Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
11 вересня 2026 року Київ № 320/36081/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Космо Енерджі ЮА» про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Космо Енерджі ЮА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До суду 04.09.2026 через підсистему «Електронний суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Космо Енерджі ЮА» з позовом (зареєстрований 10.09.2026) до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.09.2026 №4850 «Про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності»;
- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального інформацію щодо припинення дії ліцензії №990217202600234 на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, терміном дії з 11.06.2026 по 02.09.2026, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Космо Енерджі ЮА», та поновити інформацію (внести відомості) до цього Реєстру щодо дії такої ліцензії.
Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, яка зареєстрована 11.09.2026, відповідно до якої просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.09.2026 №4850 «Про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності», яким припинено дію ліцензії №990217202600234 на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Космо Енерджі ЮА» до набрання законної сили рішенням суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходив із такого.
Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За умовами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:
- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
- забороною відповідачу вчиняти певні дії;
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендаціями № R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема прийматись у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У постанові від 22.12.2022 у справі № 640/31815/21 Верховний Суд виснував: Колегія суддів зазначає, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
Зміст названих норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що оскаржуваним рішенням безпідставно та протиправно припинено дію виданої заявнику ліцензії №990217202600234 на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, із посиланням на пункт 10 частини другої статті 46 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: на факт відсутності ліцензіата за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, що зазначені в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, встановлений контролюючим органом у ході перевірки та зафіксований у відповідному акті про відсутність ліцензіата та/або його уповноважених осіб, оскільки такий факт не доведено відповідними та належними доказами.
Зазначили, що складений уповноваженими особами контролюючого органу акт № 6760/Ж6/26-15-09-02/45802678 від 11.08.2026 «Про неможливість проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Космо Енерджі ЮА» (код ЄДРПОУ 45802678) у зв`язку із встановленням факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню», не відповідає тому акту, який повинен складатися у разі встановлення відсутності ліцензіата та/або його уповноважених осіб відповідно до пункту 10 частини другої статті 10 Закону № 3817-ІХ.
На переконання заявника, сам по собі факт неможливості проведення фактичної перевірки у конкретний момент часу не є безумовним доказом фактичної відсутності суб`єкта господарювання за відповідним місцем провадження діяльності.
На переконання заявника, припинення дії спірної ліцензії має наслідком неможливість заявнику здійснення основного виду господарської діяльності оптової торгівлі пальним. Такі наслідки очевидно негативно відобразяться на діяльності заявника, зокрема на його економічних показниках, здатності зберегти належний рівень заробітної плати працівникам та здатності зберегти наявні робочі місця, і, як наслідок, можливість сплачувати податкові платежі як до державного бюджету, так і до місцевого.
Зазначили, що вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, не є вирішенням спору по суті і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для припинення ліцензії.
Звернули увагу, що в умовах воєнного стану та руйнування економіки України внаслідок прямої збройної агресії проти України, особливе значення має збереження функціонування економічної системи, які забезпечують існування такої системи, як загалом, шляхом здійснення господарської діяльності та насичення коштами фінансової системи країни, так і виконання податкових зобов`язань.
У разі невжиття заходів забезпечення позову, ймовірне настання негативних наслідків, для виправлення яких заявнику буде необхідно докласти значних зусиль, у випадку задоволення судом позовної заяви в подальшому.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття заходів забезпечення позову вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням усіх фактичних обставин справи.
Таким чином, у разі забезпечення цього позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 01.09.2026 №4850 «Про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності», яким припинено дію ліцензії №990217202600234 на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Космо Енерджі ЮА» до набрання законної сили рішенням суду, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.
Суд констатує, що така обов`язкова умова для забезпечення позову, як наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Отже на цьому етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, ураховуючи предмет позову, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Також суд зазначає, що всі наведені заявником обставини у позовній заяві потребують доказуванню, крім того, їх не можна вважати такими, що очевидно призведуть до заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі або свідчать про очевидність ознак протиправності оскаржуваної постанови відповідача.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Космо Енерджі ЮА» про забезпечення позову, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Леонтович А.М.
Судове рішення № 139688458, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 11.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/36081/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: