Рішення № 139682197, 26.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 26.08.2026Справа № 554/1077/26 Провадження № 2/554/2206/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Савченко Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Ревеки К.О.

за участю представника позивача Ярошенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Хмельницька область, Новоушицький район, село Каскада, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 була матір`ю ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на все спадкове майно, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №83751102 від 26.12.2025 року, а саме квартиру АДРЕСА_2 . Позивачка була переконана, що за життя матері складено заповіт виключно на користь її брата, ОСОБА_2 . У зв`язку з цим вважала, що не є спадкоємцем як за заповітом, так і за законом, і не має правових підстав для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. В грудні 2025 року її брата ОСОБА_2 було мобілізовано до лав ЗСУ. У зв`язку з його перебуванням на військовій службі, останній попросив позивачку відвідати нотаріуса з метою з`ясування питань щодо складу спадкового майна та можливості оформлення спадкових прав. Виконуючи прохання брата, позивачка 26 грудня 2025 року звернулася до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Лебедь Н.В. Саме під час звернення до нотаріуса позивачці вперше стало відомо про наявність заповіту, відповідно до якого спадкове майно ОСОБА_4 заповідано двом спадкоємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках. Таким чином, лише після спливу встановленого законом строку позивачка дізналася про наявність у неї права на спадкування за заповітом.

26.12.2025 позивачка звернулась до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Лебедь Наталії Валеріївни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 . Однак, у вчиненні необхідних нотаріальних дій відмовлено, так як шестимісячний строк для прийняття спадщини, передбаченого ст. 1270 ЦК України сплив, про що нотаріусом 26.12.2025 року винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Позивачка зазначає, що пропустила встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, які не залежали від її волевиявлення та були обумовлені об`єктивними обставинами, оскільки протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини позивачка не знала про наявність у неї права на спадкування за заповітом, оскільки покійна неодноразово говорила про заповіт на сина - ОСОБА_2 . Вказує на ту обставину, що пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини стався з причин її необізнаності про наявність заповіту складеного на її користь та про виникнення у неї права на спадкування та повну довіру до слів матері та рідного брата. Вважає, що пропустила строк з поважних причин, тому звернулася до суду з позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 28 січня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідача Полтавської міської ради Дудка Т.П. до суду надійшов відзив на позов, в якому вони проти позову заперечують. Як вбачається з позовної заяви позивач була добре обізнана про відкриття спадщини і могла звернутись з заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством термін. Крім того, зазначають, що під час звернення до приватного нотаріуса Лебедь Н.В. 26.12.2025 позивачка надала документи, крім іншого і заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Новоушицького районного нотаріального округу Хмельницької області Осокіною О.П. Отже, позивачці був відомий зміст заповіту і оригінал знаходився в неї. Також зазначають, що брат позивачки ОСОБА_2 протягом всього часу з моменту відкриття спадщини не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Відповідний запис було внесено до Спадкового реєстру лише 26.12.2025 за заявою ОСОБА_1 . Отже, раніше спадкова справа не відкривалася. Ні позивачка, ні її брат не скористалися своїм правом на спадщину і до 26.12.2025 не вжили жодних заходів для її отримання, хоч шестимісячний термін сплив 24.10.2025. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Отже, позивачка не використала жодного з способів реалізації свого права, тобто без поважних причин пропустила встановлений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини. Тому відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 19 березня 2026 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 27 квітня 2026 року витребувано у Першої полтавської державної нотаріальної контори (м. Полтава, вул. Гоголя, 11) відомості про відкриття спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 та у разі відкриття спадкової справи повідомити про коло осіб, які прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 червня 2026 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву підтримала та прохала її задовольнити.

Представник відповідача Полтавської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету, про причину своєї неявки суд не повідомив. У відзиві на позов прохали відмовити у його задоволенні у повному обсязі ( а.с. 93)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує , підтримує їх та прохає задовольнити ( а.с.65)

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Хмельницька область, Новоушицький район, село Каскада, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 24 квітня 2025 року ( а.с. 13)

ОСОБА_4 була матір`ю ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 від 25.01.1962 року ( а.с. 14).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на все спадкове майно, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №83751102 від 26.12.2025 року ( а.с. 10).

Позивачка у позові вказує, що була переконана, що за життя матері складено заповіт виключно на користь її брата ОСОБА_2 . У зв`язку з цим вважала, що не є спадкоємцем як за заповітом так і за законом, і не має правових підстав для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. В грудні 2025 року її брата ОСОБА_2 було мобілізовано до Лав ЗСУ. У зв`язку з його перебуванням на військовій службі, останній попросив позивачку відвідати нотаріуса з метою з`ясування питань щодо складу спадкового майна та можливості оформлення спадкових прав. 26 грудня 2025 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Лебедь Н.В., після чого їй стало вперше відомо про наявність заповіту, відповідно до якого спадкове майно ОСОБА_4 заповідано двом спадкоємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках.

26.12.2025 позивачка звернулась до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Лебедь Наталії Валеріївни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_4 , однак отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій , оскільки пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, передбаченого ст. 1270 ЦК України , який сплив, про що нотаріусом 26.12.2025 року винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій( а.с. 11-12).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 3 статті 1222, частина 1 статті 1220, частина 1 статті 1270 Цивільного кодексу України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч.1 ст.1258 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За приписами ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України).

Позивачці ОСОБА_1 нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої матері- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що вона не подала заяву про прийняття спадщини в установлений законом строк, тому остання вважається такою, що не прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Виходячи з роз`яснень, що містяться в абз.6 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

У постанові від 26.06.2019 в справі № 565/1145/17 Верховний Суд вказав, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини лежить на позивачу, оскільки відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивачка посилалася на те, що протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини не знала про наявність у неї права на спадкування за заповітом, оскільки покійна неодноразово говорила про заповіт на сина - ОСОБА_2 . Пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини стався з причин її необізнаності про наявність заповіту складеного на її користь та про виникнення у неї права на спадкування та повну довіру до слів матері та рідного брата.

Позивачка не звернулася у передбачений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини через свою необізнаність про наявність такого заповіту, а тому є такою, що пропустила такий строк.

25.01.2023 Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив висновок, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Отже, позивачка є такою що пропустила шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті матері і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Суд приймає до уваги також те, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини через свою необізнаність про існування заповіту на її ім`я, що в кінцевому етапі мало своїм наслідком пропущення строку для подачі нею заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними обставинами щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері- ОСОБА_4 . У зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13, 76, 77, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовий збір покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, місце знаходження: 36000 м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне рішення складено 04 вересня 2026 року.

Суддя Л.І.Савченко