Ухвала суду № 139681042, 02.09.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

02.09.2026

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/10460/23

провадження № 2-з/361/64/26

УХВАЛА

02 вересня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Петришин Н.М.

за участю секретаря: Гриценко А.М.,

при розгляді у судовому засіданні в залі суду цивільної справи за заявою представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів.

У червні 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бобович М.М. подав заяву про забезпечення вищевказаного позову, в якому просив замінити раніше застосований захід забезпечення позову та, з урахуванням уточнення заявлених вимог від 26.08.2026, просив зобов`язати ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду забезпечувати кожен вівторок, четвер та суботу можливість спілкування батька ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 за допомогою належних ОСОБА_1 телефонних засобів та засобів відеозв`язку, зокрема через комп`ютерний або мобільний застосунок «Telegram» (або інший аналогічний застосунок у разі об`єктивної неможливості використання «Telegram») із 18:00 год до 18:20 год, тривалістю не менше 20 хвилин, без перешкод із боку матері ОСОБА_1 . В іншій частині попередню ухвалу суду про забезпечення позову залишити без змін.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 361/10460/23 (провадження № 2-з/361/16/24), залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 22.04.2024, задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову та до набрання законної сили рішенням суду у справі, визначено наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своїм батьком ОСОБА_3 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця, з 9:00 год п`ятниці до16:00 год неділі, за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_1 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою телефонних та/або засобів відео зв`язку не менше двох разів на день, із 9:00 год до 11:00 год та із 18:00 год до 21:30 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод з боку матері ОСОБА_1 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2024 у справі № 361/10460/23 (провадження № 2-з/361/106/24), залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 13.02.2025, клопотання відповідача ОСОБА_1 про зміну заходів забезпечення задоволено частково, до набрання законної сили рішенням суду у справі визначено наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_4 зі своїм батьком ОСОБА_3 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця з 09:00 год п`ятниці до 16:00 год неділі у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без присутності матері ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_1 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 за допомогою телефонних та/ або засобів відео зв`язку не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год та з 18:00 год до 21:30 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод з боку матері ОСОБА_1 .

У подальшому, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2025 (провадження № 2-з/361/36/25) заяву ОСОБА_3 про зміну заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2024 року, задоволено частково, до набрання законної сили рішенням суду у справі визначити наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі своїм батьком ОСОБА_3 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця з 09:00 год п`ятниці до 16:00 год неділі у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без присутності матері ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_1 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 за допомогою належних ОСОБА_1 телефонних засобів та засобів відеозв`язку, зокрема через комп`ютерний або мобільний застосунок «Telegram» (або інший аналогічний застосунок у разі об`єктивної неможливості використання «Telegram») не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год та з 18:00 год до 21:00 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод із боку матері ОСОБА_1 .

Надалі, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2025 року у справі № 361/10460/23 вчергове замінено заходи забезпечення позову: зобов`язано ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 за допомогою належних ОСОБА_1 телефонних засобів та засобів відеозв`язку, зокрема через комп`ютерний або мобільний застосунок «Telegram» (або інший аналогічний застосунок у разі об`єктивної неможливості використання «Telegram») не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год (за умови невідвідування дитиною закладу дошкільної освіти) та з 18:00 год до 21:00 год, тривалістю не менше 20 хвилин, без перешкод із боку матері ОСОБА_1 . В іншій частині вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року заходи забезпечення позову у справі № 361/10460/23 - залишено без змін.

В обґрунтування потреби зміни вжитих ухвалою суду від 19.06.2025 заходів забезпечення позову представник відповідача ОСОБА_2 посилається на те, що встановлений ухвалою графік є надмірним, суперечить інтересам та психоемоційному благополуччю дитини, а також не відповідає принципам, закріпленим у статтях 3, 9 Конвенції ООН про права дитини, статтях 155, 157 СК України.

