Ухвала суду № 139686518, 11.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49582/26-к

пр. 1-кс-47822/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026110000000400 від 14.07.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Шостка Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026110000000400 від 14.07.2026, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, вирішив використати надані йому службові повноваження та пов`язані з цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди шляхом прийняття рішення щодо погодження та скерування пакету дозвільних документів з метою отримання дозволу на зайняття підприємницькою діяльністю «АЗС» на території Київської області, зазначив ОСОБА_7 про те, що за допомогу в отриманні дозвільних документів необхідно буде надати грошові кошти невстановленою досудовим розслідуванням особою.

09.09.2026 після безпосереднього отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 , був затриманий працівниками правоохоронних органів у порядку ст. 208 КПК України.

10 вересня 2026 о 17 год. 21 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується сукупністю доказів, доданими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.07.2026;

-протоколом про проведення НС(р)Д - контролю за вчинення злочину у формі спеціального експерименту від 31.07.2026;

-протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 31.07.2026;

-Протоколом за результатом проведення НС(р)Д аудіо-, відеоконтролю за особою від 05.08.2026;

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 07.09.2026;

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 13.09.2026;

-протоколом затримання особи підозрюваного у вчиненні злочину, ОСОБА_4 від 09.09.2026;

-іншими матеріалами кримінального провадження.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор доводить наявністю ризиків, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Захисник висловив спільну позицію, надав характеризуючі документи, заперечував проти задоволення, просив відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя доходить наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується доказами, долученими до клопотання в їх сукупності.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обгрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчиненні кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

Щодо ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, яке йому інкримінується, є тяжким, та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10-ти років, з конфіскацією майна.

Так, на даний час є всі достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 є посадовою особою та розуміє тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та передбачену законом тяжкість покарання.

Шодо ризику п.2 ч.1 ст. 177 КПК України.

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжкого злочину, останній може особисто чи опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду через прохання, погрози, або іншим шляхом, вживати активних заходів щодо знищення, приховування або спотворення документів, що можуть бути прихованими за місцем роботи останнього, які мають вагоме значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення та унеможливлення притягнення останнього до кримінальної відповідальності. ОСОБА_4 може знищити або виготовити документи, з метою приховання кримінального правопорушення.

У ході здійснення своєї службової діяльності ОСОБА_4 може знищити або виготовити документи, з метою приховання кримінального правопорушення.

Щодо ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , у разі не обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, у тому числі на невстановлених на даний час та свідка, який вказують на вчинення ним злочину, а тому має можливість та може їх залякувати до дачі неправдивих показів, а також здійснити підкуп, примус останніх, з метою зміни або відмови їх від показів.

Щодо ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Наявність зазначеного ризику підтверджується тим, що досудове розслідування триває, органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а також не проведено весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій. У разі не обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_4 може надавати останнім поради та вказівки стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю іншим, невстановленим на даний час особам, в тому числі посадовим особами ДСНС, які можуть бути причетні до вчинення вказаного тяжкого злочину, у тому числі, щодо можливого перешкоджання здійсненню досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Щодо ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин може вчинити ряд інших злочинів, зокрема, останній може самостійно або з використанням третіх осіб підробити офіційні документи або ж створити неіснуючі на підтвердження своєї версії подій, яка може виправдовувати останнього.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, слідчий суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням конкретних обставин справи, суспільної небезпечності інкримінованого підозрюваному діяння, даних про сімейний, майновий стан останнього, високий ступінь ризиків, що встановлені в провадженні, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності, необхідним визначити розмір застави , у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот гривень), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки внесення застави в такому розмірі на переконання слідчого судді буде справедливим та достатнім гарантуванням запобігання ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним покласти на підозрюваного у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснює досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шостка, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 07.11.2026

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід - заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот гривень).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснює досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язків визначити до 07 листопада 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1