Ухвала суду № 139675975, 09.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6422/26

провадження 1-кс/462/1341/26

У Х В А Л А

09 вересня 2026 року м. Львів

Слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника заявника адвоката ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , розглянувши в приміщенні суду клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 21.07.2026 року арешт на майно, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026141390000418 від 17.06.2026 року, а саме: нежитлову будівлю склад літ. В-1 загальною площею 51,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 865881046101) та нежитлову будівлю ремонтно торгівельного комплексу літ. Б-1 загальною площею 776,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 865859846101), які на праві власності належить ОСОБА_5 .

Свої вимоги мотивує тим, що вказане нерухоме майно належить йому особисто на праві власності; він не є учасником кримінального провадження № 12026141390000418; він є добросовісний набувач майна, яке не має жодного відношення до предмета кримінального провадження; майно заявника не відповідає критеріям речового доказу і арешт накладено без індивідуальної оцінки, необхідної відповідно до вимог ст. 173 КПК України; арешт майна є непропорційним втручанням у право мирного володіння майном. Тобто, вважає, що арешт накладений необгрунтовано.

У судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала, дала пояснення аналогічні вищенаведеному, просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні старший слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що відсутні правові підстави для скасування арешту майна на даній стадії проведення досудового розслідування, просить у задоволені клопотань відмовити.

Заслухавши доводи адвоката, старшого слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ Національної поліції України у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141390000418 від 17.06.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч.3 ст.190 КК України.

Так, 16.06.2026 у ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області із письмовою заявою звернувся ОСОБА_6 про те, що невстановлені особи підробили підписи від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , котрі містяться у дорученнях на підставі котрих 07.06.2025 проведені Загальні збори учасників ТзОВ «Торговий центр «Левандівка».

Також, ОСОБА_6 повідомив, що колишній директор ТзОВ «Торговий центр «Левандівка» ОСОБА_8 в період 2002-2005 без згоди учасників товариства, реалізував 21/100 ідеальну частку нежитлової будівлі складу з навісом позначеної в технічному паспорті "Б-1" нежитловою площею 287,4 кв.м., а саме 25/11,6 кв.м., 26/8,4 кв.м., 27/5,4 кв.м, 28/46,0 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також нежитлові приміщення, котрі позначені на плані номерами: 12 (157,0 кв.м), 12 ( 156,3 кв.м.), 12а (2,0 кв.м.), 13 (13,8 кв.м.), 14 (9,8 кв.м), 15 (7,0 кв.м), 16 (8,9 кв.м), 17 (3,5 кв.м), 18 (51,5 кв.м), 19 (275,0 кв.м) 1(53,3 кв.м), складу з навісом позначеного на плані літерою «Б-1» загальною площею 738,1 кв.м, що складає 55/100 ідеальних частин та ангар позначений на плані літерою «В-1» загальною площею 507,2 кв.м., що по вул. Калнишевського 16 у м. Львові та шляхом обману заволодів коштами отриманими внаслідок реалізації вказаного майна, що завдало шкоди потерпілим у великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 21.07.2026 року постановлено:

- клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції України у Львівській області ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.

- накласти арешт на майно, а саме:

нежитлове приміщення загальною площею 309,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3164911446060), яке розташоване по вул. Калнишевського, буд. 16 у м. Львові та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Левандівка» (код ЄДРПОУ: 22393164),

будівлю прохідної загальної площею 9,1 кв.м.( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3164911446060), яка розташована по вул. Калнишевського 16 у м. Львові та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Левандівка» (код ЄДРПОУ 22393164);

нежитлову будівлю склад літ. Б-1 загальною площею 1472,6 кв.м., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Калнишевського, буд. 16/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 865888946101) та на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОКЛЕНД-М» (код ЄДРПОУ: 40266495);

нежитлову будівлю склад літ. В-1 загальною площею 51,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 865881046101) та на праві власності належить ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

нежитлову будівлю ремонтно торгівельного комплексу літ. Б-1 загальною площею 776,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 865859846101) та на праві власності належить ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

будівлю літ. В-1, ангар загальною площею 507,8 кв.м., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Калнишевського П., буд. 16/3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 260704046101) та на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОКЛЕНД-М» ( код ЄДРПОУ: 40266495),

заборонивши ТзОВ «Торговий центр «Левандівка» (код ЄДРПОУ: 22393164), ТзОВ «ОКЛЕНД-М» (код ЄДРПОУ 40266495), ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам розпоряджатись та відчужувати вказане майно, зокрема, заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям та приватним виконавцям, Державному підприємству «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати будь-які дії щодо відчуження, продажу та реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, припинення будь-якого іншого обтяження, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів, продажу з аукціонів, відкритих торгів, тощо.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18.08.2026 року постановлено: ухвалу слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 21.07.2026 року про накладення арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 - без задоволення.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З мотивувальних частин вищевказаних ухвал слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від вбачається, що арешт на нерухоме майно по вул. ОСОБА_10 у м. Львові, яке належить ОСОБА_5 , було накладено з метою збереження речових доказів.

Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026141390000418 наразі триває, а доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 21.07.2026 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається в обґрунтування клопотання ОСОБА_5 підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

При цьому, слідчий суддя погоджується з доводами старшого слідчого, що на давний час необхідно здійснити комплекс слідчих (розшукових) дій, а саме: допитати всіх осіб, яким може бути відомо щодо обставин відчуження майна по вул. Калнишевського,16 у м. Львові, зокрема колишнім директором ТОВ «Торговий центр «Левандівка» ОСОБА_8 , провести судові експертизи, тощо.

Також, в ухвалі слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 21.07.2026 року про накладення арешту на майно зазначено, що арешт об`єктів нерухомого майна по вул. Калнишевського,16 у м. Львові не матиме негативних наслідків для власників та третіх осіб, оскільки останні і в подальшому зможуть продовжувати користуватися вказаними об`єктами у їх господарській діяльності, що свідчить також про те, що застосований спосіб арешту майна не призведе до з надмірного тягаря для власників та користувачів вказаних об`єктів нерухомого майна. З огляду на наведене, твердження ОСОБА_5 про непропорційність втручання у право мирного володіння майном на початковій стадії досудового розслідування є неспроможними.

При цьому, слідчий суддя враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 та його представником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують підстави для подальшого збереження арешту майна, а відтак, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 174 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Слідчий суддя:

Оригінал ухвали.