Ухвала суду № 139698247, 14.09.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/2243/26

Єдиний унікальний № 748/2902/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Костюкової Т.В., перевіривши відповідність позовної заяви ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до Служби у справах дітей Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ: 43214607, місцезнаходження: 15558, Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще Гончарівське, вул. Танкістів, буд.11, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає на території Федеративної республіки Німеччина, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, вимога ЦПК України -

В С Т А Н О В И В:

10.09.2026 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , 2013 року нагородження, разом із позивачем, яка є її рідною бабусею та опікуном, за адресою: АДРЕСА_4 ;

- визначити місце проживання неповнолітніх, ОСОБА_5 , 2018 року народження, ОСОБА_6 , 2019 року народження, які наразі незаконно утримуються за кордоном, разом із позивачем, яка є іх рідною бабусею та опікуном, за адресою: АДРЕСА_4 ;

- визнати дії Служби у справах дітей Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області , в особі керівника Рудника В., щодо спроб відсторонення позивача від опіки незаконними:

-зобов`язати відповідача Службу у справах дітей Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської областіприпинити будь-які дії спрямовані на вилучення неповнолітньої, ОСОБА_4 , або припинення виконання позивачем опікунських обов`язків.

Вивчивши письмові матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Позивачем заявлено наступні позовні вимоги згідно з якими вона просить визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , 2013 року нагородження, разом із позивачем, яка є її рідною бабусею та опікуном, за адресою: АДРЕСА_4 та визначити місце проживання неповнолітніх, ОСОБА_5 , 2018 року народження, ОСОБА_6 , 2019 року народження, які наразі незаконно утримуються за кордоном, разом із позивачем, яка є іх рідною бабусею та опікуном, за адресою: АДРЕСА_4

Вказані вимоги згідно присів ЦПК України мають розглядатися порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності

Відповідно до ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг

Відповідно до ч.1 ст 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій, бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

З позовної заяви вбачається, що позивачка в тому числі й серед інших вимог просить визнати дії Служби у справах дітей Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області , в особі керівника Рудника В., щодо спроб відсторонення позивача від опіки незаконними та зобов`язати Службу у справах дітей Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської област припинити будь-які дії спрямовані на вилучення неповнолітньої, ОСОБА_4 , або припинення виконання позивачем опікунських обов`язків

А відповідно, позивачка оскаржує дії суб`єкта владних повноважень в особі Служби у справах дітей Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, що має розглядатися за правилами адміністративного судочинства

Ст. 20 ЦПК України наголошує, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, що в данолму випадку має місце.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, які є предметом розгляду відносяться до різного виду судочинства.

Відповідно до положення ч. 6 , 7 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 188 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей, визнання дій служби у справах дітей Гончарівської селищної ради протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачці.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення та підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В.Костюкова