Ухвала суду № 139701373, 07.09.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

07 вересня 2026 року Справа № 903/480/26 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участі секретаря судового засідання Губиш І.О., розглянувши справу

за позовом: Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний комплекс Комфорт Хаус"

про стягнення 2 917 769,57 грн.

Представники сторін:

прокурор: Гудков Максим Вадимович;

від позивача: не прибув;

від відповідача: Ульчак Богдан Іванович;

Встановив: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний комплекс Комфорт Хаус" 2 917 769,57 грн. заборгованості в тому числі: 2 258 963,31 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 490 524,95 грн. суми збитків від інфляції та 168 281,31 грн. трьох процентів річних.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на невиконання замовником будівництва свого обов`язку з перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, щодо несвоєчасної оплати коштів пайової участі та нарахування у зв`язку з цим сум збитків від інфляції та відсотків річних.

Ухвалою суду від 21.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.06.2026.

Ухвалою суду від 10.06.2026 відкладено розгляд справи на 13.07.2026.

Ухвалою суду від 13.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.08.2026.

Ухвалою суду від 10.08.2026 відкладено розгляд справи на 07.09.2026.

05.06.2026 відповідач через систему Електронний суд подав клопотання за вх.№001-87/3223/26 про закриття провадження у справі на підставі п.2, ч.1, ст. 231 ГПК України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що рішенням Господарського суду Волинської області від 13.05.2025 у справі № 903/273/25, яке постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 залишено без змін, позов Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради до ОК ЖБК Комфорт Хаус задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти пайової участі та нараховані 3% річних на загальну суму 4 515 599,15 грн. Дане рішення суду набрало законної сили та було повністю і добровільно виконане відповідачем 07.10.2025, що підтверджується платіжним дорученням та визнається самим прокурором у тексті позовної заяви у справі № 903/480/26. Звертає увагу суду на те, що справа № 903/273/25 та дана справа №903/480/26 є тотожними, а саме: сторони спору є абсолютно ідентичними: позивач Підгайцівська сільська рада, особа, що звернулась за захистом Луцька окружна прокуратура; відповідач ОК ЖБК КОМФОРТ ХАУС. Підстави спору є ідентичними: в основі обох позовів лежить один і той самий юридичний факт введення відповідачем в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вул. М. Кривоноса в с. Липини) на підставі сертифіката від 22.01.2025 № ІУ122250116548 без сплати коштів пайової участі, що кваліфіковано, як кондиційне зобов`язання за ст. 1212 ЦК України. Предмет спору також є: стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі (кондикційного боргу) в межах одного й того самого об`єкта нерухомості, а тому просить суд закрити провадження у справі .

07.09.2026 через систему Електронний суд відповідач подав заяву за вх.№01-87/5219/26 у якій вказує, що прокурор обґрунтовує новий позов з посиланням на постанову Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 916/848/25 мотивуючи тим, що методика розрахунку пайової участі (від загальної площі об`єкта, а не лише площі квартир) сформована вже після набрання законної сили рішенням у справі № 903/273/25.

Проте, відповідач звертає увагу суду на те, що дана обставина не може бути підставою для нового позову, оскільки згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо принципу правової визначеності (рішення у справах Брумареску проти Румунії від 28.10.1999 та Рябих проти росії від 24.07.2003), жодна зі сторін не вправі вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення лише з метою повторного розгляду й ухвалення нового рішення; відступ від цього принципу допустимий лише за наявності істотних і непереборних обставин. Зміна практики Верховного Суду в іншій справі, ухвалена вже після остаточного вирішення й повного виконання справи № 903/273/25, такою обставиною не є, а тому просить суд на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 та пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України закрити провадження у справі.

Прокурор в судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з підстав викладених у позовній заяві та у запереченні на клопотання від 09.06.2026.

Представник відповідача підтримав в судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі.

Розглянувши заяву про закриття провадження у справі, суд дійшов наступного висновку .

