Ухвала суду № 139676198, 10.09.2026, Радехівський районний суд Львівської області

УХВАЛА

іменем України

10 вересня 2026 рокуСправа №451/1294/26 Провадження № 4-с/451/3/26

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Магонь О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехів в залі суду скаргу представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Яцишина Андрія Володимировича, особа, рішення якої оскаржується: Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач: ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», на рішення державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

7 липня 2026 року на адресу Радехівського районного суду Львівської області за вх.№6075 надійшла скарга представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Яцишина Андрія Володимировича, особа, рішення якої оскаржується: Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач: ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», на рішення державного виконавця, оформленого листом від 24.06.2026 № 65778 (а.с.1-4).

В обґрунтування скарги представник скаржника зазначає, що 10.06.2026 скаржник ОСОБА_1 звернувся на адресу Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із заявами у яких просив припинити чинність та скасувати усі накладені арешти у виконавчому провадженні № 50497625, № 41611976 та № 32438855 та зареєструвати припинення арештів рухомого та нерухомого майна боржника у відповідних реєстрах. 25.06.2026 скаржник отримав лист від 24.06.2026 № 65778, як відповідь на вказані вище заяви скаржника, де зазначено, що у зазначених вище виконавчих провадженнях арешт можливо скасувати виключно за рішенням суду. Вважаю рішення державного виконавця у формі листа від 24.06.2026 № 65778, якою фактично відмовлено у знятті арешту з майна боржника незаконним, з огляду на наступне. Заяви боржника були мотивовані наступним. У Залізничному відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження № 50497625. 04.10.2016 вказане виконавче провадження було закінчено. Станом на даний час, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, має місце обтяження арешт нерухомого майна, що зареєстрований 04.04.2016 на підставі постанови про арешт майна боржника від 21.03.2016 у виконавчому провадженні № 50497625. Станом на даний час виконавче провадження № 50497625, як зазначено вище, є завершеним. У Залізничному відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження № 41611976. 27.02.2014 вказане виконавче провадження було закінчено. Станом на даний час, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, має місце обтяження арешт нерухомого майна, що зареєстрований 12.02.2014 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 05.02.2014 у виконавчому провадженні № 41611976. Станом на даний час виконавче провадження № 41611976, як зазначено вище, є завершеним. У Залізничному відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження № 37861410. 29.01.2016 вказане виконавче провадження було закінчено. Станом на даний час, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, має місце обтяження арешт нерухомого майна, що зареєстрований 10.11.2014 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 06.11.2014 у виконавчому провадженні № 37861410. Станом на даний час виконавче провадження № 37861410, як зазначено вище, є завершеним. Вказані провадження відкривались щодо примусового виконання рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10.03.2010 у справі № 2-65/10. Відповідно до ч. 1-2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. 26.11.2015 Верховною Радою було прийнято Закон "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 834-VIII, який набрав чинності 13.12.2015, згідно з яким викладено у новій редакції текст указаного Закону. Саме з цього часу державний виконавець набув статусу державного реєстратора згідно з положеннями пункту 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону. В редакції Закону №1404-VIII від 02.06.2016 державний та приватний виконавці набувають прав також державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки. З набранням чинності редакції Закону №159-ІХ від 03.10.2019 державний та приватний виконавець набувають прав як державні реєстратори у разі як накладення так і зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону. Аналізуючи норми Закону України "Про виконавче провадження", слід дійти висновку, що ухвалюючи постанову про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець зобов`язаний скасувати усі заходи щодо виконання судового рішення та зареєструвати припинення обтяжень в т.