Ухвала суду № 139697435, 10.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8594/24

Провадження № 1-кп/461/173/26

У Х В А Л А

судового засідання

10.09.2026 року м. Львів

Колегія суддів Галицького районного суду м.Львова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченої: ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Львові заяву ОСОБА_7 про відвід колегії суддів, у складі головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від розгляду кримінального провадження №22023140000000290 від 20.09.2023 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 161, ч.1, ч.2 ст. 436-1 КК України, -

в с т а н о в и л а:

В провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22023140000000290 від 20.09.2023 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 161, ч.1, ч.2 ст. 436-1 КК України.

10.09.2026 року обвинувачена ОСОБА_7 у судовому засіданні заявила відвід колегії суддів, у складі головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від розгляду кримінального провадження №22023140000000290 від 20.09.2023 року.

В обґрунтування заявленого відводу покликається на те, що на її переконання, під час розгляду кримінального провадження суд не дотримується принципів об`єктивності та неупередженості, а процесуальні дії суду свідчать про різне ставлення до доказів, поданих сторонами кримінального провадження. Зокрема, обвинувачена вказала, що колегія суддів, на її думку, необ`єктивно здійснює дослідження доказів сторони обвинувачення, водночас не забезпечує належного та повного дослідження доказів, наданих стороною захисту. Також зазначила, що судом приймаються процесуальні рішення щодо визнання окремих доказів сторони обвинувачення недопустимими, що, на її переконання, свідчить про непослідовність та упередженість суду під час оцінки доказів. Крім того, обвинувачена послалася на те, що кримінальне провадження, на її думку, розглядається судом із порушенням правил підсудності, у зв`язку з чим вважає склад суду неналежним та таким, що не має повноважень здійснювати розгляд цього кримінального провадження. На переконання обвинуваченої, сукупність наведених обставин викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості суду та свідчить про необхідність усунення судді від подальшої участі у розгляді кримінального провадження. З огляду на викладене обвинувачена просила заяву про відвід задовольнити.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 підтримав заяву про відвід колегії суддів від участі у кримінальному провадженні та просив її задовольнити з підстав у ній наведених.

Прокурор у судовому засіданні проти заяви про відвід колегії судді заперечив, у зв`язку із її необґрунтованістю.

Дослідивши заяву про відвід та матеріали кримінального провадження, заслухавши думку захисника, прокурора, представника потерпілого у кримінальному провадженні, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Розглянувши заяву обвинуваченої про відвід судді, суд приходить до висновку про відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участі у кримінальному провадженні, зокрема, у разі наявності обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. При цьому сам по собі суб`єктивний сумнів учасника кримінального провадження щодо неупередженості судді не є достатньою підставою для його відводу. Такий сумнів має бути об`єктивно обґрунтованим та підтверджуватися конкретними обставинами, які свідчать про існування реального, а не припущеного конфлікту інтересів чи упередженого ставлення судді.

Як убачається зі змісту заяви, обвинувачена пов`язує свої сумніви щодо неупередженості суду, зокрема, з тим, що, на її думку, суд необ`єктивно досліджує докази сторони обвинувачення, не досліджує належним чином докази сторони захисту, а також безпідставно визнає докази сторони обвинувачення недопустимими. Крім того, обвинувачена посилається на те, що кримінальне провадження розглядається судом із порушенням правил підсудності, у зв`язку з чим, на її переконання, склад суду є незаконним.

Разом з тим, наведені обставини за своїм змістом фактично є висловленням незгоди обвинуваченої з процесуальними діями та рішеннями суду, порядком дослідження й оцінки доказів, а також із вирішенням питання щодо підсудності кримінального провадження. Такі доводи самі по собі не свідчать про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи, наявність у нього наперед сформованої позиції щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченої або будь-яких інших обставин, які об`єктивно могли б поставити під сумнів його неупередженість.

При цьому відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами кримінального провадження їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав. Отже, незгода сторони захисту з тим, яким чином суд здійснює дослідження доказів, не є тотожною доказу упередженості судді.

Так само оцінка судом належності, допустимості, достовірності та достатності доказів здійснюється відповідно до вимог ст. 94 КПК України та належить до повноважень суду при здійсненні судового розгляду. Сам факт прийняття судом процесуального рішення щодо допустимості певного доказу не може свідчити про упередженість судді, оскільки така оцінка є складовою його процесуальної діяльності. Незгода учасника провадження з відповідним рішенням може бути предметом його процесуального заперечення та, у випадках, передбачених законом, перевірки судом вищої інстанції, однак не є самостійною підставою для відводу судді.

Щодо доводів обвинуваченої ОСОБА_7 про порушення правил підсудності, суд зазначає, що питання підсудності кримінального провадження врегульовано положеннями глави 3 КПК України. Незгода учасника кримінального провадження з визначенням підсудності або з процесуальним рішенням суду з цього питання також не свідчить про наявність у судді особистої заінтересованості чи інших обставин, передбачених ст. 75 КПК України. Крім того, питання законності складу суду та дотримання правил підсудності підлягають вирішенню у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку та не можуть автоматично ототожнюватися з підставами для відводу судді.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Тобто особа, яка заявляє відвід, повинна навести конкретні обставини, що об`єктивно свідчать про наявність передбачених законом підстав для усунення судді від участі у кримінальному провадженні. У поданій заяві таких обставин не наведено, а викладені доводи фактично ґрунтуються на суб`єктивній оцінці обвинуваченою процесуальної діяльності суду та її незгоді з прийнятими судом рішеннями.

Саме по собі твердження учасника провадження про необ`єктивність суду без наведення конкретних фактів, які б свідчили про особисту упередженість судді, його заінтересованість у певному результаті розгляду кримінального провадження або існування інших обставин, передбачених ст. 75 КПК України, не може бути підставою для відводу.

За таких обставин, суд не встановив жодних об`єктивних даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді, а тому заява обвинуваченої ОСОБА_7 про відвід колегії суддів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75-76, 80-81, 371-372, 376, 532 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

у задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_7 про відвід колегії суддів, у складі головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від розгляду кримінального провадження №22023140000000290 від 20.09.2023 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 161, ч.1, ч.2 ст. 436-1 КК України відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повни йтекст виготовлений 14.09.2026 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_3

Суддя ОСОБА_2