Вищенаведені доводи обґрунтовує висновком психолога (психологічним висновком спеціаліста у сфері дитячої психології) ОСОБА_5 від 29.05.2026, згідно якого проведено психодіагностичний аналіз, що засвідчив таке: дитина ОСОБА_4 перебуває в стані хронічного психоемоційного стресу, зумовленого, зокрема, режимом примусових щоденних відеодзвінків без урахування поточного стану та бажання дитини; нав`язане спілкування у тривалих нефіксованих часових вікнах (кілька годин очікування дзвінка) спричиняє у дитини стан тривожності, порушення режиму сну та підвищену збудливість; примусовий характер спілкування без урахування волі дитини формує негативні асоціації та може завдати шкоди розвитку емоційного зв`язку з батьком у довгостроковій перспективі; відповідно до принципів дитячої психології, спілкування з батьком має бути регулярним, але коротким, передбачуваним за часом і добровільним виключно за бажанням дитини. Встановлений ухвалою графік спілкування з 09:00 до 11:00 год та з 18:00 до 21:00 год фактично охоплює весь ранковий активний час та вечірній час дитини, що єкритичним для: підготовки та відвідування дошкільного навчального закладу; вечірнього харчування, гігієнічних процедур та підготовки до сну; стабільного режиму дня, необхідного для фізичного та психічного здоров`я дітей дошкільного віку. Дитина змушена перебувати у стані постійної готовності до дзвінка протягом кількох годин, що саме по собі є психотравмуючим чинником. Відсутність чіткого, заздалегідь визначеного часу не дозволяє ані дитині, ані матері планувати звичайний розпорядок дня. Дитина ОСОБА_4 є дитиною дошкільного віку й у такому віці діти не здатні підтримувати тривалу концентровану увагу під час відеодзвінків, не відчуваючи при цьому емоційного дискомфорту; потребують, щоб спілкування відбувалося виключно в сприятливий для них момент і за їхнім бажанням, а не в примусовому порядку; краще сприймають рідкіші, але якісні та позитивно забарвлені контакти, ніж щоденне примусове спілкування.

З огляду на вищенаведене, а також з урахуванням висновку психолога-спеціаліста й з метою дотримання найкращих інтересів дитини, представник відповідача просить змінити вжиті заходи забезпечення позову.

У судове засідання представник заявника ОСОБА_1 адвокат Бобович М.М. не з`явився, подав заяву про розгляд даної заяви про зміну заходів забезпечення позову без його участі, підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання ОСОБА_3 та його представник адвокат Палько М.О. не з`явилися, подали заяви про розгляд заяви за їхньої відсутності. Проти зміни заходів забезпечення позову ОСОБА_3 заперечує, мотивуючи це тим, що боржник фактично самовільно підміняє встановлений судом порядок виконання ухвали суду від 07.06.2026, взагалі не забезпечуючи спілкування батька з дитиною, а натомість систематично повідомляє йому: «дзвони дитині», пропонуючи самостійно здійснювати виклики без її безпосередньої участі у забезпеченні такого спілкування. При цьому саме на боржника ухвалою суду покладено обов`язок забезпечувати можливість відеоспілкування між мною та донькою. Вважає, що боржник фактично самоусувається від виконання покладеного на неї судом обов`язку, перекладаючи на дитину та на батька обов`язок самостійно встановлювати контакт і спілкування, хоча саме боржник зобов`язана забезпечити таке спілкування. Зазначив, що він зі свого боку ряд разів скористався запропонованим боржницею способом та здійснював дзвінки безпосередньо на зазначений нею акаунт дитини. Відповідні виклики залишалися без прийняття. Частина таких викликів переглянута лише пізніше, при цьому зворотного дзвінка або забезпечення спілкування з дитиною не відбулося. Тобто боржник не лише повідомляє "дзвони дитині" і зв`язок не забезпечується, і сама боржниця не здійснює жодних дій для організації спілкування. ОСОБА_3 вважає, що запропонований боржником спосіб фактично також не забезпечує виконання ухвали суду. Звертав увагу на долучений стороною боржника «психологічний висновок» щодо обстеження дитини, яке, наскільки вбачається з наданого документа, проводилося без повідомлення, присутності та безпосереднього психологічного дослідження батька. У висновку наведено характеристику батька та зроблено висновки щодо його особистості та взаємовідносин із дитиною, хоча безпосереднього спілкування психолога з батьком та його психологічного обстеження не проводилося. Вважає, що за таких обставин обґрунтованість та об`єктивність висновку викликають обґрунтовані сумніви. Додатково звертав увагу на те, що обстеження дитини проводилося в онлайн форматі, що згідно рішення МОЗ не можуть враховуватись доказом під час розгляду в суді. Зменшення кількості дзвінків із двох разів на день до трьох разів на тиждень призведе до ще більшого зменшення можливості спілкування з донькою та подальшого послаблення психоемоційного зв`язку між дитиною та батьком, що не відповідає інтересам дитини.

Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області у судове засідання представника не направив, повідомлявся належним чином.

Дослідивши заяву про зміну заходів забезпечення позову та додані до неї документи й докази, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України, пункти 2, 3 частини першої якої, в тому числі, передбачають забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Частиною десятою статті 150 ЦПК України встановлена заборона вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 156 ЦПК України, за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Так, на розгляді у Броварському міськрайонному суді Київської області перебуває цивільна справа № 361/10460/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів.

У процесі розгляду справи неодноразово вирішувалося питання про вжиття заходів забезпечення позову та зміни вжитих заходів.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2024 у справі № 361/10460/23 (провадження № 2-з/361/16/24) задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову та до набрання законної сили рішенням суду у справі, визначено наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своїм батьком ОСОБА_3 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця, з 9:00 год п`ятниці до16:00 год неділі, за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , без присутності матері ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_1 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою телефонних та/або засобів відео зв`язку не менше двох разів на день, із 9:00 год до 11:00 год та із 18:00 год до 21:30 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод з боку матері ОСОБА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 22.04.2024 вищенаведену ухвалу залишено без змін.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.08.2024 у справі № 361/10460/23 (провадження № 2-з/361/106/24) клопотання відповідача ОСОБА_1 про зміну заходів забезпечення задоволено частково, до набрання законної сили рішенням суду у справі визначено наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_4 зі своїм батьком ОСОБА_3 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця з 09:00 год п`ятниці до 16:00 год неділі у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без присутності матері ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_1 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 за допомогою телефонних та/ або засобів відео зв`язку не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год та з 18:00 год до 21:30 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод з боку матері ОСОБА_1 .

Постановою Київського апеляційного суду від 13.02.2025 вищезгадану ухвалу суду від 20.08.2024 залишено без змін.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2025 (провадження № 2-з/361/36/25) заяву ОСОБА_3 про зміну заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня 2024 року, задоволено частково, до набрання законної сили рішенням суду у справі визначити наступний час та місце побачень і спілкування малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі своїм батьком ОСОБА_3 : протягом першого і третього тижня кожного календарного місяця з 09:00 год п`ятниці до 16:00 год неділі у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без присутності матері ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 передавати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до визначеного судом часу спілкування; зобов`язано ОСОБА_1 забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 за допомогою належних ОСОБА_1 телефонних засобів та засобів відеозв`язку, зокрема через комп`ютерний або мобільний застосунок «Telegram» (або інший аналогічний застосунок у разі об`єктивної неможливості використання «Telegram») не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год та з 18:00 год до 21:00 год, тривалістю не менше 20 хвилин без перешкод із боку матері ОСОБА_1 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2025 року у вищенаведеній справі № 361/10460/23 (провадження № 2-з/361/56/25) змінено заходи забезпечення позову, а саме зобов`язано ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 за допомогою належних ОСОБА_1 телефонних засобів та засобів відеозв`язку, зокрема через комп`ютерний або мобільний застосунок «Telegram» (або інший аналогічний застосунок у разі об`єктивної неможливості використання «Telegram») не менше двох разів на день, із 09:00 год до 11:00 год (за умови невідвідування дитиною закладу дошкільної освіти) та з 18:00 год до 21:00 год, тривалістю не менше 20 хвилин, без перешкод із боку матері ОСОБА_1 . В іншій частині вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року заходи забезпечення позову у справі № 361/10460/23 - залишено без змін.

Вищезазначена ухвала суду від 19 червня 2025 року не оскаржувалася та набрала законної сили.

