Ухвала суду № 139680135, 11.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12546/26

Провадження № 2/727/4035/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Слободян Г.М. розглянувши матеріали поданої в суд позовної заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, (код ЄДРПОУ: 34779694; адреса місця знаходження: 07801, Київська область, с. Бородянка, вул. Центральна, 230А), про звільнення майна з-під арешту, третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032129; адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12д), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що зазначену позовну заяву слід залишити без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

З позову та доданих до нього документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, з позовної заяви вбачається, що позовна заява не містить адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету - сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За таких обставин, уважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення виявлених недоліків, а саме: в заяві зазначити поштовий індекс, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету - сторін.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач не виконав вимоги ч. 5 ст. 177 ЦПК України та не додав до заяви документів, що підтверджують обставини, викладені у заяві, зокрема відмову Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українипро відмову знятті арешту з усього майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в тому чисті з квартири АДРЕСА_2 , накладений постановою АА №340624 від 24.07.2007.

Отже, позивачу слід усунути недоліки заяви шляхом додання до позовної заяви відмову Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у знятті арешту.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, в заяві заявник зазначає, що його звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.03.2023 року, у справі №701/589/22 аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Водночас серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17. Підстави для відступу від цієї позиції відсутні.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 14.11.2025.

Предметом спору в цій справі є накладений арешт на нерухомість ОСОБА_1 ..

Указаний предмет спору не зачіпає і не стосується соціального чи правового захисту позивача як учасника бойових дій.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 не пов`язані з порушенням його прав саме як учасника бойових дій, а відтак він не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Тож цей збір має бути сплачений на загальних підставах.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір в сумі 1331,20 грн. за такими реквізитами: Одержувач коштів Чернів.ГУК Чернівецька ТТ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37836095, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача UA828999980313141206000024405, код класифікації доходів бюджету 22030101 та надати Шевченківському районному суду м. Чернівці оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин суд уважає, що заяву слід залишити без руху, а заявнику надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 175, 185, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Бородянського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, (код ЄДРПОУ: 34779694; адреса місця знаходження: 07801, Київська область, с. Бородянка, вул. Центральна, 230А), про звільнення майна з-під арешту, третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032129; адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12д) залишити без руху.

Повідомити заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки в п`ятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слободян Г.М.