Ухвала суду № 139702778, 14.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

14 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/941/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді: Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тусмо" від 10.09.2026 ( вх. № г/с 01-44/3300/26) про роз`єднання позовних вимог у справу за позовом:

Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тусмо"

про стягнення 3 781 196, 24 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Зінченко І.О., довіреність №158-Д від 19.06.2026(в режимі відеоконференції)

від відповідача: Смолинець Л.П., керівник, наказ №67-к від 03.09.2021

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 31.07.2026 відкрив провадження у справі за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тусмо" про стягнення 3 781 196, 24грн штрафних санкцій, перше підготовче засідання призначив на 14.09.2026.

У підготовчому засіданні 14.09.2026 розглянуто клопотання ТОВ "Тусмо" від 10.09.2026 ( вх. № г/с 01-44/3300/26) про роз`єднання позовних вимог.

Клопотання про роз`єднання позовних вимог мотивовано тим, що у позові об`єднано позовні вимоги за окремими договорами поставки:

- договором про закупівлю № 675/07-25-РМ від 28.07.2025 ( предмет: костюм вітровологозахисний демісезонний, вид 2,клас2; кількість: 24000к-т; термін поставки: до 25.09.2025; місце поставки :м. Хмельницький; фактичне виконання підтверджується чотирма різними актами приймання товару з різними датами складання; нарахована пеня за прострочення виконання в сумі 904683,92 грн);

- договором про закупівлю № 676/07-25-РМ від 28.07.2025 ( предмет: костюм куртка вітровологозахисна зимова, тип 1,вид 1; кількість: 20000шт.; термін поставки: до 30.09.2025 та до 28.11.2025; місце поставки: м. Київ; фактичне виконання підтверджується 9 різними актами приймання товару з різними датами складання; нараховано за прострочення виконання згідно однієї версії розрахунку в позові ( абз. 1 стор.10) пеню 338 342,40грн та штраф 538 272,00грн, згідно іншої версії розрахунку (на стор.9) пені: 235804,80грн + 542044,80грн+ 1011816,96грн=1 789 666,565грн, а штрафу: 165063,36грн+321552,00грн+600230,40грн=1086845,76грн.

Отже кожна із заявлених вимог ґрунтується на самостійному та окремому договорі поставки, має власну , відмінну від інших, дату погодженої поставки, відмінне місце поставки, має різну тривалість прострочення виконання зобов`язання тощо.

Відповідач вважає, що спільний розгляд заявлених вимог не лише не сприяє, а й об`єктивно ускладнює, перешкоджає повному , всебічному та об`єктивному встановленню обставин справи, оскільки і суд, і учасники справи змушені одночасно перевіряти численні непов`язані між собою фактичні дані, що суттєво підвищує ризик судової помилки.

На підставі цим, та інших доводів, Відповідач просить роз`єднати позовні вимоги за кожним договором окремо та розглядати їх у самостійному провадженні.

Представник Позивача в усній формі заперечила проти задоволення такого клопотання, вказуючи на відсутність в ГПК України заборони об`єднувати позовні вимоги , що виникли з двох аналогічних контрактів, між тими ж сторонами та з однаковим предметом позовом: стягнення штрафних санкцій.

Суд поділяє такі доводи представника Позивача.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.08.2023 у cправі № 910/21280/21 виклав наступні правові висновки:

" Частиною першою статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

При цьому об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

У цьому висновку Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, неодноразово викладеної в постановах від 24.04.2023 у cправі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18".

Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Позовні вимоги, хоча й випливають з різних підстав (різних договорів поставки), однак є однорідними: пеня та штраф.

Крім цього обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення/дотримання правил об`єднання/роз`єднання позовних вимог, а тому не має вирішального значення у застосуванні положень частин першої, шостої статті 173 ГПК України.

На підставі викладеного, клопотання ТОВ "Тусмо" від 10.09.2026 ( вх. № г/с 01-44/3300/26) про роз`єднання позовних вимог не підлягає задоволенню.

У підготовчому засіданні Суд, серед іншого, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, тощо ( ст. 182 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена. Такі висновки сформульовані у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та застосовані Верховним Судом у постанові від 16.04. 2026 у cправі № 917/1602/25.

Ухвалу про відкриття провадження у справі ТОВ "Тусмо" отримало в електронний кабінет 31.07.26 о 18:40, тому на підставі ч.6 ст. 242 ГПК України судове рішення вважається врученим 01.08.2026, 15 - денний строк на подання відзиву на позов сплинув 16.08.2026. Відповідач не звертався з клопотанням про продовження строку на подання відзиву на позов до 16.08.2026.

За змістом ч. 2 ст.119 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за ініціативою суду, і така ініціатива виникає у разі не подання учасником справи заяви про продовження процесуального строку до його закінчення. У цій справі, до 16.08.2026. Натомість строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи (див. пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 910/10939/22).

При цьому Кодекс не пов`язує право суду продовжити учаснику справи встановлений ним процесуальний строк на вчинення відповідної процесуальної дії з обов`язковим визнанням поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Вирішення питання щодо продовження встановленого судом строку перебуває в межах його дискреційних повноважень, з урахуванням конкретних обставин справи та приписів ст. ст. 2 , 114 Кодексу щодо поняття розумного строку.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії ( ч. ч. 1,2 ст. 114 Кодексу).

Відзив на позовну заяву для Відповідача є першою заявою по суті справи, та попри те, що згідно ч.4 ст.161 ГПК України подання відзиву є правом сторони справи, а його відсутність не перешкоджає суду вирішити спір за наявними у справі матеріалами , зазначена заява по суті у змагальному процесі має важливе значення (можливість визнати певні обставини (юридичні факти) та погодитись з їх правовою оцінкою наданою позивачем; можливість визнати позов повністю чи у певній частині; можливість заперечити наведені позивачем обставини (юридичні факти) та зазначити про інші обставини (юридичні факти), а також правові підстави позову, із посиланням на відповідні докази та норми права; можливість заперечити проти розміру судових витрат позивача та заявити про власні судові витрати тощо) (ч. ч. 1,2 ст. 75, ч. ч. 2, 4 ст. 161, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України ( далі - Кодекс).

Представник Відповідача в усній формі повідомила, що буде користуватись правом на подання відзиву на позов. Станом на 14.09.2026 у справі проводиться перше підготовче засідання, у якому Суд дійшов висновку розглядати позов за визначеним у ньому предметом та підставами, не роз`єднуючи позовні вимоги в самостійні провадження.

Згідно з ч.2 ст. 2 Кодексу суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( ч.4 ст. 13 ГПК України).

Та Суд приймає до уваги, що стадія підготовчого провадження є однією з основних стадій розгляду справи, завданням якої, серед іншого, є зокрема остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (стаття 177 Кодексу).

З огляду на її мету, стадія підготовчого провадження не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до цієї стадії як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя (див. постанову ВС від 14.01.2025 у cправі №910/12923/23).

На підставі ч. 2 ст. 119 Кодексу Суд продовжує Відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позов, який обчислюється днями -14 календарних днів з дати постановлення цієї ухвали суду.

Підготовче засідання суд відкладає на 15.10.2026 о 12:00 год.

Керуючись ст.ст. 13, 114, 119, 173, 177, 182, 183, ч.3 ст. 198, ч.2 ст.232, 233-235 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тусмо" у задоволенні клопотання від 10.09.2026 ( вх. № г/с 01-44/3300/26) про роз`єднання позовних вимог у справі.

2. Відкласти підготовче засідання на 14 вересня 2026 р. о 12:00 в приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 101

Ухвала набрала законної сили 14.09.2026 та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Повна ухвала складена та підписана 14.09.2026.

Суддя Машевська О.П.

Друк. :

1 - у справу, 2-3 - сторонам через Ел.суд