Ухвала суду № 139687461, 11.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 вересня 2026 р.Справа №160/27429/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевіривши матеріали адміністративної справи за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

04 вересня 2026 року до суду надійшла сформована 03 вересня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення 3 пленарного засідання 58 позачергової сесії 8 скликання Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17 серпня 2026 року № 4035-58/8 «Про внесення змін до рішення сесії міської ради від 15 грудня 2023 року № 2448-31/8 «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів, граничної чисельності працівників Підгородненської міської ради».

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху позовну заяву та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви та надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

10 вересня 2026 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення 3 пленарного засідання 58 позачергової сесії 8 скликання Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17 серпня 2026 року № 4035-58/8 «Про внесення змін до рішення сесії міської ради від 15 грудня 2023 року № 2448-31/8 «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів, граничної чисельності працівників Підгородненської міської ради» до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування цього клопотання позивач вказує, що за своїм змістом оскаржуване рішення є безпосередньою правовою підставою для здійснення передбачених ним структурних і кадрових змін, не потребує повторного підтвердження міською радою для початку реалізації. Прийняття на його виконання окремих розпорядчих, кадрових та організаційних актів є не новим вирішенням радою питання про доцільність зміни структури, а способом реалізації вже прийнятого рішення. У разі незастосування заходів забезпечення позову відповідач до закінчення судового розгляду матиме можливість здійснити моє звільнення у зв`язку зі скороченням посади, на якій я перебуваю. Продовження реалізації оскаржуваного рішення призведе до виникнення нових похідних правовідносин та прийняття додаткових індивідуальних і організаційних актів. Унаслідок цього подальше скасування базового рішення саме по собі може виявитися недостатнім для повного відновлення попереднього організаційного стану, оскільки потребуватиме окремого перегляду або скасування актів, уже прийнятих на його виконання. Це істотно ускладнить ефективний захист та повне поновлення прав позивача в межах одного судового провадження. За своїм змістом оскаржуване рішення є безпосередньою правовою підставою для здійснення передбачених ним структурних і кадрових змін, не потребує повторного підтвердження міською радою для початку реалізації. Прийняття на його виконання окремих розпорядчих, кадрових та організаційних актів є не новим вирішенням радою питання про доцільність зміни структури, а способом реалізації вже прийнятого рішення. У разі незастосування заходів забезпечення позову відповідач до закінчення судового розгляду матиме можливість здійснити його звільнення у зв`язку зі скороченням посади, на якій він перебуває. Продовження реалізації оскаржуваного рішення призведе до виникнення нових похідних правовідносин та прийняття додаткових індивідуальних і організаційних актів. Унаслідок цього подальше скасування базового рішення саме по собі може виявитися недостатнім для повного відновлення попяду адміністративної справи № 160/10346/26 визначено суддю Олійника В. М.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи на підставі наявних матеріалів).

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.

Положеннями частини другої статті 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 640/18007/18 і від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19.

Зі змісту позовної заяви і заяви про забезпечення позову вбачається, що підставою для звернення позивача до суду є, зокрема, прийняття протиправного, за доводами позивача, рішення 3 пленарного засідання 58 позачергової сесії 8 скликання Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17 серпня 2026 року № 4035-58/8 «Про внесення змін до рішення сесії міської ради від 15 грудня 2023 року № 2448-31/8 «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів, граничної чисельності працівників Підгородненської міської ради», що підлягає скасуванню.

В адміністративних справах з приводу оскарження правового акта індивідуальної дії, яким у цьому випадку є вказане рішення 3 пленарного засідання 58 позачергової сесії 8 скликання Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії рішення, судом фактично буде ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

Отже, позивачем не доведено існування обставин заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених КАС України, для постановлення ухвали про забезпечення позову та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі.

За таких обставин, заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 151, 154,157, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали про відмову у забезпеченні позову невідкладно надіслати позивачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Кисіль