Рішення № 13969800, 24.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.11р.

Справа № 33/3-11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "БУДТЕХНОСЕРВІС", м. Вишгород, Київська область

до Закритого акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд", м. Кривий Ріг

про стягнення 47 280 грн. 85 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "БУДТЕХНОСЕРВІС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" про стягнення 43 447 грн.64 коп. - основного боргу, 1 439 грн. 13 коп. - пені, 371 грн. 39 коп. -3% річних, 2 022 грн. 69 коп. - втрат від інфляції і витрат по справі.

07.02.2011 року від позивача надійшло клопотання в якому просить припинити провадження у справі в частині стягнення 43 447 грн. 64 коп. –основного боргу, у зв’язку із відсутністю предмету спору, в цій частині. В іншій частині позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 6 178 грн. 42 коп. –пені, 904 грн. 16 коп. –3% річних, 4 187 грн. 87 коп. –втрат від інфляції прийняти рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги.

В судове засідання 24.02.2011 р. представники сторін не з'явилися.

У судовому засіданні прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2007 року між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (генпідрядник) був укладений договір субпідряду на будівельно-монтажні роботи № 12-04-07 (надалі –Договір), відповідно до умов якого субпідрядник приймає на себе зобов’язання власними та залученими силами та засобами виконати у встановлений строк, а генпідрядник зобов’язується прийняти та оплати окремі види та комплекси робіт перелічених у пункту 1.1.1 вказаного Договору.

Позивач, на виконання умов вказаного Договору, належним чином виконав взяті на себе зобов’язання, що підтверджується актами виконаних робіт № 1 за липень 2007 року, № 1 за серпень 2007 року, № 3 за вересень 2007 року, № 4 за жовтень 2007 року, № 4-А за жовтень 2007 року, № 5-А за листопад 2007 року, № 48/06 за липень 2007 року, № 57/06 за серпень 2007 року, № 61/06 за вересень 2007 року, № 74/06 за жовтень 2007 року, № 84/06 за листопад 2007 року, які підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати робіт виконав частково, після чого сума виконаних, але не оплачених робіт складає 43 447 грн. 64 коп.

01.05.2009 року між позивачем та відповідачем проведений акт звірки розрахунків, де відповідачем фактично підтверджено існуючу заборгованість в розмірі 43 447 грн. 64 коп. (а.с. 45).

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 43 447 грн. 64 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 147 від 12.01.2011 р. та № 514 від 31.01.2011 року, які знаходяться в матеріалах справи.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 43 447 грн. 64 коп. суд вважає за необхідне провадження по справі припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 16.5. договору встановлено, що за порушення строків оплати виконаних робіт генпідрядник сплачує субпідряднику за кожен день прострочення пеню (неустойку), розмір якої вираховується з суми простроченого платежу, з урахуванням ставки НБУ у період за який сплачується неустойка, збільшена в1,5 рази, пеня складає 1 439 грн. 13 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, 3 % річні в сумі 371 грн. 39 коп. та інфляційні втрати –2 022 грн. 69 коп. підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 1 439 грн. 13 коп. - пені, 371 грн. 39 коп. - 3% річних, 2 022 грн. 69 коп. - інфляційних втрат.

Заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 6 178 грн. 42 коп. –пені, 904 грн. 16 коп. –3% річних, 4 187 грн. 87 коп. –втрат від інфляції підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.4 рішення зборів суддів Вищого господарського суду України № 4 від 04.08.2010 року щодо змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України згідно із Законом України "Про судоустрій та статус суддів" та частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зміна предмета або підстав позову можливі лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Початок розгляду справи по суту співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обов'язків, з'ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв ( про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також з'ясування питання наявності у третіх осіб самостійних вимог у відповідній справі та необхідності уточнення позовних вимог.

До того ж необхідно зазначити, що позивач після усунення підстав, що зумовили залишення заяви про збільшення позовної заяви без розгляду не позбавлений права звернутися з цієї заявою в іншому судовому процесі.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині стягнення 43 447 грн. 64 коп. відповідно до п. 1.-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 10, код ЄДРПОУ 01239186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "БУДТЕХНОСЕРВІС" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код ЄДРПОУ 20589354) 1 439 (одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. 13 коп. - пені, 371 (триста сімдесят одна) грн. 39 коп. - 3% річних, 2 022 (дві тисячі двадцять дві) грн. 69 коп. - інфляційних втрат, 472 (чотириста сімдесят дві) грн. 81 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

І.А. Рудовська

Рішення підписано 24.02.2011 року