Вирок № 139695787, 14.09.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6391/20

Провадження № 1-кп/466/158/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62020140000000201 від 18.02.2020 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Брикун, Перемишлянського району Львівської області, українця, громадянина України, одруженого, має на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, інваліда 3 групи, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 368, ч.3 ст.369-2 КК України-,

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_5 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, обіймаючи посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Личаківська виправна колонія № 30» Міністерства юстиції України, 28.02.2020, близько 15.00 год., реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи неподалік торгового центру «Бомба», що на пр. В. Чорновола, 103 у м. Львові, одержав від заявника ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 2000 гривень за підготовку позитивної характеристики засудженому ОСОБА_9 з метою подальшого прийняття членам комісії установи рішення щодо підготовки та скерування до суду документів для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_9 з місць позбавлення волі.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 , 09.04.2020, близько 15.00 год., реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме членами комісії Личаківської виправної колонії № 30, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи біля входу на територію Личаківської виправної колонії № 30, що по вул. Шевченка, 156 у м. Львові, одержав від заявника ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в сумі 8000 гривень за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави щодо підготовки матеріалів для застосування відносно засудженого ОСОБА_9 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і скерування їх до суду для розгляду по суті.

15.04.2020 близько 07.50 год., обвинувачений ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в салоні належного йому автомобіля марки «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_1 , що був припаркований неподалік будинку № 191 по вул. Варшавській у м. Львові, одержав від ОСОБА_8 другу частину неправомірної вигоди в сумі 2000 гривень за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - членами комісії Личаківської виправної колонії № 30 щодо підготовки матеріалів для застосування відносно засудженого ОСОБА_9 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і скерування їх до суду для розгляду по суті. Того ж дня він був затриманий працівниками правоохоронного органу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково, а саме повністю визнав себе винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. У вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, свою вину визнав частково, заперечивши факт вимагання.

Пояснив, що дійсно в 2018-2020 роках він працював начальником відділення в ЛВК-30. До нього особисто звернувся засуджений ОСОБА_9 , повідомив, що у нього підходить термін для умовно-дострокового звільнення та попросив надати позитивну характеристику. Він, обвинувачений, відповів ОСОБА_9 , що характеристика буде надана позитивна, оскільки у останнього відсутні стягнення. За загальним правилом засудженому, в якого не було стягнень, надавалась позитивна характеристика і ОСОБА_9 про це знав. Однак ОСОБА_9 наполягав, що хоче за це йому віддячити.

За деякий час до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_8 , вони зустрілися та останній передав зазначені в обвинувальному акті грошові кошти. ОСОБА_5 категорично стверджує, що жодну визначену суму він не називав, розмір коштів узгоджували самі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Хоча зазначає, що дійсно спокусився на передані йому ОСОБА_8 кошти, про що жалкує та щиро розкаюється.

Крім того ОСОБА_5 категорично стверджує, що повідомляв ОСОБА_9 про те, що не має впливу на прийняття комісією рішення, жодних вимог про передачу грошових коштів за своє сприяння він не ставив ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_8 , ініціатива, про передачу саме таких сум виходила від ОСОБА_9 . З власної ініціативи ОСОБА_9 звернувся до свого товариша ОСОБА_8 з проханням особистої зустрічі з ОСОБА_5 та передачі останньому сум, які визначив сам

ОСОБА_9 в розмовах з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 чи іншими особами він не вимагав будь-які грошові кошти чи винагороду в будь-якій іншій формі, не погрожував, не наполягав і не називав сум. У вчиненому розкаюється, розуміє, що поступив незаконно, просить суворо не карати.

Крім часткового визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , така стверджується представленими суду стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні поясненнями свідків та письмовими доказами.

Так, свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив про те, що він станом на квітень 2020 року працював заступником начальника установи-начальником відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)». Він був членом комісії установи щодо підготовки і скерування до суду документів щодо умовно-дострокового звільнення засуджених. Останню характеристику на засудженого ОСОБА_9 готував обвинувачений ОСОБА_5 . Будь-яких прохань в сприянні питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_9 обвинувачений не висловлював. Якщо засудженому підійшов термін для тої чи іншої пільги, то начальники відділення зобов`язані були підготувати відповідне подання та надати характеристику. При розгляді питання про умовно-дострокове звільнення засудженого комісія брала до уваги всю особову справу засудженого та враховувала його заохочення та стягнення за весь час відбування покарання. При голосуванні комісією щодо питання умовно-дострокового звільнення ув`язненого, будь-який вплив чи тиск на членів комісії зі сторони інших працівників установи є неможливим. Особа, яка готує характеристику, права голосу в комісії не має. В подальшому, після розгляду пільги комісією, готувалось подання до суду і лише суд міг остаточно застосувати ту чи іншу пільгу до засудженого.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дала показання про те, що вона станом на квітень 2020 року працювала начальником відділу контролю за виконанням судових рішень Державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)». Крім того вона була секретарем комісії по розгляду питань щодо застосування до засуджених УДО та інших пільг. Матеріали на розгляд комісії готував начальник відділення. Комісія розглядала матеріали і при позитивних, і при негативних характеристиках. В самій характеристиці відображались стягнення та заохочення. Характеристика на засудженого не мала вирішального значення при прийнятті комісією того чи іншого виду рішення, оскільки розглядалась вся особова справа. Комісія приймала рішення більшістю голосів та в разі позитивного рішення вона, свідок, готувала відповідне клопотання в суд. Остаточне рішення приймається виключно судом. Обвинувачений ОСОБА_5 не звертався до неї з питанням щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав показання про те, що він здійснював оперативний супровід за матеріалами кримінального провадження як оперуповноважений ГВ «К» УСБ України у Львівській області у якості співробітництва з метою контрольованого вручення ОСОБА_8 грошових коштів начальнику відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Личаківської виправної колонії (№30) ОСОБА_5 за вплив на прийняття рішення комісією Личаківської виправної колонії № 30 щодо підготовки матеріалів для застосування відносно засудженого ОСОБА_9 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і скерування їх до суду. Він отримав конфіденційну інформацію про отримання коштів обвинуваченим, в ході здійснення оперативного супроводу приймав участь в затриманні ОСОБА_5 , коли той отримав частину коштів. Однак, детальних обставин події він повідомити не може, так як безпосередньо із ОСОБА_13 чи ОСОБА_9 він не спілкувався.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомив про те, що станом на квітень 2020 р. він працював першим заступником начальника Державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)». Крім того він був членом комісії установи щодо підготовки і скерування до суду документів щодо умовно-дострокового звільнення засуджених. Повідомив, що в посадові обов`язки ОСОБА_5 входила підготовка матеріалів на засуджених для розгляду питань щодо заміни умов тримання, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, застосування амністії та в інших випадках. Зокрема, ОСОБА_5 готував документи на звільнення ОСОБА_9 , а також на інших засуджених, однак членом комісії він не був, та в прийнятті рішення про умовно-дострокове звільнення засуджених він участі не брав. При розгляді питання про умовно-дострокове звільнення засудженого комісія брала до уваги всю особову справу засудженого та враховувала його заохочення та стягнення за весь час відбування покарання. При голосуванні комісією щодо питання умовно-дострокового звільнення ув`язненого, будь-який вплив чи тиск на членів комісії зі сторони інших працівників установи є недопустимим. Посприяти в розгляді питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_9 , ОСОБА_5 не просив. Про отримання ОСОБА_5 коштів йому стало відомо від працівників правоохоронних органів.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дав пояснення про те, що він працював начальником відділення соціально-психологічної служби ЛВК-30. В його обов`язки входила робота з засудженими. Він доповідав комісії при розгляді матеріалів щодо умовно-дострокового звільнення ОСОБА_16 приймала рішення шляхом голосування. Про отримання будь-яких коштів ОСОБА_5 йому нічого не відомо. До нього особисто ОСОБА_5 з жодними проханнями не звертався.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні надав такі показання. Станом на квітень 2020 року він працював начальником 7 та 9 відділення Державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)». Документи на засудженого ОСОБА_9 готував безпосередньо ОСОБА_5 , щодо розгляду питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_9 , ОСОБА_5 до нього не звертався. Питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засуджених, яким підійшли строки для умовно-дострокового звільнення комісія була зобов`язана розглядати, а начальник відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи зобов`язаний в такому випадку підготовити документи на засудженого для подальшого розгляду комісією питання про умовно-дострокове звільнення.

Аналогічні за містом та по суті дав в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дав суду показання про те, що він станом на квітень 2020 року працював начальником установи начальником арештного дому Державної установи «Личаківська виправна колонія (№ 30)». Крім того він був головою комісії з розгляду питань про застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення та інших пільг, передбачених законодавством.

Обвинувачений ОСОБА_5 з січня 2018 року працював на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи. В його обов`язки входило здійснення соціально-виховної роботи із засудженими з метою їх виправлення і ресоціалізації. Членом комісії установи щодо підготовки і скерування до суду документів щодо умовно- дострокового звільнення засуджених, ОСОБА_5 не був, участі при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_9 він безпосередньо не брав. Жодного разу ОСОБА_5 до нього не звертався з проханнями щодо сприяння в прийнятті позитивного рішення про умовно-дострокові звільнення засуджених.

Крім того судом за клопотання сторони обвинувачення допитано свідка ОСОБА_20 , яка, однак, пояснила, що працювала головним бухгалтером ЛВК-30. Про обставини справи їй нічого не відомо.

Крім того судом, на підставі ст.ст. 225, ч. 11 ст. 615 КПК України було досліджено звукозапис допиту свідка ОСОБА_8 , проведений в судовому засіданні Шевченківським районним судом м.Львова 21.06.2022 року. Підставою дослідження звукозапису слугувало відповідне клопотання прокурора та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, згідно якого ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З дослідженого допиту вбачається, що в судовому засіданні ОСОБА_8 дав свідчення відповідно яких: його друг ОСОБА_9 у 2020 році відбувавав покарання у Личаківській виправній колонії № 30 та у зв`язку із можливістю умовно-достроково звільнитись з колонії звернувся до нього про допомогу, а саме надав контакти начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Личаківської виправної колонії (№30) ОСОБА_5 , який повинен був посприяти цьому за грошову винагороду. При зустрічі ОСОБА_5 дав чітко зрозуміти ОСОБА_8 , що без передачі грошових коштів у ОСОБА_9 немає можливості умовно-достроково звільнитись з колонії. При наступній зустрічі ОСОБА_8 , під контролем працівників правоохоронних органів, передав ОСОБА_5 2000 гривень за підготовку позитивної характеристики засудженому ОСОБА_9 , а в подальшому 8000 гривень та 2000 гривень за вплив на прийняття рішення комісією Личаківської виправної колонії № 30 щодо підготовки матеріалів для застосування відносно засудженого ОСОБА_9 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і скерування їх до суду.

При цьому ОСОБА_8 у зв`язку із смертю, в судовому засіданні безпосередньо допитаний не був, а тому судом не встановлено, хто саме озвучив йому конкретний розмір неправомірної вигоди - ОСОБА_9 чи ОСОБА_5 , не було встановлено кому належали кошти які ОСОБА_8 передавав ОСОБА_5 , не було встановлено чи висловлював ОСОБА_5 до ОСОБА_8 будь-які погрози, що в разі не передачі йому грошових коштів, останній буде вчиняти будь-які перешкоди умовно-достроковому звільненню ОСОБА_9 .. При цьому з показів ОСОБА_8 було встановлено, що ОСОБА_9 був зацікавлений у вирішенні питання свого умовно-дострокового звільнення, адже саме він звернувся з цього приводу до обвинуваченого, а в подальшому і до ОСОБА_8 .

З витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_2 №515 від 20.06.2025 вбачається, що свідок ОСОБА_9 , стрілець-гранатометник 3 стрілецького взводу військової частини НОМЕР_2 загинув 19 червня 2025 року в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Оцінюючи покази свідків суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться в об`єктивному зв`язку з матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими дослідженими в ході судового слідства доказами, представленими суду стороною обвинувачення та стороною захисту.

В судовому засіданні, крім показань свідків, було досліджено, оцінено з точки зору достатності та допустимості, і прийнято судом у якості доказів винуватості ОСОБА_5 , письмові докази, представлені стороною обвинувачення.

З протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 28 лютого 2020 року вбачається, що слідчим, в присутності двох понятих оглянуто надані ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень наступними серіями і номерами: купюра номіналом 200 гривень серія, номер ТГ 2088040; купюра номіналом 200 гривень серія, номер ЗБ 3365544; купюра номіналом 200 гривень серія, номер АЄ 0962814; купюра номіналом 200 гривень серія, номер ХЄ 1971510; купюра номіналом 200 гривень серія, номер УД 5064287; купюра номіналом 200 гривень серія, номер ХИ 9644201; купюра номіналом 200 гривень серія, номер ТГ 1551734; купюра номіналом 200 гривень серія, номер ЄЄ 6635174; купюра номіналом 200 гривень серія, номер СБ 7773234; купюра номіналом 200 гривень серія, номер СЕ 9929480. Згідно пояснень ОСОБА_8 , грошові кошти у його товариша ОСОБА_21 , через нього вимагає та має намір отримати службова особа правоохоронного органу у Львівській області, за вчинення дій, які входять у його компетенцію. Зазначені грошові кошти у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, повернуто ОСОБА_8 , для подальшої можливості їх використання під час проведення заходів з підтвердження чи спростування фактичних даних протиправної діяльності указаної ним в заяві про злочин особи. Під час огляду грошові кошти було відкопійовано за допомогою спеціального пристрою марки "HP" моделі "Laser Jet Pro MFP M227 скріплено підписами учасників та долучено до даного протоколу на 3-х аркушах як додаток.

З протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 09 квітня 2020 року вбачається, що слідчим, в присутності двох понятих, оглянуто надані ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень наступними серіями і номерами: -ЕЯ3491195; -ХГ1395888; -ХЕ3697050; -ЕЮ1840818; -СЕ0310588; -УП2259444; -УЗ3996428; -СД1957627; -УН0138669; -УК1452491; -Т32093937; - ТД6392404; -ЗВ5771059; -ТД8760361; -ХВ0620899; -СЕ 1123643; - ХИ2992245; -ТА6279514; -УА5033841; -ТИ8349478; -УЙ9959130; -СГ0914725; -ТИ4430671; -УЙ7899563; -ЦА7393579; -ЕХ1060322; -УН9642891; -ТА2612716; -ЗД7505622; -УС3608579; -ХД3214909; -УС6902027; -УИ3177808; -КК5974821; -СА4659470; - УБ6580551; -ТЕ9765122; -ПЗ3277886; -ЗГ3650556; -УИ0454728. Згідно пояснень ОСОБА_8 , грошові кошти у його товариша ОСОБА_21 , через нього вимагає та має намір отримати службова особа правоохоронного органу у Львівській області, за вчинення дій, які входять у його компетенцію. Зазначені грошові кошти у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень, повернуто ОСОБА_8 , для подальшої можливості їх використання під час проведення заходів з підтвердження чи спростування фактичних даних протиправної діяльності указаної ним в заяві про злочин особи. Під час огляду грошові кошти було відкопійовано за допомогою спеціального пристрою марки "HP" моделі "Laser Jet Pro MFP M227 sdn" скріплено підписами учасників та долучено до даного протоколу на 14-ти аркушах як додаток.

З протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 09 квітня 2020 року вбачається, що слідчим в присутності двох понятих, оглянуто надані ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень наступними серіями і номерами: -ЄИ4962590; -УЕ4043525; -ПГ0580232; -ПЕ8426764; -ЕИ3043355; -УИ6873170; - ТЖ9196694; ХЄ4352496; -КД0698775; - ЕД5847672. Як пояснив ОСОБА_8 , грошові кошти у його товариша ОСОБА_21 , через нього вимагає та має намір отримати службова особа правоохоронного органу у Львівській області, за вчинення дій, які входять у його компетенцію. Вказані грошові кошти у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень з обох боків оброблено спецхімпрепаратом «Промінь-1», що в ультрафіолетовому світлі світяться світло-зеленим кольором та при дотику до них залишають сліди аналогічного кольору. Після цього зазначені грошові кошти в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень повернуто ОСОБА_8 , для подальшої можливості їх використання під час проведення заходів з підтвердження чи спростування фактичних даних протиправної діяльності указаної ним в заяві про злочин особи. Взірець спецхімпрепарату «Промінь-1», а саме круглий оброблений, обеззолений фільтр, поміщено в паперовий конверт білого кольору з нанесеними на ньому характеризуючими написами, який опечатано клейкою биркою з відтиском округлої печатки "Для пакетів №1, Державне бюро розслідувань, Територіальне управління, розташоване у місті Львові" та підписано учасниками слідчої дії і присутніми. Оброблення грошових коштів та відібрання взірця, проводились оперуповноваженим ГВ БКОЗ УСБУ у Львівській області ОСОБА_22 . Під час огляду грошові кошти було відкопійовано за допомогою спеціального пристрою марки "HP" моделі "Laser Jet Pro MFP M227 sdn" скріплено підписами учасників та долучено до даного протоколу на 4-х аркушах як додаток.

Протоколом обшуку від 15 квітня 2020 року зафіксовано, що в автомобілі «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є обвинувачений ОСОБА_5 , а саме в ніші правих передніх його дверей в присутності понятих та ОСОБА_5 , були виявлені та вилучені гроші в сумі 2000 грн. у 10 купюрах номіналом по 200 грн. кожна відповідних номерів та серій. При цьому дані купюри були звірені з грошовими коштами зазначеними у протоколі огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 09.04.2020 року, в результаті чого серії і номери усіх купюр співпадали із серіями та номерами купюр зазначеними у вказаному протоколі, а саме із грошовими коштами, які видались ОСОБА_8 для документування протиправних дій ОСОБА_5 , в результаті чого всі серії та номери виявлених купюр співпали із серіями та номерами купюр зазначеними у вказаному протоколі.

Протоколом затримання особи від 15.04.2020 року зафіксовано, що 15 квітня 2020 року о 08 год. 50 хв., у м. Львові, по вул. Тунельній, 19 затримано обвинуваченого ОСОБА_5 . На початку особистого обшуку ОСОБА_5 , останньому запропоновано добровільно викласти на багажник автомобіля вміст кишень його одягу, на що він погодився та добровільно виклав особисті речі, серед яких було виявлено: мобільний телефон Хіаоmі, чорного кольору, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 , з сім-карткою № НОМЕР_5 ; тимчасове службове посвідчення, серії ЛЧ №50/18, видане 18.06.2018 на ім`я ОСОБА_5 ; банківську картку Укргазбанк № НОМЕР_6 ; банківську картку Приватбанк № НОМЕР_7 .

Речі, вилучені при проведенні обшуку автомобіля та особистого обшуку поміщені до спецпакету ДБР серії №81002023, котрий належним чином опечатаний, описаний його вміст, та засвідчений підписами учасників слідчої дії, понятих. В подальшому вилучені речі визнано речовими доказами

Дана дія фіксувалась на відеокамеру та відеозапис слідчої дії було оглянуто в судовому засіданні.

Протоколом огляду речей та документів від 06.07.2020, стверджується, що 15.04.2022 в ході проведення обшуку автомобіля «Опель Омега», д.н.з. НОМЕР_1 , а також особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, купюрами номіналом номіналом 200 гривень кожна, наступних серій та номерів -ЄИ4962590;-УЕ4043525; -ПГ0580232; -ПЕ8426764; -ЕИ3043355; -УИ6873170; - ТЖ9196694; ХЄ4352496; -КД0698775; - ЕД5847672, котрі повність співпали з ідентифікованими та врученими коштами заявнику ОСОБА_8 від 09.04.2020 та мобільний телефон Хіаоmі, сенсорний, чорного кольору, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 , з сім-карткою № НОМЕР_5 , котрий поміщено до спец пакету ДБР серії №S1002023.

З протоколу обшуку від 15.04.2020 проведеного у службових приміщеннях начальника відділення СПС відділу СВПР ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Шевченка, 156 у Державній установі «Личаківська виправна колонія (№30)» з відеозаписом до нього, вбачається, що слідчим було виявлено та вилучено щоденник ув`язненого ОСОБА_9 на 47 арк. (в подальшому визнано в якості речового доказу та долученого до матеріалів кримінального провадження).

З протоколу обшуку від 15.04.2020 у службових кабінетах начальника установи ОСОБА_19 , першого заступника начальника установи ОСОБА_14 , заступника начальника установи із соціально-виховної роботи та психологічної роботи ОСОБА_10 , а також службових приміщеннях відділу по контролю за виконанням судових рішень державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 156, вбачається, що були виявлені та вилучені опитувальний лист щодо ОСОБА_9 на 1 арк., характеристику ОСОБА_9 від 06.04.2020 на 1 арк. в 3 прим.; довідку по особовій справі ОСОБА_9 щодо заохочення від 06.04.2020 на 1 арк. в 3 прим.; журнал №3307 обліку протоколів засідань на 192 арк., в якому містяться відомості щодо засудженого ОСОБА_9 ; особова справа засудженого ОСОБА_9 ; особистий мобільний телефон заступника начальника установи із соціально- виховної та психологічної роботи ОСОБА_10 марки Samsung s/n:НОМЕР_15 з номером мобільного телефону НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки Samsung s/n: НОМЕР_9 з сім картою НОМЕР_10 , що належить ОСОБА_19 ; мобільний телефон марки Asus ІМЕІ: НОМЕР_11 , ІМЕІ: НОМЕР_12 , з мобільними номерами НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , ще належить ОСОБА_14 ; копії характеризуючих документів щодо начальника ВСПС відділу СВПР ЛВК №30 ОСОБА_5 та копії установчих документів щодо відділу контролю виконання судових рішень на 15 аркушах.

Проведення даних слідчих дій фіксувалося за допомогою відеокамери та відеозаписи були досліджені безпосередньо в судовому засіданні.

Вилучені при проведенні обшуків документи постановою слідчого від 15.04.2019 року визнано речовим доказом

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи друкарських форм № 2823 від 18.06.2020 року: - 1,2. Десять банкнот, схожих на банкноти гривні, номіналом 200 гривень, зразка 2007 року, з серійними номерами -ЄИ4962590; -УЕ4043525; -ПГ0580232; -ПЕ8426764; -ЕИ3043355; -УИ6873170; -ТЖ9196694; ХЄ4352496; -КД0698775; -ЕД5847672 виготовлені способом, який використовується при виробництві аналогічних банкнот, що випускалися в обіг Національним банком України, тобто, є банкнотами гривні, номіналом 200 гривень, зразка 2007 року, виготовленими Банкнотно - монетним двором Національного банку України і випущеними в обіг Національним банком України.

Наказом начальника установи - начальника арештного дому Державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» ОСОБА_19 від 13.04.2018 року №24/ос, відповідно якого обвинувачений ОСОБА_5 призначений новоприйнятим начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи з 17 квітня 2018 року.

Посадовою інструкцією начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи «Личаківської виправної колонії (№30)», затвердженої начальником установи - начальником арештного дому Державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» ОСОБА_19 від 01.01.2018, відповідно п.5.2 якої, начальник відділення СПС відділу СВПР відповідає за підготовку матеріалів на засуджених для розгляду питань щодо заміни умов тримання, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, застосування амністії або помилування та в інших необхідних випадках.

Судом також досліджено в судових засіданнях відео та аудіозаписи, долучені до протоколів негласних слідчо-розшукових дій:

- протокол за результатами проведення негласної слідчої дії від 17.04.2020 - зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі абонентського номера телефону ОСОБА_8 ;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої дії від 17.04.2020 - зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі абонентського номера телефону ОСОБА_5 ;

- протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів у розмірі 8000 грн. ОСОБА_8 ;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої дії від 17.04.2020 - аудіо, - відеоконтроль особи ОСОБА_5 09.04.2020 (зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , одержання 8000 гривень);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої дії від 17.04.2020 - аудіо, - відеоконтроль особи ОСОБА_8 09.04.2020 (зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , передача 8000 гривень);

- протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів у розмірі 2000 грн. ОСОБА_8 ;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої дії від 17.04.2020 - аудіо, - відеоконтроль особи ОСОБА_5 15.04.2020 (зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , одержання 2000 гривень);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої дії від 17.04.2020 - аудіо, - відеоконтроль особи ОСОБА_8 15.04.2020 (зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , передача 2000 гривень).

В судовому засіданні також оглянуті та досліджені представлені стороною обвинувачення: витяг з ЄРДР №6200140000000201 від 18.02.2020 року; повідомлення ОСОБА_8 від 18.02.2020 про кримінальне правопорушення; письмова згода ОСОБА_8 від 18.02.2020 року на залучення у відповідності до ч.6 ст.246 КПК України до конфіденційного співробітництва; протоколом огляду речей та документів від 06.07.2020, вилучених 15.04.2020 в ході обшуків у службових приміщеннях Державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)»;

Дані матеріали кримінального провадження, хоча і не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України, але є процесуальними документами, які підтверджують законність проведення органами досудового слідства слідчих дій в межах даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст. 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, якою встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд вважає, що протиправні дії обвинуваченого органом досудового розслідування є доведеними.

Його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України, за кваліфікуючою ознакою одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Оскільки ОСОБА_5 був службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме: начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)», і за своїм становищем за посадою, яку займав у цій установі, ніс відповідальність згідно посадової Інструкції начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи «Личаківської виправної колонії (№30)» за підготовку матеріалів на засуджених для розгляду питань щодо заміни умов тримання, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, застосування амністії або помилування та в інших необхідних випадках, та отримав неправомірну вигоду за підготовку засудженому ОСОБА_9 позитивної характеристики, з метою прийняття членами комісії ЛВК-30 рішення щодо підготовки та скерування до суду документів про умовно-дострокове звільнення засудженого з місць позбавлення волі.

Що стосується кваліфікації дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 369-2 КК України, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 3 ст. 369-2 КК України передбачає відповідальність за одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Згідно зі ст. І 8 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яка ратифікована Верховною Радою України 18.10.2006 та набрала чинності для України 01.01.2010, кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочинами наступних дій, якщо вони вчинені умисно:

- обіцянка, пропозиція або надання державній посадовій особі чи будь-якій іншій особі, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги, щоб ця посадова особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації чи державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги для ініціатора таких дій чи будь-якої іншої особи;

- вимагання або прийняття державною посадовою особою чи будь-якою іншою особою, особисто або через посередників, будь-якої неправомірної переваги для самої себе чи для іншої особи, щоб ця особа чи така інша особа зловживала своїм справжнім або удаваним впливом з метою одержання від адміністрації або державного органу Держави-учасниці будь-якої неправомірної переваги.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію з приводу правильного розуміння законодавчого визначення вимагання хабара (постанови ВСУ від 04.10.2012 у справі № 5-14кс12, від 23.05.2013 у справі № 5-13кс13, від 30.05.2013 у справі № 5-14кс13, від 05.09.2013 у справі № 5-28кс13, від 12.12.2013 у справі № 5-47кс13, від 07.11.2013 у справі № 5-42кс13, від 26.12.2013 у справі № 5-43кс13, від 13.11.2014 у справі № 5-20кс14, від 26.06.2014 у справі № 5-19кс14, від 28.05.2015 у справі № 5-14кс15, від 21.01.2016 у справі № 5-124/кс15).

Так, Верховний Суд України констатував, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, уникнути заслуженої відповідальності, одержати незаконні пільги або переваги тощо, то вимагання хабара виключається. На відміну від цього, у разі, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача хабара слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останнього. Тобто законність прав та інтересів, які хабародавець захищає шляхом дачі хабара, є однією із основних і обов`язкових ознак вимагання.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України , яка викладена у справі № 5-124 кс-15 від 21.01.2016 р., вимагання неправомірної вигоди може бути поставлено у провину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою її одержання погрожує вчиненням або невчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає незаконну вигоду або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати її з метою запобігання шкідливим наслідкам. У разі, якщо службова особа хоче отримати неправомірну вигоду, а особа, яка її дає при цьому усвідомлює, що тим самим незаконно уникає настання для себе негативних наслідків, які б настали за відмови надати неправомірну вигоду, то такі дії за своїми ознаками не утворюють вимагання.

