Ухвала суду № 139695534, 11.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/9014/24

провадження 1-кс/462/1468/26

У Х В А Л А

11 вересня 2026 року слідча суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання уповноваженого представника заявника Адвокатського бюро «Соханя Артема» адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024141390000963 від 02.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

встановив:

уповноважений представник заявника АБ «Соханя Артема» адвокат ОСОБА_2 . Через систему «Електронний суд» звернулась до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 03.09.2026 року у справі № 462/9014/24 (провадження № 1-кс/462/1429/26) в межах кримінального провадження № 12024141390000963 від 02.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, на автомобіль марки «BMW», моделі «740», номерний знак НОМЕР_1 , 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , який належить на праві власності Адвокатському бюро «Соханя Артема».

Вивчивши клопотання, вважаю, що таке підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Форма та зміст клопотання мають відповідати вимогам КПК України, у тому числі до клопотання мають бути долучені докази на підтвердження факту, що особа, яка звертається з відповідним клопотанням, є заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, тобто, на підтвердження факту, що таке подане саме особою, яка має право подавати клопотання.

З аналізу ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Слідча суддя звертає увагу на те, що надана суду копія ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 03.09.2026 року є роздруківкою тексту ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень, у якій всі відомості про учасників кримінального провадження знеособлено та замінено умовними позначеннями, що не відповідає вимогам ст. 99 КПК України та не є належно засвідченою копією.

Такий документ не може бути прийнятий слідчою суддею як належне підтвердження обставин, з якими закон пов`язує можливість розгляду клопотання про скасування арешту майна, з огляду на таке.

Знеособлений текст, оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень», за своєю правовою природою є інформаційним ресурсом, призначеним для загального ознайомлення з судовою практикою, а не процесуальним документом у розумінні ст. 99 КПК України. Такий текст не посвідчено підписом судді, не скріплено печаткою суду, не має реквізитів, які надають йому статусу оригіналу або належно засвідченої копії процесуального рішення.

Крім цього, знеособлення відомостей про учасників провадження, здійснене відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень», об`єктивно унеможливлює для слідчої судді перевірку та встановлення того, чи відповідають відомості, наведені у клопотанні, даним, що містилися у відповідній ухвалі про накладення арешту на майно. Зокрема, із наданої копії ухвали неможливо встановити, чи стосується вона саме вказаного у клопотанні транспортного засобу марки «BMW», моделі «740», номерний знак НОМЕР_1 , 2011 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , оскільки відповідні ідентифікаційні відомості у копії судового рішення знеособлені. Так само неможливо перевірити, чи зазначено в ухвалі саме Адвокатське бюро «Соханя Артема» як власника вказаного транспортного засобу, оскільки відомості про особу власника також приховані.

Обов`язок надання документів, які підтверджують викладені у клопотанні обставини, покладається на особу, яка звертається з таким клопотанням. Слідчий суддя за власною ініціативою не збирає доказів на користь сторони, яка звернулася з процесуальним зверненням, та не витребовує документи, наявність або отримання яких залежить від волі заявника. Крім того, у клопотанні не наведено жодних об`єктивних обставин, які б свідчили про неможливість або істотні труднощі в отриманні належним чином засвідченої копії відповідної ухвали. Заявник не позбавлений можливості отримати належно засвідчену копію ухвали від органу досудового розслідування, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, або в порядку, передбаченому для отримання копій судових рішень.

Наведені недоліки мають істотний характер, стосуються обставин, які підлягають з`ясуванню слідчим суддею до вирішення питання про призначення клопотання до розгляду, та об`єктивно перешкоджають розгляду клопотання по суті відповідно до правил, визначених ст. 174 КПК України.

Враховуючи викладе вище, відсутність у матеріалах клопотання копії ухвали, на підставі якої було накладено арешт на майно, а також те, що зазначені обставини перешкоджають призначенню клопотання та розгляду відповідно до правил, визначених ст. 174 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про необхідність повернення вказаного клопотання особі, що його подала для усунення зазначених недоліків.

Слід зазначити, що положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.

За положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Вищий спеціалізований суд України проаналізувавши діюче кримінальне процесуальне законодавство в п. 10 свого листа від 05.04.2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» зазначив про можливість повернення певного роду заяв та клопотань, хоча норми КПК України прямо цього не передбачають.

Таким чином, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна, слід повернути особі, яка її подала, що не позбавляє заявника права повторно звернутися до суду з таким клопотанням після усунення виявлених недоліків, зокрема шляхом надання належно засвідченої копії ухвали про накладення арешту на майно.

При цьому, відповідно до роз`яснень п. 13 листа ВССУ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК), оскарженню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 9, 22, 26, 174, 303, 304 КПК України, слідча суддя,

постановила:

клопотання уповноваженого представника заявника Адвокатського бюро «Соханя Артема» адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024141390000963 від 02.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України повернути особі, яка його подала.

Роз`яснити, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя: ОСОБА_1