Ухвала суду № 139679738, 11.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3847/23

н/п 2/953/61/26

УХВАЛА

"11" вересня 2026 р. Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Зуба Г.А.,

за участю секретаря Кулікової Т.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та визнання права власності в порядку спадкування.

Заочним рішенням Київського районного суду міста Харкова від 04 липня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та визнання права власності в порядку спадкування задоволено частково, визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні позовних вимог про визнання майна особистою приватною власністю ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року заочне рішення Київського районного суду міста Харкова від 04 липня 2024 року по цивільній справі №953/3847/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та визнання права власності в порядку спадкування скасовано. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.

03 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову та застосувати до позовних вимог позовну давність.

03 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» також надав суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить визнати за ним право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 37,8 кв.м, житловою площею 16,8 кв.м.

10 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить встановити юридичний факт припинення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 10 лютого 1985 року та визнати за позивачем право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 13 січня 2025 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , подану до суду 10 грудня 2024 року, про зміну предмету позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування. Цією ж ухвалою зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину квартири було залишено без руху, відповідачу був визначений строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви у встановлений судом строк.

22 січня 2025 року на виконання ухвали Київського районного суду міста Харкова від 13 січня 2025 року представник відповідача ОСОБА_5 через особистий кабінет в підситемі «Електронний суд» надав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить визнати за ОСОБА_2 право власності на частину квартир, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 18 лютого 2025 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.03.2025 витребувано у Відділу надання адміністративних послуг Мереф`янської міської ради (62472, Україна, 62472, Харківська обл, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, буд. 213) інформацію щодо відомого місця реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якого часу та коли був знятий з реєстраційного обліку. Витребувано у Коломацької селищної ради (63101, Україна, Харківська область, с-ще Коломак, вул. Гетьмана Івана Мазепи, 2, адреса електронна пошта 04398117@mail.gov.ua) інформацію з якого часу зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 . Витребувано у Департаменту реєстрації Харківської міської ради ( 61003, м. Харків, майдан Павлівський,4) інформацію та відповідні документи, а саме: з якого часу була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_4 ОСОБА_3 (до шлюбу ОСОБА_6 ) в період з 01 січня 1973 року по 30 грудня 1988 року, коли була знята з реєстраційного обліку з зазначеної квартири у вказаний період, в зв`язку із чим та куди; належним чином завірені копії документів: форма Б (адресна картка, або інша картотека) щодо запитуваної особи, прописаної (зареєстрованої), знятої з прописки (з реєстрації місця проживання) в квартирі АДРЕСА_4 .

Згідно з інформацією, внесеною в систему повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025, справу перерозподілено судді Зубу Г.А. у зв`язку з достроковим закінченням відрядження та відрахування зі штату судді Бобко Т.В.

Ухвалою судді від 06.06.2025 прийнято цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місцеперебування за адресою: АДРЕСА_3 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності - до провадження судді Зуба Г.А. Призначено підготовче судове засідання.

16.03.2026 начальником відділу Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сіренко Н. на виконання листа від 27.02.2026 направлено на адресу повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №667 від 03.11.2025, складений Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сформований Відділом 06.03.2026 за номером № 00056955432.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2026 витребувано у БОГОДУХІВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ КОНТОРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (адреса: 62103, Україна, Богодухівський р-н, Харківська обл., місто: Богодухів, вулиця Чернієнка Дмитра, будинок 6) інформацію щодо заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (верогідна дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ), також хто звертався з заявами про прийняття спадщини, відмови від спадщини, наявності заповітів після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 . Витребувано з ПЕРШОЇ ДНІПРОВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ КОНТОРИ (адреса: 49044, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Володимира Вернадського, будинок 19/21) інформацію щодо заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (верогідна дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ), також хто звертався з заявами про прийняття спадщини, відмови від спадщини, наявності заповітів після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

23.06.2026 на виконання ухвали суду від 03.06.2026 з Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області надійшов лист за підписом завідувача Кукси Н. за № 433/01-16 від 16.06.2026, в якому зазначено, зокрема, що за даними Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_2 станом на 16.06.2026 спадкова справа не заводилась. Надано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.06.2026 № 85647249 (том № 3, а.с. 42-44).

30.06.2026 на виконання ухвали суду від 03.06.2026 з Першої дніпровської державної нотаріальної контори надійшов лист за підписом завідувача Водолазської Н. за № 1102/01-16 від 26.06.2026, відповідно до якого після смерті ОСОБА_2 , померлого (вірогідно) ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з даними Алфавітних книг обліку спадкових справ Першої дніпровської державної нотаріальної контори, спадкову справу заведено не було. Перевірка проведена у період з 26.10.2025 по 26.06.2026 (том № 3, а.с. 45-47).

24.08.2026 представниця позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 адвокат Зудер`янц В.В. шляхом надсилання через систему «Електронний суд» надала суду клопотання, в якому просить суд закрити провадження у справі № 953/3847/23 у частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на долю спільного майна подружжя на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку зі смертю позивача за зустрічним позовом та відсутністю правонаступників. В обгрунтування клопотання зазначає, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив, відомості про наявність спадкоємців, які прийняли наслідки в установленому законом порядку, відсутні. З огляду на смерть позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , закінчення 6 місячного строку на прийняття спадщини та відсутність осіб, які спадкували його права чи підтвердили наміри продовжувати судовий процес щодо вимог померлого про визнання права власності на долю в майні подружжя, провадження в частині зустрічного позову підлягає закриттю.

Крім того, 24.08.2026 представниця позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 адвокат Зудер`янц В.В. шляхом надсилання через систему «Електронний суд» подала клопотання, в якому просить суд залучити до участі у цивільній справі № 953/3847/23 Харківську міську раду (код ЄДРПОУ: 04058498, адреса: 61200, м. Харків, майдан Конституції, 7) як процесуального правонаступника відповідача ОСОБА_2 .

В обгрунтування клопотання вказує, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ) сплив. Відомості про наявність спадкоємців, які прийняли наслідки в установленому законом порядку, відсутні. Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Оскільки відповідач помер, спадкоємці відсутні, а спірні правовідносини стосуються права власності на нерухоме майно, розташоване на території м. Харків, належним процесуальним правонаступником відповідача ОСОБА_2 в цій справі є Харківська міська рада (як орган місцевого самоврядування територіальної громади за місцем знаходження майна.

Представниця позивача за первісним позовом адвокат Зудер`янц В.В. у судове засідання не з`явилася. 11.09.2026 подала через систему «Електронний суд» заяву, в якій просила судове засідання проводити без участі позивачки та за її відсутності. Подані клопотання про закриття провадження та залучення правонвступника в порядку ст. 55 ЦПК України підтримала та просила про їх задоволення.

Відповідач за первісним позовом у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 25 ЦК України визначено цивільну правоздатність як здатність фізичної особи мати цивільні права та обов`язки, що виникає у момент народження особи та припиняється у момент її смерті.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною 1 статті 48 ЦПК України, визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом ст. ст. 46-48 ЦПК України, цивільну процесуальну правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи) мають усі фізичні і юридичні особи. Цивільну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Сторонами в цивільному процесі с позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

З наведеного випливає, що померла фізична особа не може бути стороною в цивільному процесі, оскільки після смерті вона втрачає цивільну процесуальну правоздатність і дієздатність.

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00056955432 від 06 березня 2026 року, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті: Україна, Дніпропетровська обл., м. Дніпро (том № 3, а.с. 21-24).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2026 витребувано у БОГОДУХІВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ КОНТОРИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (адреса: 62103, Україна, Богодухівський р-н, Харківська обл., місто: Богодухів, вулиця Чернієнка Дмитра, будинок 6) інформацію щодо заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (верогідна дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ), також хто звертався з заявами про прийняття спадщини, відмови від спадщини, наявності заповітів після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 . Витребувано з ПЕРШОЇ ДНІПРОВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ КОНТОРИ (адреса: 49044, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Володимира Вернадського, будинок 19/21) інформацію щодо заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (верогідна дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ), також хто звертався з заявами про прийняття спадщини, відмови від спадщини, наявності заповітів після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

23.06.2026 на виконання ухвали суду від 03.06.2026 з Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області надійшов лист за підписом завідувача Кукси Н. за № 433/01-16 від 16.06.2026, в якому зазначено, зокрема, що за даними Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_2 станом на 16.06.2026 спадкова справа не заводилась. Надано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.06.2026 № 85647249 (том № 3, а.с. 42-44).

