Ухвала суду № 139681505, 11.09.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/1006/26

381/5381/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

у присутності підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026111310000008 від 02.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, стосовно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борова Фастівського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

установила:

На розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), слідчий просить застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Позиція учасників у судовому засіданні

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання. Крім того додав, що, на переконання органу досудового розслідування, наразі існують ризики, передбачені ст. 177 КПК. Свою позицію та обґрунтованість підозри прокурор мотивував обставинами, зазначеними у клопотанні. Додав, що зазначені у клопотанні ризики є цілком обґрунтованими, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Також, на думку прокурора, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому відомі свідки в цьому кримінальному провадженні, що в подальшому може негативно відобразиться на об`єктивності надання ними показань у ході судового розгляду.

Прокурор вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки він не має постійного місця роботи, тобто джерело його доходів невідоме.

Прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід неможливо застосувати з огляду на наявні ризики та можливі наслідки.

Стосовно розміру застави зазначив, що вважає достатнім розміром, який забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, є 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Також прокурор звернув увагу суду на те, що цей злочин підозрюваний вчинив в умовах воєнного стану, а також будучи військовослужбовцем, що свідчить про те, що він достовірно знає про небезпеку вчиненого ним правопорушення для оточуючих та боєприпасів, які він здобув, мав, заховав. Вживання підозрюваним наркотичних засобів та повідомлена ним інформація про його стан та поведінку в цей період додає суспільної небезпеки вчиненим ним діям. Тому прокурор вважає, що інший запобіжний захід, аніж тримання під вартою, не здатен запобігти наявним ризикам.

Стосовно клопотання захисника про обрання підозрюваному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту прокурор просив суд врахувати, що підозрюваний та його захисник повідомили про те, що будинок, у якому наразі проживає підозрюваний, належить на праві власності невідомій фізичній особі. Суду не надані докази про позицію цієї особи щодо проживання підозрюваного у вказаному житлі. Не підтверджені, не з`ясовані належно підстави проживання підозрюваного за цією адресою, а також підстави передачі цього будинку в користування ГО, у якій підозрюваний проходить реабілітацію. З огляду на вказане прокурор вважає неможливим обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді арешту.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні вказав, що з огляду на події він вважає, що прокурор обґрунтовано звернувся з клопотанням, оскільки підозра його підзахисного у вчиненні цього злочину є обгрунтованою. Він визнає свою вину у вчиненому та щоро розкаюється. Проте захисник вважає зазначені прокурором ризики необгрунтованими, оскільки його підзахисний не має наміру та не буде переховуватись чи тікати, не буде впливати на свідків, вони йому не відомі.

Також захисник просив суд врахувати те, що підозрюваний є діючим військовслужбовцем, має статус учасника бойових дій, наразі самовільно залишив військову частину. Саме за обставин, пов`язаних із проходженням військової служби, у підозрюваного опинились у розпорядженні бойові припаси.

Звернув увагу суду на те, що вчинення злочину пов`язане із зловживанням підозрюваним наркотичними засобами та виниклою у нього залежністю. Наразі він проходить реабілітацію в ГО «Відродження». Ця реабілітація триває півтора місяці. Після остаточного відновлення підозрюваний планує повернутися до лав ЗСУ.

Оскільки підозрюваний має постійне місце проживання за адресою вказаного реабілітаційного центру, який є церквою та надає допомогу всім нужденним, просить суд призначити підозрюваному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за вказаною адресою. Громадська організація наразі піклується та здійснює контроль за підозрюваним, про що свідчить небайдужість та присутність вільного слухача у залі суду.

Пояснив, що офіційне підтвердження правових підстав проходження реабілітації та проживання підозрюваного за вказаною ним адресою неможливе, оскільки ці дії здійснюються на добровільних засадах. Надав суду довідку директора ГО, якою підтверджено дійсне проходження реабілітації його підзахисним.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та додатково повідомив суду про те, що розкаюється у вчиненому. Пояснив суду обставини, які стали причиною таких його дій та наслідків, що настали. Повідомив про своє бажання відновитись та повернутись до проходження військової служби. Просив надати йому можливість перебувати на волі та своїм прикладом допомагати віднайти правильний шлях іншим, таким як він.

На запитання суду пояснив, що будинок, у якому він проживав до проходження реабілітації, належить його дружині, з якою він перебуває у стані розлучення і вона проти його проживання у належному їй житлі. Проте він має можливість проживати у реабілітаційному центрі протягом 8 місяців і довше. Докази правових підстав його знаходження та тривалості проживання у нього відсутні. Наразі він ніякі ліки не приймає. Реабілітаціє відбувається без будь-яких медичних препаратів та процедур.

Нормативно-правові акти, якими керувався слідчий суддя

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 176 КПК України, слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановила наступні обставини та дійшла таких висновків.

Щодо обґрунтованості підозри

Встановлено, що не пізніше 13.03.2026 у ОСОБА_5 з метою особистого збагачення виник злочинний умисел, спрямований на придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу. Після цього ОСОБА_5 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 13.03.2026, придбав промислово виготовлений уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, який споряджений вибуховою речовиною та є конструктивним елементом бойового припасу, промислово виготовлений корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, який споряджений вибуховою речовиною та є конструктивним елементом бойового припасу, промислово-виготовлений корпус наступальної осколкової ручної гранати М67, який споряджений вибуховою речовиною та є конструктивним елементом бойового припасу, пластичну речовину чорного кольору вагою 112 грам, яка є вибуховою речовиною на основі ТЕНу, після чого у невстановлений досудовим розслідуванням час переніс вказані вибухові пристрої та бойові припаси до невстановленого досудовим розслідуванням місця, де почав їх незаконно зберігати з метою збуту.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконний збут бойових припасів та вибухових речовин, ОСОБА_5 домовився із особою, яка діяла під контролем правоохоронних органів, про незаконний збут останньому бойових припасів та вибухових речовин, вартість яких оцінив у 9000,00 гривень.

Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 взяв з невстановленого під час досудового розслідування місця бойові припаси та вибухові речовини та 13.03.2026 близько 13 год. 00 хв. з метою збуту бойових припасів та вибухових речовин зустрівся із особою, яка діяла під контролем правоохоронних органів у заздалегідь обумовленому місці, таким чином здійснив носіння вибухових пристроїв та бойових припасів.

В ході зустрічі особа, яка діяла під контролем правоохоронних органів, згідно із попередньою домовленістю передала ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 9000,00 гривень, на що ОСОБА_5 збув промислово виготовлений уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, який споряджений вибуховою речовиною та є конструктивним елементом бойового припасу, промислово виготовлений корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, який споряджений вибуховою речовиною та є конструктивним елементом бойового припасу, промислово виготовлений корпус наступальної осколкової ручної гранати М67, який споряджений вибуховою речовиною та є конструктивним елементом бойового припасу, пластичну речовину чорного кольору вагою 112 грам, яка є вибуховою речовиною на основі ТЕНУ.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

09.09.2026 о 14 годині 38 хвилин ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру у незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Дослідивши додані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшла висновку про те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні, які додані до клопотання та досліджені під час судового розгляду.

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази на предмет їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на дані, які надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про те, що підозра ОСОБА_5 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, аніж того, про яке стверджує прокурор.

Щодо існування ризиків

Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходив із такого.

Необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, а тому є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 відомі у цьому кримінальному провадженні, а тому є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість безпосередньо впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він наразі не має постійного місця роботи, джерело його доходів невідоме, тобто він не має засобів для існування.

Також цей ризик безпосередньо пов`язаний із ризиком впливу на свідків, а спонукання свідків надавати недостовірні відомості містить ознаки самостійного кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи доводи поданого до суду клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку про їх наявність, враховуючи конкретні обставини справи та наявні дані про особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, а тому очікування можливого вироку може мати значення для ризику переховування, який слідчий суддя вважає цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі.

Крім цього, слідчий суддя враховує наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може вчинити спроби впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказане переконує слідчого суддю у тому, що ці ризики стосовно ОСОБА_5 є достатньо високими та не спростовані під час розгляду клопотання.

Мотиви суду щодо обраного виду запобіжного заходу

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та наявність декількох ризиків, тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження об`єктивно необхідним є застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного.

Прокурор просив застосувати стосовно ОСОБА_5 найбільш суворий запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не запобігатиме існуючим ризикам.

Водночас у поданому до суду клопотанні прокурор наголосив на відсутності підстав для визначення підозрюваному застави.

Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Так, підозрюваний ОСОБА_5 відповідно до ст. 89 є таким, що раніше не судимий.

Відповідно до санкції статті, ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення цього кримінального правопорушення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

На виконання вимог ст. 177-178 КПК України слідчий суддя встановила, що підозрюваний на обліку у лікарів не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

Відомості, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчому судді не надані.

З огляду на це до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід тримання під вартою.

Враховуючи вказане клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 про обрання більш м`якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Вирішуючи це питання, суд також враховує висновок Європейського суду з прав людини про те, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом під час обрання запобіжного заходу і суспільний інтерес у цьому конкретному випадку полягає у забезпеченні розслідування злочину у сфері службової діяльності, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного з моменту затримання (частини 1, 2 ст. 197 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із абзацом 2 частини 3 цієї статті, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Під час вирішення вказаного питання слідчий судді враховує, що до матеріалів клопотання не надано докази та під час судового розгляду не повідомлено про наявність випадків, визначених у частині 4 статті 183 КПК України, за наявності яких слідчий суддя має право не визначати розмір застави.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя, керуючись приписами статті 182 та частини 3 статті 183 КПК України, визначає заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки вважає, що така застава є достатньою для забезпечення підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У випадку внесення підозрюваним або іншою особою застави, у визначеному розмірі, на підозрюваного будуть покладені обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.

У випадку внесення застави підозрюваний підлягатиме звільненню з-під варти, із моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку із внесенням застави строк дії процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, що покладаються на підозрюваного, становитиме 2 місяці.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Задовольнити повністю клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026111310000008 від 02.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на строк 60 (шістдесят) днів до 09 листопада 2026.

Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти негайно під варту в залі судового засідання.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок (1 прожитковий мінімум 3 328,00 грн х 60).

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, який тримається під вартою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент на р/р UA 768201720355259001000018661, Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, з подальшим наданням слідчому, прокурору, суду документу, що це підтверджує.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження) за їхнім викликом;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження) з села Фастівець та міста Фастова Фастівського району Київської області;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Строк дії ухвали до 09 листопада 2026.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Повна ухвала складена 11.09.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 376, ч. 15 ст. 615 КПК України у судовому засіданні проголошена резолютивна частина ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_7