Ухвала суду № 139673504, 08.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/31143/26

Провадження №1-кс/127/11758/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 42025020000000164 від 03.10.2025,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025020000000164 від 03.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру 09.12.2024 на підставі технічної документації із землеустрою, розробленої ТОВ «Земельна правова компанія» за замовленням ТОВ «фірма «Вінавтотранс» здійснено державну реєстрацію сформованої земельної ділянки площею 17,6783 га з кадастровим номером 0510100000:01:120:0012 з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

В пояснювальній записці документації із землеустрою щодо вищевказаної ділянки зазначено, що згідно облікових даних земельні ділянки площею 17,6783 га (кадастровий номер 0510100000:01:120:0012) та 17,3548 га належать ТОВ «фірма «Вінавтотранс» та знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 23 «б» та 25 «в» відповідно.

Як вбачається з матеріалів документації із землеустрою підставою для її розроблення стало рішення 3 сесії 23 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району від 08.12.1998 «Про виділення земельної ділянки», яким ТОВ «Вінавтотранс» виділено в користування земельну ділянку для виробничих потреб площею 18,64 га.

У той же час, згідно графічних даних, розміщених на інформаційному порталі Google Планета Земля територія, що відповідає вищевказаній земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:01:120:0012 вкрита багатовіковими лісовими насадженнями, межує з земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 0510100000:01:120:0008 площею 214.8933 га, яка знаходиться в постійному користуванні ДП «Ліси України» та візуалізується, як єдиний лісовий масив, що, в свою чергу, свідчить про її приналежність до земель лісового фонду.

Відповідно до листа Вінницької міської ради від 24.09.2025 лісовкриті землі в межах яких сформовані та розміщені вищезазначені земельні ділянки до прийняття Постанови Верховної Ради України від 13.05.2015 401-VIII «Про зміну і встановлення меж міста Вінниці Вінницького району Вінницької області» були розташовані на території Стрижавської селищної ради, за межами населеного пункту.

Після їх включення у 2015 році в межі міста Вінниця рішення про надання дозволу на розроблення та погодження вказаної технічної документації Вінницькою міською радою не приймались.

Правові підстави та умови набуття підприємствами, установами, організація права користування на земельні ділянки визначались нормами законодавства. Такими підставами слугували відповідні рішення ради народних депутатів, прийняті в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Прийняттю такого рішення передувала визначена законом процедура внесення на розгляд компетентного органу відповідної заяви, замовлення та виготовлення проекту відведення земельної ділянки, його погодження компетентними органами.

Як зазначалось вище, земельну ділянку площею 18,64 га для виробничих потреб виділено в користування ТОВ «Вінавтотранс» згідно рішення 3 сесії 23 скликання Стадницької сільської ради Вінницького району від 08.12.1998 «Про виділення земельної ділянки».

При цьому згідно з ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України у сільських, селищних Рад народних депутатів відсутні повноваженнями на надання земель за межами населених для виробничих потреб.

Крім того, повноваження щодо розпорядження землями лісового фонду на час прийняття вищевказаного рішення від 08.12.1998 за межами населених пунктів відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України належали до компетенції Районних рад народних депутатів.

Отже, внаслідок протиправних дій колишніх посадових осіб Стадницької сільської ради Вінницького району, що полягають у перевищені наданих Земельним кодексом України повноважень із комунальної власності земель лісового фонду вибула земельна ділянка площею 18,6 га.

Згідно оперативної інформації, за місцем здійснення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своєї професійної діяльності у якості сертифікованих інженерів-землевпорядників у офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , можуть зберігатись речі та предмети, що несуть інтерес для органу досудового розслідування, зокрема в подальшому можуть бути використанні для проведення відповідних слідчих дій та судових експертиз, та нести свою цінність безпосередньо під час судового розгляду.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що офісне приміщення, що розміщується за адресою: м. Вінниця, вул. С. Петлюри, 16 , перебуває у власності ТОВ «ВІП РЕНТ ГРУП» (код ЄДР 45667024).

У вказаному кримінальному провадженні 02.09.2026 органом досудового розслідування СУ ГУНП у Вінницькій області, в порядку ст. 234 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області №127/29875/26 від 25.08.2026, було проведено обшук за адресою: м. Вінниця, вул. С. Петлюри, 16, під час якого було виявлено та вилучено:

?Копію ухвали Печерського районного суду м. Києва №757/40652/25-к від 26.08.2025 року на 2 арк., та копію протоколу обшуку від 29.08.2025 на 6 арк, які було поміщено до спец-пакету НПУ RAW№0113166;

?Копію відповіді на адвокатський запит ОСОБА_4 від Архівного відділу Вінницької РВА від 30.04.2026 №01-23/45 на 12 арк., яку було поміщено до спец-пакету NPU№5265359;

?Мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», належний ОСОБА_5 , чорного кольору, у полімерному чохлі срібного кольору, який було поміщено до спец-пакету NPU№5114311;

?Мобільний телефон марки «iPhone 11», належний ОСОБА_6 , чорного кольору, у полімерному чохлі чорно-червоного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який було поміщено до спец-пакету NPU№5114316.

Вище вказані речі та документи дають можливість встановити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також інші обставини, що мають значення для провадження. У зв`язку з цим слідчим у кримінальному провадженні 02.09.2026 винесено постанову про визнання вказаного майна речовими доказами у кримінальному провадженні.

З метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, виникла необхідність у накладенні на вказане майно арешту, тому прокурор просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.

Власники майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували щодо накладення арешту на мобільні телефони.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Встановлені на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містять об`єктивні дані, які вказують на те, що вилучені мобільні телефони відповідають критеріям, визначеним у ст. 170 КПК України, мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки можуть безпосередньо містити відомості щодо обставин злочину.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Також суддя звертає увагу на те, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники обмежуються у реалізації правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим та у разі встановлення інших фактів, їх доведеності чи спростування, у зв`язку з чим відпаде необхідність у застосуванні заходів забезпечення збереження майна, його можна буде повернути власникам в порядку ст. 174 КПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

За викладених обставин слідчий суддя вважає за доцільне повернути вилучені мобільні телефони власникам після зняття органом досудового розслідування з них всієї необхідної інформації.

Щодо накладення арешту на вилучені в ході обшуку ухвалу Печерського суду, копію протоколу обшуку, відповідь на адвокатський запит, слідчий суддя звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком сторони обвинувачення довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Враховуючи, що в матеріалах клопотання та додатках до нього відсутні будь-які докази на підтвердження того, що вказане майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98, ч. 1 ст. 170 КПК України, а також прокурор у своєму клопотанні належним чином не обґрунтував доцільність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що в цій частині клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає.

Таким чином, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, докази, які наявні в матеріалах клопотання в їх сукупності, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення цілей та завдань кримінального провадження, з огляду на розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що вилучено 02.09.2026 за адресою: м. Вінниця, вул. С. Петлюри, 16, а саме:

?Мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», належний ОСОБА_5 , чорного кольору, у полімерному чохлі срібного кольору, який було поміщено до спец-пакету NPU№5114311;

?Мобільний телефон марки «iPhone 11», належний ОСОБА_6 , чорного кольору, у полімерному чохлі чорно-червоного кольору, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який було поміщено до спец-пакету NPU№5114316.

Після зняття з вказаних телефонів інформації, необхідної для досудового розслідування, повернути їх власникам на відповідальне зберігання без права відчуження.

В решті вимог клопотання відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя