Ухвала суду № 139695684, 14.09.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2605/20

Провадження № 4-с/450/10/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді Кукси Д.А.

секретаря судового засідання Глинської У.Я.

за участю заявника (боржник) ОСОБА_1

заінтересованої особи (стягувач) ОСОБА_2

представника приватних виконавців адвоката Кусого А.В.

представника стягувача - адвоката Огородника О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за скаргою заявника ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сидій Олег Володимирович та ОСОБА_5 , ПП «Західний експертно-консалтинговий центр» на дії приватного виконавця щодо визначення вартості майна, -

в с т а н о в и в:

18.08.2026 представник заявника звернувся до суду зі скаргою та просив визнати неправомірними дії приватного виконавця Сидія Олега Володимировича, вчинені під час заміщення приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, щодо визначення та прийняття для подальшої реалізації вартості будинку з господарськими будівлями та спорудами у сумі 4 755 200 грн. на підставі звіту Г1П «Західний експертно- консалтинговий центр» від 07.08.2026; зобов`язати приватного виконавця, який фактично здійснює виконавчі дії у ВП № 77966820/зведеному ВП № 78264632, усунути порушення: не використовувати результат 4 755 200 грн. для визначення стартової ціни; надати ОСОБА_1 та його представнику повний прошитий звіт з усіма додатками; забезпечити передачу повного звіту на незалежне рецензування уповноваженому рецензенту; у разі висновку рецензії про значні недоліки, що вплинули на достовірність, або про непридатність звіту - зобов`язати виконавця провести нове визначення вартості із залученням іншого суб`єкта оціночної діяльності, фактичним внутрішнім оглядом, фіксацією технічного стану та обґрунтованим добором актуальних аналогів.

В обґрунтування скарги покликається на те, що виконавчому провадженні №77966820, яке входить до зведеного виконавчого провадження №78264632, звертається стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно: житловий будинок літ. «А-3» загальною площею 395,4 кв. м, житловою площею 170,5 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку кадастровий номер 4623686600:02:001:1272 площею 0,1016 га. Постановою від 23.07.2026 приватний виконавець Сидій Олег Володимирович, який здійснював заміщення приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, залучив ПП «Західний експертно-консалтинговий центр» для проведення оцінки. Звіт складено 07.08.2026 оцінювачем ОСОБА_6 . Вартість будинку з господарськими будівлями та спорудами визначено у розмірі 4 755 200 грн. без ПДВ, без урахування вартості земельної ділянки. Повний звіт із додатками, розрахунками, характеристиками об`єктів порівняння, коригуваннями та джерелами інформації заявнику не надано. Водночас із наданого висновку вбачається, що внутрішній огляд будинку не проводився, доступ до приміщень не надавався, а фактичний технічний стан та стан оздоблення не встановлювалися. Натомість оцінка проведена з припущенням про «умовно задовільний» стан майна. Визначена вартість також істотно відрізняється від попередніх оцінок цього самого майна: вона менша на 2254500 грн. (32,16 %) порівняно з попередньою виконавчою оцінкою та на 5059980 грн. (51,55 %) порівняно з незалежною оцінкою станом на 17.03.2025. Сам по собі такий розрив не свідчить про неправильність оцінки, однак у сукупності з відсутністю огляду майна, використанням припущень щодо його стану та ненаданням повного звіту є достатньою підставою для перевірки обґрунтованості визначеної вартості.

18.08.2026 надійшло клопотання про зупинення передачі майна на реалізацію до вирішення скарги по суті.

Ухвалою Пустомитівсткого районного суду Львівської області від 19.08.2026 в межах виконавчого провадженні №77966820, яке входить до зведеного виконавчого провадження №78264632, що знаходиться в провадженні Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сидій О.В., зупинено реалізацію на електронних торгах ДП «Сетам» описаного і арештованого майна - житлового будиноку літ. «А-3» загальною площею 395,4 кв. м, житловою площею 170,5 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку кадастровий номер 4623686600:02:001:1272 площею 0,1016 га., що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

25.08.2026 від адвоката Кусого А.В. надійшло клопотання про повернення (залишення без розгляду) скарги на дії приватного виконавця щодо визначення вартості майна та скасування ухвали суду від 19.08.2026 про зупинення реалізації майна на електронних торгах.

