Рішення № 139697964, 14.09.2026, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/627/26

Провадження № 2/576/493/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2026 року ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4823110 від 01.10.2021 розмірі 38 200 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 4823110, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 5 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом 2 250 грн, які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

28.12.2021 укладено договір № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4823110.

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4823110.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № Коллект Центр.

Відповідач, у свою чергу, не виконала умов кредитного договору, внаслідок чого її заборгованість за кредитним договором № 4823110 від 01.10.2021 становить 38 200 грн (заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 33 200 грн).

Ухвалою судді Глухівського міськрайонного суду Усенко Л.М. від 24.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк із дня вручення ухвали для подання відзиву.

За місцем реєстрації відповідача засобами поштового зв`язку була направлена копія ухвали про відкриття провадження, яка повернулась до суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Також відповідач про розгляд справи повідомлялась через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Глухівського міськрайонного суду Сумської області, своїм правом надати відзив не скористалась, клопотання про розгляд справи з викликом у судове засідання не направила. З огляду на викладене, відповідач вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 25.08.2026 справу розподілено судді Сапону О.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.

Згідно договору про споживчий кредит № 4823110 від 01.10.2021 (далі - договір позики), укладеного в електронній формі між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник), кредитор зобов`язувався надати позичальнику кредит на суму 5 000 грн (а.с. 20-24).

Умовами договору передбачено, що кредит надається строком на 15 днів, термі (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 16.10.2021. Комісія за надання кредиту 1 450 грн, яка нараховується за ставкою 29% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом в сумі - 2 250 грн, які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (розділ 1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

На виконання умов кредитного договору 01.10.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок № НОМЕР_1 відповідача суму коштів в розмірі 5 000 грн, що підтверджується квитанцією, ID платежу 178749868, призначення: кошти згідно договору 4823110 (а.с. 66).

28.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 28-12/2021, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло шляхом купівлі належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і права кредитора за договором позики з відповідачем (а.с.10-12).

За розрахунком первинного кредитора відповідач мав заборгованість в розмірі 23 700 грн (5 000 грн за тілом кредиту, 18 700 грн за процентами).

Заборгованість саме в цьому розмірі була відступлена новому кредитору ТОВ «Вердикт Капітал», що підтверджується реєстром боржників, згідно з яким розмір заборгованості відповідача за кредитним договором складає 23 700 грн (5 000 грн по тілу кредиту, 18 700 грн по відсотках) (а.с. 19).

10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» шляхом продажу права вимоги, в тому числі і права кредитора до відповідача за кредитним договором (а.с. 26-28).

За розрахунком нового кредитора ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.8) станом на 10.01.2023 (дата відступлення права вимоги) відповідач мала заборгованість в розмірі 38 200 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн, заборгованість за процентами 33 200 грн. В свою чергу заборгованість за процентами складається з:

-1 000 грн, які нараховані первинним кредитором за період з 28.12.2021 по 31.12.2021 (період дії договору);

-7 750 грн, які нараховані новим кредитором за відсотковою ставкою 5% денних за період 01.01.2022 по 31.01.2022 (за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені кредитором);

-5 750 грн, які нараховані новим кредитором за відсотковою ставкою 5% денних за період з 01.2.2022 по 23.02.2022.

Згідно змісту реєстру боржників станом на 10.01.2023 розмір заборгованості відповідача за договором позики відповідає викладеному у розрахунку заборгованості та складає 38 200 грн (5 000 грн залишок по тілу кредиту, 33 200 грн залишок по відсотках) (а.с. 37).

Згідно наданого позивачем розрахунку загальний розмір заборгованості відповідача на теперішній час складає 38 200 грн, і складається з наступних сум: 5 000 заборгованість по основній сумі кредиту, 33 200 грн відсотки на дату відступлення права вимоги 10.01.2023 грн (а.с. 9).

Відповідач добровільно не виконує свої грошові зобов`язання за кредитним договором, тому позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути із відповідача заборгованість за ним.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит в електронній формі. На підставі такого договору відповідачем 01.10.2021 було отримано у кредит грошові кошти в сумі 5 000 грн, які вона зобов`язувалась повернути зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом у строк до 16.10.2021, але в порушення умов договору не зробила цього.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

У цій справі судом встановлено, що набуття позивачем права вимоги до відповідача, яке належить кредитору за кредитним договором обумовлено дійсністю договорів факторингу (купівлю-продаж) права вимоги, що були укладені між первинними та новими кредиторами, а в подальшому між останніми та позивачем.

Набуття новим кредитором права вимоги на підставі договорів підтверджується наданими суду копіями відповідних актів прийому-передачі реєстру боржників з витягами з відповідних реєстрів боржників.

Отже, наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у кредитному договорі і вона користувалась кредитними коштами. Також судом встановлено, що відповідачем допущене порушення її зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого вона має заборгованість.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернула в порядку та у строки, передбачені договором, і після відступлення права грошової вимоги не здійснювала жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів, чим порушила права кредитора, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн, які також підлягають стягненню з відповідача.

Зі змісту ст. 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вартість послуг наданих за договором, згідно витягу з акту №18 про надання юридичної допомоги, який містить детальний опис виконаних робіт, від 30.01.2026 становить 13 000 грн.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Враховуючи характер виконаних адвокатом робіт з надання правової допомоги у зв`язку із розглядом справи, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, а саме того, що дана справа є типовою та юридично не складною, підготовка позову не потребує значного часу, справа розглянута без виклику сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат, понесених під час розгляду справи у розмірі 3 500 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (юридична адреса вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код 44276926) заборгованість за кредитним договором №4823110 від 01.10.2021 в сумі 38 200 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 3 500 грн витрат на професійну правничу допомогу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 14 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Сапон