Рішення № 13968469, 08.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.10р. Справа № 11/132-10

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

про стягнення 44206,8грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 16.04.10р.; ОСОБА_1 підприємець

Від відповідача: Істамова І.В. довіреність №1716-О від 12.04.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 44 206,80 грн., що складають: 22 103,40 грн. суму орендної плати за останні два місяці оренди (грудень 2009 р. та січень 2010 р.) та 22 103,40 грн., що складають подвійну орендну плату за лютий 2010 року за договором оренди № 1 від 01.02.08 р.

Крім того позивач просить зобов'язати відповідача повернути позивачу приміщення загальною площею 59,1 м.кв, що розташоване за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна,68 шляхом підписання актів прийому-передачі.

Відповідач у відзиві на позов, проти його задоволення заперечує посилаючись на те, що відповідач у січні 2009 року звернувся до позивача з листом про дострокове розірвання спірного договору оренди, у зв"язку з неможливістю його виконання і як зазначає відповідач, вказаний лист було отримано позивачем особисто, а з 01.02.09р орендовані приміщення за спірним договором були звільнені.

Крім того, відповідач посилається на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.10р., якою встановлено дату звільнення відповідачем орендованого приміщення - 01.02.09р., а отже твердження позивача про припинення дії договору з 31.01.10р. є безпідставними.

Щодо стягнення гарантійного платежу по орендній платі за грудень 2009 року, січень 2010 року, останній також заперечує,посилаючись на недоведеність позивачем суми спричинених витрат та на відсутність обгрунтованого розрахунку.

Доповнюючи свої заперечення стосовно повернення приміщення за спірним договором, відповідач зазначає про те, що позивач був повідомлений про час передачі приміщення та підписання акту, проте останній відмовився від виконання п.6.2 договору, яким передбачено прийняття приміщення від Орендаря, в зв"язку з припиненням договору.

Після відмови позивача прийняти з оренди приміщення, відповідач був змушений звільнити орендоване приміщення і виїхати з нього без складання акту та надіславши позивачеві ключі від приміщення.

Крім того, з лютого 2009 по квітень 2010 року, Орендодавець (позивач) відносно спірних питань (усунення дефектів приміщення за свій рахунок, як передбачає п.2.2 договору) до Орендаря (відповідача) не звертався, а отже, відповідач вважав, що приміщення прийнято без будь-яких дефектів.

Позивач в свою чергу, заперечуючи проти відзиву на позов, зазначає про те, що позивач відмовив відповідачу у розірванні спірного договору, а отже, сторони не дійшли згоди про дострокове розірвання спірного договору, а відповідач не звертався до суду з метою розірвання спірного договору в судовому порядку як того пердбачає ст.652 ЦК України, а отже і зобов"язання між сторонами на той час не припинились, оскільки відповідно до ст.188 ГК України зміна або припнення договору в односторонньому порядку не допускаєтья, якщо інше не пердбачено договором.

В судовому засіданні від 25.05.10р. оголошувалась перерва до 03.06.10р. та від 03.06.10р до 07.06.10р.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.08р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, та закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", укладено договір оренди № 1, згідно якого Орендодавець (позивач у даній справі) передає, а Орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування приміщення, загальною площею 59,1 м.кв. (далі приміщення), що розташоване на першому поверсі будинку за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна,68 та складається: із робочого залу, кабінету, коридору, 2-х підсобних приміщень, санвузла та вітрини (п.1.1 договору), вказане приміщення належить Орендодавцю на праві власності, згідно свідоцтва про право власності (п.1.3. договору).

Відповідно до п.1.2 договору, на протязі строку оренди, приміщення використовуються тільки Орендарем (його працівниками, гостями, клієнтами) в якості офісу для ведення банківської діяльності.

Пунктом 2.1 та 2.2 договору оренди визначено, що передача та повернення орендованого приміщення оформлюється актом приймання-передачі, який підписують повноважні представники сторін.

На виконання умов вищевказаного договору, Орендодавець здав, а Орендар прийняв вказане у п.1.1 договору приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі в оренду приміщення від 01.02.08р.

Згідно ч.1. ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В п.3.1 договору сторонами встановлено, що розмір орендної плати за користування нежилими приміщеннями загальною площею 59,1 м2 складає 187 грн за 1 м2 орендованої площі, що складає вартість оренди приміщення за перший місяць 11 051,70 грн.

За умовами договору, орендна плата здійснюється наступним чином:

- Орендодавець попередньо сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі трьох місяців на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання даного договору оренди. Вказана попередня оплата зараховується в рахунок орендної плати за перший та два останніх місяці (п.3.2.1).

- За наступний місяць оренди - у вигляді попердньої оплати за один місяць - не пізніше 5-го числа нового місяця оренди (п.3.2.2).

В п.3.4 договору, сторони домовились, що на забезпечення належного виконання даного договору, попередня оплата за два останніх місяці оренди буде гарантійним платежем, строку дії договору, яку Орендодавець тримає у себе без нарахування процентів.

Відповідно до ч.1. ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Строк дії договору оренди визначено в п.11.1, відповідно до якого він діє з 01.02.08р. до 31.01.10р.

В п.11.5.2 договору, сторони дійшли згоди про те, що про намір продовжити строк даного договору оренди, Орендар зобов'язується письмово повідомити Орендодавця не пізніше ніж за 60 днів до першопочаткової дати спливу строку договору оренди.

Як вбачається із матеріалів справи, Орендар (відповідач) не здійснив таке повідомлення, тобто не виразив свій намір продовжити строк даного договору оренди, а отже спірний договір припинив свою дію 31.01.10р.

Як вже зазначалось вище, повернення приміщення проводиться Орендарем на підставі акту приймання-передачі приміщення (п.2.2).

Виконуючи умови договору, позивач направив 27.01.10р лист на адресу відповідача з пропозицією здійснити процедуру приймання-передачі приміщення, яке було об'єктом оренди по спірному договору, дія якого закінчувалась 31.01.10 р., та усунути недоліки орендованого приміщення, спричинені в період дії оренди.

Представники відповідача для передачі приміщення, відповідно до умов договору не з'явились.

01.02.10р працівниками комунального підприємства "Жилкомсервіс" складено акт обстеження, яким встановлено пошкодження та дефекти орендованого приміщення, що не відносяться до до природного зносу.

Відповідно до ч.1. ст. 779 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

За умовами ч.2. п.2.2 договору, Орендодавець має право на свій розсуд вимагати у Орендаря усунути деякі або всі дефекти приміщення, що виникли по вині Орендаря, за його рахунок або використати гарантійний платіж для покриття частини чи всіх витрат, які понесе Орендодавець при усуненні таких дефектів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язання щодо усунення дефектів орендованого приміщення, відповідач на момент розгляду спору, не надав.

Таким чином у позивача виникло право, встановлене в п.2.2. договору, щодо використання гарантованого платежу для покриття витрат на усунення дефектів орендованого приміщення, яким останній і скористався.

Звернувши гарантійний платіж для покриття витрат при усуненні пошкоджень орендованого приміщення, в позивача виникло право, вимагати відновлення цього платежу в рахунок орендної плати за останні два місяці оренди ( грудень 2009, січень 2010 року).

Згідно наданому позивачем розрахунку, сума гарантійного платежу по орендній платі за грудень 2009 року, січень 2010 складає 22 103,40 грн.

З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення суми 22 103,40 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Правомірними є і вимоги щодо стягнення з відповідача подвійної орендної плати, виходячи з наступного.

Частиною другою ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В п.10.4 договору, сторонами встановлено, що у випадку неповернення приміщення на момент припинення договору оренди, Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, збільшену в два рази в порівнянні з останньою діючою по даному договору оренди орендної плати, яка обчислюється поденно і сплачується помісячно передоплатою за кожний наступний місяць утримання приміщення до 10-го числа кожного місяця.

Згідно наданому розрахунку позивачем нарахована подвійна орендна плата за користування майном після припинення договору за лютий 2010 року, розмір якої складає 22 103,40 грн.

Наданий розрахунок неустойки відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, а сума зазначена в ньому підлягає до примусового стягнення.

В п.4.9 договору встановлено, що не пізніше дня припинення дії договору оренди, Орендар повинен вивезти своє майно та повернути Орендодавцю приміщення в тому стані, яке воно було отримано від останнього, в врахуванням природного зносу.

Повернення приміщення здійснюється на підставі акту приймання-передачі (п. 2.2. договору).

В матеріалах справи відсутній належним чином оформлений акт приймання передачі приміщення, в звязку з чим вимоги щодо зобовязання відповідача повернути позивачу спірне приміщення, шляхом підписання акту прийому-передачі, підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на припинення договору з 01.02.09р. не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч.1.ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

П.11.3.4 договору передбачає можливість припинення договору на вимогу відповідача лише за обставин, якщо у зв'язку з пожежею, яка сталася не з вини відповідача або ж стихійного лиха, орендованому майну спричинена шкода і відповідач не може користуватися орендованим майном у відповідності з договором.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що мають місце обставини для односторонньої відмови Орендаря від договору оренди, передбачені у п.11.3.4.

15.01.2009р., вих. № 20.0.0.2/14-137, відповідач в особі директора філії "Харківське головне регіональне управління" звернувся до позивача з листом, в якому зазначивши, що відповідач відповідно до умов Договору орендує орендоване майно, вважає, що Договір є розірваним з 01.02.2009р. Також, позивача повідомлено, що, починаючи з 01.02.2009р., нарахування та оплата орендної плати буде припинена, орендоване майно буде звільнено для передачі позивачу по акту. Відповідач просить підписати додаткову угоду та акт приймання-передачі орендованого майна, які додаються до листа. Звернення мотивоване істотною зміною з часу укладення Договору на міжнародних ринках та ринку України економічної ситуації, обмеженням Національним банком України обсягів кредитування, зверненням програм іпотечного кредитування при підтримці Державної іпотечної установи, що спричинило значні зміни в роботі банківської системи. При укладенні Договору сторони не прогнозували настання таких обставин. Також в зверненні зазначено, що у звязку зі зниженням обсягів банківських операцій та збитковістю відділення, керівництвом банку прийнято рішення про закриття відділення банку.

Листом від 29.01.2009р. позивач відмовив відповідачу в підписанні додаткової угоди про розірвання Договору.

Також позивач не підписав акт про повернення орендованого майна з оренди.

Отже, домовленості щодо розірвання договору оренди сторони не досягли.

Рішення суду, щодо розірвання спірного договору, в період його дії прийнято не було.

Крім того, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.09 р. у справі 7/117-09 , яке набрало законної сили, встановлено, що договір між сторонами (на момент прийняття судом рішення 30.07.09 р. ) не припинився, відповідно не припинилися передбачені договором зобовязання відповідача.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Посилання відповідача на постанову Харківського апеляційного суду від 12.05.10 р. у справі 61/338-09 р., в якій йдеться про те, що позивачем 01.02.09 р., звільнені, орендовані за спірним договором приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки самовільне, та не у встановленому порядку звільнення орендованого приміщення, не свідчать про припинення дії договору, а отже, не свідчать і про припинення зобовязань передбачених ним.

Будь-яких інших доказів, а ніж зазначені вище посилання відповідач, в підтвердження своїх заперечень не надав.

Не заслуговують на увагу і зауваження відповідача відносно не доведеності спричинення шкоди та не доведеності суми затрат, повязаних з усуненням дефектів приміщення, оскільки вимоги позивача не повязані з примусовим їх стягненням.

Керуючись ст.ст. 526, 651, 759, 762, 779, 785, Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, р/р 32009100400 в НБУ у Дніпропетровській області, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (61012, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ КБ "ПриватБанк", МФО 351533, ІПН НОМЕР_1) 22 103,40 грн. (двадцять дві тисячі сто три гривні) 40 коп. суму гарантійного платежу, 22 103,40 грн. (двадцять дві тисячі сто три гривні) 40 коп. що складають подвійну орендну плату, 527,07 грн. (п'ятсот двадцять сім гривень) держмита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобовязати публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, приміщення загальною площею 59,1 м.кв., що розташоване за адресою: м.Харків, пр.Гагаріна,68 шляхом підписання актів прийому-передачі.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Рішення підписано

24.06.10р