Ухвала суду № 139684578, 28.08.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

за результатами розгляду заяви про забезпечення позову

Справа № 495/7648/26

Номер провадження 2/495/5218/2026

28 серпня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шумейко Ярослав Віталійович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Орган опіки та піклування Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, факту перебування на утриманні, факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження та стягнення частки одноразової грошової допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шумейко Ярослав Віталійович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Орган опіки та піклування Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, факту перебування на утриманні, факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження та стягнення частки одноразової грошової допомоги, у якому позивач просить суд:

встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 27 червня 2022 року по 25 лютого 2023 року.

встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), перебувала на утриманні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 27 червня 2022 року до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 .

встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

внести до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , № 994 від 15.09.2023, складеного Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ), наступні зміни: відомості про особу батька записати як « ОСОБА_4 »; громадянство батька записати « ОСОБА_6 »; прізвище дитини записати « ОСОБА_7 ».

стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , частку одноразової грошової допомоги, призначеної у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) гривень 00 копійок.

стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як законного представника малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , частку одноразової грошової допомоги, призначеної у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) гривень 00 копійок.

стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати,

Разом з позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та стягнення частки одноразової грошової допомоги шляхом

накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) та знаходяться або надійдуть на її поточні, депозитні, карткові та інші рахунки;

накладенням арешту на 29/100 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248958451208; номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 31444566; загальна площа 395,8 кв. м, житлова площа 126,6 кв. м; номер запису про право власності 56768798), які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), із забороною відчуження зазначеної частки та вчинення щодо неї будь-яких реєстраційних дій, а також накласти арешт на інше нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у межах ціни позову;

накладенням арешту на транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів Міністерства внутрішніх справ України, у межах ціни позову, із забороною їх відчуження та вчинення щодо них будь-яких реєстраційних дій;

заборони Міністерству оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022), ІНФОРМАЦІЯ_9 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) та ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) та будь-яким іншим особам одноразової грошової допомоги, компенсаційних сум та інших виплат, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому числі невиплаченої частини одноразової грошової допомоги, призначеної протоколом № 244/168 від 28.07.2023, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Заява обґрунтована тим, що у період з 27 червня 2022 року по 25 лютого 2023 року Позивач проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та перебувала на його утриманні. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 загинув під час виконання службових обов`язків біля населеного пункту Червонопопівка Сєверодонецького району Луганської області. ІНФОРМАЦІЯ_11 , вже після його загибелі, у Позивача народилася їх спільна донька ОСОБА_5 , батьківство щодо якої підтверджено висновком експерта Дніпропетровського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 15.01.2025 № СЕ-19/104 19/17184-БД з ймовірністю не менше ніж 99,9999999959101 %.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом від 28 липня 2023 року № 244/168 (затверджений Міністром оборони України 31.07.2023), одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 призначено його матері Відповідачу ОСОБА_2 у сумі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень 00 копійок. Вказане підтверджується листом Міністерства оборони України від 17 серпня 2026 року (вх. № 65636/04/06-26) та наданим разом з ним повним витягом з протоколу № 244/168 від 28.07.2023, у пункті 36 якого зазначено про призначення допомоги матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого солдата ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_8 від 07.03.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 24.05.2023 № 321/КЦ/3908.

Інших осіб, яким призначено одноразову грошову допомогу за загиблого ОСОБА_4 , у витягу з протоколу не зазначено. Отже, всю суму одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000,00 грн призначено одній особі Відповідачу.

Позивач претендує на частку цієї допомоги як утриманка загиблого та як законний представник його малолітньої доньки, яка є дитиною, що не досягла повноліття, у розумінні ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на дату загибелі. За наявності трьох осіб, які мають право на допомогу (мати загиблого, його дитина та його утриманка), частка кожної з них становить 1/3, тобто 5 000 000,00 грн, а загальний розмір коштів, які підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача та її малолітньої доньки, становить 10 000 000,00 грн, що і визначає ціну позову.

Абзацом тринадцятим пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, встановлено, що якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами. Взаємної згоди між Позивачем та Відповідачем не досягнуто.

Постановою Верховного Суду від 05 серпня 2026 року у справі № 619/866/24 (провадження № 61-4633св26) прямо зазначено, що між Позивачем та Відповідачем «існує спір щодо батьківства загиблого та коштів, отриманих ОСОБА_2 в якості одноразової грошової допомоги», який може бути вирішений у порядку позовного провадження. Отже, факт існування спору між сторонами встановлено судом касаційної інстанції та не потребує додаткового доведення.

Зазначає, що Відповідачеві на праві власності належить наступне нерухоме майно: 29/100 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 248958451208; номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 31444566; загальна площа 395,8 кв. м, житлова площа 126,6 кв. м; опис об`єкта: житловий будинок літ. А, сарай літ. Б, сарай літ. Г, сарай літ. Д, сарай літ. Є, сарай літ. Ж, сарай літ. З, гараж літ. В, гараж літ. К, навіс літ. І.

Право власності ОСОБА_2 на зазначену частку зареєстроване 20 вересня 2024 року о 16 год. 12 хв. (номер запису про право власності 56768798) державним реєстратором Мельниченком Михайлом Михайловичем, Друга білгород-дністровська державна нотаріальна контора Одеської області, Білгород-Дністровський районний нотаріальний округ, на підставі договору дарування, серія та номер: 914, виданого 20.09.2024 ОСОБА_9 , державним нотаріусом Другої білгород-дністровської державної нотаріальної контори Одеської області. Вид спільної власності спільна часткова, розмір частки 29/100, стан зареєстровано.

При цьому відомості про реєстрацію іншого речового права, про державну реєстрацію іпотеки та про державну реєстрацію обтяжень щодо вказаного майна відсутні, тобто на день подання цієї заяви це майно не обтяжене правами третіх осіб і арешт на нього може бути накладений без порушення чиїх-небудь прав.

Наведені дані підтверджуються Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг № 5006077244223, сформований 12 серпня 2026 року о 20 год. 57 хв. 35 с. за запитом адвоката Шумейка Я. В. за ідентифікаційним номером особи 3013420986), які додаються до цієї заяви. Відомості про транспортні засоби, зареєстровані за Відповідачем, а також про можливе відчуження нею майна після 28 липня 2023 року Позивачу не відомі; відповідне клопотання про витребування таких доказів подається одночасно з позовною заявою.

На думку позивача, у цій справі наявність реальної загрози невиконання або утруднення виконання майбутнього рішення суду підтверджується такими обставинами.

По-перше, предметом майнових вимог є грошові кошти у значному розмірі, які вже фактично одержані Відповідачем у 2023 році. Грошові кошти є найбільш ліквідним видом майна, а тому існує реальний ризик їх витрачання, відчуження або переведення на інших осіб до ухвалення рішення у справі. Відповідач мала у своєму розпорядженні понад три роки для розпорядження цими коштами.

По-друге, Відповідач упродовж усього розгляду справи № 619/866/24 (з лютого 2024 року по серпень 2026 року), у трьох судових інстанціях, послідовно заперечувала батьківство свого сина щодо малолітньої ОСОБА_5 , незважаючи на висновок судової молекулярно генетичної експертизи, що встановив таке батьківство з ймовірністю не менше 99,9999999959101 %, і не надала жодного доказу на його спростування. Така поведінка Відповідача свідчить про відсутність наміру добровільно врегулювати питання розподілу допомоги за взаємною згодою та про високу ймовірність вжиття нею заходів, спрямованих на унеможливлення виконання майбутнього рішення суду.

По-третє, Позивач як особа, що перебувала на утриманні загиблого, та малолітня дитина загиблого належать до найбільш соціально вразливої категорії осіб, а тому невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості ефективного захисту та поновлення їх порушених прав.

На виконання вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, пропозиція Позивача щодо зустрічного забезпечення становить, враховуючи майновий стан позивача - 1 000,00 грн. При вирішенні питання про зустрічне забезпечення просимо врахувати майновий стан Позивача: єдиним джерелом її доходу є щомісячна виплата у розмірі 8 647,00 грн, на її утриманні перебуває малолітня донька, у зв`язку з чим Позивачем одночасно подано клопотання про розстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного просить не застосовувати зустрічне забезпечення або визначити його розмір у мінімально можливому обсязі.

Дослідивши, матеріали справи, заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п`ята статті 151 ЦПК України).

Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить: встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 27 червня 2022 року по 25 лютого 2023 року; встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), перебувала на утриманні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 27 червня 2022 року до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_6 ; встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; внести до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , № 994 від 15.09.2023, складеного Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ), наступні зміни: відомості про особу батька записати як « ОСОБА_4 »; громадянство батька записати « ОСОБА_6 »; прізвище дитини записати « ОСОБА_7 »; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , частку одноразової грошової допомоги, призначеної у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) гривень 00 копійок; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як законного представника малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , частку одноразової грошової допомоги, призначеної у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 5 000 000,00 (п`ять мільйонів) гривень 00 копійок; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Разом із тим, необхідність забезпечення позову, на думку заявниці та її представника, зумовлена наявністю обставин, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому ускладнить вирішення питання щодо отримання нею та дитиною одноразової грошової допомоги.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20грудня 1991року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Як передбачено ч. 1, 2 ст. 16-1 цього Закону, у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, у разі наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, зобов`язаний призупинити її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Частина друга статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить вимогу щодо зупинення виплати одноразової грошової допомоги у разі наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги.

Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у даній справі є третіми особами та в подальшому при отриманні копії ухвали про відкриття провадження у справі з урахуванням вимог ч. 2 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» орган, уповноважений призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги зобов`язаний зупинити вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61- 7314св19) зазначено, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем та представником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття такого заходу забезпечення як заборони Міністерству оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_10 здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам одноразової грошової допомоги, компенсаційних сум та інших виплат, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у тому числі невиплаченої частини одноразової грошової допомоги, призначеної протоколом № 244/168 від 28.07.2023, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі - може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по даній справи.

Суд, відмовляючи у забезпеченні позову також враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 16-4 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто вирішення спору в судовому порядку, навіть за відсутності забезпечення позову, вже є самостійно законною підставою для органу, уповноваженого здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, вирішити питання про зупинення такої допомоги.

Щодо решти вимог, заявлених у заяві про забезпечення позову, зокрема, що стосуються накладення арешту на частину житлового будинку, транспортні засоби та рахунки, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» звернуто увагу судів на те, що за змістом ч.1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, факту перебування на утриманні, факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження та стягнення частки одноразової грошової допомоги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачам і де вони знаходяться.

Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З наведеного випливає, що відомості про те, на які саме розрахункові рахунки позивач просить накласти арешт, в яких саме фінансових установах знаходяться грошові кошти, в якій сумі та в якій валюті перебувають грошові кошти відповідача є необхідними для забезпечення позову.

Проте як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявником не зазначено якими рахунками володіє відповідач, банківські реквізити, статус цих рахунків, для уникнення накладення арешту на заробітну плату, пенсію, тощо.

Відповідних клопотань про витребування вказаної інформації щодо банківських реквізитів, статусів цих рахунків до суду не було подано.

Відсутність відомостей про рахунки та вклади відповідача не дає змоги визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особи відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачу, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення вимог вказаної заяви.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, встановлено, що позивач обґрунтовує свою заяву про забезпечення позову тим, що предметом майнових вимог є грошові кошти у значному розмірі, які вже фактично одержані Відповідачем у 2023 році. Грошові кошти є найбільш ліквідним видом майна, а тому існує реальний ризик їх витрачання, відчуження або переведення на інших осіб до ухвалення рішення у справі. Відповідач мала у своєму розпорядженні понад три роки для розпорядження цими коштами

Проте суд не може погодитись з доводами позивача.

Позивачем не підтверджено доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на 29/100 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 та на транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_2 - призведе до утруднення чи неможливості виконання можливого майбутнього рішення суду у даній справі; заходи забезпечення позову, запропоновані позивачем не є співмірними із заявленими позовними вимогами та можуть порушувати право відповідача, як власника майна, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви в цій справі.

А тому, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно та транспортні засоби слід відмовити також.

Крім того, накладення арешту на майно передбачає неможливість його використання за призначенням, а накладення арешту на нерухоме майно може призвести до порушення права відповідача на користування власністю, що є недопустимим.

Керуючись, ст. 149-150, 153, 259, 268 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шумейко Ярослав Віталійович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Орган опіки та піклування Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, факту перебування на утриманні, факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження та стягнення частки одноразової грошової допомоги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Юлія ШЕВЧУК