В обґрунтування зміни вищевказаного заходу забезпечення позову, відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що встановлений ухвалою графік є надмірним, суперечить інтересам та психоемоційному благополуччю дитини. Згідно висновків психолога ОСОБА_5 від 29.05.2026, дитина ОСОБА_4 перебуває в стані хронічного психоемоційного стресу, зумовленого, зокрема, режимом примусових щоденних відеодзвінків без урахування поточного стану та бажання дитини; нав`язане спілкування у тривалих нефіксованих часових вікнах (кілька годин очікування дзвінка) спричиняє у дитини стан тривожності, порушення режиму сну та підвищену збудливість; примусовий характер спілкування без урахування волі дитини формує негативні асоціації та може завдати шкоди розвитку емоційного зв`язку з батьком у довгостроковій перспективі; відповідно до принципів дитячої психології, спілкування з батьком має бути регулярним, але коротким, передбачуваним за часом і добровільним виключно за бажанням дитини. Наголошує на тому, що дитина відвідує садочок, тому спілкування з батьком у ранкові години фактично не можливо забезпечити. Крім того, ОСОБА_4 є дитиною дошкільного віку, та потребує, щоб спілкування відбувалося виключно в сприятливий для неї момент і за її бажанням, а не в примусовому порядку; й з огляду на вік краще сприймає рідкіші, але якісні та позитивно забарвлені контакти, ніж щоденне примусове спілкування.

Заперечуючи проти зміни заходів забезпечення позову, ОСОБА_3 наголошував на тому, що боржник не виконує ухвалу суду, а зменшення кількості передбачених ухвалою суду контактів може лише поглибити проблему, яка вже існує внаслідок невиконання боржницею чинної ухвали. Крім того, це призведе до ще більшого зменшення можливості спілкування з донькою та подальшого послаблення психоемоційного зв`язку між дитиною та батьком, що не відповідає інтересам дитини. Щодо наданого заявником висновків психолога ОСОБА_5 від 29.05.2026 ОСОБА_3 висловив свої сумніви з приводу його обґрунтованості та об`єктивності.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини закріплено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HANT v. UKRAINЕ, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Розглядаючи заяву про зміну заходів забезпечення позову, слід також враховувати положення чинного законодавства України, зокрема те, що відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Така норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», в якій вказано, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За змістом ст. 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи лише в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини.

У справі, що наразі розглядається, вирішуючи питання про необхідність зміни визначеного судом заходу забезпечення позову, судом встановлено, що між сторонами дійсно склалися напружені стосунки, які позбавляють можливості позивача регулярно спілкуватися з дитиною, що між ними існує спір щодо визначення місця проживання дитини та її виховання.

З матеріалів справи встановлено, що на даний час дочка сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує дошкільний навчальний заклад освіти, що свідчить про неможливість встановлення спілкування дитини з батьком засобами телефонного зв`язку у ранкові години, оскільки це порушує режим дня дитини та фактично не може бути забезпечене з боку матері дитини.

За змістом Висновку спеціаліста ОСОБА_5 від 23.05.2026, на який заявник посилається як на основну підставу для зміни вжитих ухвалою суду заходів забезпечення позову, такий висновок складено психологом-аналітиком за заявою ОСОБА_1 щодо питання, яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батька ( ОСОБА_3 ) та матері ( ОСОБА_1 ), особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та переживання благополуччя дитини. Висновок спеціаліста складений 23.05.2026, на підставі однієї онлайн зустрічі тривалістю одна година, та за аналізом динаміки поведінки за результатами попередньої зустрічі 29.04.2024.

Відповідно до висновку від 23.05.2026, на підставі проведеного дослідження, аналізу поведінки дитини, результатів психодіагностичного обстеження, безпосереднього спостереження за взаємодією дитини з матір`ю та реакціями дитини на контакт із батьком, спеціаліст дійшов висновку, що актуальна сімейна ситуація має значний вплив на емоційний стан та поведінкове функціонування Єлизавети, проявляється у посилення поведінкової напруги, труднощах емоційної регуляції та підвищеній чутливості до ситуацій, пов`язаних із взаємодією між батьками та контактом з батьком.

Оцінивши наявні в матеріалах справи відеозаписи, суд не може не погодитися з наведеними твердженнями спеціаліста щодо впливу ситуації, що склалася у відносинах між батьками, зокрема, на психоемоційний стан дитини.

