Рішення № 139695762, 14.09.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3803/26

Провадження № 2/456/2275/2026

РІШЕННЯ

іменем України

14 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представниця позивача покликається на те, що 02.05.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 536387-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .

04.05.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору № 536387-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 4000,00 грн.

Однак, відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором №536387-КС-001 належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 536387-КС-001 позичальниця на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором на загальну суму 4270, 00 грн.

Відповідно до п.5.1. правил, які у відповідності до пункту 10 кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору. Відповідно, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.

ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, відповідно у неї станом на 07.04.2026 утворилась заборгованість за договором № 536387-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 46500,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах 23100,00 грн, суми прострочених платежів за комісією 2100,00 грн.

У зв`язку з вищенаведеним представниця позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 536387-КС-001 про надання кредиту від 02.05.2025 у розмірі 46500,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах 23100,00 грн, суми прострочених платежів за комісією 2100,00 грн. та судовий збір у розмірі 2662, 40 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Представниця позивача жодних клопотань чи заяв не подала, звертаючись до суду з позовною заявою просила розглядати справу без її участі.

Відповідачка у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву ТОВ «Бізнес Позика» не подала, хоча копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 14.07.2026 була надіслана рекомендованим поштовим відправленням за місцем реєстрації відповідачки та особисто вручена 23.07.2026.

Відповідачка свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.

Заяви, клопотання учасників справи.

Представниця позивача звертаючись до суду із позовною заявою подала клопотання про витребування доказів у справі.

Процесуальні дії у справі.

08.07.2026 суд, з метою визначення підсудності справи, здійснив дії по визначенню місця реєстрації відповідачки у Єдиному державному демографічному реєстрі та скерував запити до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Стрийської міської ради.

Ухвалою від 14.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою від 14.07.2026 витребувано докази у АТ КБ «Приват Банк».

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

З`ясувавши обставини, на які представниця позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, суд доходить такого висновку.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч. 2, 3 та 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до договору № 536387-КС-001 про надання кредиту від 02.05.2025 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 , кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 11000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика». Строк кредиту 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом в день 1 відсоток, фіксована. Комісія за видачу кредиту становить 2200,00 грн. Строк дії договору до 17.10.2025. Договір укладено з використання ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір кредитодавцем та її прийняття позичальником. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA 0267 /а.с.20-29/.

02.05.2025 ТОВ «Бізнес позика» запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використання ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», про що свідчить пропозиція (оферта) укласти договір про надання кредиту № 536387-КС-001 /а.с.30-31/.

02.05.2025 ОСОБА_1 з умовами пропозиції ТОВ «Бізнес позика» укласти договір про надання кредиту з використання ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» ознайомилась, повністю та безумовно їх прийняла /а.с.41-50/.

Згідно паспорта споживчого кредиту ТОВ «Бізнес позика», сума кредиту 11000,00 грн., строк кредитування 169 днів (24 тижня). Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка 365, 00. Комісія за надання кредиту 2200 грн. Відповідачка ознайомилась з інформацією, яка надавалася споживачу до укладення договору про споживчий кредит та підписано електронним цифровим підписом /а.с16-19/.

04.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 536387-КС-001 про надання кредиту від 02.05.2025, відповідно до якої кредитодавець та позичальник домовились, що з дати укладення додаткової угоди:

кредит збільшується на 4000 грн., та кредитодавець, на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути, кредит збільшений на 4000 грн. у строки та на умовах викладених у договорі. Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складатиме 15000 грн. На дату укладення додаткової угоди несплачені проценти, а також несплачена комісія вносяться до графіку платежів (п.6.1 цієї додаткової угоди) та підлягають сплаті відповідно до графіку платежів. Комісія за надання додаткової суми кредиту: 800 грн. /а.с.54-55/.

04.05.2025 ТОВ «Бізнес позика» запропонувало ОСОБА_1 укласти додаткову угоду № 1 до договору про надання кредиту з використання ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», про що свідчить пропозиція укласти додаткову угоду № 1 до договору про надання кредиту (оферта) № 536387-КС-001 /а.с.56-57/.

04.05.2025 ОСОБА_1 з умовами пропозиції ТОВ «Бізнес позика» укласти додаткову угоду № 1 до договору про надання кредиту з використання ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» ознайомилась, повністю та безумовно їх прийняла /а.с.58-59/.

Згідно паспорта споживчого кредиту ТОВ «Бізнес позика», сума кредиту 15000,00 грн., строк кредитування 167 днів. Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка 365, 00. Комісія за надання кредиту 800 грн. /а.с.51-53/.

На підтвердження укладеного договору про надання кредиту ТОВ «Бізнес позика» надало візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 /а.с.60-62/.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 заповнила анкету клієнта ТОВ «Бізнес позика» для отримання кредиту на суму 11 000 грн. /а.с.63/.

Відповідно до підтвердження, виданого ТОВ «ПрофітГід» - здійснено переказ грошових коштів на рахунок отримувача ОСОБА_1 згідно договору № 536387-КС-001 від 02.05.2025 на суму 11000 грн. /а.с.64/.

Як вбачається із підтвердження, виданого ТОВ «ПрофітГід» - здійснено переказ грошових коштів на рахунок отримувача ОСОБА_1 згідно додаткової угоди № 1 до договору № 536387-КС-001 від 02.05.2025 на суму 4000 грн. /а.с.65/.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 536387-КС-001 від 02.05.2025, заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.04.2026 складає 46500,50 грн., за кредитом 15000,00 грн., за відсотками 23100,00 грн., за комісією 2100,00 грн., за відсотками за ст. 625 ЦКУ 6300, 00 грн.

Відповідно до довідки про стан заборгованості за договором № 536387-КС-001 від 02.05.2025, виданої ТОВ «Бізнес позика», станом на 02.05.2025, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 46500,50 грн. /а.с.15/.

Згідно інформації АТ « Приват Банк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-260728/50936-БТ від 29.07.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) 02.05.2025 ОСОБА_1 перераховано кошти у розмірі 11000,00 грн. та 04.05.2025 перераховано кошти у розмірі 4000,00 грн.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення боржником грошового зобов`язання й застосування кредитором відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитними договорами, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Законами України «Про електронну комерцію», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування», іншими актами цивільного законодавства.

Так, згідно положень ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених у ст. 11 цього Кодексу.

Своєю чергою, системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Щодо укладення договору в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону, це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частин 3, 4, 6 ст. 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 02.05.2025 укладено договір про надання кредиту № 536387-КС-001, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 11000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика». Строк кредиту 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом в день 1 відсоток, фіксована. Комісія за видачу кредиту становить 2200,00 грн. Строк дії договору до 17.10.2025. Договір укладено з використання ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір кредитодавцем та її прийняття позичальником. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA 0267.

04.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 536387-КС-001 про надання кредиту від 02.05.2025, відповідно до якої кредитодавець та позичальник домовились, що з дати укладення додаткової угоди: кредит збільшується на 4000 грн., та кредитодавець, на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути, кредит збільшений на 4000 грн. у строки та на умовах викладених у договорі. Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складатиме 15000 грн. На дату укладення додаткової угоди несплачені проценти, а також несплачена комісія вносяться до графіку платежів (п.6.1 цієї додаткової угоди) та підлягають сплаті відповідно до графіку платежів. Комісія за надання додаткової суми кредиту: 800 грн.

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором та додатковою угодою виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість.

Вказаний договір та додаткову угоду № 1 підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля.

Таким чином судом встановлено, що договір та додаткову угоду № 1 було укладено в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 п. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору та додаткової угоди № 1.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

На момент укладення кредитного договору та додаткової угоди № 1 відповідачка не зверталась до кредитодавця із заявою про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору та додаткової угоди, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованих редакцій договору та додаткової угоди, тим самим фактично погодилась із всіма умовами такого договору і додаткової угоди, в тому числі і з тими, що визначають підстави сплати процентів, комісії та їх розмір. Більше того, відповідачка, ознайомившись з умовами кредитного договору та додаткової угоди, мала реальну можливість відмовитися від укладення таких, та на момент їх підписання вимог щодо незаконності умов договору чи додаткової угоди не заявляла.

Враховуючи, що в кредитному договорі № 536387-КС-001 від 02.05.2025 та додатковій угоді № 1 зазначено анкетні дані ОСОБА_1 , паспортні дані, адреса проживання, реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0267, додаткову угоду № 1 до договору підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8993, в суду відсутні сумніви в тому, що саме нею були такі укладено з ТОВ «Бізнес Позика».

Слід зазначити, що згідно інформації АТ « Приват Банк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-260728/50936-БТ від 29.07.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) 02.05.2025 ОСОБА_1 перераховано кошти у розмірі 11000,00 грн. та 04.05.2025 перераховано кошти у розмірі 4000,00 грн.

Суд вважає, що представниця позивача довела належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання відповідачці кредиту, встановлення процентів за користування кредитом, комісії пов`язаної з наданням кредиту.

Слід зазначити, що представниця позивача просить стягнути із відповідачки суму заборгованості за договором № 536387-КС-001 про надання кредиту від 02.05.2025 у розмірі 46500,00 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 23100,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 2100,00 грн.

Суд звертає увагу, що загальна сума що підлягає стягненню становить 40200,00 грн.: що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 23100,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 2100,00 грн., натомість представниця позивача помилково просить стягнути із відповідачки заборгованість у розмірі у розмірі 46500,00 грн.

Резюмуючи, суд висновує, що позовні вимоги, сформовані про стягнення заборгованості за кредитним договором № 536387-КС-001 від 02.05.2025, підлягають задоволенню повністю. Відтак, з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в загальній сумі 40200,00 грн.: що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 23100,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією 2100,00 грн.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у сумі 2662, 40 грн.

Керуючись статтями 258-259, 263-265 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 536387-КС-001 про надання кредиту від 02.05.2025 в розмірі 40200,00 грн.: що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 15000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 23100,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією 2100,00 грн. та суму судового збору в розмірі 2662,40 грн., а всього 42862, 40 (сорок дві тисячі вісімсот шістдесят дві гривні сорок копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя В. М. Бораковський