Рішення № 13969176, 21.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.11р.

Справа № 5005/168/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо –

комерційної фірми "Дніпроремспецсервіс",

м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 166 554, 61 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: Кондратьєв О.М., керівник, протокол №1 від 21.05.2001р.

Від відповідача: Дробот Є.С., юрисконсульт, дов. №80/14 від 04.01.2011р., Бутко Д.О., юрисконсульт, дов. від 04.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача суму заборгованості за виконані роботи - 120 600,00 грн, пеню - 28 461,67 грн, інфляційні втрати - 13 227,82 грн, 3% річних - 4 165,12 грн, посилаючись на невиконання зобов'язання за договором № 317/09/05 від 24.04.2009р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, вказав, що борг до цього часу не сплачений.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, посилаючись на те, що договором не встановлено строк виконання зобов’язання щодо оплати за виконані роботи, а вимоги були йому направлені лише в березні –квітні 2010р., договір не містить умов щодо забезпечення зобов’язання у вигляді пені.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційною фірмою "Дніпроремспецсервіс" - підрядник (надалі позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпрошина" –замовник (надалі відповідач) було укладено договір підряду №317/09/05 від 24.04.2009р. (надалі договір) строком дії до 31 грудня 2009р.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору Позивач зобов`язався виконати за замовленням Відповідача роботу «Переведення живлення споживачів 6 кВ з ГПП-1 на ГПП-2», а Відповідач зобов`язався прийняти та оплатити роботу, загальна вартість робіт визначена 86 580,00 грн.

29.09.2009р. сторонами було укладено додаткову угоду до договору щодо виконання додаткових робіт на суму 46 695,60 грн, кошториси до договору та узгодження договірної ціни.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором та виконав передбачені договором роботи на загальну суму 120 600,00 грн, про що сторонами складено, підписано та скріплено печатками акт №1 за липень 2009р. приймання виконаних підрядних робіт на суму 83 012.40 грн та акт (без номера) за жовтень 2009р. приймання виконаних підрядних робіт на суму 37 587,60 грн. Виконання робіт та їх вартість не заперечуються відповідачем.

За умовами п. 2.3 Договору замовник зобов’язаний сплатити виконану роботу після підписання обома сторонами акту виконаних робіт на підставі наданого підрядником рахунку.

Позивач надав відповідачу рахунки на оплату №601 від 14.07.2009р. (опис вкладення від 21.07.2009р.) та №767 від 09.10.2009р. (опис вкладення від 22.10.2009р.) та направив лист з вимогою про оплату (вручений відповідачу 13.04.2010р.) В подальшому повторно надавав відповідачу рахунки на оплату.

Відповідач за виконані роботи не розрахувався, заборгованість становить 120 600,00 грн, що підтверджується розрахунком позивача та не заперечується відповідачем.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. 3% річних за період прострочення платежів з 05.08.2009р по 25.10.2010р. (447 днів) становлять 3049,85 грн та за період прострочення платежів з 01.11.2009р по 25.10.2010р. (361 день) - 1115,27 грн, всього річні складають 4165,12 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за серпень 2009р. – вересень 2010р. включно становлять 9276,18 грн, з листопада 2009р. по вересень 2010р. включно –3410,12 грн. Всього інфляційні втрати складають 12 686,30 грн. В решті вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 541,52 грн задоволенню не підлягають, оскільки при розрахунку інфляційних втрат за прострочення оплати рахунку №767 від 09.10.2009р. позивач безпідставно застосував індекс інфляції за жовтень 2009р. (прострочення боржника настало лише з листопада 2009р.)

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 28 461,67 грн суд вважає їх незаконними. Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, різновидом якого є пеня, повинен учинятися в письмовій формі. В іншому випадку такий правочин є нікчемним. Договір № 317/09/05 від 24.04.2009р. не містить умови щодо забезпечення його виконання у вигляді пені, її розміру та порядку нарахування. З огляду на це, пеня стягненню не підлягає.

Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу –120600,00 грн, інфляційних втрат – 12 686,30 грн, 3% річних –4165,12 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 547, 625, 837 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина» - 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Бориса Кротова, буд. 24, код ЄДРПОУ 05768898 (п/р 260040001307 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 305653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційної фірми "Дніпроремспецсервіс" - 49021, м. Дніпропетровськ, вул. Крюкова, буд. 45/16, код ЄДРПОУ 33004981 (п/р 26002050400510 в Індустріальному відділенні ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305299) борг – 120600,00 грн (сто двадцять тисяч шістсот грн 00 коп), інфляційні втрати – 12 686,30 грн (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят шість грн 30 коп), 3% річних –4165,12 грн (чотири тисячі сто шістдесят п’ять грн 12 коп), витрати по сплаті державного мита – 1374,51 грн (одну тисячу триста сімдесят чотири грн 51 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –194,70 грн (сто дев’яносто чотири грн 70 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Л.П. Широбокова

Повне рішення складено 21 лютого 2011 р.