Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/16298/25
УХВАЛА
10 вересня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі № 420/16298/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 03.06.2024.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 03.06.2024, з врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково.
Скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі № 420/16298/25 в частині позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 03 червня 2024 року по 22 листопада 2024 року.
Ухвалено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 03 червня 2024 року по 22 листопада 2024 року залишено без розгляду.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі № 420/16298/25 залишено без змін.
Постанова набрала законної сили 23.04.2026.
Виконавчі листи у справі не видавались.
11.08.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 10.08.2026) ОСОБА_1 (далі - заявник), в інтересах якого діє адвокат Хомич Іван Олександрович, звернувся до суду із заявою про зобов`язання подати звіт про виконанням судового рішення, у якій просить:
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі №420/16298/25 з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026 протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали суду, із зазначенням відомостей, передбачених частиною другою статті 382-2 КАС України, зокрема: розміру пенсії, що фактично виплачується Позивачу щомісяця; дат та сум виплат у рахунок сум пенсії за минулий період; залишку невиплачених сум; бюджетного напряму (джерела), з якого здійснюються виплати;
на підставі частини четвертої статті 382-1 КАС України зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області;
у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту або неподання звіту у встановлений судом строк - накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до частин третьої, десятої статті 382-3 КАС України, половина суми якого відповідно до частини четвертої статті 382-3 КАС України стягується на користь Позивача, а також встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України;
за наслідками розгляду звіту розглянути питання про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 420/16298/25 з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026 в частині виплати за правилами статті 378 КАС України (частини третя, дев`ята статті 382-3 КАС України), визначивши, що виплата пенсії ОСОБА_1 у перерахованому на виконання судового рішення розмірі та сум пенсії за минулий період здійснюється щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачених на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, призначених чи нарахованих (перерахованих) на виконання судових рішень, з урахуванням сум, фактично виплачених позивачу.
В обґрунтування своєї заяви зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 420/16298/25, з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026, набрало законної сили 23.04.2026. Рішення суду ГУ ПФУ України виконано частково, згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.05.2026 № 1500-0306-8/65938 та розпорядженням № 154750003375 від 30.04.2026, відповідачем проведено перерахунок пенсії заявника, за яким її розмір після перерахунку становить: з 23.11.2024 - 18875,88 грн, з 01.03.2025 - 19306,10 грн, з 01.03.2026 - 19994,95 грн, а сума доплати за минулий період з 23.11.2024 по 31.05.2026 нарахована в розмірі 127176,93 грн.
Водночас фактична виплата нарахованих сум у повному обсязі не здійснюється, а виплати за судовим рішенням у липні 2026 року припинилися повністю. Невиплату суми заборгованості в розмірі 127176,93 грн боржник обґрунтовує необхідністю застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, та здійсненням виплат виключно в межах та пропорційно виділеним бюджетним асигнуванням. Представник заявника вказує, що оскільки Порядок № 821 на день подання заяви визнано судом протиправним та нечинним, у боржника відсутні правові підстави для відстрочення або часткового виконання судового рішення, що свідчить про умисне ухилення від повного реального відновлення прав заявника та зумовлює необхідність встановлення судового контролю і визначення належного способу виконання рішення суду.
Таким чином, відповідач не виконує рішення суду, що набрало законної сили.
Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд приходить до таких висновків.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, змінений механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, у тому числі КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1-382-3 та статтю 382 викладено в новій редакції.
Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.11.2024 № 4094-IX установлено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно із статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.
Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
Згідно з приписами ч. 1-4 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.
Частинами 5-6 статті 382-1 КАС України передбачено, що ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Як встановлено судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 420/16298/25, з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 23.11.2025, з врахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 23.04.2026.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 30.04.2026 затверджено розпорядження № 154750003375 та проведено перерахунок пенсії позивача, згідно з яким її розмір після перерахунку становить: з 23.11.2024 - 18875,88 грн; з 01.03.2025 - 19306,10 грн; з 01.03.2026 - 19994,95 грн.
Сума доплати за період з 23.11.2024 по 31.05.2026 складає 127176,93 грн.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.05.2026 № 1500-0306-8/65938 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 420/16298/25 в повному обсязі не виконане. Зокрема, виплата нарахованої в результаті перерахунку суми пенсії за минулий період з 23.11.2024 по 31.05.2026 в розмірі 127176,93 грн фактично відстрочена та, за твердженням відповідача, буде здійснена відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, тобто лише в межах бюджетних асигнувань, пропорційно виділеним коштам та з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди. Окрім цього, як свідчать матеріали справи, виплата щомісячної пенсії у повному перерахованому розмірі боржником також належним чином не забезпечена, а виплати на підставі судових рішень у липні 2026 року були фактично припинені боржником у зв`язку з відсутністю цільового фінансування окремого напряму.
Рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні.
Крім того, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь - яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Суд зауважує, що норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Щодо вимоги представника заявника про зобов`язання боржника зазначити у звіті конкретні відомості, зокрема: розмір пенсії, що фактично виплачується позивачу щомісяця; дати та суми виплат у рахунок сум пенсії за минулий період; залишок невиплачених сум; бюджетний напрям (джерело), з якого здійснюються виплати, суд зазначає таке.