30.06.2026 на виконання ухвали суду від 03.06.2026 з Першої дніпровської державної нотаріальної контори надійшов лист за підписом завідувача Водолазської Н. за № 1102/01-16 від 26.06.2026, відповідно до якого після смерті ОСОБА_2 , померлого (вірогідно) ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з даними Алфавітних книг обліку спадкових справ Першої дніпровської державної нотаріальної контори, спадкову справу заведено не було. Перевірка проведена у період з 26.10.2025 по 26.06.2026 (том № 3, а.с. 45-47).

Так, у зв`язку з тим, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 помер, припинилась і її цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки) з моменту його смерті.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Аналіз пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що правонаступників у справу можна залучити у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16 сформулював висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим.

В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Станом на момент розгляду справи, правонаступники відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 до суду не зверталась.

Незважаючи на те, що спірні правовідносини у цій справі допускають правонаступництво, проте відомості про прийняття будь-ким спадщини у визначеному законом порядку після смерті ОСОБА_2 відсутні, провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності слід закрити.

Щодо залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 Харківську міську раду, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за яким до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

В основі процесуального правонаступництва лежить правонаступництво в матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у цивільній справі.

Матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах. Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, провадження № 14-37цс20 (пункти 29, 31)).

Отже, під час вирішення питання про залучення правонаступників учасників справи суду необхідно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах.

Предметом позову в цій справі є визнання майна особистою приватною власністю та визнання права власності в порядку спадкування.

Отже, враховуючи предмет позову у цій справі, ОСОБА_1 пред`явила позов до належного відповідача ОСОБА_2 .

Заміна будь-якого учасника справи судом не носить виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу, зокрема з метою справедливого судового розгляду, що вимагає дотримання фундаментального принципу рівності сторін, тобто надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Смерть фізичної особи припиняє її цивільну правоздатність та процесуальну правосуб`єктність. Після смерті особа більше не може бути стороною процесу, не може реалізовувати процесуальні права. Відповідно, суд, ухвалюючи рішення щодо померлого як суб`єкта права, фактично вирішує спір щодо суб`єкта, який на момент ухвалення рішення не існував, рішення ухвалено за відсутності належної сторони, процес фактично відбувся без відповідача, було неможливо реалізувати принцип змагальності та право бути вислуханим.

Йдеться не про порушення процесуальних норм, а про дефект суб`єктного складу спору, який унеможливлює ухвалення законного й обґрунтованого рішення суду.

ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).

У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою,яка була стороноюу справі, якщоспірні правовідносини допускають правонаступництво суд зобов`язанийзупинити провадження у cправі до залученнядо участі усправі правонаступника (пункт 1 частини першої статті 251 ЦПК України), а якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва суд закриває провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на справедливий суд включає реальну можливість особи брати участь у процесі, знати про нього та представляти свою позицію. Померла особа очевидно не може реалізувати жодну із цих гарантій. Крім того, після смерті довірителя представництво припиняється, а отже, навіть якщо представник продовжував брати участь у справі, його участь після смерті довірителя не створює належного представництва. Фактично суд розглянув справу без відповідача і такий розгляд порушує принцип змагальності сторін (стаття 12 ЦПК України).

За таких обставин можна дійти висновку, що смерть сторони до ухвалення рішення (судом першої інстанції) є самостійною, достатньою і безумовною підставою для скасування судового рішення, якщо суд ухвалив його щодо померлої особи без залучення правонаступників.

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України) (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2026 року у справі № 367/8835/16, провадження № 14-50цс25).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залучити Харківську міську раду до участі у справі як правонаступника відповідача ОСОБА_2 у спірних правовідносинах.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 255, 256, 260, 415 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представниці позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 адвокат Зудер`янц В.В. задовольнити.

Провадження у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності - закрити.

Залучити Харківську міську раду (код ЄДРПОУ 04058498, місцезнаходження за адресою: 61200, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7) як правонаступника ОСОБА_2 до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування.

Роз`яснити залученому відповідачу, що усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У судове засідання викликати сторони.

Ухвала, в частині закриття провадження у справі, може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