Ухвала суду № 139684555, 11.09.2026, Харківський районний суд Харківської області

11.09.26

Справа № 635/9135/26

Провадження № 1-кс/635/1278/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Слідчий суддя Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221340000503 від 21 серпня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна -

УСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221340000503 від 21 серпня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна, в якому прокурор просить накласти арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на майно, що вилучено в проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Безлюдівка, вул. Романа Левицького, біля буд. №12 від 25.08.2026, а саме:

-транспортний засіб марки Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 vin НОМЕР_2 2018 року випуску, білого кольору;

-ключі від автомобіля Renault Master;

-технічний паспорт автомобіля Renault Master № НОМЕР_3 .

Вилучені під час проведення огляду транспортного засобу Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 vin НОМЕР_2 2018 року випуску, білого кольору, ключі та технічний паспорт № НОМЕР_3 мають безпосереднє доказове значення для даного кримінального провадження.

Вилучені предмети на праві власності належать Благодіній організації ГС «Єдина Нація!»: код ЄДРПОУ: 45289517, який розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 55, офіс 57.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026221340000503 від 21.08.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Процесуальне керівництво по вказаному кримінальному провадженню здійснюється групою прокурорів Харківської окружної прокуратури Харківської області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.08.2026 до відділення поліції № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 про те, що 01.07.2025 у с. Мала Рогань Харківського району Харківської області невстановлені особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання довірою та введення в оману щодо дійсних намірів, під приводом виконання взятих на себе зобов`язань заволоділи чужим майном, а саме: транспортний засіб марки Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 , 2018 року випуску, білого кольору, після чого розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинили матеріальну шкоду. Вид, вартість майна та остаточний розмір завданої матеріальної шкоди встановлюються. ІКС ІПНП № 5742 від 20.08.2026.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання предметів, знарядь та інших речових доказів, а також встановлення фактичних відомостей щодо вищевказаних протиправних дій 25.08.2026 слідчим СВ відділення поліції № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, в період часу з 13:50 по 14:25 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Безлюдівка, вул. Романа Левицького, біля буд. №12 проведено огляд місця події.

В ході огляду у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучено наступне майно:

1.транспортний засіб марки Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 vin НОМЕР_2 2018 року випуску, білого кольору;

2.ключі від автомобіля Renault Master;

3.технічний паспорт автомобіля Renault Master № НОМЕР_3 .

Вилучені предмети на праві власності належать Благодіній організації ГС «Єдина Нація!»: код ЄДРПОУ: 45289517, який розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 55, офіс 57.

Вилучені в ході проведення огляду місця події 26.08.2026 визнані речовими доказами у дійсному кримінальному провадженні.

Вилучені під час проведення огляду транспортний засіб Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , vin НОМЕР_2 , 2018 року випуску, білого кольору, ключі та технічний паспорт № НОМЕР_3 мають безпосереднє доказове значення для даного кримінального провадження.

Прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутність, просив задовольнити у повному обсязі.

Виклик власника майна в судове засідання не здійснювався у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи контактних даних, що унеможливило повідомлення в межах строків, передбачених ч.1 ст.172 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши надані документи та матеріали, якими обґрунтоване клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, слідчий суддя зазначає про таке.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Пунктом 2 частини 1 статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів (пункт 1).

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, а саме є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 91 КПК України зазначене в клопотанні майно, має важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Крім того, при прийнятті рішення, слідчий суддя враховує положення ст. 173 КПК України про розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, а також положення, передбачені ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до яких заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Як зазначено в клопотанні та підтверджено прокурором в судовому засіданні, метою арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку, зі змісту абз.1 ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям щодо речових доказів, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, прокурор посилається на те, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Дослідивши дані про вилучене майно у судовому засіданні, врахувавши твердження прокурора, що воно має значення для кримінального провадження та може в подальшому бути використане як докази, а також те, що постановою слідчого воно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування вилучене майно стосується обставин, які перевіряються у кримінальному провадженні, його вилучення відбулося правомірно, а подальше його утримання потребує «легалізації» (встановлення правової визначеності щодо нього) з боку слідчого судді шляхом накладення на нього арешту, оскільки передача його володільцям на даному етапі досудового розслідування не забезпечить в повній мірі його належну схоронність від таких випадків, як пошкодження, спотворення, знищення та інших негативних обставин, що в свою чергу, буде перешкодою для призначення експертних досліджень.

На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступінь тяжкості, забезпечення підстав для утримання органом досудового розслідування вилученого майна шляхом накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи. В той же час, слідчий суддя звертає увагу зацікавлених осіб, що у разі спричинення їх правам необґрунтованого обтяження цим арештом, останні не позбавленні можливості звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту повністю або частково.

Врахувавши правову підставу арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість досягнення заявленої прокурором мети збереження речових доказів, через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна; встановлення обставин, що підтверджують факт можливого вчинення кримінального правопорушення; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст. 107, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221340000503 від 21 серпня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно із забороною відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучено в ході проведення огляду місця події 25.08.2026 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Безлюдівка, вул. Романа Левицького, біля буд. №12 , а саме на:

-транспортний засіб марки Renault Master д.н.з. НОМЕР_1 vin НОМЕР_2 2018 року випуску, білого кольору;

-ключі від автомобіля Renault Master;

-технічний паспорт автомобіля Renault Master № НОМЕР_3 .

Виконання ухвали у порядку ст.175 КПК України доручити слідчому та прокурору, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1