Рішення № 13969159, 21.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.11р.

Справа № 35/167-10

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в

особі Дніпропетровської філії ПАТ "Банк Форум",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово –

фінансової групи "СПАРТА", м. Дніпропетровськ

про стягнення 35 804 395,83 доларів США та 50 447 779,42 грн

та за зустрічним позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово –

фінансової групи "СПАРТА", м. Дніпропетровськ

до: Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в

особі Дніпропетровської філії ПАТ "Банк Форум",

м. Дніпропетровськ

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "РУБІКОН-

ТРЕЙДІНГ", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору та стягнення 52 834 564,00 доларів США

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача за первісним позовом Кузьменко В.М., представник, дов.10/00-14 від 21.01.2011р.;

Від відповідача за первісним позовом: представник не зявився

Від третьої особи: Буря К.М., представник, дов. № 1 від 07.06.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа слухається із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу. Запис здійснюється на носій CD-R №hСА60919072530.

Позивач в квітні 2010р. звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитом - 31 500 000,00 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 4 304 395,83 доларів США та штрафні санкції - 50 447 779,42 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 0047/06/03-КL від 30.05.2006р.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, якою фактично збільшує позовні вимоги та просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитом - 31 500 000,00 доларів США, заборгованість по процентам - 4 727 729,17 доларів США та штрафні санкції - 56 896 855,89 грн з тих же підстав.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вказує, що банк не в повному обсязі виконав умови генерального кредитного договору, не надав повну суму кредиту, що призвело до значних збитків Відповідача та дає йому підстави вимагати розірвання договору.

25.05.2010р. відповідачем подано зустрічну позовну заяву, в якій він просить розірвати Генеральний кредитний договір №0047/06/03-КL від 30.05.2006р. та стягнути з позивача збитки в розмірі 52834564,00 доларів США, що станом на час подання позову становить 418 750 903,90 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що банк не надав повну суму кредиту, яка була передбачена кредитним договором, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання. Також вказує, що внаслідок невиконання банком умов договору він не зміг в установлений термін здійснити реконструкцію будівлі в м. Дніпропетровськ, вул. Московська, 1, чим порушив умови договору, який було укладено з Корпорацією «Funward Trade and Investment», та за її позовом рішенням міжнародного арбітражного суду «International Arbitrage Company Ltd»у справі №2715/5-10 від 23.03.2010р. з нього були стягнені збитки в сумі 52 834 564,00 доларів США. Вважає, що поніс збитки з вини банку та просить їх стягнути.

Представники Відповідача проти вимог заперечували, просили в позові відмовити, підтримали зустрічну позовну заяву з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.

Відповідачем надано заяву про повернення з державного бюджету надміру сплаченого державного мита в сумі 25 500грн.

Позивач проти зустрічного позову заперечував, просив в позові відмовити. В своїх запереченнях посилається на те, що договором передбачено право банку призупинити подальше надання позичальнику кредитних коштів в разі порушення останнім умов договору, чим і скористався банк, оскільки позичальник частково використовував кошти не за цільовим призначенням, прострочував сплату відсотків. Вважає, що відсутні підстави для розірвання договору за відсутністю вини банку. Вважає, що збитки відповідачем понесені не з вини банку, позивачем не доведено причинно-наслідкого зв’язку та розміру самих збитків. В додаткових поясненнях зазначає, що відповідно до витягів з ЄДРПОУ деякі компанії, з вартості цінних паперів яких складаються збитки, є припинені або перебувають у стадії припинення, що викликає у Позивача обґрунтовані сумніви з приводу заявлених вимог в частині визначення вартості цінних паперів. Крім того зазначив, що вказаний об`єкт реконструкції до закінчення строків реконструкції Відповідачем було відчужено, чим він сам визначив можливі ризики та відповідальність за невиконання умов договору перед своїм контрагентом.

Позивачем заявлялося клопотання про призначення у справі судової фінансової експертизи для визначення розміру збитків та встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями банку та вказаними відповідачем збитками. Також позивач заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи про банкрутство відповідача.

Третя особа вважає, що вимоги зустрічного позову обґрунтовані, оскільки вона не змогла завершити реконструкцію об`єктів в установлений строк через відсутність зі сторони банку фінансування робіт.

В зв`язку з оскарженням позивачем ухвал господарського та апеляційного суду провадження у справі зупинялося та було поновлено 07.12.2010р.

Ухвалою суду від 20.01.2011р. за клопотання сторін строк вирішення спору було продовжено в межах встановленого 15-го терміну до 16.02.2011р.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали раніше викладені свої позиції.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з відрядженням представників та необхідністю викладення своєї правової позиції.

Клопотання судом відхилено з наступних підстав. Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодав-ством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, керівник товариства з урахуванням того, що про дату судового засідання було попереджено заздалегідь, не був обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні особисто або надати довіреність іншим особам з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у судовому засіданні касаційної інстанції.

У зв'язку з наведеним та з врахуванням того, що встановлений строк вирішення спору вичерпано, суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між позивачем Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (за договором іменований Банк) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово – фінансовою групою "СПАРТА" (позичальник) було укладено Генеральний кредитний договір № 0047/06/03-КL від 30.05.2006р. з додатками та додатковими угодами.

За умовами цього договору (в редакції додаткових угод від 29.05.2008р.) сторони встановили максимальний ліміт кредитування 34 000 000,00 доларів США, який починаючи з січня 2010р. підлягає поступовому щомісячному зменшенню частинами в розмірі не менш ніж на 830 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення залишку заборгованості в сумі 800 000,00 доларів США не пізніше 18 травня 2013р.

В р.1 гр. 6 була встановлена процентна ставка за користування кредитом в розмірі 12% річних, яка змінювалася додатковими угодами, та умовами додаткової угоди від 02.12.2008р. було доповнено, що за користування кредитними коштами, які отримані з 02.12.2008р. Позичальник зобов’язаний сплачувати Банку проценти за ставкою 14,5% річних.

Згідно п.1.4.1.4. договору проценти повинні сплачуватися щомісячно не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами. За несвоєчасну сплату кредитних коштів та відсотків договором обумовлена сплата неустойки у вигляді пені у розмірі 0,2% за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ; за використання кредитних коштів не за цільовим призначенням позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми використаних не за призначенням кредитних коштів; за кожний випадок невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5000,00 грн (р. 4 договору).

На виконання умов договору банк надав позичальнику грошові кошти –31 503 333,33 доларів США, що підтверджується розрахунком банку, меморіальними ордерами за період з 26.07.2006р. по 22.05.2009р. (а.с. №79-139 т.9) та не заперечується відповідачем.

В порушення умов договору в погашення кредиту позичальник сплатив лише 3 333,33 долари США, заборгованість становить 31 500 000,00 доларів США, що відповідно до умов п. 1.8.1. договору надає банку право вимагати дострокового погашення всієї заборгованості за кредитом.

За спірний період користування кредитними коштами з 26.09.2008р. по 18.05.2010р. заборгованість за відсотками склала 4 727 729,17 доларів США.

Крім того, за прострочення оплати банком нарахована пеня по тілу кредиту з 14.06.2009р. по 18.05.2010р. –51 766 332,95 грн та по відсотках –за період прострочення з 03.11.2008р. по 18.05.2010р. –4 790 522,94 грн, а всього 56 556 855,89 грн. Також банком нараховано штраф за нецільове використання кредитних коштів –250 000 грн та за несвоєчасну сплату відсотків –90 000,00 грн, всього 340 000,00 грн.

Згідно ухвал господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2010р. та від 12.07.2010р. порушено провадження у справі №Б29/162-10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово –фінансової групи "СПАРТА" (код ЄДРПОУ 30687998) та введено процедуру розпорядження майном боржника. 20.07.2010р. в газеті «Голос України»№132 було опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство Відповідача.

Позивачем направлено заяву №1966 від 11.08.2010р. про включення його до складу кредиторів із вимогами, що є предметом спору у цій справі.

Судом розглянуто вимоги банку в процедурі банкротства боржника та ухвалою Господарського суду Дніпропетровької області від 27.10.2010р. затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №Б29/162-10 про банкрутство ТОВ ПФГ "СПАРТА", та грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Банк Форум" включені до реєстру вимог кредиторів, а саме 249 016 950,00 грн, що еквівалентно 31 500 000,00 доларів США заборгованості по кредиту (1 черга), 41055352,05 грн, що еквівалентно 5 193 395,83 доларів США відсотків за користування кредитом за період з 26.09.2008р. по 01.07.2010р. (1 черга), 350 000,00 грн штрафних санкцій (1 черга), 28 661 065,08 грн, що еквівалентно 3 625 550,59 доларів США пені (1 черга), що не заперечується сторонами.

