Рішення № 139696480, 11.09.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2901/26

Провадження № 2/650/3228/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1907659 від 12 червня 2021 року в загальному розмірі 21 127,90 грн, яка, за розрахунком позивача, складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5 900 грн та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 15 227,90 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 12 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 1907659, підписаний відповідачкою шляхом використання одноразового ідентифікатора. За умовами договору відповідачці надано кредит у сумі 5 900 грн строком на 29 днів зі сплатою 1,9 процента на добу.

Позивач зазначив, що 12 червня 2021 року кредитні кошти в сумі 5 900 грн перераховано на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 , однак відповідачка належним чином зобов`язання не виконала. Станом на 20 лютого 2026 року заборгованість, за твердженням позивача, становить 21 127,90 грн.

Право вимоги за вказаним договором позивач обґрунтовує договором відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року, укладеним між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», а також витягом з реєстру боржників до цього договору.

Крім стягнення кредитної заборгованості, позивач просить покласти на відповідачку понесені судові витрати. У позовній заяві зазначено, що їх орієнтовний розмір становить 15 662,40 грн, з яких 2 662,40 грн - судовий збір та 13 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

07 червня 2026 року представник позивача подав заяву про розподіл судових витрат, у якій просив стягнути з відповідачки 13 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат надано акт про отримання правової допомоги від 02 червня 2026 року, рахунок, платіжну інструкцію № 2825 від 02 червня 2026 року та інші документи.

Від представника відповідачки адвоката Іванченко А.В. до суду надійшов документ, названий відзивом на позовну заяву. Водночас цей документ не містить окремо сформульованих заперечень проти позову, викладу правових доводів, посилань на норми права та прохальної частини, які зазвичай становлять зміст відзиву відповідно до статті 178 ЦПК України.

Фактично поданий матеріал складається з копій судових рішень і відомостей щодо руху справи № 923/1535/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а також документів на підтвердження повноважень адвоката Іванченко А.В. і вартості наданої відповідачці правничої допомоги.

Оцінюючи не лише назву, а й зміст та процесуальну мету поданого документа, суд вважає, що заперечення відповідачки фактично зводяться до того, що спірна кредитна вимога виникла до відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, не була заявлена кредитором у межах цієї справи, а після виконання плану реструктуризації та закриття провадження була погашена разом з іншими незаявленими конкурсними вимогами.

Учасники справи на судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач просив розглянути справу за відсутності його представника. Відповідачка та її представник причин неявки суду не повідомили. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою на судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Обставини, встановлені судом

З наданої копії кредитного договору № 1907659 вбачається, що 12 червня 2021 року ТОВ «ФК «ВЕРОНА» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 5 900 грн строком на 29 днів. Договір оформлено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до інформаційної довідки 12 червня 2021 року на платіжну картку, реквізити якої зазначила відповідачка, перераховано 5 900 грн. Виписка з особового рахунку містить відомості про невиконання відповідачкою обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Отже, подані позивачем докази в сукупності підтверджують факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів та виникнення у неї грошового зобов`язання перед первісним кредитором.

01 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023. Згідно з витягом з реєстру боржників до позивача передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1907659 від 12 червня 2021 року.

Разом з тим до набуття позивачем права вимоги, а саме ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11 січня 2022 року у справі № 923/1535/21, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації її боргів і мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В ухвалі від 11 січня 2022 року серед зобов`язань боржниці прямо зазначено кредитний договір № 1907659 від 12 червня 2021 року, укладений з ТОВ «ФК «ВЕРОНА», за яким ОСОБА_1 отримала 5 900 грн, а заборгованість на той час становила 13 599,50 грн, у тому числі 7 699,50 грн процентів.

Таким чином, номер і дата договору, найменування первісного кредитора, сума отриманого кредиту, особа боржниці та її реєстраційний номер облікової картки платника податків повністю збігаються з даними цієї цивільної справи. Це виключає сумнів у тому, що в справі про неплатоспроможність йшлося саме про зобов`язання, стягнення якого нині вимагає позивач.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10 серпня 2023 року у справі № 923/1535/21 затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 . У межах справи судом були визнані вимоги кредитора ОСОБА_2 у сумі 233 413,70 грн. Вимоги ТОВ «ФК «ВЕРОНА» або ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до реєстру вимог кредиторів не включалися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2025 року затверджено звіт про виконання ОСОБА_1 плану реструктуризації боргів, припинено процедуру реструктуризації та дію мораторію, звільнено ОСОБА_1 від боргів, крім вимог, передбачених частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства, а провадження у справі № 923/1535/21 закрито.

