Рішення № 13968613, 16.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.11р.

Справа № 33/317-10

за позовом Прокурора Тернівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави Міністерства палива та енергетики України в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг

до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної організації № 14, м. Кривий Ріг

про стягнення 677 679 грн. 92 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від прокуратури: Киричок О.В., посвідчення № 112 від 12.10.10р.

Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: Солод Р.Г., довіреність б/н від 02.01.2011 року

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Тернівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави Міністерства палива та енергетики України в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної організації № 14 про стягнення 247 409 грн. 80 коп. - заборгованості за теплову енергію, 419 182 грн. 87 коп. - пені, 6 854 грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 4 232 грн. 99 коп. - 3% річних і витрат по справі.

15.02.2011 року від позивача надійшло клопотання в якому просить розглянути справу за його відсутності та зазначає, що відповідач повністю розрахувався по заборгованості за теплову енергію у сумі 247 409 грн. 80 коп., але просить стягнути з відповідача 419 182 грн. 87 коп. - пені, 6 854 грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 4 232 грн. 99 коп. - 3% річних і витрат по справі.

В судове засідання 16.02.2011 року з'явились прокурор та представник відповідача. Прокурор підтримав позовні вимоги з урахуванням клопотання позивача від 15.02.2011 року та просить суд задовольнити позов з урахуванням часткової оплати відповідачем суми заборгованості в розмірі 247 409 грн. 80 коп. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач здійснив розрахунок пені без урахування ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 року та надав контррозрахунок пені, відповідно до якого розмір пені складає 21 280 грн. 86 коп.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів прокурором та представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників прокурора, позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2001 року між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі –постачальник) та комунальним підприємством Житлово-експлуатаційної організації № 14 (далі –споживач) укладено договір № 319 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник постачає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пару на технологічні потреби, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 26 Договору цей договір діє з 04 квітня 2001 року по 31 грудня 2001 року та вважається пролонгованим щорічно, якщо за місяць до закінчення строку не подано заяву однієї з сторін про відмову від цього договору або його перегляду.

Пунктом 21а Договору встановлено, що споживач здійснює передплату у грошові формі, в розмірі 50 % планового місячного споживання в строк до 25 числа наступного за розрахунковим місяцем.

На виконання умов договору протягом періоду з січня 2010 року по жовтень 2010 року включно Позивач відпустив Відповідачу теплову енергію, що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 13-34) на суму 247 409 грн. 80 коп.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 247 409 грн. 80 коп. , що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 31.01.2011 р. та № 3 від 31.01.2011 року.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 247 409 грн. 80 коп. суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 25 Договору, у випадку несплати рахунку за мінуванням п'яти днів від дня його пред'явлення споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожен день прострочки від суми заборгованості.

Позивачем за прострочення виконання договірних зобов’язань щодо оплати наданих послуг нарахована пеня у розмірі 419 182 грн. 87 коп.

Господарський суд не погоджується з нарахуванням пені позивачем в силу наступного.

Згідно ч. 2 ст. 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

Згідно ч. 6 ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Статтею 1 Господарського кодексу України визначено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Отже, норми Господарського кодексу є спеціальними щодо встановлення відповідальності по грошових зобов'язаннях суб'єктів господарювання.

Згідно ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Окрім того, згідно ст. 1 спеціального Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 10.01.2002 р. № 9221-ІІІ), який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. В той же час, стаття 3 Закону, яка також носить імперативний характер, вводить певні обмеження щодо меж згоди сторін, а саме: розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, зміст пункту 25 договору, який передбачає наслідки несвоєчасної оплати встановлює пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасного розрахунку за кожний день прострочки, є таким, що суперечить чинному законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, аналіз вказаного законодавства підтверджує, що, незалежно від виду штрафних санкцій (пеня, штраф, неустойка), що встановлюються в господарському договорі як відповідальність за порушення грошових зобов'язань, їх розмір не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу (простроченого платежу) за весь час користування чужими грошовими коштами.

Таку правову позицію викладено в ухвалі Вищого господарського суду по справі (№48/294 від 28 грудня 2005 року, в ухвалі по справі №48/295 від 25 грудня 2005 року, в постанові Верховного Суду України від 28.03.06 року у справі № 48/298).

Таким чином, пеня в даному випадку, має бути нарахована з додержанням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 року і підлягає частковому задоволенню у розмірі 21 280 грн. 86 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок 3% річних у сумі 4 232 грн. 99 коп., інфляційних втрат у сумі 6 854 грн. 26 коп., суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню у сумі 21 280 грн. 86 коп. - пені, 6 854 грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 4 232 грн. 99 коп. - 3% річних.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження в частині стягнення 247 409 грн. 80 коп. відповідно до п. 1.-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація № 14 (50047, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 23 Лютого, 62, код ЄДРПОУ 20282526) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) 21 280 (двадцять одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 86 коп. - пені, 6 854 (шість тисяч вісімсот п’ятдесят чотири) грн. 26 коп. - інфляційних втрат, 4 232 (чотири тисячі двісті тридцять дві) грн. 99 коп. - 3% річних.

Стягнути з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація № 14 (50047, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 23 Лютого, 62, код ЄДРПОУ 20282526)в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) 2 797 грн. 78 коп. –державного мита.

Стягнути з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація № 14 (50047, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 23 Лютого, 62, код ЄДРПОУ 20282526) в доход Державного бюджету в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31217264700005 у Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області; МФО 805012, код ЄДРПОУ 24246786, призначення платежу КБКД 22050003 оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах) 97 (дев’яноста сім) грн. 43 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

І.А. Рудовська

Рішення підписано 21.02.2011 р.