Ухвала суду № 139697414, 09.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8887/26

Провадження №: 01-кп/336/1487/2026

09.09.26

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

09 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районного суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082020000107 від 03.02.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, не заміжньої, із середньою освітою, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, 2009, 2016 та 2023 років народження, не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

07 вересня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082020000107 від 03.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні із викликом учасників кримінального провадження. Також прокурор просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченої під вартою, мотивуючи тим, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зникли і продовжують існувати.

Обвинувачена не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду. З приводу продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, просила обрати їй запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник просив призначити справу до судового розгляду. Щодо продовження дії запобіжного заходу заперечував і просив обрати запобіжний захід не повязханий з триманням під вартою. Також зазначив, що апеляційни суд, до якого було оскаржено тримання під вартою ОСОБА_5 , залишива даний запобіжний захід, однак зменшив суму альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, що захисник просив суд врахувати.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Ознайомившись із матеріалами обвинувального акту, суд не встановив підстав для прийнятті рішення про повернення обвинувального акту прокурору, закриття провадження чи направлення обвинувальних актів до відповідного суду для визначення підсудності.

Розгляд справи слід здійснювати суддею одноособово, обставини справи не вимагають її судового розгляду в закритому судовому засіданні.

Ґрунтуючись на матеріалах кримінального провадження, необхідним є виклик учасників кримінального провадження, а саме прокурора, обвинуваченої та її захисника.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.

В силу ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Виходячи із змісту ч. ч. 3-5 ст. 199 КПК України при продовженні строку дії запобіжного заходу мають бути встановлені достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Як вбачається із змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 18.07.2025 на стадії досудового розслідування кримінального провадження обрано ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.09.2026.

Ознайомившись в Єдиному державному реєстрі судових рішень з ухвалою слідчого судді від 18.07.2026, судом встановлено, що зі змісту ухвали про застосування запобіжного заходу вбачається, що слідчий суддя, обираючи запобіжний захід, визнав доведеними наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих їй злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 05.08.2026 увалу слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 18 липня 2026 року, якою щодо підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 вересня 2026 року включно з можливістю внесення застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, змінено та зменшено ОСОБА_5 розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

З огляду на стадію кримінального провадження, суд не може давати власну оцінку обґрунтованості підозри чи вагомості доказів, а тому, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку судом, встановленим законом (слідчим суддею на стадії досудового розслідування) були зроблені відповідні висновки щодо наявності обґрунтованої підозри та вагомості доказів, достатніх для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

Висновки слідчого судді також перевірялись апеляційним судом.

Отже, на стадії судового розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На теперішній час рівень раніше встановлених ризиків не зменшився, і сторонами кримінального провадження не приведено будь-яких фактичних обставин, які б свідчили про протилежне.

Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Суд також зазначає, що суворість можливого покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Доводи сторони захисту про можливість відмови в продовженні дії запобіжного заходу, враховуючи, що обвинувачена є місцевою мешканкою, має постійне місце проживання та 3 неповнолітніх дітей, не можуть бути достатніми щоб спростувати наявні ризики. Як пояснила сама ОСОБА_5 діти на теперішній час перебувають зі своїм батьком.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Наявність у підозрюваного місця проживання, не виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не засвідчують відсутність наміру переховування від слідства та суду.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

На стадії підготовчого судового засідання нових доказів про те, що ризики зменшились чи перестала існувати, суду не надано.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є, зокрема, тримання під вартою.

Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд доходить висновку про збереження на даний час суттєвих ризиків та достатніх підстав, які свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченої у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

За наведеного суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого підлягає задоволенню.

Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, характеристики підозрюваного, суд вбачає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме заставу, виходячи із вимог ст. 182 КПК України.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, особу обвинуваченої та тяжкість вчинених злочинів, суд вбачає доцільним визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень.

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314 316, 376, 392 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України на 18.09.2026 о 11:30 год. (резервна дата 27.10.2026 о 14-00), який проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

В судове засідання викликати учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 135-139 КПК України.

Секретарю судового засідання повідомити сторони та інших учасників судового провадження про день, час та місце проведення судового засідання.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 07 листопада 2026 року включно.

Одночасно встановити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень.

Обвинувачена або будь-яка особа мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження №12026082020000107 від 03.02.2026.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, на строк два місяці, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із міста Запоріжжя, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора, чи суду.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , роз`яснивши обвинуваченій чи іншому заставодавцю обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, як передбачено абз. 2 ч. 3 ст. 182 КПК України.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Розгляд справи за участі обвинуваченої ОСОБА_5 проводити в режимі відеоконференції між Шевченківським районним судом м. Запоріжжя та ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4».

Уповноваженій посадовій особі ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» забезпечити участь обвинуваченої у судовому засіданні в режимі відеконференції.

Ухвалу для виконання направити уповноваженій службовій особі установи виконання покарань, вручити копію ухвали обвинуваченій, захиснику та прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали буде складений та проголошений 11.09.2026.

Суддя ОСОБА_1