Пунктом 5 резолютивної частини цієї ухвали вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню. Ухвала набрала законної сили негайно після її проголошення. Відомостей про її скасування або зміну матеріали справи не містять.

Мотиви суду та застосовані норми права

Згідно зі статтями 12, 13, 76-81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі. За приписами статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Тому відсутність паперового примірника договору з власноручним підписом відповідачки не спростовує факту виникнення кредитного зобов`язання, оскільки електронна форма договору та перерахування коштів підтверджені поданими доказами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, укладення договору відступлення права вимоги не створило нового зобов`язання відповідачки, не змінило часу виникнення спірної вимоги та не могло надати позивачу більше прав, ніж мав первісний кредитор.

За визначенням статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Спірна вимога виникла з кредитного договору, укладеного та виконаного кредитодавцем у червні 2021 року, строк повернення кредиту становив 29 днів, а провадження у справі про неплатоспроможність відкрито 11 січня 2022 року. Тому вимога за кредитним договором № 1907659, включаючи вимоги щодо повернення кредиту та сплати процентів, є конкурсною.

Визначення позивачем розміру заборгованості станом на 20 лютого 2026 року не змінює природи цієї вимоги та не перетворює її на поточну. Уся заявлена сума є похідною від одного кредитного договору, укладеного до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Сам по собі пропуск тридцятиденного строку для подання конкурсних вимог не припиняє вимогу під час триваючої процедури неплатоспроможності, оскільки Кодекс допускає подання таких вимог і пізніше з установленими законом обмеженнями. Однак кредитор несе ризик наслідків невчинення процесуальних дій, а після остаточного закриття справи діють прямо встановлені законом та судовим рішенням наслідки погашення незаявлених вимог.

Згідно з пунктом 5 частини першої та частиною четвертою статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про неплатоспроможність у разі відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром. В ухвалі про закриття провадження суд зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені у встановлений Кодексом строк або були відхилені, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами - такими, що не підлягають виконанню.

Частиною четвертою статті 129 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що в разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням плану реструктуризації настають передбачені цим Кодексом наслідки звільнення боржника від боргів.

Винятки зі звільнення фізичної особи від подальшого виконання вимог кредиторів встановлені частиною другою статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства і стосуються відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати аліментів та інших вимог, нерозривно пов`язаних з особистістю фізичної особи.

Вимога про повернення споживчого кредиту та сплату процентів до наведених винятків не належить.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 904/10560/17 зазначено, що погашені вимоги є припиненими грошовими зобов`язаннями, наслідком чого є відсутність цивільно-правового зв`язку між боржником і кредитором щодо таких вимог.

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 903/909/21 підтримано висновок про погашення грошових вимог кредиторів та їх правонаступників, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, але не були заявлені під час такого провадження.

Подібне застосування частини четвертої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства наведено й у постанові Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 927/149/22: при закритті провадження незаявлені або відхилені конкурсні вимоги вважаються погашеними.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади й органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, ухвала Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2025 року, яка набрала законної сили, є обов`язковою для сторін і для суду, який розглядає цю справу. У межах цього цивільного провадження суд не наділений повноваженнями переглядати законність зазначеної ухвали або нівелювати встановлені нею правові наслідки.

Первісний кредитор не заявив вимогу за договором № 1907659 у справі про неплатоспроможність. Позивач набув право вимоги 01 грудня 2023 року, тобто під час чинної процедури реструктуризації та до закриття справи 25 лютого 2025 року, однак також не скористався можливістю заявити цю вимогу в межах справи № 923/1535/21.

Оскільки до нового кредитора перейшло право вимоги в тому самому обсязі та на тих самих умовах, які існували у первісного кредитора, позивач є пов`язаним наслідками процедури неплатоспроможності щодо цієї вимоги. Відступлення права вимоги не могло відновити зобов`язання після його погашення та не створило самостійної нової вимоги до відповідачки.

Розбіжність між сумою процентів, зазначеною в ухвалі про відкриття справи про неплатоспроможність, та сумою, наведеною в цьому позові, не змінює висновку суду. Обидві суми мають одну правову підставу - кредитний договір № 1907659 від 12 червня 2021 року. Після погашення конкурсної вимоги за наслідками завершення процедури неплатоспроможності похідна вимога про договірні проценти за тим самим зобов`язанням не може бути стягнута окремо.

Таким чином, суд встановив, що кредитне зобов`язання виникло та право вимоги за ним було передано позивачу. Водночас на день звернення до суду ця вимога вже була погашена в силу закону та ухвали Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2025 року. Тому у позивача відсутнє чинне суб`єктивне право вимагати від відповідачки сплати 21 127,90 грн, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача. Тому сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн покладаються на позивача і стягненню з відповідачки не підлягають.

Разом із документом, названим відзивом, представник відповідачки подав ордер серії АН № 1991298 від 28 травня 2026 року, договір про надання правничої допомоги № 6/н від 17 травня 2026 року, додаткову угоду № 1 від 17 травня 2026 року та акт приймання-передавання юридичних послуг від 28 травня 2026 року.

З додаткової угоди та акта вбачається, що сторони погодили фіксований гонорар адвоката в розмірі 12 000 грн за надання правничої допомоги у справі № 650/2901/26, зокрема за консультування, визначення правової позиції, підготовку та подання відзиву, інших процесуальних документів і представництво інтересів клієнта. Гонорар підлягає сплаті протягом 30 днів з дня ухвалення рішення у справі.

Зазначення в додатковій угоді номера кредитного договору № 1907658 замість № 1907659 суд оцінює як технічну неточність, оскільки номер судової справи, сторони спору, дата кредитного договору та предмет позову вказані правильно й дозволяють однозначно ідентифікувати справу, у якій надавалася правнича допомога.

Подання цих документів разом із матеріалами, спрямованими на заперечення позову, із зазначенням конкретної суми гонорару суд розцінює як вимогу відповідачки про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Відсутність доказів фактичної сплати 12 000 грн не є самостійною підставою для відмови у відшкодуванні, оскільки за пунктом 1 частини другої статті 137 ЦПК України розподілу підлягають як уже сплачені витрати, так і витрати, які сторона зобов`язана сплатити відповідно до договору.

Разом із тим домовленість між адвокатом та клієнтом про фіксований розмір гонорару визначає їхні взаємні права й обов`язки, але не зумовлює автоматичного покладення всієї погодженої суми на іншу сторону спору.

Вирішуючи питання про суму компенсації, суд відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України враховує пов`язаність витрат з розглядом справи, обґрунтованість і пропорційність їх розміру предмету спору, ціну позову, значення справи для сторін, а також фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з дійсності та необхідності адвокатських витрат, а також розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 наголошено, що подання документів про розмір гонорару не є безумовною підставою для його відшкодування з іншої сторони у повному обсязі: заявлена сума має бути документально обґрунтованою, реальною, необхідною та розумною.

Суд враховує, що предмет цієї справи не вимагав дослідження значного обсягу складних фактичних обставин або формування кількох самостійних ліній захисту. Вирішальне значення мали три судові рішення в одній справі про неплатоспроможність відповідачки, які вже існували та були доступними в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Поданий представником відповідачки документ, хоча й названий відзивом, не містить самостійно складеного восьмисторінкового викладу заперечень, правового аналізу позову, оцінки доказів позивача, контррозрахунку заборгованості або сформульованої прохальної частини. Його основний зміст становлять відтворені тексти ухвал господарських судів та відомості щодо руху справи № 923/1535/21.

Адвокат відповідачки на судове засідання не з`явилася, інших процесуальних документів, які свідчили б про додатковий істотний обсяг роботи, матеріали справи не містять. Тому зазначений в акті обсяг послуг у вигляді складання та подання відзиву на восьми сторінках у повному обсязі фактично не підтверджений змістом поданого документа.

Водночас суд визнає, що для належного захисту інтересів відповідачки адвокат мала ознайомитися з позовом і доданими доказами, з`ясувати факт існування справи про неплатоспроможність, знайти релевантні судові рішення, перевірити тотожність кредитного договору та подати ці матеріали до суду. Саме ці дії були необхідними, пов`язаними з розглядом справи й безпосередньо вплинули на результат спору.

Беручи до уваги ціну позову 21 127,90 грн, характер спору, вирішальність одного правового питання, обсяг реально підтвердженої роботи, відсутність участі адвоката на судовому засіданні, а також засади розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку, що відшкодуванню за рахунок позивача підлягають витрати відповідачки на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Визначаючи суму відшкодування, суд не змінює погоджений між відповідачкою та адвокатом розмір гонорару і не втручається в їхні договірні відносини, а лише встановлює ту частину витрат, яку з огляду на критерії цивільного процесуального закону належить покласти на позивача. У решті заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 18, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, статтями 512, 514, 525, 526, 530, 598, 610, 611, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 1, 90, 122, 129, 134 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу, покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо на судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглянута без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.О. Сікора