Ухвала суду № 139675674, 10.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.09.2026

Справа № 334/8899/26

Провадження № 1-кс/334/2360/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Дніпровського районний суд міста Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відео конференції, у залі Дніпровського районного суду міста Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62024080200000641 від 23 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, має середню спеціальну освіту, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2026 року слідчий СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 01.07.2022 року, наказом командира (по стройовій частині) військової частини НОМЕР_1 № 99 ОСОБА_5 призначено на посаду санітарного інструктора медичного пункту військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «сержант» та він вважається таким, що приступив до виконання обов`язків за вказаною посадою.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_9 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України ОСОБА_9 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжується та діє по теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, сержант ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), будучи дисциплінованим, не допускати до негодних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Разом з цим, сержант ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочину за наступних обставин.

26.12.2023 року, ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , без поважних причин, не з`явився з відпустки до військової частини НОМЕР_1 , за місцем дислокації підрозділу у АДРЕСА_2

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі наказу № 330 командира військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_5 , вибув у відпустку за станом здоров`я на 30 діб з 23 листопада 2023 року по 25 грудні 2023 року.

Так, 26.12.2023 року, ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, не з`явився з відпустки до військової частини НОМЕР_1 , за місцем дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.

Таким чином, ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме нез`явлення на службу без поважних причин військовослужбовця, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

29.08.2025 року, ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- матеріалами службового розслідування, проведеного військовою частиною за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_5 ;

- протоколами допиту свідків військовослужбовців військової частини, які повідомили відомі їм обставини самовільного залишення військової частини ОСОБА_5 , а саме не повернення його з відпустки до розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 :

- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності;

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2023 року за № 362;

- довідка-доповідь від 27.12.2023 за № 5083 від командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_10

29.08.2025 року, було направлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2024 під № 62024080200000641, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, до Херсонського міського суду Херсонської області.

Однак підозрюваний ОСОБА_5 на судове засідання не з`явився, до військової частини для продовження проходження служби не прибув, його місце перебування не відоме. У зв`язку з цим, суддя Херсонського міського суду Херсонської області, у задоволенні клопотання прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері Оборони східного регіону про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 6202408020000641 від 23.05.2024 року відмовив.

09.05.2026 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

09.05.2026 досудове розслідування відносно ОСОБА_5 було призупинено.

09.09.2026 о 12:15 ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 31.08.2026 року про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватою.

Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, яка обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти клопотання слідчого заперечував, пояснив, що він бажає повернутись на службу.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 заперечував проти клопотання слідчого, просив визначити альтернативний запобіжний захід, а саме заставу.

Вислухавши доводи та пояснення прокурора, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Під час судового розгляду встановлено, що 26.12.2023 року, ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, не з`явився з відпустки до військової частини НОМЕР_1 , за місцем дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.

29.08.2025 року, ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

29.08.2025 року, було направлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2024 під № 62024080200000641, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, до Херсонського міського суду Херсонської області.

Однак підозрюваний ОСОБА_5 на судове засідання не з`явився, до військової частини для продовження проходження служби не прибув, його місце перебування не відоме. У зв`язку з цим, суддя Херсонського міського суду Херсонської області, у задоволенні клопотання прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері Оборони східного регіону про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 6202408020000641 від 23.05.2024 року відмовив.

09.05.2026 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

09.05.2026 досудове розслідування відносно ОСОБА_5 було призупинено.

31.08.20265 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5

09.09.2026 року через Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги призначено захисника підозрюваному ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1960 від 08.09.2012 року.

Згідно Протоколу затримання особи від 09.09.2026 року, підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України у присутності захисника ОСОБА_6 09.09.2026 року о 12:15, (час фактичного затримання: 09.09.2026 о 10:35)

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Згідно з вимогами ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- матеріалами службового розслідування, проведеного військовою частиною за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_5 ;

- протоколами допиту свідків військовослужбовців військової частини, які повідомили відомі їм обставини самовільного залишення військової частини ОСОБА_5 , а саме не повернення його з відпустки до розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 :

- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності;

- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.12.2023 року за № 362;

- довідка-доповідь від 27.12.2023 за № 5083 від командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_11 .

Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та долученими до клопотання, підтверджується на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Слідчий суддя приймає до уваги, що по даному кримінальному провадженню ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може і надалі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки 09.05.2026 підозрюваного ОСОБА_5 вже було оголошено в розшук.

Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Зокрема, таку правову позицію Європейський суд з прав людини виклав в п. 79 рішення у справі «Харченко проти України від 10 лютого 2011 року.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час, ОСОБА_5 у випадку застосування до нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на свідків, оскільки знає їх місцезнаходження.

Ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем за мобілізацією, під час воєнного стану свідомо допустив порушення порядку несення військової служби, ухилявся від військової служби, без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може продовжити ухилятись від військової служби.

З огляду на викладене, при розгляді даного клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме у вигляді тримання під вартою.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2026 від 24.06.2026 року частину восьму статті 176 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною). При цьому, частина восьма статті 176 утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є доведеним і обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно зі ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, характеристики підозрюваного, а саме: приймання участі у захисті Батьківщини, суд вбачає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме заставу, виходячи із вимог ст.182 КПК України.

Приймаючи до уваги вимоги ч.5 ст.182 КПК України, та той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжким, з урахуванням майнового стану підозрюваного, суд вбачає доцільним визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240,00 гривень.

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладаються обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя,-

УXВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62024080200000641 від 23 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4) », по 10 годину 35 хвилин 16 вересня 2026 року, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 62024080200000641 від 23 травня 2024 року.

Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_5 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок 00 коп.)

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на наступний депозитний рахунок Дніпровського районного суду міста Запоріжжя (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок - UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: Застава за ОСОБА_5 у провадженні № 1-кс/334/2360/26 (справа № 334/8899/26), Дніпровський районний суд міста Запоріжжя).

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (несення військової служби);

3) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4) ».

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Оголошення повного тексту ухвали 11 вересня 2026 року о 10 год. 00 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1