Ключовими обставинами при вирішенні клопотання про закриття провадження у справі є встановлення судом:

- чи виник новий спір між сторонами;

- чи змінився об`єкт правовідносин;

- чи змінилась юридична підстава вимоги та її предмет;

- чи створено новим позовом новий матеріально правовий спір.

Верховний Суд у постановах №910/3027/24 від 03.02.2026 зазначає, що позови є

тотожними, якщо збігаються сторони, матеріально-правова вимога та обставини, якими вона обґрунтовується.

У постанові Верховного Суду у справі №910/3027/24 від 03.02.2026 визначено, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить постановити судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстави позову складають ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

При цьому, виходячи зі змісту статті 14 ГПК України, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

В свою чергу, на суд покладений обов`язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Надаючи правову оцінку сторонам,предмету , підставам позовів та документам поданим на їх обґрунтування у справах № 903/273/25 та 903/480/26 суд встановив.

У наведених справах позов подано Заступником керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі позивача Підгайцівської сільської ради до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний комплекс Комфорт Хаус».

Предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту , нарахованих на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 23.10.2024 №1168, вимог Закону №132-IX за об`єкт «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вул. М. Кривоноса в с. Липини Луцького району Волинської області» . Код даного об`єкта, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000: 1122.2 «Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні». Акт готовності об`єкта до експлуатації, складено 27.12.2024 (акт складено та затверджено ОК «ЖБК Комфорт Хаус»), побудованого Відповідачем у період із вересня 2020 року по серпень 2024 року на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 09.09.2020 за №ІУ012200909981 .

Сума заявлених вимог :

у справі № 903/273/25 : 4500802,03 грн. безпідставно збережені грошові кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та 14797,16 3% річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту ( на підставі ст.625 ЦК);

у справі №903/480/26: 2258963,31 грн. безпідставно збережені грошові кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та 168281,31 - 3 % річних і 490524,95 грн індек5су інфляції за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту ( на підставі ст.625 ЦК).

У двох справах розрахунок здійснено на підставі сертифікату від 22.01.2025 №ІУ122250116548, виданого відповідачу Державною інспекцією архітектури та містобудування України.

Документи на обґрунтування позовних вимог до справ подані одні і ті ж.

Із наведеної вище позиції Верховного Суду у справі №910/3027/24 від 03.02.2026 можна дійти висновку, що підстава позову:

не розрахунок суми позову , як такий, а фактичні обставини на яких ґрунтується вимога.

Верховний Суд також розмежовує підставу позову та посилання на норми права: зміна правового обґрунтування саме по собі не створює нової підстави, визначальними є фактичні обставини, якими обґрунтовується вимога.

Між тим, подаючи позов до суду прокурор зазначає, що підставою подання цього позову є висновок Верховного Суду по справі № 9016/848/25 від17.02.2026 щодо правозастосування вимог Закону №132-IX щодо методики здійснення розрахунку, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що розмір пайової участі, який підлягає стягненню із замовника будівництва, складається із загальної площі багатоквартирного житлового будинку помноженої на опосередковану вартість спорудження житла за регіонами України, затверджену відповідним наказом Міністерства розвитку громад на дату прийняття об`єкта в експлуатацію.

Тоді як у справі 903/273/25 розмір пайової участі здійснено із розрахунку не загальної, а житлової площі квартир того самого об`єкта будівництва.

Із врахуванням вищезазначеного та тексту позовної заяви , а саме : « Відтак, з урахуванням наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 23.10.2024 №1168, вимог Закону №132-IX, а також висновків Верховного Суду з приводу їх правозастосування (постанова Касаційного господарського суду від 17.02.2026 по справі №916/848/25), загальна сума коштів пайової участі, яка підлягала сплаті при введенні Відповідачем у минулому році в експлуатацію об`єкта будівництва («Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на вул. М. Кривоноса в с. Липини Луцького району Волинської області») становить (15 513,3 кв. м * 21 787 грн = 337 988 267,1 грн; 337 988 267,1 грн * 2% = 6 759 765,34 грн) 6 759 765,34 гривень.Як вже вище зазначалося, рішенням Господарського суду Волинської області від 13.05.2025 у справі за №903/273/25 із Відповідача стягнуто на користь Підгайцівської сільської ради 4 515 599,15 грн (з них безпідставно збережені кошти пайової участі 4 500 802,03 грн, а також 14 797,16 грн трьох процентів річних).У контексті наведеного, слід наголосити, що розрахунок пайової участі у згаданій справі проведено із урахування лише площі квартир у даному будинку (10 329,1 кв. м), яка є меншою від загальної площі об`єкта будівництва (15 513,3 кв. м). Таким чином, у розрахунку не взято до уваги 5 184,2 кв. м (15 513,3 кв. м - 10 329,1 кв. м = 5 184,2 кв. м), на які також підлягає нарахуванню пайова участь, згідно висновків Верховного Суду зі справи №916/848/25» суду слід дійти висновку, що прокурор повторно здійснює розрахунок розміру пайової участі ( фактично ревізує його) при цьому первісно визначений прокурором розмір пайової участі здійснений у справі 903/273/26 за рішенням суду стягнуто та відповідачем в порядку виконання рішення суду сплачений.

За правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові по справі №910/3027/24 від 03.02.2026 посилання позивача на помилкове визначення площі при здійснені розрахунку у справі №903/273/25, оскільки Верховним Судом змінено методику розрахунку,яка викладена у постанові від 17.02.2026 у справі № 916/848/25 не свідчить про виникнення нового спору між сторонами, оскільки не змінює ані об`єкта правовідносин, ані юридичної підстави заявленої вимоги, як способу захисту.

Суд, дійшов висновку, що заявлений прокурором позов є повторною позовною вимогою про стягнення коштів, які на його думку відповідач був зобов`язаний сплатити, як пайову участь щодо того самого об`єкта будівництва та на підставі тих самих обставин.

На думку суду зміна методики нарахування розміру пайової участі не створює нового матеріального правового спору, а фактично є спробою повторного вирішення про розмір зобов`язання, яке вже було предметом судового розгляду.

При цьому , посилання прокурора на заявлену нову вимогу про нарахування індексу інфляції , суд розцінює як таку, що похідна від основного зобов`язання.

Прийняття до розгляду позову, яким фактично переглядається (доповнюється новим розрахунком) вже виконане зобов`язання, підтверджене судовим рішенням, що набрало законної сили, суперечить принципу правової визначеності як складовій верховенства права, цей принцип послідовно захищається практикою Верховного Суду, зокрема в контексті необхідності забезпечення остаточності судових рішень і недопустимості повторного розгляду вже вирішеного спору. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо принципу правової визначеності (рішення у справах Брумареску проти Румунії від 28.10.1999 та Рябих проти росії від 24.07.2003), жодна зі сторін не вправі вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення лише з метою повторного розгляду й ухвалення нового рішення; відступ від цього принципу допустимий лише за наявності істотних і непереборних обставин. Зміна практики Верховного Суду в іншій справі, ухвалена вже після остаточного вирішення й повного виконання справи

№ 903/273/25, такою не виступає такою обставиною . Суд погоджується із доводами Відповідача, про те, що добросовісно виконавши рішення суду від 13.05.2025 у повному обсязі, визначеному цим рішенням, має право розраховувати на те, що зобов`язання за цим конкретним об`єктом будівництва є остаточно врегульованим, а не залишається відкритим для подальших «донарахувань» з боку позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З огляду на викладене суд дійшов висновку на підставі п.3, ч.1, ст.. 226 ГПК України залишити позов без розгляду, а в клопотанні відповідача про закриття провадження у справі відмовити.

Згідно з ч.4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 2, 14, 15, п.3 ч.1 ст. 226, ст.ст.234 ,235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний комплекс Комфорт Хаус" про закриття провадження у справі на п.3 , ч.1 ст. 231 ГПК України відмовити.

2. Залишити позов Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний комплекс Комфорт Хаус" про стягнення 2 917 769,57 грн. по справі №903/480/26 без розгляду.

Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвала суду підписана 14.09.2026

Суддя В. М. Дем`як