Згідно висновків, з точки зору дитячої психології, систематичне примусове залучення дитини до емоційного контакту всупереч її актуальному стану може супроводжуватися: підвищенням тривожності, посиленням емоційної нестабільності, формуванням стійких реакцій уникання, зростанням поведінкої дезорганізації, посиленням агресивних або протестних реакцій, порушенням відчуття психологічної безпеки, внутрішнім конфліктом лояльності, зниженням довіри до дорослих, що може призвести до формування у дитини опортуністичного розладу особистості. Більш психологічно сприятливим для дитини є формат взаємодії, який: враховує її емоційний стан, не ґрунтується на примусовому включенні у контакт; допускає поступове та добровільне відновлення комунікації, забезпечує відчуття передбачуваності та емоційної безпеки.

Вищевказані твердження спеціаліста суд вважає такими, що заслуговують на увагу.

Разом з цим, суд вважає, що вищенаведений висновок експерта не відображає повної картини ситуації, що склалася у сім`ї, стану дитини, її реакцій на ті, чи інші чинники, оскільки такий висновок складений за результатами однієї онлайн зустрічі, що відбулася 23.05.2026 за участі лише матері та дитини та тривала всього одну годину. Також суд бере до уваги те, що висновок складений на основі наданих відповідачем пояснень та без участі батька. Відтак, сформувати висновки щодо індивідуально-психологічних особливостей фізичної особи, без його безпосередньої участі у проведеному дослідженні, суд вважає неможливим.

Відтак, аргументи ОСОБА_3 щодо наявності сумнівів в об`єктивності та повноті складення вищенаведеного висновку спеціаліста ОСОБА_5 від 23.05.2026, зокрема, в частині індивідуально-психологічних особливостей батька та особливостей виховної поведінки батька відносно дитини, частково обґрунтованими.

Однак, вищенаведене не спростовує висновків щодо впливу сімейної ситуації, що склалася між батьками, на поведінку, емоційний стан, психічний розвиток та переживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про що також свідчать й додані сторонами відеодокази.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає за доцільне частково задовольнити заяву ОСОБА_1 про зміну заходів забезпечення, вжитих ухвалою суду від 19 червня 2025 року, а саме: зобов`язати ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду забезпечувати щодня (з понеділка по неділю) можливість спілкування батька ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 за допомогою належних ОСОБА_1 телефонних засобів та засобів відеозв`язку, зокрема через комп`ютерний або мобільний застосунок «Telegram» (або інший аналогічний застосунок у разі об`єктивної неможливості використання «Telegram») із 18:00 год до 21:00 год, тривалістю не менше 20 хвилин, без перешкод із боку матері ОСОБА_1 .

Суд вважає, що такий щоденний графік спілкування забезпечить підтримання між батьком та дитиною належних відносин батька та доньки, не створюватиме психоемоційного напруження для дитини та зможе повпливати позитивно на якість та інформативність спілкування між ними, а також сприятиме зменшенню конфліктних ситуацій між сторонами, що безумовно впливає й на дитину.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що з метою підтримання належних стосунків між батьком та дитиною, позивач не позбавлений можливості здійснювати телефонний зв`язок чи відеозв`язок з дитиною через планшет, що перебуває у розпорядженні дитини, проте за належного контролю та допомоги з боку матері.

Суд у черговий раз наголошує на тому, що сторони під час спілкування повинні керуватися найкращими інтересами дитини, уникати конфліктів, взаємних дорікань у присутності дитини, надавати потребам дитини, її інтересам першочергове значення, й дотримуватися належної поведінки задля розвитку дитини та подальшого формування її особистості.

Відтак, заява представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про зміну заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-156, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про зміну заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Змінити заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року, з урахуванням змін, внесених ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2025 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, а саме: зобов`язати ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду забезпечувати можливість спілкування батька ОСОБА_3 із донькою ОСОБА_4 за допомогою належних ОСОБА_1 телефонних засобів та засобів відеозв`язку, зокрема через комп`ютерний або мобільний застосунок «Telegram» (або інший аналогічний застосунок у разі об`єктивної неможливості використання «Telegram») щодня (з понеділка по неділю) з 18:00 год до 21:00 год, тривалістю не менше 20 хвилин, без перешкод із боку матері ОСОБА_1 .

В іншій частині вжиті ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2025 року, з урахуванням змін, внесених ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2025 року, заходи забезпечення позову у справі № 361/10460/23 - залишити без змін.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Дані про стягувача ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Дані про боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН