Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 вересня 2026 рокуСправа №160/20627/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі №160/20627/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку та відомостей про його розшук;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Резерв+) відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку та відомостей про його розшук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив:
- до набрання законної сили рішенням суду у цій справі заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , його посадовим особам, військовослужбовцям, працівникам, а також органам та підрозділам Національної поліції України та іншим особам, уповноваженим на виконання відповідного звернення, вчиняти будь-які дії, спрямовані на адміністративне затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі звернення, законність якого є предметом розгляду у даній адміністративній справі, до набрання законної сили рішенням суду.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на день звернення до суду щодо позивача продовжує діяти звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до органів Національної поліції України про адміністративне затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Предметом цього адміністративного спору є законність внесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, тоді як звернення до органів Національної поліції України щодо адміністративного затримання та доставлення є похідним наслідком внесення таких відомостей до Реєстру.". Разом із тим зазначене звернення не відкликане, залишається чинним та може бути виконане у будь-який момент до ухвалення рішення суду. У разі його виконання оскаржувана владна дія буде фактично реалізована ще до завершення судового контролю за її законністю, а судове рішення, навіть у разі задоволення позову, вже не зможе запобігти самому факту адміністративного затримання та доставлення позивача. Саме з метою недопущення таких наслідків, збереження існуючого правового становища сторін та забезпечення реального й ефективного судового захисту позивач звертається із цією заявою.
Ухвалою від 16 липня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі №160/20627/26 - задовольнив частково.
Вжив заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії електронного звернення № Е4557504 від 29.01.2026, яке сформоване та направлене ІНФОРМАЦІЯ_4 до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки - до набрання рішенням у цій справі законної сили.
28.08.2026 від представника позивача надійшла заява про невиконання ухвали про забезпечення позову та вжиття заходів процесуального примусу, в якій зазначено, що ОСОБА_1 було затримано за участю працівників Національної поліції та доставлено до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Після затримання ОСОБА_1 особисто пред`явив працівникам ТЦК та СП та працівникам Національної поліції ухвалу суду про забезпечення позову, однак, ні представники ТЦК та СП, ні представники Національної поліції своїх дій не припинили, ухвалу про забезпечення позову проігнорували.
Представник позивача також зазначив, що після зазначених подій в електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 було відображено дату проходження ВЛК 09.08.2026; постанову ВЛК « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; ТЦК та СП ІНФОРМАЦІЯ_6 . При цьому, ОСОБА_1 повідомляє, що належного медичного огляду ВЛК фактично не проходив, аналізів не здавав та необхідних медичних обстежень не проходив. Надалі ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_2 .
На цей час ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується відповідною довідкою військової частини.
Відтак, позивач у заяві від 28.08.2026 просить суд:
- вжити передбачених Кодексом адміністративного судочинства України заходів процесуального реагування на встановлені судом факти невиконання судового рішення;
- у разі встановлення судом порушень закону, які містять ознаки кримінального правопорушення, вирішити питання щодо направлення відповідних матеріалів компетентному органу досудового розслідування та/або прокурору для вирішення питання в установленому законом порядку;
- за наявності передбачених статтею 249 КАС України підстав постановити окрему ухвалу щодо виявлених судом порушень закону та направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 №265, суддя Калугіна Н.Є. з 17.08.2026 по 04.09.2026 перебувала у відпустці, тому заяву розглянуто з дотриманням розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає таке.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду. Також суд вважає за необхідне відмітити, що приймаючи ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд повинен враховувати, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами ч. 1 статті 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
В ухвалі про забезпечення позову від 16.07.2026 суд зазначив, що відповідачем скероване електронне звернення до органів Національної поліції від 29.01.2026 №Е4557504 про здійснення адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП позивача у зв`язку із неприбуттям всупереч вимог, передбачених частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідальність за що передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП, за повісткою від 16.12.2025 року № 5984103 до Центрально-Чечелівського ОР у м. ІНФОРМАЦІЯ_7 на 02.01.2026 року о 09.00 годині, яка засобами поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» з описом вкладення рекомендованим поштовим відправленням № R067059718875 була направлена за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання позивача, що підтверджується також відомостями з додатку Резерв +.
З огляду на те, що в межах даної справи оскаржуються дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та відомостей про його розшук, наслідком яких є відповідне звернення до органів Національної поліції, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову, шляхом зупинення дії електронного звернення № Е4557504 від 29.01.2026, яке сформоване та направлене ІНФОРМАЦІЯ_4 до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Так, зважаючи на пояснення представника позивача та докази, подані до заяви, що розглядається, суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав ухвалу про забезпечення позову 18.07.2026.
Відтак, відповідач був належним чином повідомленим про зупинення дії електронного звернення № Е4557504 від 29.01.2026, яке сформоване та направлене ІНФОРМАЦІЯ_4 до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки - до набрання рішенням у цій справі законної сили.
При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_3 не вжив заходів для належного виконання ухвали про забезпечення позову, що фактично стало підставою подальшого примусового доставлення позивача до ТЦК та СП та його зарахування на військову службу всупереч існуванню ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 156 КАС України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Відтак, п. 4 ч. 2 ст. 149 КАС України прямо передбачає право суду на постановлення ухвали про стягнення штрафу з відповідної особи у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривні.
Враховуючи порушення приписів КАС України щодо обов`язковості судових рішень та невиконання ухвали суду про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі №160/20627/26 та застосування до ІНФОРМАЦІЯ_1 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь державного бюджету.
При цьому, щодо вимог заяви в частині постановлення окремої ухвали, суд зазначає, що наслідки невиконання ухвали суду про забезпечення позову регулюються саме п. 4 ч. 2 ст. 149 КАС України, відтак, застосуванню підлягає саме ця норма.
Керуючись статтями 6, 141, 149, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали у справі №160/20627/26 - задовольнити частково.
Застосувати до ІНФОРМАЦІЯ_1 захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стягнути в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) штраф у сумі 3328,00 грн на рахунок Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ 26255795; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5).
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5).
Боржник: ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Ухвала є виконавчим документом.
Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання становить три місяці з дня набрання ухвалою законної сили.
Попередити посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до частини шостої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.
Копію ухвали надіслати Державній судовій адміністрації України для примусового виконання та учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 КАС України.
Суддя Н.Є. Калугіна
Судове рішення № 139687352, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 10.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/20627/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: