Єдиний державний реєстр судових рішень
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"11" вересня 2026 р. справа № 300/5053/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання рішення суду по справі № 300/5053/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою у порядку ст. 382 КАС України, відповідно до змісту якої просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 300/5053/23;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 300/5053/23 протягом 30 днів з дня отримання відповідної ухвали суду
- у разі постановлення, в подальшому, ухвали про відмову у прийнятті звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
В обґрунтування заяви зазначає, позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не виконується належним чином рішення суду від 12.02.2024 у справі №300/5053/23. Так, Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було здійснено перерахунок пенсії (осучаснення пенсії) із застосування показника середнього заробітку по Україні за 3 попередні роки (2014-2016) роки. Однак під час здійснення такого перерахунку пенсії відповідач, не враховує заробітну плату за періоди з 01.03.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2006 по 29.01.2008 в мінімальному розмірі, а встановлює в нульовому розмірі. При цьому на думку позивача пенсійний орган для виконання рішення суду мав не тільки при призначенні пенсії внести заробітну плату в мінімальному розмірі за період з 01.03.2004 по 31.12.2004 та з 01.01.2006 по 29.01.2008, а також при кожному здійсненому в подальшому перерахунку застосовувати таку заробітну плату, в мінімальному розмірі. Звернено увагу, що при внесені заробітної плати в нульовому розмірі за такі періоди коефіцієнт заробітку становить 0,83792, який є значно меншим за 0,95768 про який зазначив сам відповідач. На думку позивача дані обставини свідчать про те, що доводи відповідача про недоцільність здійснення перерахунку пенсії є необґрунтованими та таким чином відповідач ухиляється виконувати рішення суду.
Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 позов задоволено повністю. Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, з врахуванням виплачених сум, з 02.05.2013, з урахуванням періодів роботи з 01.03.2004 по 31.12.2004 та з 01.01.2006 по 29.01.2008 у ДП «Лісмаш» ВАТ ЕЗ «Лісдеревмаш» та враховуючи належний коефіцієнт заробітної плати за ці періоди, розрахований відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду 23.06.2026 заяву ОСОБА_1 подати звіт щодо виконання судового рішення задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 12.02.2024 у справі № 300/5053/23.
Ухвалою суду від 05.08.2026 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання до вчинення дій. Зокрема, зобовязоно Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в строк протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 по справі №300/5053/23.
02.09.2026 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов звіт про виконання рішення суду від 12.02.2024. У звіті представниця зазначає, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 . З 02.05.2013 було проведено перерахунок пенсії. В результаті проведеного перерахунку індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшився і складає 0,96186 (на дату призначення пенсії становив 1,19391), станом на 01.02.2018 - 0,96344 (до перерахунку - 1,19619), станом на 01.03.2026 - 0,96344. Заробітну плату за вищевказані періоди внесено до електронної пенсійної справи ОСОБА_1 при виконанні рішення суду починаючи з 02.05.2013 та враховано при всіх наступних перерахунках відповідно до змін чинного законодавства і до сьогодні, враховуючи вже зараховані на виконання рішення суду періоди роботи з 01.03.2004 по 31.12.2004 та з 01.01.2006 по 29.01.2008 у ДП «Лісмаш» ВАТ ЕЗ «Лісдеревмаш» та належний коефіцієнт заробітної плати за ці періоди, розрахований відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
При розгляді звіту про виконання судового рішення суд враховує таке.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм частини п`ятої цієї ж статті, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення (ухвала від 13.03.2025 у справі №640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов`язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 Верховний Суд зауважив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п`ятій статті 382-3 КАС України, до яких віднесено відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи вищенаведене, Верховний Суд в ухвалі від 03.04.2025 у справі №560/1080/19 дійшов висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п`ятої 382-3 КАС України.
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, суд встановив, відповідно до алгоритму розрахунку долученого до звіту, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не враховано заробітну плату в мінімальному розмірі.
Так, представник відповідача у звіті зазначає, що за період роботи з 01.03.2004 по 31.12.2004 заробітну плату враховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за жовтень 2004 року заробітна плата врахована в мінімальному розмірі, через відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу відомостей про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки Форми ОК-5 судом з`ясовано, що сума заробітної плати за січень-лютий 2004 рік для пенсії становить 666,40 грн (а.с.103, т.1).
Згідно відомостей алгоритму розрахунку від 28.08.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області внесено відомості про заробітну плату за 2004 рік у сумі 666,40 грн (а.с.110-111, т.2).
Дані обставини свідчать про те, що відповідач заробітну плату за березень-жовтень 2004 року не враховує в мінімальному розмірі.
Більше того, сума заробітної плати з 01.01.2006 по 29.01.2008 також не внесена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в мінімальному розмірі, оскільки за такий період проставлені нулі. При цьому у звіті відповідач зазначає, що за період роботи з 01.01.2006 по 29.01.2008 відсутні відомості про нарахування заробітної плати, відповідно, за вищевказані періоди заробітну плату враховано в мінімальному розмірі, враховуючи положення Законів України «Про Державний бюджет» на 2006, 2007 та 2008 роки: з 01.01.2006 по 30.06.2006 в сумі 350,00 грн; з 01.07.2006 по 30.11.2006 в сумі 375,00 грн; з 01.12.2006 по 31.03.2007 в сумі 400,00 грн; з 01.04.2007 по 30.06.2007 в сумі 420,00 грн; з 01.07.2007 по 30.09.2007 в сумі 440,00 грн; з 01.10.2007 по 31.12.2007 в сумі 460,00 грн; з 01.01.2008 по 31.01.2008 в сумі 515,00 грн, що не підтверджено відповідними доказами.
Також у звіті відповідач звертає увагу, що в результаті проведеного перерахунку пенсії індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 0,96186. Однак, відповідно до розрахунку від 28.08.2026, який долучається до звіту індивідуальний коефіцієнт становить 0,83792, тобто значно менший.
Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься алгоритм розрахунку від 16.07.2026 відповідно з яким сума заробітної плати за 2004 рік враховано у розмірі 4331,12000, за 2006 рік у сумі 4375, за 2007 рік 5160, за 2008 рік 481,77000, тобто у мінімальному розмірі, усього заробітна плата за 145 місяців врахована у розмірі 20559,74671 (а.с.17-20, т.2).
Після здійснення осучасненого перерахунку пенсії (із застосуванням середнього заробітку за три попередні роки (2014-2016), Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області вищевказані відомості не враховує, у зв`язку із чим індивідуальний коефіцієнт для обчислення становить 0,83792.
Відтак, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області після здійснення осучасненого перерахунку пенсії не виконує рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №300/5053/23.
В ухвалі від 05.08.2026 судом вже зазначалося, що пенсійний орган для виконання рішення суду мав не тільки при призначенні пенсії внести заробітну плату в мінімальному розмірі за періоди з 01.03.2004 по 31.12.2004 та з 01.01.2006 по 29.01.2008, а також при кожному здійсненому в подальшому перерахунку застосовувати таку заробітну плату в мінімальному розмірі, тобто такі відомості вже мали бути занесені до електронної пенсійної справи, та, як наслідок, автоматично має бути проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 при кожному наступному перерахунку.
За наведених обставин, суд відмовляє у прийнятті звіту ГУПФ України в Івано-Франківській області про виконання рішення суду у цій справі та вважає за необхідне зобов`язати боржника подати до суду новий звіт про повне виконання судового рішення разом з доказами сплати заборгованості або неможливості її сплати.
При цьому суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Тож, визначаючи строк, з настанням якого відповідач має подати звіт про виконання судового рішення, суд вважає за необхідне визначити відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання звіту.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 256, 370, 372, 381-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.09.2026 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №300/5053/23 - відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №300/5053/23.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 12.02.2024 у справі №300/5053/23.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що у разі неподання звіту у встановлений судом строк, суд може розглянути питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення розглядається протягом десяти днів з дня його надходження і за наслідками розгляду такого звіту судом приймається рішення в порядку статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Гомельчук С.В.
Судове рішення № 139688291, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 11.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/5053/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: