Ухвала суду № 139686051, 12.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/10483/26

Номер провадження 1-кс/404/3924/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2026 року м.Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду м.Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12026121010002058 від 11.09.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділу Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 звернулась до суду із клопотанням у кримінальному провадженні №12026121010002058 від 11.09.2026, яке погоджено прокурором Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Відповідно до заявленого клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням місця та часу ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину PVP, розфасовану по окремим згорткам в кількості 15 (п`ятнадцяти) штук, які залишив зберігати при собі з метою збуту.

Надалі, 11.09.2026 в період часу з 12 год. 19 хв. по 12 год. 55 хв. неподалік ТЦ «Епіцентр» за адресою: вул.Незалежності, 8, м.Кропивницький, у лісосмузі за географічними координатами 48.502164, 32.199951 працівниками поліції в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_5 , у якого під час особистого обшуку виявлено та вилучено 15 (п`ятнадцять) згортків, обклеєних клейкою стрічкою червоного, білого та зеленого кольорів, всередині яких містилось по одному полімерному зіп-пакетику з кристалічною речовиною білого кольору, в чотирьох з яких відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-26/11885-НЗПРАП від 11.09.2026 міститься особливо небезпечна психотропна речовина PVP, обіг якої заборонено, загальною масою 2,6120 грама, яку ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

Загальна маса вилученої особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, становить 2,6120 грама, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу» є великими розміром.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.307 КК України як незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, у великих розмірах.

11.09.2026 о 09 год. 47 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

11.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Необхідність задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий мотивує наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зі змісту клопотання вбачається, що обґрунтованість підозри сторона обвинувачення підтверджує показаннями свідків, протоколом огляду місця події, висновком експерта №СЕ-19/112-26/11885-НЗПРАП від 11.09.2026, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.09.2026.

Прокурор ОСОБА_3 під час розгляду клопотання посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, просив його задовольнити та обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 заперечила наявність передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, заперечувала проти задоволення клопотання та просила обрати ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під розумною підозрою у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, слід розуміти "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October від 2001, «Нечипорук і Йонкало проти України» 2011) та ситуацію, коли сукупність представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і хоча на даному етапі неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Окрім того, варто зазначити, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Наявність обґрунтованої підозри на цій стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: протоколом огляду місця події, висновком експерта №СЕ-19/112-26/11885-НЗПРАП від 11.09.2026, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.09.2026.

Тож дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у об`ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_5 раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому до нього можливо застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням наступних обставин.

Слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою.

Водночас, згідно з вимогами ст.178 КПК України слідчим суддею при вирішенні клопотання про обрання запобіжного також встановлено та враховано такі фактичні обставини:

- ОСОБА_5 є студентом, непрацевлаштований, жодного офіційного джерела доходу не має;

- підозрюваний неодружений, інших осіб, у тому числі малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживає із співмешканкою;

- стан здоров`я задовільний.

Таким чином, із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, які наведені раніше, оцінюючи вагомість наявних доказів та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винуватими у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, особу підозрюваного, зокрема, відсутність жодного офіційного джерела доходу, оцінюючи ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вищезазначені обставини є необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів, з врахуванням встановлених обставин, на переконання слідчого судді не гарантує запобігання цим ризикам. Відтак, зважаючи на раніше викладене, зберігаючи об`єктивність та безсторонність, з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, слідчий суддя задовольняє клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в межах строку досудового розслідування кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, окрім врахування обставин та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , також враховує особу підозрюваного, його вік, матеріальний стан.

Так, відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховує молодий вік підозрюваного ОСОБА_5 (20 років) і те, що він є студентом, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, на даній стадії досудового розслідування активно сприяє розкриттю кримінального правопорушення, повідомляючи стороні обвинувачення нові невідомі обставини його вчинення, повністю визнає вину за врученою йому підозрою, тому вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, ближчий до мінімальної межі, визначеної законом.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне у цьому кримінальному провадженні визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 гривень, та узгоджується зі змістом ст.182 КПК України.

При визначенні суми застави, слідчим суддею враховується, що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов`язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.

Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 09 год. 47 хв. 11.09.2026.

Строк дії ухвали та тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 визначити до 09 год. 47 хв. 09.11.2026.

Визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 99840 грн., яка може бути внесена на рахунок отримувача №UA768201720355219001015002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 до 09 год. 47 хв. 09.11.2026 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а слідчим суддею, судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя Фортечного районного

суду м.Кропивницького ОСОБА_1