Ухвала суду № 139690905, 10.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2026 року справа № 580/9679/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/9679/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м.Черкаси, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

08.09.2026 вх.№48833/26 представник Позивача Олійник Олена Анатоліївна (довіреність на надання безоплатної правничої допомоги на підставі наказу від 15.04.2026) у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 29.09.2025 № 971090135530 у частині відмови ОСОБА_1 у встановленні та виплаті доплати до пенсії, передбаченої ст.45 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік»;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 17.03.2026 №5563-4140/Л-02/8-2300/26 у частині підтвердження відмови ОСОБА_1 у встановленні та виплаті доплати до пенсії, передбаченої ст.45 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області встановити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії, передбачену ст.45 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», починаючи з 01.01.2025 у розмірі та порядку, визначених законодавством, з урахуванням раніше виплачених сум, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Усупереч вимог п.4, 5, 6 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права та не повідомляє про здійснення судового контролю у вирішеній справі № 580/7739/25 (прийняти рішення по суті з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні).

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (ст.249, 287, 382-382-3, 383), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Позивач не повідомляє про дату початку перебігу строку звернення до суду щодо індивідуального акта у формі рішення від 29.09.2025 № 971090135530.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України обгрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на підтвердження, зокрема: про отримання листа від 30.09.2025 №2300-0306-8/76509 щодо внесення відомостей до реєстру триторіальної громади з подальшим переданням до інформаційної системи Державної міграційної служби та Єдиного державного демографічного реєстру - с.Княжа відноситься до території гарантованого добровільного відселення з 13.02.1996. Позивач має надати реєстраційні відомості за постановою КМУ №263 станом на 26.04.1986 чи у період з 26.04.1986 до 01.01.1993.

Верховний Суд у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Отримання листа від відповідача у відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Позивач формує вимогу визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом/відповіддю від 17.03.2026 №5563-4140/Л-02/8-2300/26 у частині підтвердження відмови ОСОБА_1 у встановленні та виплаті доплати до пенсії, передбаченої ст.45 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», проте не бере до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634), який зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Позивач не надає доказ сплати судового збору за різні вимоги немайнового характеру (п.2 ч.1 ст.5 і п.4 ч.1 ст.5 КАС України), проте надає незрозуміле клопотання про одночасне звільнення, зменшення суми, відстрочку, розстрочку, що потребує розмежування і обгрунтування з наданням власних розрахунків. У справі № 580/7739/25 позивач сплатила судовий збір і отримала виконавчий лист про стягнення з органу ПФУ 605.60 грн сплаченого судового збору.

З наданих документів суд не встановив підстав для звільнення чи зменшення сплати судового збору, тому потрібно Позивачеві надати доказ сплати 3328х0.4х0.8х2=2129.92 грн або обгрунтовані клопотання щодо розстрочки чи відстрочки сплати.

Під час формування вимоги зобов`язального характеру Позивач одночасно використовує конструкцію: встановити, нарахувати, що потребує уточнення, починаючи з 01.01.2025, позаяк порушені права позивача можуть бути захищені судом у межах шестимісячного строку (висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23).

У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; обгрунтування обраного способу захисту відповідно до ст.5 КАС України; повідомлення про дату початку перебігу строку з наданням доказів на підтвердження, доказу сплати судового збору; оформлення позовної заяви з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України щодо електронної пошти та відомостей про електронний кабінет Позивача; обгрунтованого клопотання про поважність причин пропуску строку звернення до суду щодо індивідуального акта, надання реєстраційних відомостей на підтвердження втручання відповідача у яке саме право Позивача з огляду на виконання рішення у справі №580/7739/25, надання доказів про отримання листа від 30.09.2025 №2300-0306-8/76509.

Роз`яснити Позивачу, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику позивача. Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.

Копію ухвали направити представнику Позивача.

Ухвала складена, підписана 10.09.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА