Ухвала суду № 139683855, 11.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3425/26

Провадження № 2/461/2582/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі :

головуючого - судді Радченка В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Яцишин В.А.

представника відповідача Байтали Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні письмову заяву позивачки ОСОБА_1 , яка надійшла до суду 11.09.2026 р. про відвід головуючому судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про захист честі, гідності та ділової репутації, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Галицького районного суду м. Львова Радченка В.Є. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позивач ОСОБА_1 11.09.2026 р. подала до суду письмову заяву про відвід головуючому судді Радченку В.Є. Заява про відвід мотивована тим, що в ухвалі суду від 17.08.2026 р. зазначені неправдиві відомості про постановлення неіснуючих протокольних ухвал. При цьому протоколи судового засідання та відеофіксація кожного з засідань не відображають відомостей, зазначених в ухвалі.

В судове засідання 11.09.2026 р. позивач ОСОБА_1 не з`явилася з неповажних причин.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання через необґрунтованість такого. При цьому зазначив, що відповідно до ст. 36 ЦПК України незгода з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Відповідно до ст. 249 ЦПК України учасники справи мають право подавати письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу

Оскільки заява про відвід надійшла в день судового засідання - питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Із заяви про відвід вбачається, що позивачка незгодна з процесуальним рішенням судді. В заяві позивачка зазначає, що в ухвалі суду від 17.08.2026 р. зазначені неправдиві відомості про постановлення неіснуючих протокольних ухвал. При цьому протоколи судового засідання та відеофіксація кожного з засідань не відображають відомостей, зазначених в ухвалі.

Суд не погоджується з доводами позивачки про відвід з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 249 ЦПК України визначено право учасника справи ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

Тобто, ЦПК України визначив порядок дій учасника справи у разі незгоди з технічним записом судового засідання або протоколом судового засідання. Позивачка має процесуальну можливість скористуватись цим правом в передбаченому законом порядку. При цьому відвід позивачки зводиться до незгоди з процесуальним рішенням судді в ухвалі суду від 17.08.2026 р., що не є підставою для відводу.

Відповідно до частини 1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом ( ст.ст.126,129 Конституції України).

Згідно із зазначеними положеннями Конституції України рішення судді і відповідно до цього дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов`язані з підготовкою, розглядом справ в судових інстанціях, перевіркою справ в апеляційному і касаційному порядку, звернення рішення до виконання, тощо) можуть оскаржуватися в чинному в даний час порядку.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 №6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Головуючим не допускались порушення чи зловживання при розгляді справи, які б могли свідчити про його упередженість, очевидність майбутнього судового рішення і тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відводу, передбачених ст. 36 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 37, 40 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити позивачці ОСОБА_1 в задоволенні письмової заяви про відвід головуючому судді Радченку В.Є., яка надійшла до суду 11.09.2026 р., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про захист честі, гідності та ділової репутації. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Є. Радченко