Рішення № 13968959, 21.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.11р.Справа № 5005/495/2011 За позовом Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту", м.Львів

до В-1: Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський автомобільний завод", м.Дніпродзержинськ

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП Рассвет", м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним договір купівлі-продажу

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Август О.П., дов. від 01.02.11р.

відповідача -1 - Талан О.Л., дов. від 31.01.11р.

відповідача - 2 - Невзорова Я.В., дов. від 04.01.11р.

ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.08.1996р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 27.12.2010р., укладений ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" з ТОВ "ПП Рассвет".

Вимоги Позивача мотивовані тим, що у спірному договорі відсутній кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на об'єкти нерухомого майна, а тому сторонами не досягнуто усіх істотних умов договору.

03.02.11р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Позивача про збільшення позовних вимог, яку ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.11р. повернуто без розгляду.

Відповідач-1 позов заперечує, посилаючись на те, що спірним договором не порушувалось жодних прав та інтересів Позивача, окрім цього законом не передбачено право землекористувача передавати право користування земельною ділянкою іншим особам, права на надання земельної ділянки у користування належить лише власнику цієї земельної ділянки, у зв'язку з чим, при продажу об'єктів нерухомості переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти. Тобто, з моменту відчуження нерухомого майна Відповідача-1 його право користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомості, припиняється, а Відповідач-2, в свою чергу, після придбання об'єктів нерухомості має право подати документи для надання йому земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, в користування та укладання з ним договору оренди земельної ділянки. Таким чином, при укладанні оскаржуваного договору не було необхідності зазначати кадастровий номер земельної ділянки, оскільки жодні права на цю земельну ділянку від Відповідача-1 не переходять до Відповідача-2. Окрім цього, договором від 02.02.11р. сторони усунули порушення, зазначивши кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:02:029:0037 та її площу - 3,6475 га.

У судовому засіданні представник Відповідача -2, заявила що повністю підтримує пояснення Відповідача - 1, та додаткових пояснень не має, аналогічну позицію викладено у відзиві на позов.

У судовому засіданні, на запитання представника Відповідача -1 представник Позивача пояснила, що підставою позову вважає невідповідність спірного договору ст.120 Земельного кодексу України, оскільки договір не містить кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташоване придбане за спірним договором майно та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"; про наявність у ліквідатора підприємства Відповідача двох пропозицій на придбання майна, проданого за спірним договором, представнику Позивача не відомо. На запитання представника Позивача щодо того, що в оголошенні про продаж майна боржника не зазначені об'єкти А-2 та Ж-1, представник Відповідача -2 пояснив що це не стосується підстав позову.

Також у судовому засіданні представник Відповідача -1 заявив, що перед початком реалізації майна боржника до ліквідатора не надходили пропозиції двох або більше пропозицій щодо придбання майна банкрута, тому ліквідатор не проводив конкурс, передбачений ч.3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а виконував рішення комітету кредиторів.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

Провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський автомобільний завод" порушено господарським судом Дніпропетровської області 26.12.02р. за заявою Української інноваційної фінансово - кредитної установи. Згідно з ухвалою господарського суду від 17.07.03р., заявником в газеті "Голос України" від 19.09.03р. № 176 (3176) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство. 13.08.04р. затверджено реєстр вимог кредиторів у справі, загальна сума вимог кредиторів становить 37 175 143,80 грн., у тому числі, вимоги Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту". Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.10р. у справі № 24/40/15/176/02 боржника ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура у справі, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Талана Р.Г.

На виконання вимог ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з метою визначення порядку продажу майна боржника, 20.05.10р. ліквідатором проведено засідання комітету кредиторів, на якому прийнято рішення щодо порядку продажу майна боржника, а саме: проведення оцінки усього майна боржника; усе майно реалізувати на відкритих торгах, прийнявши за початкову ціну продажу майна оціночну вартість майна; крок підвищення ціни в ході торгів прийняти на рівні 2 % від початкової вартості майна; у разі не проведення торгів, пов'язаних з відсутністю заявок від покупців і неможливості реалізувати майно на відкритих торгах, зменшити вартість майна на 30 %; провести реалізацію майна боржника на товарній біржі "Катеринославська" або на товарній біржі "Дніпропетровська біржа" (протокол № 6).

На виконання рішення комітету кредиторів, 29.06.10р. ліквідатором і ТБ "Катеринославська" укладено договір про проведення аукціону з продажу майна підприємства-банкрута ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод".

За результатами проведеної оцінки, вартість виробничого комплексу та обладнання підприємства-боржника склала 3 700 155,00 грн., про що ліквідатор повідомив комітет кредиторів на засіданні комітету кредиторів, яке відбулось 06.09.10р. (протокол № 7).

Враховуючи викладене, комітет кредиторів прийняв рішення про продаж на відкритих торгах виробничого комплексу та обладнання підприємства-боржника за початковою ціною продажу 4 000 000,00 грн. Також, встановлено розмір оплати послуг ліквідатора, затверджені витрати ліквідатора, пов'язані з оцінкою майна банкрута та затверджений фонд оплати послуг залучених спеціалістів (протокол № 7).

За заявкою ліквідатора на продаж майна боржника призначений аукціон з продажу виробничого комплексу та обладнання підприємства-боржника, розташованого за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79 а. Оголошення про аукціон опубліковано у газеті "Народна правда" від 09.09.10р. Проведення аукціону призначено на 20.09.10р. у торговому залі ТБ "Катеринославська". Встановлена початкова ціна продажу 4000000,00 грн.

Листом від 20.09.10р. ТБ "Катеринославська" повідомила ліквідатора про те, що аукціон не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв покупців.

За заявкою ліквідатора на продаж майна боржника призначений аукціон з продажу окремо виробничого комплексу у складі нерухомого майна та частини обладнання (лот № 1), та окремо інше обладнання (лот № 2), розташованого за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79 а. Оголошення про аукціон опубліковано у газеті "Народна правда" від 09.12.10р. Проведення аукціону призначено на 24.12.10р. у торговому залі ТБ "Катеринославська". Встановлена початкова ціна продажу за двома лотами 2 850 000,00 грн. (лот №1 2 700 000,00 грн., лот №2 150 000,00 грн.), що перевищує 70% оціночної вартості майна.

За результатами проведення аукціону, по лоту № 1 визначено переможця "ТОВ "ПП Рассвет" з кінцевою ціною продажу 2 808 000,00 грн. (протокол № 1 аукціону).

27.12.10р. Відповідачем-1 в особі ліквідатора арбітражного керуючого Талана Р.Г. та Відповідачем-2 укладено договір купівлі-продажу (далі Договір), за яким продавець продав, а Покупець купив наступне майно автомобільний завод, який складається: А-2 будівля головного корпусу цегла загальна площа 9 800,2 кв.м.; Б-1 станція очищення масел цегла загальна площа 43,3 кв.м.; В-1 будівля котельної залізобетонної панелі загальна площа 315,6 кв.м.; Г-1 вагон-будиночок цегла загальна площа 230,1 кв.м.; Ж-1 будівля складу нафтопродуктів загальна площа 13,0 кв.м.; З-1 насосна станція цегла загальна площа 60,4 кв.м.; К-1 мобільна будівля цегла загальна площа 196,2 кв.м.; Л-1 фідерна підстанція цегла; М-1 будівля гаражу для електрокарів цегла загальна площа 333,6 кв.м.; Р-1 склад ДЧР металеві загальна площа 817,3 кв.м.; С-1 будівля автомобільного гаражу цегла загальна площа 325,4 кв.м.; У-1 склад для зберігання матеріалів металеві загальна площа 425,4 кв.м.; Ф-1 будівля складу запасних частин цегла загальна площа 213,5 кв.м.; 1-10 огорожі; 11 - сміттєзбірник; 12 труба димова; Д-1 будівля складу нафтопродуктів загальна площа 132,9 кв.м. Загальна площа всього об'єкту складає 12 906,9 кв.м., що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79 а (п. 1.1 Договору).

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі за № 3008.

Майно передано покупцеві за актом приймання-передачі від 27.12.10р.

02.02.11р. Відповідачами укладено договір про внесення доповнень та змін до договору купівлі-продажу від 27.12.10р., за яким сторони дійшли згоди додати в договорі купівлі-продажу від 27.12.10р., п. 1.4 та викласти його у редакції: "1.4. Продавець свідчить, що кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:02:029:0037, загальна площа, на якій розташований об'єкт відчуження, складає 3,6475 га". Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі за № 133.

Вимоги Позивача мотивовані тим, що у спірному договорі відсутній кадастровий номер земельної ділянки, що суперечить ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України, а тому сторонами не досягнуто усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу. Цією нормою визначено перелік способів судового захисту, одним із яких є визнання правочину недійсним.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, що кореспондуються з положеннями ст. 207 ГК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У постанові Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009р. " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними " зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За загальним правилом щодо укладання договорів, встановлених ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно з ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами 1, 5 ст. 93 Земельного кодексу України, встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (п. е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України).

У ч. 2 п. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.99р., зазначено, що у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які могли б потягти за собою визнання договору недійсним, зокрема, шляхом укладення нового договору; внесення змін до договору, який не відповідає закону у певній частині; погодження його з відповідним державним органом, якщо це необхідно для даної договору, а таке погодження раніше не було здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права укласти угоду про внесення змін до договору з метою приведення його у відповідність із законом або про розірвання договору. Якщо згадана угода не суперечить чинному законодавству, господарський суд у резолютивній частині рішення затверджує її.

Відповідач-1 позов заперечує, посилаючись на те, що спірним договором не порушувалось жодних прав та інтересів Позивача, окрім цього законом не передбачено право землекористувача передавати право користування земельною ділянкою іншим особам, права на надання земельної ділянки у користування належить лише власнику цієї земельної ділянки, у зв'язку з чим, при продажу об'єктів нерухомості переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти. Тобто, з моменту відчуження нерухомого майна Відповідача-1 його право користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомості, припиняється, а Відповідач-2, в свою чергу, після придбання об'єктів нерухомості має право подати документи для надання йому земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, в користування та укладання з ним договору оренди земельної ділянки. Таким чином, при укладанні оскаржуваного договору не було необхідності зазначати кадастровий номер земельної ділянки, оскільки жодні права на цю земельну ділянку від Відповідача-1 не переходять до Відповідача-2. Окрім цього, договором від 02.02.11р. сторони усунули порушення, зазначивши кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:02:029:0037 та її площу - 3,6475 га.

У судовому засіданні представник Відповідача -2, заявила що повністю підтримує пояснення Відповідача - 1, та додаткових пояснень не має, аналогічну позицію викладено у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що підставою позову Позивачем визначено невідповідність спірного договору ст.120 Земельного кодексу України; Позивачем не надано доказів надходження ліквідаторові перед початком реалізації майна боржника двох або більше пропозицій щодо придбання майна банкрута, рішенням комітету кредиторів вирішено здійснити продаж усього майна боржника, у разі не проведення торгів, пов'язаних з відсутністю заявок від покупців і неможливості реалізувати майно на відкритих торгах, зменшити вартість майна на 30 % (протокол №6); вартість усього майна оцінено у сумі 4000000,00грн. (протокол №7); за результатами проведення аукціону, по лоту № 1 визначено переможця "ТОВ "ПП Рассвет" з кінцевою ціною продажу 2 808 000,00 грн. (протокол № 1 аукціону); Відповідачі самі усунули недоліки у спірному договорі, шляхом укладання 02.02.11р. договору про внесення доповнень та змін до договору купівлі-продажу від 27.12.10р., за яким сторони дійшли згоди додати в договорі купівлі-продажу від 27.12.10р., п. 1.4 та викласти його у редакції: "1.4. Продавець свідчить, що кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:02:029:0037, загальна площа, на якій розташований об'єкт відчуження, складає 36475 га", суд не приймає доводи Позивача, погоджується з доводами Відповідачів і вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на Позивача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Судові витрати покласти на Позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане____