Ухвала суду № 139687297, 11.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 вересня 2026 рокуСправа №160/299/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву про зміну способу та порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №160/299/25 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ФД 124350 від 15.10.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ФД 124350 від 15.10.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

28.07.2026 до суду надійшла заява від позивача, в якій останній просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №160/299/25, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати пенсії у розмірі 331 128,49 грн (триста тридцять одна тисяча сто двадцять вісім гривень сорок дев`ять копійок).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 у справі № 160/299/25 розгляд заяви про зміну та порядку виконання судового рішення вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що доплата пенсії на виконання рішення суду у справі №160/299/25 за період з 01.04.2019 до 31.05.2025 встановлена у розмірі 331 128,49 грн. У жовтні-грудні 2025 року та лютому-червні 2026 року заявнику загалом було виплачено 1 098,05 грн., та залишок доплати пенсії на виконання рішення суду у справі №160/299/25 складає 330 030,44 грн. При цьому, відповідачем не надано доказів виплати вказаних сум грошових коштів у жовтні-грудні 2025 року та у лютому-червні 2026 року

У зв`язку із зазначеними обставинами заявник звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

13.08.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано пояснення на заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в яких відповідач не заперечує ні факту прийняття рішення про перерахунок пенсії, ні розміру нарахованої доплати. За поясненнями відповідача, на виконання рішення від 26.03.2025 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.04.2019 до 31.05.2025 у сумі 331 128,49 грн, а рішення суду внесено до Централізованої підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

Відповідач також навів деталізований розрахунок часткових виплат: у жовтні, листопаді та грудні 2025 року - по 187,35 грн щомісяця, у лютому 2026 року - 103,00 грн, у березні 2026 року - 101,00 грн, у квітні та травні 2026 року - по 100,00 грн щомісяця, у червні 2026 року - 132,00 грн, а всього - 1 098,05 грн, із залишком заборгованості у розмірі 330 030,44 грн.

Заперечуючи проти задоволення заяви, відповідач посилається виключно на відсутність бюджетного фінансування та відсутність чинного нормативно-правового механізму здійснення відповідних видатків, оскільки постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 визнано протиправною та нечинною рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026. На підтвердження цієї позиції відповідач посилається на постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а та постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №440/14216/23.

Згідно з частиною першою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно із частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Приписами статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.

Втім, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб, а обов`язок державного виконавця - це звернення до суду та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

При цьому невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність бюджетного фінансування та відсутність чинного порядку здійснення відповідних видатків, суд зазначає, що наведена норма, на відміну, зокрема, від абз. 2 ч. 5 ст. 382-3 КАС України, яким прямо передбачено можливість зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати саме на підставі доказів відсутності бюджетних асигнувань у справах про виплати, не містить жодного винятку чи застереження щодо відсутності бюджетного фінансування чи відсутності визначеного Кабінетом Міністрів України порядку використання бюджетних коштів. Те, що законодавець в одній нормі КАС України прямо передбачив таку підставу для звільнення від фінансової санкції, а в іншій - аналогічної підстави не встановив, суд оцінює як свідоме розмежування: підстава для зміни способу виконання рішення за абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України виникає з самого факту невиконання пенсійного рішення протягом двох місяців, незалежно від причин такого невиконання.

Посилання відповідача на практику Верховного Суду 2018-2020 років не спростовує цього висновку, оскільки наведені постанови ухвалені до набрання чинності відповідним доповненням ч. 3 ст. 378 КАС України (Закон України від 21.11.2024 №4094-ІХ) і стосуються загальної доктрини поважності причин невиконання, застосування якої законодавець з 21.11.2024 виключив для спорів про пенсійні та соціальні виплати.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №160/299/25 виконане відповідачем лише частково. Так, незважаючи на здійснені відповідачем часткові виплати на загальну суму 1 098,05 грн, залишок нарахованої ОСОБА_1 доплати пенсії у розмірі 330 030,44 грн (триста тридцять тисяч тридцять гривень 44 копійки) відповідачем не виплачено.

Враховуючи те, що боржник, який є суб`єктом владних повноважень, не виконує рішення суду більше двох місяців з дня набрання законної сили в частині виплати нарахованої доплати до пенсії, суд приходить висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання вказаного рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованості із виплати пенсії у розмірі 330 030,44 грн (триста тридцять тисяч тридцять гривень 44 копійки), тобто в межах фактично невиплаченого залишку.

В частині суми 1 098,05 грн (одна тисяча дев`яносто вісім гривень 05 копійок), яка за поясненнями відповідача та наданим ним розрахунком вже виплачена ОСОБА_1 , підстави для стягнення відсутні, а заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Застосування такого способу виконання, на переконання суду, є найбільш ефективним за наявності відомостей про суму боргу.

При цьому, судом враховується, що зміна способу і порядку виконання не змінює та не зачіпає суті самого судового рішення, сутністю якого є, зокрема, поновлення прав позивача на виплату перерахованої пенсії.

Відтак заява представника позивача - адвоката Демченко Валентини Іванівни про зміну способу і порядку виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 293-297, 378 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Демченко Валентини Іванівни про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №160/299/25, - задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №160/299/25 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованості із виплати пенсії у розмірі 330 030,44 грн (триста тридцять тисяч тридцять гривень 44 копійки).

У задоволенні іншої частини заяви щодо стягнення 1 098,05 грн (одна тисяча дев`яносто вісім гривень 05 копійок), - відмовити.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя А.О. Сластьон