28.08.2026 від адвоката Буженко Ю.С. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копія повного звіту про оцінку майна ФОП ОСОБА_7 від 19.08.2026 №11-20260819-0012264511.

31.08.2026 від ОСОБА_2 надійшли заперечення на скаргу щодо оцінки арештованого майна, в якій зазначає, що приватний виконавець діяв у межах виконавчого провадження та вчинив необхідні дії для організації оцінки майна, а також повідомлення боржника про проведення оцінки та її результати. Сам по собі факт незгоди боржника з визначеною вартістю майна не свідчить про незаконність дій виконавця. Верховний Суд у постанові від 24.07.2024 у справі №643/19696/19 зазначив, що відсутність повного огляду об`єкта оцінки не є безумовною підставою для визнання дій виконавця неправомірними. Боржник повинен надати належні докази недостовірності оцінки та того, що її недоліки вплинули на визначену вартість майна. ОСОБА_1 не надав доказів того, що визначена у звіті вартість є заниженою порівняно з ринковою, не спростував висновків оцінювача та не довів порушення своїх прав діями приватного виконавця. Крім того, боржник, будучи ознайомленим із результатами оцінки, не скористався можливістю їх спростування шляхом рецензування звіту. Таким чином, доводи скарги фактично ґрунтуються на припущеннях щодо невідповідності вартості майна його ринковій ціні та не підтверджені належними доказами. З огляду на викладене, вважає, що дії приватного виконавця щодо організації та проведення оцінки арештованого майна були правомірними, а ОСОБА_1 не довів порушення своїх прав. Крім того, звернення із необґрунтованою скаргою за відсутності належних доказів її доводів може свідчити про намагання затягнути процедуру примусового виконання судового рішення.

04.09.2026 від адвоката Кусого А.В. надійшов відзив на скаргу, в якому зазначено, що приватний виконавець своєчасно повідомив заявника про результати визначення вартості майна, а ненадання заявнику повного звіту про оцінку та непроведення його рецензування зумовлені відсутністю відповідного звернення заявника до приватного виконавця до подання скарги. Також просив не брати до уваги звіт про оцінку майна, складений ФОП ОСОБА_7 19.08.2026 (реєстраційний номер 11-20260819-0012264511), та відмовити у його долученні до матеріалів справи як неналежного і недопустимого доказу, поданого з порушенням установленого процесуального порядку. Зазначено про необхідність врахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.10.2025 у справі №459/3276/24 (провадження №61-10272св25), відповідно до якого рецензування є передбаченим законом способом спростування результатів оцінки, а недоведення боржником факту заниження вартості майна належними доказами не дає підстав для задоволення його вимог. Крім того, адвокат вказав, що скарга має розглядатися з урахуванням матеріалів виконавчого провадження, наявних на момент вчинення оскаржуваних дій, а звіт про оцінку, замовлений боржником самостійно поза межами процедури виконавчого провадження, не може бути належною підставою для висновку про неправомірність дій приватного виконавця. Також просив врахувати результати трьох електронних аукціонів, оформлених протоколами №629755 від 20.02.2025, №631992 від 24.03.2025 та №634990 від 24.04.2025, які, на його думку, підтверджують відповідність визначеної вартості майна реальній ринковій кон`юнктурі. Окремо наголосив, що звіт про оцінку від 19.08.2026 складено для цілей оподаткування та визначення ринкової вартості майна без урахування обтяжень і особливостей його примусової реалізації, тоді як оскаржувана оцінка визначає стартову ціну арештованого майна для реалізації на прилюдних торгах. У зв`язку з різним призначенням зазначених оцінок їх результати не є безпосередньо порівнянними та не можуть самі по собі підтверджувати заниження визначеної вартості. Водночас реєстрація звіту від 19.08.2026 в Єдиній базі даних Фонду державного майна України, на думку адвоката, підтверджує лише його відповідність формальним вимогам і не свідчить про достовірність наведених у ньому висновків чи обґрунтованість визначеної вартості.

03.09.2026 від адвоката Кусого А.В. надійшло клопотання про залучення до участі у справі приватного виконавця, який здійснює заміщення приватного виконавця Білецького І.М.

07.09.2026 протокольною ухвалою в судовому засіданні клопотання було задоволено та залучено приватного виконавця Мікухіну Ірину Вікторівну.

07.09.2026 від адвоката Буженко Ю.С. подано клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.

07.09.2026 протокольною ухвалою в судовому засіданні у задоволенні вищезазначеного клопотання було відмовлено.

07.09.2026 адвокатом Буженко Ю.С. подано клопотання про долучення доказів, а саме: довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази даних звітів про оцінку від 19.08.2026.

В судовому засіданні заявник підтримав подану скаргу з підстав зазначених у ній письмово.

ОСОБА_2 заперечив щодо скарги та підтримав письмо викладені заперечення додавши, що заявник затягує процедуру виконання судового рішення.

ОСОБА_8 просив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сидія О.В. щодо визначення вартості майна боржника, включаючи всі заявлені у прохальній частині скарги вимоги відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 та 2 статті 18 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ,організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.06.2021 у справі №450/2605/20, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21.04.2022, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 22000,00 доларів США і 2000,00 Євро боргу згідно договору позики, 2200,00 доларів США і 200,00 Євро компенсації та судові витрати.

Рішення набрало законної сили 21.04.2022.

На виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича перебувало зведене виконавче провадження №78264632 з примусового виконання: виконавчого листа №450/1612/21 виданого 08.08.2022, Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 665537,14 грн.; виконавчого листа №450/2605/20 виданого 27.07.2021, Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 заборгованість у розмірі 26400,00 дол. США.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.02.2026 у справі №450/2605/20 було відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця Білецького І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме житловий будинок АДРЕСА_2 , в якому зареєстровані неповнолітні діти ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 23.07.2026 скасовано ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 05.02.2026 у справі №450/2605/20 та задоволено поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича - звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме житловий будинок АДРЕСА_2 , в якому зареєстровані неповнолітні діти ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою виконання грошових зобов`язань у зведеному виконавчому провадженні №78264632 щодо примусового виконання виконавчих листів Пустомитівського районного суду Львівської області №450/1612/21 та №450/2605/20.

Постановою від 23.07.2026 приватний виконавець Сидій О.В., який на час здійснення виконавчих дій заміщував приватного виконавця Білецького І.М., залучив ПП «Західний експертно-консалтинговий центр» для оцінки майна боржника - житлового будинку літ. «А-3» загальною площею 395,4 кв. м з господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Звіт складено 07.08.2026 оцінювачем ОСОБА_6 , яким визначено ринкову вартість будинку з господарськими будівлями та спорудами у розмірі 4755200,00 грн без ПДВ (без вартості земельної ділянки).

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 15 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Як вбачається з висновку про вартість об`єкта оцінки від 07.08.2026, складеного ПП «Західний експертно-консалтинговий центр» в особі оцінювача ОСОБА_12 на підставі постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні ВП №77966820 від 23.07.2026 та договору на проведення оцінки майна №23/07/26 від 23.07.2026, об`єктом оцінки є житловий будинок загальною площею 395,4 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 0,1016 га, кадастровий номер 4623686600:02:001:1272, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 . Згідно із зазначеним висновком, ринкова вартість об`єкта оцінки станом на дату оцінки, без урахування ПДВ, становить 4755200,00 грн, що за наведеним у висновку курсом еквівалентно 106232 дол. США.

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до частин першої, шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

За положеннями статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ об`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Згідно з пунктом 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

У пунктах 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт № 2 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки.

У пункті 51 Національного стандарту № 1 передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктом 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Таким чином, суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

У статті 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною другою цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Враховуючи викладене, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно з висновком про вартість майна №11-20260819-0012264511 від 19.08.2026, складеним ФОП ОСОБА_7 на підставі договору на проведення незалежної оцінки №08/08-м з метою визначення ринкової вартості для цілей оподаткування, нарахування та сплати інших обов`язкових платежів відповідно до законодавства, ринкова вартість без урахування ПДВ житлового будинку садибного типу літ. «А-3» з господарськими будівлями та спорудами, 1994 року побудови, загальною площею 395,4 кв. м, житловою площею 170,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , визначена у розмірі 25330000,00 грн. До складу об`єкта оцінки входять три приміщення підвалу, шість приміщень першого поверху (житлова кімната, кухня, сходова клітка, гараж, майстерня, тамбур), шість приміщень другого поверху (три житлові кімнати, сходова клітка, туалет, ванна), п`ять приміщень третього поверху (чотири житлові кімнати та сходова клітка), а також гараж літ. «Б» (цегляний, на фундаменті), сарай літ. «В» (цегляний, на фундаменті) та огорожа № 1 (металева, протяжністю 35,0 пог. м).

Зазначена інформація про оцінку внесена до Єдиної бази даних звітів про оцінку, що підтверджується відповідною довідкою про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази даних звітів про оцінку від 19.08.2026.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2024 року у справі № 643/19696/19 (провадження № 61-17805ск23) зазначив, що боржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження, арешт та оцінку належного йому майна з метою його примусової реалізації для погашення боргу перед позикодавцем, у звіті оцінювача містяться дані про огляд суб`єктом оціночної діяльності об`єкта оцінки, у розділі «Припущення і обмежувальні умови» містяться застереження і припущення щодо використання результатів оцінки (у зв`язку з неповним оглядом об`єкта).

Водночас Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Тобто Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачає, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який у межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника.

Водночас Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку приватного виконавця здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18 (провадження № К/9901/59534/18), від 27 серпня 2020 року у справі № 295/11078/14 (провадження № 61-2646св19), від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18 (провадження № 61-8091св20), від 26 липня 2021 року у справі № 757/33710/14 (провадження № 61-6879св21).

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано в судовому засіданні, заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Буженко Ю.С. до звернення до суду не зверталися до приватного виконавця Сидій О.В. з вимогою надати повний звіт про оцінку чи забезпечити можливість ознайомлення з матеріалами оцінки, а тому посилання на неможливість ознайомлення з повним звітом не свідчить про порушення його прав з боку виконавця.

При цьому, як зазначалось вище належним способом перевірки достовірності, повноти та обґрунтованості звіту про оцінку є його рецензування у встановленому законом порядку, однак заявником такого рецензування не проведено та належних і допустимих доказів недостовірності визначеної вартості не подано.

Суд звертає увагу, що наданий заявником звіт про оцінку від 19.08.2026, складений ФОП ОСОБА_7 на замовлення ОСОБА_1 за окремим договором, поза межами виконавчого провадження та без участі приватного виконавця, був виготовлений після подання скарги (18.08.2026) та мав на меті визначення ринкової вартості майна для цілей оподаткування. Натомість оскаржувана оцінка проведена у порядку статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» з метою визначення вартості майна для встановлення стартової ціни його реалізації у виконавчому провадженні.

Отже, зазначені оцінки проведені для різних цілей та за різних умов, у зв`язку з чим результати наданого заявником звіту не можуть безпосередньо порівнюватися з оскаржуваною оцінкою та самі по собі не свідчать про її необґрунтованість чи заниження вартості майна.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 16.06.2021 у справі №465/3424/10-ц та від 20.02.2024 у справі №520/3663/15-ц, самостійно замовлений боржником звіт або рецензія, складені поза встановленим законом порядком, не є належним способом спростування правомірності визначення вартості майна у виконавчому провадженні.

Отже, поданий заявником звіт від 19.08.2026 сам по собі не може бути підставою для висновку про неправомірність дій приватного виконавця щодо визначення вартості майна та не спростовує результати оцінки, проведеної у виконавчому провадженні.

Щодо посилань заявника на внесення звіту ФОП ОСОБА_7 від 19.08.2026 до Єдиної бази даних звітів про оцінку, суд зазначає, що сам факт його реєстрації не підтверджує достовірності визначеної у ньому вартості майна та не спростовує результатів оцінки, проведеної у виконавчому провадженні.

Відповідно до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом ФДМУ від 17.05.2018 № 658, внесення звіту до бази має технічний характер і не передбачає змістовної перевірки правильності проведеної оцінки, обґрунтованості застосованих методів чи визначеної вартості. Належною формою професійної перевірки звіту є його рецензування у порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до протоколу №629755 від 20.02.2025 (лот № 567432) - стартова ціна 7009700,00 грн., торги не відбулися; протоколу №631992 від 24.03.2025 (лот № 569682) - стартова ціна 5958245,00 грн. (знижена на 15 % відповідно до порядку проведення повторних торгів), торги не відбулися; протоколу №634990 від 24.04.2025 (лот № 572424) - стартова ціна 4 906 790,00 грн. (знижена ще на 15 %), торги не відбулися.

Водночас, сторона заявника посилається на різні визначення вартості цього самого майна: 7009700,00 грн., 9815180,00 грн., 4755200,00 грн. та 2533 000,00 грн.

Суд погоджується з думкою адвоката Кусого В.А., сам факт існування альтернативного звіту з вищою визначеною вартістю не є належним і достатнім доказом недостовірності чи заниження вартості, визначеної у звіті від 07.08.2026, та не спростовує правомірності дій приватного виконавця.

Крім того, результати трьох послідовних електронних торгів, на яких спірне майно не було реалізоване навіть за стартовою ціною, вищою за оскаржувану вартість, не підтверджують доводів заявника про її заниження.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, зокрема викладених у постанові від 01.10.2025 у справі №459/3276/24, саме по собі незгоди боржника з визначеною вартістю майна недостатньо для визнання дій приватного виконавця неправомірними, а недоведення належними та допустимими доказами заниження вартості та порушення прав боржника є підставою для відмови у задоволенні скарги.

Оскільки заявником не доведено неправомірності дій приватного виконавця, недостовірності визначеної вартості майна та порушення його прав чи законних інтересів, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сидій О. В., здійснюючи виконавчі дії щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема обираючи суб`єкта оціночної діяльності, доручаючи йому проведення оцінки та повідомляючи сторони виконавчого провадження про її результати, діяв у межах наданих законом повноважень, у порядку та спосіб, установлені законодавством України.

Водночас ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 , будучи ознайомленим зі звітом про оцінку майна, не скористався передбаченим законодавством способом перевірки його результатів - рецензуванням звіту про оцінку нерухомого майна. Належних і допустимих доказів того, що визначена у звіті вартість є заниженою або не відповідає ринковій, заявником не надано. Наведені у скарзі доводи ґрунтуються переважно на припущеннях та самі по собі не підтверджують неправомірності дій приватного виконавця чи недостовірності проведеної оцінки.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 447-453 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні скарги заявника ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Сидій Олег Володимирович, ОСОБА_5 , ПП «Західний експертно-консалтинговий центр» на дії приватного виконавця щодо визначення вартості майна, відмовити.

Заходи в межах виконавчого провадженні №77966820, яке входить до зведеного виконавчого провадження №78264632, що знаходиться в провадженні Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Сидій О.В., щодо зупинення реалізації на електронних торгах ДП «Сетам» описаного і арештованого майна - житлового будиноку літ. «А-3» загальною площею 395,4 кв. м, житловою площею 170,5 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку кадастровий номер 4623686600:02:001:1272 площею 0,1016 га., що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Суддя: Д. А. Кукса