На підставі цього Верховний Суд дійшов висновку, що кваліфікація зазначених дій, вчинених шляхом вимагання може мати місце у випадках, якщо: - ініціатором надання неправомірної вигоди є службова особа; вимога поєднана із погрозою або створенням відповідних умов; шкода буде заподіяна лише законним правам та інтересам особи.

Разом із тим, згідно правової природи такого кримінального правопорушення, як зловживання впливом, службова особа, що отримує неправомірну вигоду, втручається у встановлений законом порядок прийняття певного рішення з метою його ухвалення на користь особи, що надає відповідну неправомірну вигоду. Отже, мова не може йти про законність прав та інтересів, якщо втручання здійснюється саме у регламентований порядок. Якщо з іншого боку ініціатором впливу є не зацікавлена у ньому особа, а інша особа, спроможна на такий вплив, яка на прохання про нього відповість, що без неправомірної вигоди цього не робитиме, то і така поведінка не розглядається як вимагання неправомірної вигоди.

Відповідно до примітки 3 до ст. 354 КК України (в редакції Закону № 221-VII (221-18) від 18.04.2013) у статтях 354, 368, 368-3 та 368-4 під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

При цьому, вимагання неправомірної вигоди матиме місце у випадку наявності трьох обов`язкових в своїй сукупності ознак: ініціатива давання неправомірної вигоди повинна походити саме від службової особи одержувача такої вигоди; схиляння на давання неправомірної вигоди повинна містити чітку і беззаперечну вимогу із обов`язковою наявністю відкритих погроз або створення реальних умов, що не залишають особі вибору як лише дати таку неправомірну вигоду; вказані вище погрози або створення умов повинні бути прямо пов`язані зі службовим становищем службової особи, мати протизаконний характер та бути спрямованими на завдання шкоди правам та законним інтересам особи, що дає неправомірну вигоду.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_5 хоча і мав намір отримати для себе неправомірну вигоду від ОСОБА_9 за обіцянку впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме, на службових осіб членів комісії Личаківської виправної колонії №30, проте і сам ОСОБА_9 , даючи неправомірну вигоду, усвідомлював, що в такий спосіб він буде мати прерогативу отримання позитивного рішення для підготовки та скерування до суду документів для умовно-дострокового звільнення засудженого з місць позбавлення волі.

Разом з тим в судовому засіданні не здобуто жодних об`єктивних даних про те, що обвинувачений ОСОБА_5 висловлював ОСОБА_9 чи ОСОБА_8 вимогу щодо передачі йому неправомірної вимоги.

Під час судового розгляду, дослідивши матеріали негласних слідчих (розшукових) дій та всіх зафіксованих на них розмов, які відбувались між обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , не виявлено будь-яких фраз, які можна було б витлумачити як ознак відкритих погроз, а також не встановлено дій обвинуваченого у створенні реальних умов, які б не залишали ОСОБА_8 чи ОСОБА_9 іншого вибору як лише дати таку неправомірну вигоду.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в судовому засіданні безпосередньо допитані не було, оскільки померли, про що зазначено вище

Стаття 62 Конституції України декларує, що Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на викладене, стороною обвинуваченні не надано та судом не здобуто жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що ОСОБА_5 вимагав неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Відтак, оцінюючи докази, надані стороною обвинувачення та досліджені судом, у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що кваліфікуюча ознака - вимагання неправомірної вигоди не знайшла свого підтвердження при кваліфікації дій обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід вірно кваліфікувати не за ч. 3, а за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, оскільки наведена вище кваліфікуюча ознака частини 3 даної статті «вимагання» не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного який, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, повністю усвідомив тяжкість злочину, осудив свої дії, визнав вину та щиро розкаявся, є інвалідом 3 групи, учасником бойових дій та має на утриманні двох малолітніх дітей, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та вважає, що йому слід обрати покарання в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано вчинені ним дії, у виді штрафу.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів.

Так, відповідно до ч.2 ст.373 КПК України якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

З врахуванням положень ст.12 КК України та санкцій передбачених ч. 1 ст. 368 та ч. 2 ст. 369-2 КК України, вказані кримінальні правопорушення відносяться до нетяжких злочинів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

На підставі ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України обвинуваченого ОСОБА_5 слід звільнити від призначеного судом покарання у зв`язку з закінченням строків давності.

Суму застави, сплачену на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова в розмірі 105100,00 грн. на рахунок ТУ ДСА України у Львівській області слід повернути ОСОБА_5 .

