Ухвала суду № 139698916, 14.09.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3591/26

Провадження № 2-др/279/11/26

У Х В А Л А

"14" вересня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №279/3591/26 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21.06.2026 року по цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за договором про надання кредиту №162927-КС-003 від 18.01.2025, станом на 05.07.2025 року в розмірі 163853,32 грн. та 1966,24 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору.

31.07.2026 року представник ТОВ "Бізнес Позика" звернувся до суду з заявою та просить ухвалити додаткове рішення у справі, а саме: стягнути з відповідача на користь ТОВ "Бізнес Позика" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., обгрунтувавши тим, що при зверненні до суду позивачем було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку із розглядом справи та просив суд стягнути з відповідача 10000,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу. На підтвердження вказаних витрат ним було долучено до позовної заяви копію договору про надання професійної правничої допомоги, копію рахунку-фактури, копію свідоцтва адвоката про право на занняття адвокатською діяльністю, копію витягу з єдиного реєстру адвокатів України.

Сторони до суду не з"явились, що відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог ч. 1 ст. 264 ЦПК України.

Відповідно до ч.1, 6 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Частиною 3 ст.13 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Разом з тим, стаття 43 ЦПК України визначає права та обов`язки учасників справи.

Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам (п.2 ч.1 ст. 43 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п.2,3,4 ч.2 ст. 43 ЦПК України).

Частина 1 ст.44 ЦПК України вказує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивач звертаючись до суду з позовом зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи - витрати на оплату судового збору у розмірі 2856,96 грн. Рішенням суду було стягнуто з відповідача на користь ТОВ "Бізнес Позика" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1966, 24 грн., пропорційно до розміру задоволених поховних вимог, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Оскільки ТОВ "Бізнес Позика" з першою заявою по суті спору не було подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із наданням професійної правничої допомоги, під час розгляду справи не скористалась своїм правом заявити про понесені судові витрати пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, при постановленні рішенні у справі було вирішено питання щодо стягнення судових витрат зі сплати судового збору, про які було заявлено позивачем, а зловживання процесуальними правами не допускається, судом під час ухвалення рішення було дотримано вимоги ч.1 ст.264 ЦПК України, заявлення таких вимог є очевидно недобросовісною поведінкою ТОВ "Бізнес Позика" , а відтак заява задоволенню не підялгає.

Керуючись ст. 270 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк, який обчислюється з дня проголошення ухвали.

Суддя: Невмержицька О.А.