Рішення № 13969778, 23.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.11р.

Справа № 21/5-11

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення 702,72грн. за договором перевезень

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Черненко Є.І., дов. №34 від 01.01.2011р.;

від відповідача - Заклецький В.В., дов. № 14/23142 від 24.12.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області про стягнення згідно заяви про уточнення позовних вимог 144,00 грн. збору за зберігання вантажів та 558,72 грн. плати за користування вагонами за договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № ПР/ДН-2-07-1807/НЮп від 10.12.07р..

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем за користування вагонами у сумі 558,72 грн. та збору за зберігання вантажу у сумі 144,00 грн.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив та письмові пояснення, згідно яких позовні вимоги не визнає.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.01.11р. до 25.01.11р., з 08.02.11р. до 15.02.11р.

В судовому засіданні 15.02.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, –

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ (далі –Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська області (далі –Відповідач) був укладений договір № ПР/ДН-2-07-1807/НЮп від 10.12.07р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі –Договір), згідно умов яких (п. 1.1. Договору) Позивач надає Відповідачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

На підставі вищевказаного Договору та згідно накопичувальної картки ф. ФДУ-92 № 22079033, відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 № 19069135 була нарахована сума плати за користування вагонами на загальну суму 702,72 грн. (в т.ч. ПДВ 117,12 грн.), які працівники Відповідача підписали із запереченнями, тому Позивач вимагає стягнути з Відповідача зазначену плату за користування вагонами у судовому порядку.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 ст.17 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457 (далі - Статут), закріплено: перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами.

10 червня 2010 року на станцію Інгулець на адресу Відповідача за накладною № 09185058 прибув вантаж «шини гумові», з актом загальної форми ГУ-23 №716 від 06.06.2010 року щодо затримки вагону № 21688338 на станції Коростень Південної залізниці з приводу виявлення на болту ОПУ слідів свіжої зварки, на ЗПУ порушень не виявлено. ЗПУ згідно документа у справному стані. Доступ до грузу відсутній.

Обов’язок щодо збереження Позивачем прийнятого до перевезення вантажу закріплено ст. 110 Статуту, згідно якої Позивач несе відповідальність за збереження вантажу від часу прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п.11 Правил видачі, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. № 644 (далі - Правила перевезення вантажів) при передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов’язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона (контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП). Якщо при передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження, ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, коли таке перевезення передбачено Правилами, несправність пломб (ЗПП), видача вантажу проводиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта. У таких випадках вагони, контейнери до перевірки вантажу пломбуються пломбами (ЗПП) станції із складанням акта загальної форми і до прибуття представника станції для перевірки вантажу не вважаються переданими в користування одержувачу.

Знімаються ці пломби (ЗПП) в присутності представника залізниці.

Зазначена норма чітко регламентує порядок дій на випадок, якщо вантаж прибув на адресу одержувача у вагоні із пошкодженим ЗПП.

Так, якщо вагон приходить із пошкодженням ЗПП, то видача вантажу в таких випадках проводиться виключно за участю представника Позивача із складанням за необхідності комерційного акту.

Таким чином Відповідач не повинен здійснювати приймання вантажу, що прийшов на його адресу із пошкодженим ЗПП, без участі представника Позивача.

Вантажоодержувач про комісійну видачу вантажу не звертався.

Факт затримки вагону на коліях станції призначення із-за несвоєчасного забирання його на під’їзну колію зафіксовано актом загальної форми ГУ-23 №998 від 10.06.10р. Факт закінчення затримки вагону на коліях станції Інгулець зафіксовано актом форми ГУ-23 №1007 від 14.06.10р. о 18 год.00 хв., коли вагон було забрано Відповідачем під вивантаження.

19.06.10р. о 23 год. 20 хв. вагон № 21688338 було повернуто на станцію Інгулець в порожньому стані. Пам’ятки про подавання та забирання вагонів форми ГУ-45 №2275 та № 2029 підписані представником Відповідача без заперечення. Письмової претензії щодо стану вантажу після його видачі від одержувача не було. За ввесь час простою вагону на коліях станції призначення нараховано плату за користування вагонами в сумі 558,72 грн (в т.ч. ПДВ 93,12 грн.) по відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 №19069135 та збір за зберігання вантажу у сумі 144,00 грн. (в т.ч. ПДВ 24,00 грн.) на накопичувальній картці № 22079033.

Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.119 Статуту залізниць України (далі-Статут) за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками вноситься плата.

Частина 3 ст. 46 Статуту передбачено, що за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам’яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам’яток про видачу-приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Пункт 8 Правил користування вагонами і контейнерами передбачає, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та затримки вагонів і їх номери.

Відповідач доказів про добровільну оплату на користь позивача плати за користування вагонами на час розгляду справи суду не надав.

У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки ЗПП на вагоні було без пошкоджень, підстав для комісійної видачі вантажу не було.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 00190905) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; ЄДРПОУ 01073828) суму 144,00 грн. (сто сорок чотири грн. 00 коп.) збору за зберігання вантажів, 558,72 грн. (п’ятсот п’ятдесят вісім грн. 72 коп.) плати за користування вагонами, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на держмито, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 21.02.2011р.