Вимоги до форми, змісту та обсягу відомостей, які має містити звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення, чітко та вичерпно визначені нормами процесуального права, а саме частиною другою статті 382-2 КАС України.
Згідно із приписами частини 2 статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавець імперативно закріпив структуру та обов`язковий перелік відомостей, які суб`єкт владних повноважень повинен відобразити у звіті, а також встановив обов`язок документального підтвердження таких відомостей. Боржник зобов`язаний скласти звіт виключно за правилами статті 382-2 КАС України, відобразивши у ньому реальний стан, порядок та спосіб виконання судового рішення в цілому, підтвердивши це належними документами.
Враховуючи викладене, вимога представника заявника в цій частині задоволенню не підлягає.
Розглядаючи вимогу представника заявника про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі частини четвертої статті 382-1 КАС України, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною четвертою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, зобов`язуючи суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, може зобов`язати подати такий звіт особисто керівника суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення.
Зазначена процесуальна норма є дискреційною та наділяє суд виключним правовим повноваженням самостійно оцінювати доцільність та необхідність залучення керівника державного органу до особистої процесуальної відповідальності на стадії судового контролю. Покладення обов`язку щодо подання звіту особисто на керівника органу Пенсійного фонду є виключним правом суду, а не обов`язком, і реалізується судом у разі встановлення ознак злісного, системного чи умисного невиконання рішення безпосередньо вищою посадовою особою боржника.
Водночас сторони адміністративного процесу не наділені процесуальним правом імперативно вимагати від суду застосування такого заходу чи зобов`язувати суд приймати відповідне рішення. Оскільки судове рішення у справі № 420/16298/25 винесене безпосередньо щодо юридичної особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, саме цей орган як суб`єкт владних повноважень та сторона виконавчих правовідносин зобов`язаний звітувати перед судом у особі уповноважених представників. Станом на день розгляду цієї заяви суд не вбачає достатніх підстав для покладення обов`язку зі звітування особисто на керівника територіального органу, а тому вказана вимога представника заявника задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги представника заявника про те, щоб за наслідками розгляду звіту розглянути питання про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 420/16298/25 з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2026 в частині виплати за правилами статті 378 КАС України (частини третя, дев`ята статті 382-3 КАС України), визначивши, що виплата пенсії ОСОБА_1 у перерахованому на виконання судового рішення розмірі та сум пенсії за минулий період здійснюється щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачених на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, призначених чи нарахованих (перерахованих) на виконання судових рішень, з урахуванням сум, фактично виплачених позивачу, то суд зазначає таке.
Згідно із частиною 3 статті 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частини дев`ятої статті 382-3 КАС України, суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
За змістом частини 1 статті 378 КАС України, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що окрім випадку подання відповідної заяви стягувачем або виконавцем, право на ініціювання та розгляд питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення в межах процедури судового контролю є виключною процесуальною прерогативою суду. Крім того, законодавець чітко встановив послідовність етапів судового контролю, визначивши, що реалізація вказаного права є наступною стадією процесу, яка можлива виключно за наслідками розгляду та правової оцінки вже поданого звіту боржника або у зв`язку з фактом його неподання у встановлений судом строк.
Станом на день розгляду цієї заяви строк для подання звіту Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області судом лише встановлюється, а сам звіт боржником ще не подавався та судом не оцінювався. Сторони адміністративного процесу не наділені правом зобов`язувати суд наперед приймати конкретні рішення щодо зміни способу виконання чи імперативно визначати вектор майбутнього судового розсуду боржника до настання відповідних процесуальних підстав. Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання рішення за власною ініціативою лише у разі, якщо за результатами аналізу звіту буде встановлено умисне невиконання чи наявність обставин, що роблять виконання рішення неможливим. За таких обставин, вказана вимога представника заявника є передчасною та також не підлягає задоволенню.
З врахуванням вищевикладеного, заява представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Хомича Івана Олександровича підлягає частковому задоволенню.
Також суд зазначає, що відповідно до частин 3, 4 статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Таким чином, невиконання, неналежне виконання рішення суду або неподання звіту про його виконання є підставою для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
Згідно із частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частиною 3 статті 373 КАС України установлено, що виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Таким чином, ухвала про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду є виконавчим документом.
Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Ураховуючи те, що безпосередньо керівник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не є учасником справи та відомості щодо нього, які визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у матеріалах справи відсутні, але повинні бути зазначені в ухвалі за наслідками розгляду звіту та накладення штрафу, то суд з метою забезпечення своєчасного та об`єктивного розгляду питання про наявність чи відсутність підстав для накладення штрафу вважає за необхідне покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області обов`язок надати згадані відомості.
Керуючись ст. 245, 248, 256, 293-297, 381-1, 382 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хомича Івана Олександровича про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 420/16298/25 задовольнити частково.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі № 420/16298/25.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 20.01.2026 у справі № 420/16298/25.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області разом із звітом надати до суду визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання звіту відомості щодо керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, а саме: прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Пекний
Судове рішення № 139689251, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 10.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/16298/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: