справі №482/374/21, зокрема,

Визнано за Веселовим Олексієм Олександровичем в порядку поділу спільного майна колишнього подружжя право власності, зокрема, на:

- частку приміщення магазину промислових товарів, загальна площа: 82,7 кв.м., на першому поверсі житлового будинку літ А-2, адреса: АДРЕСА_2 ;

- частку магазину промислових товарів, загальна площа: 121,6 кв.м., на першому поверсі житлового будинку літ А-2, адреса: АДРЕСА_3 ;

- частку нежитлових приміщень, загальною площею: 30/100 частин приміщень підвалу, загальна площа 367 кв.м. (110,5 кв.м. припадає на відповідну частку у спільному сумісному майні), яке складається з нежитлових приміщень підвалу та сходинкових клітин 1-го та 2-го поверхів в житловому будинку літ.А-2, адреса: АДРЕСА_3

Визнано за Веселовою Світланою Анатоліївною в порядку поділу спільного майна колишнього подружжя право власності, зокрема, на:

- частку приміщення магазину промислових товарів, загальна площа: 82,7 кв.м., на першому поверсі житлового будинку літ А-2, адреса: АДРЕСА_2 ;

- частку магазину промислових товарів, загальна площа: 121,6 кв.м., на першому поверсі житлового будинку літ А-2, адреса: АДРЕСА_3 ;

- частку нежитлових приміщень, загальною площею: 30/100 частин приміщень підвалу, загальна площа 367 кв.м. (110,5 кв.м. припадає на відповідну частку у спільному сумісному майні), яке складається з нежитлових приміщень підвалу та сходинкових клітин 1-го та 2-го поверхів в житловому будинку літ.А-2, адреса: АДРЕСА_3

Рішення суду набрало законної сили 31.05.2023.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав від 03.07.2023 №337821132, Веселову Олексію Олександровичу на праві спільної сумісної власності належить приміщення магазину промислових товарів на першову поверсі житлового будинку літ.А-2 за адресою: Миколаївська область, АДРЕСА_3/2 (арк.23,24).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 03.07.2023 №337822194, Веселову Олексію Олександровичу на праві спільної сумісної власності належить магазин промислових товарі за літ.А-2 (част. І поверху) за адресою: АДРЕСА_3 (арк..25, 26).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 17.07.2023 №339423569, Веселову Олексію Олександровичу на праві спільної часткової власності належить 15/100 нежитлових приміщень підвалу та сходинкових клітин І-го та ІІ-го поверхів в житлову будинку літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_3

Суд зазначає, що чинне законодавство не виділяє такого суб`єкта права власності як фізична особа-підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи-підприємця. Отже, суб`єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому, правовий статус фізичної особи-підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності (постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 920/1275/16, від 12.03.2024 у справі № 925/989/22).

Отже, фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.

Ключовим для вирішення цього питання є не лише факт реєстрації відповідачки як суб`єкта підприємницької діяльності, а можливість/неможливість використання спірного майна для здійснення підприємницької діяльності, що виключає її використання для особистих та/або побутових потреб.

Суд зазначає, що спірні приміщення, які належать позивачу та відповідачу є нежитловими приміщеннями магазину промислових товарі, а тому вказана нерухомість не може бути використана в особистих (побутових) цілях.

Отже, враховуючи наявність у позивача та відповідача статусу ФОП, належність їм нерухомого майна комерційного призначення, позов слід розглядати саме в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 20, 169, 182, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви Фізичної особи - підприємця Веселової Світлани Анатолівни про закриття провадження у справі (вх.№7674/26 від 25.05.2026) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено 14.09.2026.

Суддя Н.О.Семенчук