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

За проведення експертиз стягнути з обвинуваченого витрати в дохід держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 28.06.2024 р. на майно обвинуваченого слід скасувати

Керуючись ст.ст.368-371, 373-376, 391 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.2 ст.369-2 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) в дохід держави;

- за ч. 2 ст. 369-2 КК України - у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) в дохід держави.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) в дохід держави.

На підставі ст.49, ч.5 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного судом покарання у зв`язку з закінченням строків давності.

Запобіжний захід у виді застави ОСОБА_5 скасувати.

Сплачену за ОСОБА_5 заставу в розмірі 105100 (сто п`ять тисяч сто ) грн повернути ОСОБА_5 .

Речові докази, які згідно постанов про визнання та прилучення до справи речових доказів від 15.04.2020 року визнано речовими доказом:

- мобільний телефон Хіаоmі, сенсорний, чорного кольору, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 , з сім-карткою № НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_5 ;

- грошові кошти, 10 купюр, номіналом по 200 гривень кожна, наступних серій та номерів: -ЄИ4962590;-УЕ4043525; -ПГ0580232; -ПЕ8426764; -ЕИ3043355; -УИ6873170; - ТЖ9196694; ХЄ4352496; -КД0698775; - ЕД5847672 які зберігаються в ЗРУ АТ КБ «Приватбанк» - звернути в дохід держави;

- опитувальний лист щодо ОСОБА_9 на 1 арк., характеристику ОСОБА_9 від 06.04.2020 на 1 арк. в 3 прим.; довідку по особовій справі ОСОБА_9 щодо заохочення від 06.04.2020 на 1 арк. в 3 прим.; журнал №3307 обліку протоколів засідань на 192 арк., в якому містяться відомості щодо засудженого ОСОБА_9 ; особову справу засудженого ОСОБА_9 - повернути в ДУ «Личаківська виправна колонія (№30)»;

- особистий мобільний телефон заступника начальника установи із соціально- виховної та психологічної роботи ОСОБА_10 марки Samsung s/n:НОМЕР_15 з номером мобільного телефону НОМЕР_8 - повернути ОСОБА_10 ;

- мобільний телефон марки Samsung s/n: НОМЕР_9 з сім картою НОМЕР_10 , що належить ОСОБА_19 - повернути ОСОБА_23 ;

- мобільний телефон марки Asus ІМЕІ: НОМЕР_11 , ІМЕІ: НОМЕР_12 , з мобільними номерами НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , ще належить ОСОБА_14 - повернути ОСОБА_14 ;

- щоденник ув`язненого ОСОБА_9 на 47 арк- знищити;

- копії характеризуючих документів щодо начальника ВСПС відділу СВПР ЛВК №30 ОСОБА_5 та копії установчих документів щодо відділу контролю виконання судових рішень на 15 арк- залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16.04.2020 року (справа № 463/3317/20, провадження №1-кс/463/2001/20) на майно, а саме: мобільний телефон Хіаоmі, сенсорний, чорного кольору, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 , з сім-карткою № НОМЕР_5 та 10 купюр, номіналом по 200 гривень кожна, наступних серій та номерів: -ЄИ4962590;-УЕ4043525; -ПГ0580232; -ПЕ8426764; -ЕИ3043355; -УИ6873170; - ТЖ9196694; ХЄ4352496; -КД0698775; - ЕД5847672 - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16.04.2020 року (справа № 463/3317/20, провадження №1-кс/463/1982/20 на майно, а саме: щоденник ув`язненого ОСОБА_9 на 47 арк.; опитувальний лист щодо ОСОБА_9 на 1 арк.; характеристику ОСОБА_9 від 06.04.2020 на 1 арк. в 3 прим.; довідку по особовій справі ОСОБА_9 щодо заохочення від 06.04.2020 на 1 арк. в 3 прим.; журнал №3307 обліку протоколів засідань на 192 арк., в якому містяться відомості щодо засудженого ОСОБА_9 ; особова справа засудженого ОСОБА_9 ; особистий мобільний телефон заступника начальника установи із соціально - виховної та психологічної роботи ОСОБА_10 марки Samsung s/n:НОМЕР_15 з номером мобільного телефону НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки Samsung s/n: НОМЕР_9 з сім картою НОМЕР_10 , що належить ОСОБА_19 ; мобільний телефон марки Asus ІМЕІ: НОМЕР_11 , ІМЕІ: НОМЕР_12 , з мобільними номерами НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , ще належить ОСОБА_14 ; копії характеризуючих документів щодо начальника ВСПС відділу СВПР ЛВК №30 ОСОБА_5 та копії установчих документів щодо відділу контролю виконання судових рішень на 15 арк. - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-технічної експертизи друкарських форм (висновок експерта № 2823 від 18.05.2020 року) - 4 086,00 грн. (чотири тисячі вісімдесят шість) гривень.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1