Рішення № 13968591, 15.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.11р.Справа № 15/22-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми "Алегро і К", м.Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-комерційної фірми

про стягнення 12 778,36 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Алегро і К", м.Полтава (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-комерційної фірми "Меблі", м. Павлоград (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 12778,36 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 9 710 грн. - основний борг, 3 068,36 грн. - пеня. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 2 100 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 127,78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.12.10р. розгляд справи призначено на 20.01.11р., зобов'язано відповідача надати у судове засідання - відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; акт звірки (позивача до відповідача); документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); оригінал договору для огляду в судове засідання; докази сплати боргу; забезпечити явку уповноважених представників.

14.01.11р. до господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, оскільки станом на 11.01.11р. заборгованість відповідача зменшилась в результаті перерахування частини боргу на поточний рахунок позивача.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 6 710 грн. основного боргу, 2670,64 грн. пені, а також витрати на послуги адвоката в розмірі 2 100 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 127,78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів на умовах розстрочення платежів від 04.06.2008 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Також, 14.01.11р. до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з прийняттям 20.01.11р. представником позивача участі у розгляду справи в господарському суді м. Києва.

Оскільки, представники сторін у судове засідання не з'явилися, а також в матеріалах справи відсутні докази повідомлення належним чином відповідача про день, час і місце судового засідання, ухвалою господарського суду від 20.01.11р. відкладено розгляд справи на 15.02.11р., повторно зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали господарського суду від 28.12.10р.

15.02.11р. у судове засідання представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджують повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки до господарського суду не надходило, але в матеріалах справи знаходиться конверт, який було повернуто поштою з відмітною про те, що ТОВ багатопрофільна фірма "Алегро і К" за а/с не обслуговується.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товарів на умовах розстрочення платежів (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач продає, а відповідач купує обладнання визначені окремим замовленням в кількості та за ціною зазначеною у накладних, що ж невід'ємними частинами цього договору на умовах розстрочення платежу (п.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору позивач зобов'язаний не пізніше 20 днів з моменту отримання письмового замовлення відповідача передати обладнання визначені у такому замовлені.

Відповідач зобов'язаний прийняти товар в момент поставки та розрахуватися за нього не пізніше 45 діб з моменту його приймання (п. 2.2 Договору).

Оплата вартості виробу відбувається за ціною зазначеною у накладній на відпуск товарів протягом 45 днів з моменту поставки (п. 4 Договору).

Згідно п. 3.2.2 Договору, за не обґрунтовану відмову від розрахунку за продукцію відповідач виплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми відмови, а також 0,2 % пені за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 30.04.2009 року. Строк його дії автоматично продовжується на 1 (один) рік за умови, що жодна зі сторін не повідомить іншу про відмову від продовження договору за два місяці до дати закінчення його дії.

Позивач здійснив поставку меблів відповідачу, що підтверджується видатковими накладними: № PH-0000011 від 04.06.2008 року на суму 29 360 грн., № 000037 від 05.06.2008р. на суму 4 430,00 грн., РН-0000019 від 14.08.2008 р. на суму 9 010,00 грн., № РН-0000024 від 05.09.2008 р. на суму 42 800,00 грн., № РН-0000033 від 13.11.2008 р. на суму 6 420,00 грн., № ВП-0000001 від 22.06.2010 р. на суму 11 740,00 грн.

Відповідно до бухгалтерської довідки про стан взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за договором купівлі-продажу на умовах розстрочення платежів від 04.06.08 р., позивачем відпущено меблів на загальну суму 87 590,00 грн., з яких повернуто меблів на суму 16 170 грн. Відповідач розрахувався з позивачем частково у розмірі 61 710,00 грн. Станом на 03.12.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 710,00 грн.

В порушення умов договору відповідач за поставлений товар в передбачені договором строки не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 9 710 грн.

Згідно розрахунку, який додано до позовної заяви, розмір нарахованої пені за період з 22.06.2010р. по 03.12.1010р. становить 3 068,36 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 9710 грн. та пені у розмірі 3 068,36 грн.

14.01.2011 року до господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, оскільки станом на 11.01.2011 р. заборгованість відповідача зменшилась в результаті перерахування частини боргу на поточний рахунок позивача.

Враховуючи часткову сплату, позивач просить стягнути з відповідача 6 710 грн. основного боргу, 2670,64 грн. пені, а також витрати на послуги адвоката в розмірі 2100 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 127,78грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Доказів виконання зобов'язання по договору купівлі продажу товарів на умовах розстрочення платежів від 04.06.2008 р. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 6 710 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно п. 3.2.2 Договору за не обґрунтовану відмову від розрахунку за продукцію відповідач виплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми відмови, а також 0,2 % пені за кожний день прострочення платежу.

На підставі п. 3.2.2 Договору позивачем була нарахована пеня за період з 22.06.2010р. по 03.12.10р. у розмірі 2 670,64 грн.

За наведених обставин, господарський суд прийшов до висновку, що вимога позивача щодо стягнення пені за період з 22.06.2010р. по 03.12.10р. у розмірі 2 670,64 грн. визнається не правомірною.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства (на суму 9710 грн. за період з 22.06.10р. по 11.11.10р. - 617,72 грн. та на суму 6710 за період з 12.11.10р. по 03.12.10р. - 62,69 грн.), пеня за період з 22.06.10р. по 03.12.10р. складає 680,41 грн. Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Відповідно доданих до позовної заяви документів, позивачем укладено договір про представництво інтересів у суді - послуги адвоката від 01.12.10р. з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_1 від 19.03.09р. Посилання на Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_1 від 19.03.09р. та Свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 24.03.10р., в якому зазначено як вид діяльності - діяльність у сфері права (юридична практика) та консультації з питань управління, не може бути прийнято судом. Таким чином, позивачем не надано жодних доказів того, що представник ОСОБА_1. має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Також, у матеріалах справи знаходиться ордер № 1518 від 11.01.11р. засвідчений печаткою Полтавським обласним відділенням громадської організації "Спілка адвокатів України" на право ведення адвокату ОСОБА_1. господарського спору між ТОВ БФ "Алегро і К" та ТОВ ТКФ "Меблі" по справі № 15/22-10 на підставі угоди від 01.12.10р. , в якій зазначено про те, що ОСОБА_1, діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_1 від 19.03.09р.

Крім того, позивачем не додано доказів сплати за отримані послуги адвоката, позивачем додано лише розрахункову квитанцію № 27 від 01.12.2010р. та калькуляцію вартості послуг адвоката від 01.12.10р. складену фізичною особою ОСОБА_1., яка діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію № НОМЕР_1 від 19.03.09р., а не на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, як того вимагає законодавство України.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 2100 грн. слід визнати не обґрунтованою і такою що задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованості за поставлений товар у розмірі 6 710 грн., пеня в розмірі 680,41 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

За невиконання вимог суду - ненадання письмового відзиву на позов та інших витребуваних документів з відповідача належить стягнути 1700 грн. штрафу в доход Державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита в розмірі 73,90 грн. та 136,49 грн. витрат, повязаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 2, 4, 12 Закону України "Про адвокатуру", ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 28, 32-34, 43-45, 48-49, 75, 82-84, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-комерційної фірми "МЕБЛІ", м. Павлоград (м. Павлоград, вул. Харківська, буд. 88; ЄДРПОУ 01557414, р/р 2600030172051 в філії "ПІБ", МФО 305556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми "Алегро і Ко", м. Полтава (юридична адреса: м.Полтава, вул. Кагамлика, буд. 37 б; адреса для листування: 36000, м. Полтава, а/с 90; ЄДРПОУ 31634500, р/р 26008710194400 в Укрсоцбанке м. Полтава, МФО 331014) заборгованість за поставлений товар у розмірі 6 710 грн. (шість тисяч сімсот десять грн. 00 коп.) , пені у розмірі 680,41 грн. (шістсот вісімдесят грн. 41 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 73,90 грн. (сімдесят три грн. 90 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 136,49 грн. (сто тридцять шість грн. 49 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-комерційної фірми "МЕБЛІ", м. Павлоград (м. Павлоград, вул. Харківська, буд. 88; ЄДРПОУ 01557414, р/р2600030172051 в філії "ПІБ", МФО 305556) на користь Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (ЄДРПОУ 24246786, р/р 31115106700005 в УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код штрафу - 21081100) штраф у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.)

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 17.02.11р.