Судом також було встановлено, що банк просить стягнути пеню за період прострочення платежу з 03.11.2008р. по 01.07.2010р. в сумі 63 267 458,87 грн, що еквівалентно 7 278 657,53 доларам США. Вимоги щодо включення до реєстру пені задоволені частково в сумі 28 661 065,08 грн, що еквівалентно 3 625 550,59 доларів США, в решті судом відмовлено з посиланням на ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 258 Цивільного кодексу України.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, судом у справі про банкрутство № Б29/162-10 вирішено питання щодо вимог позивача, тобто є рішення суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та провадження у справі №35/167-10 в частині вимог за первісним позовом підлягає припиненню.

Вказана правова позиція міститься також у п. 55 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. N15 «Про судову практику в справах про банкрутство», згідно якого, у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК.

Вважаючи, що банк порушив умови генерального кредитного договору, а саме замість передбаченого ліміту кредитування 34 000 000,00 доларів США надав позичальнику грошові кошти лише в сумі 31 503 333,33 доларів США, що призвело до порушення його зобов’язань перед іншими особами, відповідач звернувся із зустрічним позовом, в якому просить розірвати Генеральний кредитний договір №0047/06/03-КL від 30.05.2006р. та стягнути з позивача збитки в розмірі 52 834 564,00 доларів США.

При цьому посилається на:

- договір підряду №4-РС/2007 від 01.03.2007р., що укладений з ТОВ «Рубікон Трейдінг»(надалі третя особа), предметом якого є комплекс робіт по реконструкції нежитлової будівлі під торгівельний комплекс по вул. Московська,1 в м. Дніпропетровську;

- договір від 19.09.2007р. який було укладено з Корпорацією «Funward Trade and Investment», предметом якого є об’єкт нерухомості комерційного призначення по вул. Московська,1 в м. Дніпропетровську, та відповідно до умов якого сторона-1 (відповідач) зобов’язана була забезпечити фінансування реконструкції предмету договору відповідно до Генерального кредитного договору №0047/06/03-КL від 30.05.2006р. з АКБ «Форум»та в строк до 15.03.2009р. передать право власності на цей об’єкт стороні-2 (Корпорації «Funward Trade and Investment»), а остання сплатити 80 000 000,00 доларів США протягом 5-ти днів з часу укладення договору про передачу прав власності;

- рішення міжнародного арбітражного суду «International Arbitrage Company Ltd»у справі №2715/5-10 від 23.03.2010р. за позовом Корпорації «Funward Trade and Investment»до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово – фінансової групи "СПАРТА", згідно якого за невиконання умов договору від 19.09.2007р. з відповідача були стягнені збитки в сумі 52 834 564,00 доларів США. Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 19.04.2010р. у справі №2к-1/10 було визнано дійсним та таким, що підлягає виконанню на території України, вище назване рішення іноземного суду.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені в ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Між сторонами склалися правовідносини кредитування, які врегульовані ст. ст. 1054-1057 Цивільного кодексу України, згідно яких за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон надає банку право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений,а також у разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

У договорі сторони визначили право банку припинити надання позичальнику кредитних коштів, якщо виконання таких вимог позичальника суперечить зобов’язанням позичальника, погіршення фінансового стану позичальника, виникнення або існування невиконаних боргових зобов’язань позичальника, настання будь-якого випадку не виконання умов кредитного договору, тощо.

Як встановлено судом, позичальником були порушені умови договору щодо строків повернення кредиту, строків сплати відсотків за користування кредитом, цільового використання кредитних коштів, та банк мав всі законні підстави для припинення надання кредитних коштів.

З огляду на викладене, відсутні істотні порушення умов договору з вини банку і правові підстави для розірвання договору на вимогу позичальника, та в цій частині зустрічного позову слід відмовити.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ст. 623 Цивільного кодексу України)

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Тобто, за загальним правилом позивач за зустрічним позовом повинен довести факт протиправної поведінки особи, що завдала шкоди, настання шкоди (її розмір) та причинний зв'язок між ними.

Матеріалами справи доведено, що Банк припинив надання грошових коштів саме з вини позичальника. Крім того, у вересні та жовтні 2008р. позичальник надав банку заявки на надання кредитних коштів на суму 3 000 000,00 доларів США, у виконанні яких було банком відмовлено. Разом з тим, в подальшому після 03.11.2008р. банком було видано позичальнику 2 100 000,00 доларів США, тобто решта заявок позичальника була виконана, невиконані заявки пози- чальника після 22.05.2009р. відсутні.

Із умов генерального кредитного договору (додатковий договір №1 від 30.05.2006р.) вбачається, що кредитні кошти надаються позичальникові згідно кредитної заявки для рефінансування кредитної заборгованості в АКБ «Індустріалбанк», проведення реконструкції та рефінансування поточної діяльності. Ні умовами договору, ні заявками позичальника не було визначено, яка ж сума кредитних коштів надається на здійснення реконструкції та чи кошти видаються на реконструкцію саме спірного об’єкта. Відповідачем не надано доказів, скільки саме коштів було витрачено на реконструкцію цього обєкта. Із умов договору підряду №4-РС/2007 від 01.03.2007р. вбачається, що сторонами обумовлена загальна вартість реконструкції об’єкту –51 272 882 грн (а.с.41 т. 2). Третя особа у своєму відзиві зазначає, що отримала від відповідача на реконструкцію грошові кошти –29 292 712,00 грн (а.с.147 т. 10). В той час як банком було надано кредитних коштів 31 500 000,00 доларів США, що еквівалентно 249 016 950,00 грн, яких було достатньо для визначеної сторонами вартості реконструкції об’єкта. Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивачем не доведено, що невидача банком частини кредитних коштів є в причинному зв’язку з порушенням відповідачем строків реконструкції об’єкта.

Рішенням міжнародного арбітражного суду «International Arbitrage Company Ltd»у справі №2715/5-10 від 23.03.2010р. за позовом Корпорації «Funward Trade and Investment»до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово – фінансової групи "СПАРТА" було постановлено стягнути з відповідача збитки в сумі 52 834 564,00 доларів США, які складаються з:

- 21 840 000 доларів США штрафу за 91 день прострочення передачі об’єкта, розмір якого обумовлений в договорі між Корпорацією «Funward Trade and Investment»та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово –фінансова група "СПАРТА" (0,3% від суми договору за кожний день прострочення передачі об’єкта);

- 20 000 000,00 доларів США –компенсація за відмову від договору (договірна компенсація –п. 5.2 договору між Корпорацією «Funward Trade and Investment»та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово –фінансова група "СПАРТА");

- 6 990 500,00 доларів США та 4 004 064,00 доларів США, як штрафні санкції за не передання Корпорацією площ в об’єкті реконструкції в оренду третім особам з посиланням на договори, що укладені між Корпорацією та цими особами.

З наведеного вбачається, що вказана в рішенні міжнародного арбітражного суду сума 52 834 564,00 доларів США не є реальними збитками ТОВ ПФГ «Спарта», а являє собою узгоджені між Корпорацією та ТОВ ПФГ «Спарта»без участі Банку штрафи та компенсації.

Зі встановлених обставин слідує, що позивач за зустрічним позовом не довів склад цивільного правопорушення, як-то: протиправну поведінку Банку; реальність завданих збитків та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вину Банку та його вимоги про стягнення збитків незаконні.

Зважаючи на встановлені обставини, щодо вимог позивача за первісним позовом провадження у справі підлягає припиненню, в задоволенні вимог за зустрічним позовом слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом відносяться на Позивача, за зустрічним - на відповідача.

Задовольнити клопотання відповідача та повернути йому з державного бюджету надлишково сплачене державне мито в сумі 25 415,00 грн (двадцять п’ять тисяч чотириста п'ятнадцять грн 00 коп), яке сплачене платіжним дорученням №359 від 21.05.2010р. (оригінал доручення знаходиться в матеріалах справи (а.с.128 т.6), про що видати довідку після набрання рішенням законної сили. В решті заяву відхилити, оскільки за вимогою про розірвання договору повинно бути сплачено мито в сумі 85,00 грн.

Відповідно до положень ст. ст. 36, 41 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші доказування. Отже, враховуючи предмет спору, надані сторонами докази, суд доходить висновку про недоцільність призначення у справі фінансової експертизи та клопотання позивача судом відхиляється.

Також відхиляється клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду справи про банкрутство відповідача, оскільки спірні вимоги позивача розглянуті у справі про банкрутство та включені до реєстру вимог кредиторів, що є підставою для припинення провадження у цій справі щодо вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, п. 2 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 22, 525, 526 Цивільного кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Провадження у справі щодо вимог первісного позову, а саме стягнення заборгованості за кредитом - 31 500 000,00 доларів США, заборгованості за відсотками за користування кредитом - 4 727 729,17 доларів США та штрафних санкцій - 56 896 855,89 грн, припинити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Л.П. Широбокова

Повне рішення складено 18 лютого 2011 року