Ухвала суду № 139702828, 14.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"14" вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/688/26

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенка А.А.,

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.

за позовом

Приватного акціонерного товариства «Закарпатавтотранс», м. Ужгород Закарпатської області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Попович-Бус», с. Осій Хустського району Закарпатської області,

про визнання угоди укладеною,

Представники сторін, що з`явились у судове засідання:

від позивача не з`явився

від відповідача - Чернобук Я.Л., адвокат, ордер серії АО №1244926 від 16.07.2026

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Закарпатавтотранс» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Попович-Бус» про визнання угоди укладеною.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2025, у якому оголошено перерву до 17.08.2026.

Підготовче засідання 17.08.2026 відкладено на 10.09.2026 у якому оголошено перерву до 14.09.2026.

Між тим представник позивача 14.09.2026 подав до суду додаткові пояснення у яких крім надання пояснень

Просить суд:

1. Що з метою процесуальної економії (аби не подавати близько сотні проєктів договорів інших автостанцій України), в порядку ч. 7 ст. 82 ГПК України просимо під час судового розгляду справи по суті здійснити огляд Переліку автостанцій України (https://services.dsbt.gov.ua/bus-stations) на предмет встановлення змісту відповідних проєктів договорів про надання автостанційних послуг по решті автостанцій України.

У разі, якщо заяву позивача про огляд судом веб-сайту буде відхилено, просить продовжити позивачу процесуальний строк на надання відповідних доказів у паперовій формі.

2. Вказує, що представник позивача має об`єктивну неможливість взяти участь у судовому засіданні, призначеному на ранок 14 вересня 2026 р., оскільки на той самий час йому призначено проведення лекційного заняття зі студентами ДВНЗ УжНУ (розклад надійшов у п`ятницю ввечері, 11.09.2026, вже після визначення дати судового засідання). За таких обставин просить підготовче засідання 14.09.2026 провести без участі представника позивача.

Відповідно до статті 80 ГПК України (Подання доказів)

1. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

6. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

7. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

10. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

11. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Ст. 82 ГПК України Огляд доказів за їх місцезнаходженням визаачає, що

1. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

2. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.

3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.

4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо.

5. Якщо огляд проводиться за відсутності хоча б однієї із сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, здійснюється відеофіксація огляду технічними засобами.

6. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на їх погляд, має значення для повноцінного проведення огляду, встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, робити свої зауваження щодо протоколу огляду.

7. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

8. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.

В силу ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У порядку ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зміст вищенаведених норм ГПК України свідчить про те, що права сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку подання відзиву на позовну заяву) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Норма процесуального права пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Суд зауважує, що за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити чи продовжити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення чи продовження, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, відповідно до приписів ГПК України, учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.

З заявою про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальнадія, стосовно якої пропущено строк. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з ч.2 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Як убачається зі змісту наведеної норми, за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлено судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не зумовлено вчиненням учасником процесуальної дії.

При цьому оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк у межах певного строку, передбаченого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад визначений ГПК України строк.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

В позовній заяв позивач вказав, що позивач згідно ст. 28, 32, 36 Закону України "Про автомобільний транспорт" здійснює господарську діяльність по наданню обов`язкових автостанційних послуг пасажирам та автомобільним перевізникам і є оператором 19 автостанцій Закарпатської області, в т. ч. АС Тячів, Хуст, "Виноградів", "Іршава", "Свалява", Нижні Ворота, "Мукачево", "Ужгород-1". У відповідності до п. 112 - 112-1 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (затв. постановою КМ України №176 від 18.02.1997, в редакції постанови КМ України №1184 від 26.09.2007, надалі - Правила) всі автостанції позивача (в т. ч. вищезазначені) включені до Переліку автостанцій України, який ведеться Укрттрансбезпекою, тобто позивач має право здійснювати відповідну діяльність. В цьому же Переліку позивачем офіційно оприлюднений проєкт договору про надання послуг автостанцією перевізникові, який він пропонує до укладення всім перевізникам, які звернуться за наданням обов`язкових автостанційних послуг.

Позивач вказав, що проєкт договору, надісланий позивачем, відповідає як актуальному проєкту, розміщеному для загального ознайомлення на веб-сайті Переліку автостанцій України (https://services.dsbt.gov.ua/bus-stations).

До позовної заяви долучені прінтскріни Переліку автостанцій, що належать позивачу.

Проте, в позовній заяві позивач не посилався на зміст договорів автостанцій інших власників та не додавав, як докази договори автостанцій які не належать позивачу.

В додаткових поясненнях від 14.09.2026 на думку суду позивачем не обгрунтовано поважність неподання доказів у встановлений законом строк - проєктів договорів про надання автостанційних послуг по автостанціях України, які не належать позивачу.

На підставі викладеного суд доходить висновків про відмову у задоволені клопотання представника позивача, яке викладено в додаткових поясненнях у справі від 14.09.2026 в частині продовження позивачу процесуального строку на надання відповідних доказів у паперовій формі проєктів договорів про надання автостанційних послуг по автостанціях України, які не належать позивачу.

Керуючись ст. ст. 80, 113, 118, 119, 234 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволені клопотання представника позивача, яке викладено в додаткових поясненнях у справі від 14.09.2026 в частині продовження позивачу процесуального строку на надання доказів у паперовій формі проєктів договорів про надання автостанційних послуг по автостанціях України, які не належать позивачу.

2. Копію ухвали надіслати учасникам спору.

3. Ухвала господарського суду набирає законної сили на підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

4. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 14.09.2026.

Суддя А.А. Худенко