ч. рухомого майна. Однак, станом на даний час, державний виконавець, не вчиняє дії пов`язані з реєстрацією припинення обтяження майна боржника, враховуючи наявність обтяження у відповідних реєстрах. Таким чином, порушуються приписи статті 40 Закону України "Про виконавче провадження". Як вже зазначалось вище, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, має місце обтяження арешт нерухомого майна, що зареєстрований 10.11.2014 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 06.11.2014 у виконавчому провадженні № 37861410, арешт обтяження арешт нерухомого майна, що зареєстрований 12.02.2014 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 05.02.2014 у виконавчому провадженні № 41611976, арешт нерухомого майна, що зареєстрований 04.04.2016 на підставі постанови про арешт майна боржника від 21.03.2016 року у виконавчому провадженні № 50497625. Так, постановою Львівського апеляційного суду від 23.08.2022 у справі № 2-65/10, якою було залишено без змін ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 29.12.2021, якими в свою чергу у заміні стягувача у справі № 2-65/10 відмовлено, встановлені наступні обставини відносно відповідача (стягувача) ПАТ «Фольксбанк»: 30.01.2013 між ПАТ «Фольксбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Базель-Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №KF52031 від 04 вересня 2008 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Базель-Фінанс». Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 06 вересня 2013 року у справі №451/1328/13-ц за заявою ПАТ «ФОЛЬКСБАНК» замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БАЗЕЛЬ ФІНАНС» у виконавчому провадженні (виконавчий лист №2-65/10 від 20.10.2010) з примусового виконання рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 березня 2010 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованості за кредитним договором». Відповідно до Договору міни цінних паперів №0617БД-1469//0617БВ-1470 від 27.06.2017 та акта прийому-передачі цінних паперів та виконаних зобов`язань до договору №0617БД- 1469//0617БВ-1470 від 27.06.2017, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Базель-Фінанс» та ТОВ «Європейська газова група», право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №KF52031 від 04 вересня 2008 року перейшло до ТОВ «Європейська газова група». Постановою Господарського суду Харківської області від 06.11.2018 року ТОВ «Європейська Газова Група» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Згідно договору купівлі-продажу права вимоги №UA-PS-2021-02-25-000035-1 від 15.04.2021 та акта NUA-PS-2021-02-25-000035-1 Про придбання майна на аукціоні від 26 березня 2021 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було придбано право вимоги ТОВ «Європейська Газова Група» до ОСОБА_1 за Кредитним договором №KF52031 від 04 вересня 2008 року. Та, як вже зазначалось вище, ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 29.12.2021, що залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23.08.2022, у задовленні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну сторони у справі № 2-65/10, відмовлено. Зазначеним вище підтверджено відсутність будь-яких правонаступників ПАТ «Фольксбанк». Встановлено факт пропуску строків звернення із виконавчим документом та пред`явлення такого до виконання. Майно боржника перебуває в арешті вже понад 10 років, і вже тривалий не вчиняються жодні виконавчі дії. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.08.2024 у справі № 947/36027/21 викладено наступну правову позицію, а саме: «...оскільки зазначений виконавчий лист повторно не пред`являвся до примусового виконання і строки його пред`явлення до виконання закінчилися ще до набрання чинності Законом № 1404-VIII, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення скарги ТзОВ «Сігма Транс», так як збереження арештів, накладених державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника...». Так, на сьогоднішній день відсутні будь-які виконавчі провадження з приводу примусового виконання рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10.03.2010 у справі № 2-65/10, відсутні стягувачі, які б у встановленому законодавством порядку володіли правом вимоги, строки для пред`явлення виконавчого документа закінчились, не поновлювались тощо, не вчиняються жодні дії відносно майна боржника, що перебуває в арешті. Отже, відсутня будь-яка необхідність перебування майна боржника в арешті, більше того, наявність такого арешту за відсутності відкритих виконавчих проваджень тривалий час є невиправданим втручанням у мирне володіння майном боржника. З цих підстав, просить визнати рішення державного виконавця, оформленого листом від 24.06.2026 № 65778 про відмову у припиненні чинності та скасування усіх накладених арештів у виконавчих провадженнях № 50497625, № 41611976 та № 32438855 незаконним; припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання Радехівського районного суду Львівської області за виконавчим листом по справі №2-65/10 виданий 20.10.2010 (ВП № 50497625, № 41611976 та № 32438855); зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), або будь-якого уповноваженого реєстратора, уповноваженого вчиняти реєстраційні дії припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення Радехівського районного суду Львівської області за виконавчим листом по справі № 2-65/10 виданий 20.10.2010 (ВП № 50497625, № 41611976 та №32438855) та скасувати записи про обтяження рухомого і нерухомого майна ОСОБА_1 в Реєстрі обтяжень рухомого майна та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

8 липня 2026 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Магонь О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.29).

9 липня 2026 року суддя постановила ухвалу про прийняття скарги до розгляду (а.с.33-34).

28.07.2026 суду надійшов відзив на скаргу на рішення державного виконавця, у якому в.о. начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Н. КОМЛИК зазначає, що Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не погоджується із скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця та вважає таку безпідставною з наступних підстав. У Залізничному відділі державної виконавчої служби м. Львова Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконанні перебували виконавчі провадження, а саме: ВП № 50497625 з примусового виконання виконавчого листа № 2-65/10 від 20.10.2010, виданий Радехівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Віс Банк» заборгованість в розмірі 1920793,83 грн. На підставі вище наведеного та керуючись ст. 49 ч. 1 п. 10 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинній на час винесення постанови) 04.10.2016 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС) та скеровано для подальшого виконання у Печерський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві. Вище зазначений виконавчий документ, надійшов (повернувся) до відділу з Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві. 30.11.2016 повторно відкрите виконавче ВП № 53005175 з примусового виконання виконавчого листа № 2-65/10 від 20.10.2010, виданий Радехівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВіЕс Банк» заборгованість в розмірі 1920793,83 грн., по якому 30.06.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинній на час винесення постанови). 05.10.2017 повторно відкрите виконавче ВП № 54847386 з примусового виконання виконавчого листа № 2-65/10 від 20.10.2010 виданий Радехівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фолькс Банк» заборгованість в розмірі 1920793,83 грн., по якому 04.06.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинній на час винесення постанови). В межах зазначеного виконавчого провадження на підставі постанови державного виконавця від 21.03.2016 АСВП 50497625 про арешт майна боржника зареєстровано обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (обтяження 14002371). ВП № 41611976 з примусового виконання виконавчого листа № 2-65/10 від 20.10.2010, виданий Радехівським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» державне мито в розмірі 1700,00 грн. по якому 27.02.2014 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС) керуючись ст. 49 ч. 1 п. 10 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинній на час винесення постанови). Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - на все нерухоме майно накладено арешт (№ обтяження 4646359). ВП № 32438855 у відділі на виконанні не перебувало та не перебуває. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (частина п`ята статті 47 Закону № 606-XIV). Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Згадані постанови про повернення виконавчого документа стягувачу сторонами виконавчого провадження у судовому порядку не скасовані та є чинними станом на сьогодні. Згідно з частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (частиною друга статті 40 Закону № 1404-VIII). Таким чином, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення 4 виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника: 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування забезпечення позову; заходів 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону: 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Виходячи з вище наведеного, у Залізничного відділу ДВС у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відсутні правові підстави щодо зняття арешту з майна боржника. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону № 1404-VIII). Статтею 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним 5 банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку боржника; 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; 14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України; 15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; 16) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили; 17) списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа; 18) списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа; 19) прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури ліквідації банку-боржника; 19) якщо відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним 6 суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню незалежно від дати укладення такої угоди; 19) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили; 20) врегулювання (погашення, списання) оператором газорозподільної системи заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", якщо таке виконавче провадження розпочато за рішенням про зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільної системи економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно. Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених, законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (частиною друга статті 40 Закону № 1404-VIII ). Отже, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав передбачених ст. 49 ч. 1 п. 10 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинній на час винесення постанови) та п. 2 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі провадження не є закінченими, та відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 22 грудня 2021 року у справі № 634/292/21, від 12 серпня 2020 року у справі № 569/17603/18, від 26 квітня 2022 року у справі № 242/4601/20, у справі № 686/6010/14-ц від 04.11.2022. Виходячи з вище наведеного, у Залізничного відділу ДВС у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відсутні правові підстави щодо зняття арешту з майна боржника, накладеного в межах виконавчого провадження ВП 50497625 та ВП № 41611976. Враховуючи вищевикладене, дії державного виконавця вчинено у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а вимоги скаржника с безпідставними та необґрунтованими. Керуючись ст.ст. 4, 12, 39, 40, 59, 74 Закону України «Про виконавче провадження», просять в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця та щодо зобов`язання вчинення дії відмовити в повному обсязі (а.с.39-42).

Представник скаржника Яцишин А.В. у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд скарги без його участі. Скаргу підтримав повністю, просив задовольнити. Крім того, подав клопотання, у якому зазначив, що повідомляє суд про те, що по тексту скарги помилково зазначено один із номерів виконавчого провадження, а саме: 32438855 замість 37861410, що підтверджується наявними у матеріалах скарги документами. Відтак, просить суд, визнати рішення державного виконавця, оформленого листом від 24.06.2026 № 65778 про відмову у припиненні чинності та скасування усіх накладених арештів у виконавчих провадженнях № 50497625, № 41611976 та № 37861410 незаконним; припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання Радехівського районного суду Львівської області за виконавчим листом по справі № 2-65/10 виданий 20.10.2010 (ВП № 50497625, № 41611976 та № 37861410); зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), або будь-якого уповноваженого реєстратора, уповноваженого вчиняти реєстраційні дії припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення Радехівського районного суду Львівської області за виконавчим листом по справі № 2-65/10 виданий 20.10.2010 (ВП № 50497625, № 41611976 та № 37861410) та скасувати записи про обтяження рухомого і нерухомого майна ОСОБА_1 в Реєстрі обтяжень рухомого майна та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.69-73).

Представник Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засіданні не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с.51).

Неявка боржника, стягувача, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, в силу ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджають її розгляду.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із положень ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Суд установив, що 10 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявами, в яких просив припинити чинність та скасувати усі накладені арешти у виконавчих провадженнях №41611976, №50497625, №37861410 та зареєструвати припинення арештів рухомого та нерухомого майна боржника у відповідних реєстрах (а.с.5-7).

Із копії листа №65778 від 24.06.2026 видно, що Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, на заяви від 10 червня 2026 року, повідомив ОСОБА_1 , що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження: ВП № 41611976 з примусового виконання виконавчого листа №2-65/10, виданий Радехівським районним судом Львівської області від 20.10.2010 про стягнення з ОСОБА_1 1700,00 грн. державного мита. В ході проведення виконавчих дій, дане виконавче провадження було закінчено на підставі ст. 49 п. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» (стара редакція Закону); ВП №50497625 з примусового виконання виконавчого листа № 2-65/10, виданий Радехівським районним судом Львівської області від 20.10.2010 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «BIEC Банк»» 1920793,83 грн. боргу. В ході проведення виконавчих дій, дане виконавче провадження було закінчено на підставі ст. 49 п. 10 ЗУ «Про виконавче провадження» (стара редакція Закону); виконавче провадження ВП №37861410 з примусового виконання виконавчого листа № 2-65/10, виданий Радехівським районним судом Львівської області від 20.10.2010 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «ВІЕС Банк»» 1920793,83 грн. боргу. В ході проведения виконавчих дій, дане виконавче провадження було закінчено 29.01.2016 на підставі ст. 47 п. 7 ЗУ «Про виконавче провадження» (стара редакція Закону). Згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень повторно на виконання до відділу виконавчі документи не надходили (а.с.8-9).

Постановою Львівського апеляційного суду у справі №2-65/10 від 23 серпня 2022 року, за наслідками розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну стягувача у справі №2-65/10 щодо виконання рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 березня 2010 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» залишено без задоволення, а ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2021 року залишено без змін (а.с.10-13).

Згідно із копією Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.06.2018, ВП №54847386 виконавчий лист №2-65/10, виданий 20.10.2010 повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.14).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів №301415748 від 20.05.2022 видно, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є обтяження арешт нерухомого майна щодо власника ОСОБА_1 , обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, реєстраційний номер обтяження: 16944214, яке зареєстровано 10.11.2014 на підставі постанови про арешт майна ВП 37861410 від 06.11.2014; арешт нерухомого майна щодо власника ОСОБА_1 , обтяжувач: Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження: 4646359, яке зареєстровано 12.02.2014 на підставі постанови про арешт майна ВП 41611976 від 05.02.2014; арешт нерухомого майна щодо власника ОСОБА_1 , обтяжувач: Залізничний ВДВС ЛМУЮ, реєстраційний номер обтяження: 14002371, яке зареєстровано 04.04.2016 на підставі постанови про арешт майна ВП 50497625 від 21.03.2016 (а.с.16-22).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі виконавчого листа від 20 жовтня 2010 року № 2-65/10, пред`явлення його до виконання та повернення стягувачу були врегульовані Законом № 606-XIV, який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.

За змістом статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 47 Закону №606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (частина п`ята статті 47 Закону № 606-XIV).

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до положень статті 50 Закону № 606-XIV (в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчої дії)у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження.

Згідно із частинами першою, другою статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (стаття 371 ЦПК України 2004 року).

Такі ж положення містить статті 433 ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

У частині четвертій статті 59 Закону № 1404-VIII передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п`ята статті 59 Закону № 1404-VIII).

У постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 зазначено, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У постановах від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21), від 17 квітня 2024 року у справі № 442/5495/13-ц, від 28 серпня 2024 року у справі № 947/36027/21 Верховний Суд дійшов висновку, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

За частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відомості про оскарження стягувачем постанов державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу (на підставі ст. 47 Закону №606-XIV) або про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю з підстав, передбачених пунктом 10 частини першої статті 49 Закону №606-XIV, також відсутні.

Суд також зауважує, що скасування арешту майна боржника, накладеного в межах завершеного виконавчого провадження, не позбавляє стягувача права на захист своїх майнових інтересів. У разі якщо стягувач скористається своїм правом на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання у порядку та строки, встановлені законом, державний виконавець (або приватний виконавець) вживатиме заходів примусового виконання рішення в межах нового виконавчого провадження, у тому числі шляхом накладення арешту на майно боржника.

За сукупності вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги, оскільки збереження арешту на все його нерухоме майно понад 8 років після повернення виконавчого документу стягувачу, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та відсутності дій стягувача, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа №2-65/10 від 20.10.2010, виданого Радехівським районним судом Львівської області, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, відтак необхідно припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання за виконавчим листом Радехівського районного суду Львівської області по справі № 2-65/10, виданим 20.10.2010 (ВП № 50497625, № 41611976 та № 37861410).

Вимога заявника про визнання рішення державного виконавця, оформленого листом від 24.06.2026 № 65778 про відмову у припиненні чинності та скасування усіх накладених арештів у виконавчих провадженнях № 50497625, № 41611976 та № 37861410 незаконним - є безпідставною, суд доходить висновку відмовити у цій частині, адже виконавче провадження було закрито відповідно до вимог закону, відтак бездіяльності або незаконної діяльності з боку виконавчої служби суд не вбачає. Крім того, у цьому випадку арешт з вказаного майна може бути знятий лише за рішенням суду, оскільки у виконавчої служби відсутні підстави для такого зняття.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 211, 258, 263-265, 354, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

ПОСТАНОВИВ:

задовольнити частково скаргу представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Яцишина Андрія Володимировича, особа, рішення якої оскаржується: Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач: ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», на рішення державного виконавця.

Скасувати арешт майна боржника та інші заходи примусового виконання Радехівського районного суду Львівської області за виконавчим листом по справі № 2-65/10 виданий 20.10.2010 (ВП № 50497625, № 41611976 та № 37861410).

Зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), або будь-якого уповноваженого реєстратора, уповноваженого вчиняти реєстраційні дії припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення Радехівського районного суду Львівської області за виконавчим листом по справі № 2-65/10 виданий 20.10.2010 р. (ВП № 50497625, № 41611976 та №37861410) та скасувати записи про обтяження рухомого і нерухомого майна ОСОБА_1 в Реєстрі обтяжень рухомого майна та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали згідно зі ст. 354 ЦПК України.

Головуючий суддя Магонь О. З.

Ухвала виготовлена 10.09.2026.